Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2017 року Галицький районний суд міста Львова

в складі: головуючого судді Котельви К.О.

секретар Остапчук М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці про надання інформації, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернулася до суду з позовом, в якому просить зобов’язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області надати для ознайомленні висновок судово-медичної експертизи трупа її покійного чоловіка ОСОБА_2.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що в провадженні слідчого відділення Лінійного відділу на станції Стрий Управління МВС України на Львівській залізниці перебувало кримінальне провадження № 12014140390000130. В межах даного кримінального провадження вона не набула статусу потерпілої, у зв’язку з чим їй не надають інформацію, яка міститься у висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_2 Проте, відповідно до ст. 32 Конституції України вона має право знайомитися в органах державної влади з відомостями про себе, і на судовий захист права на спростування недостовірної інформації про себе та членів її сім’ї. Більше того, відповідно до ч. 4 ст. 285 Цивільного кодексу України у разі смерті фізичної особи члени її сім’ї або інші фізичні особи, уповноважені ними, мають право бути присутніми при дослідженні причин смерті та ознайомитись з висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду.

Позивач та її представник у судове засідання не з’явились, подавши суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, у якій позов підтримали, просять такий задовольнити; проти постановлення по справі заочного рішення не заперечують /а.с.97/.

Представник ГУМВС України у Львівській області – ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи. Подала до суду заперечення на позов, в якому просила відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування вказала, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проводило слідче відділення Лінійного відділу на станції Стрий, яке являється окремою юридичною особою - УМВС України на Львівській залізниці. Головне управління МВС України у Львівській області, як окрема юридична особа не може відповідати за зобов’язаннями іншої юридичної особи. Таким чином, стверджує, що інформацією (висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_2І.) вони не володіють; жодних прав позивача не порушувало та не порушує.

Представник відповідача - Управління міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, а тому, суд вважає, що справу можна слухати у його відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.

На підставі ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з’явились.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що слідчим відділенням Лінійного відділу на станції Стрий Управління МВС України у Львівській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014140390000130.

27 серпня 2014 року слідчим СВ ЛВ на ст. Стрий УМВС України на Львівській залізниці ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження №12014140390000130 від 01 серпня 2014 року у зв’язку з встановлення відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України /а.с.9/.

Із фабули постанови слідчого про закриття кримінального провадження убачається, що 31 липня 2014 року у рейсі №6025 сполученням Львів-Сянки помер провідник електропоїзду міського сполучення ВП «Моторвагонне депо Львів» ДТГО «Львівська залізниця» ОСОБА_2.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії 1-СГ №113041 ОСОБА_2 являється чоловіком позивача - ОСОБА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до слідчого слідчого відділення Лінійного відділу на станції Стрий Управління МВС України у Львівській області із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження /а.с.54/, проте така заява не була розглянута. У зв’язку з цим, ОСОБА_1 звернулася із скаргою до Стрийського районного суду Львівської області в порядку ст. 303 КПК України, в якій просила зобов’язати слідчого Матульського А.С. розглянути клопотання від 28.08.2015 року і постановити відповідне рішення та надали доступ до матеріалів кримінального провадження № 12014140390000130 /а.с.6/.

Ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 вересня 2015 року матеріали скарги ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого слідчого управління Лінійного відділу станції Стрий УМВС України на Львівській області ОСОБА_4 повернуті скаржниці. Підставами для повернення скарги слідчий суддя зазначив відсутність доказів, які б підтверджували статус особи, яка подала скаргу у кримінальному провадженні (заявник, потерпілий, його представник чи законний представник), а саме постанови про надання особі певного процесуального статусу у кримінальному провадженні /а.с.8/.

За наведених обставин позивач позбавлена права на отримання інформації - ознайомитись з висновком судово-медичної експертизи трупа її покійного чоловіка.

Згідно ч. 2 ст. 32 Конституції України кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Стаття 34 Конституції України передбачає, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Законом України «Про інформацію» передбачено право кожного на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод та законних інтересів. Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб’єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб’єкт інформаційних правовідносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію (ст. ст. 5, 7).

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про інформацію» порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до ч. 3 Європейська Хартія Прав Пацієнтів кожна особа має право на отримання повного обсягу інформації стосовно стану здоров'я, медичної допомоги, в тому числі медичного втручання, можливостей і умов використання результатів медичної допомоги та усіх доступних сучасних технологій.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 ЦК України повнолітня фізична особа має право на достовірну і повну інформацію про стан свого здоров'я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються її здоров'я. Згідно ч.4 цієї статті у разі смерті фізичної особи члени її сім'ї або інші фізичні особи, уповноважені ними, мають право бути присутніми при дослідженні причин її смерті та ознайомитись із висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду.

Згідно ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 ставила питання про захист її немайнових прав, шляхом зобов’язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області надати позивачці для ознайомлення висновок судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_2

У той же час ч.1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України, встановлюються способи захисту цивільних прав та інтересів судом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його правопорушення.

З цією метою, судом з’ясовано, що права та законні інтереси ОСОБА_1 були порушені слідчим відділенням Лінійного відділу на станції Стрий Управління МВС України на Львівській залізниці, які проявились у ненаданні для ознайомлення висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_2, яка проводилась в рамках кримінального провадження №12014140390000130.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України.)

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення (ст. 212 ЦПК України).

Тому, з врахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та беручи до уваги саме обов’язок сторін довести ті обставини на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд розглядає справу по наявних у ній доказах.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем подані належні, допустимі та беззаперечні доказів щодо порушення її права на інформацію.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір у встановленому законом розмірі 487 грн. 20 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32, 34 Конституції України, ст.ст. 3, 11, 60, 88, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 285 ЦК України, ст.ст. 5, 7, 47 ЗУ «Про інформацію», ст.ст. 1, 7 ЗУ «Про звернення громадян», суд, -

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці надати ОСОБА_1 для ознайомлення висновок щодо причин смерті ОСОБА_2.

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці на користь ОСОБА_1 487 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10-ти днів після його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Котельва К.О.