№ 243/5200/17

Справа № 2/243/2995/2017

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2017 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючий суддя Пронін С.Г.

при секретарі Чевела С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державного майна України, про стягнення індексації заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась з зазначеним позовом до суду, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона працювала у ВАТ «Содовий завод» в період з 10 серпня 1987 року по 03 вересня 2001 року включно. З 1997 року ВАТ «Содовий завод» припинив виплачувати заробітну плату та на неодноразові звернення позивача з вимогою про виплату заробітної плати, відмовляв їй через відсутність коштів. Рішенням Слов’янського міського суду від 08 вересня 1997 року по справі № 2-2041-1997 стягнуто з ВАТ «Содовий завод» на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 969 гривень 08 копійок. Виконавчий лист за вказаним рішенням був своєчасно наданий до Слов’янського міськрайонного управління юстиції та взятий на виконання, але до цього часу рішення суду не виконане. Рішенням Слов’янського міського суду, справа № 2-658-02 від 08 лютого 2002 року вирішено стягнути з ВАТ «Содовий завод» на користь позивача заборгованість по заробітній платі у сумі 1 145 гривень 54 копійки. Виконавчий лист за вказаним рішенням був своєчасно наданий до Слов’янського міськрайонного управління юстиції та взятий на виконання, але до цього часу рішення суду не виконане.

Рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області № 2/243/2568/2017 (243/4057/17) від 16 травня 2017 року стягнуто з ВАТ «Содовий завод» на користь позивача індексацію заробітної плати у сумі 15 017 гривень 36 копійок. Однак на теперішній час зазначене рішення суду не виконано. На своє звернення до ліквідатора позивачем була отримана довідка про те, що вказане рішення суду ВАТ «Содовий завод» виконати не може, оскільки в цілому заборгованість по заробітній платі станом на 01 червня 2017 року складає 3 992,0 тис. гривень.

24 січня 2013 року позивачем було одержано лист № 11-05-00801 ОСОБА_2 Державного майна України в Донецькій області про те, що станом на 01 січня 2013 року у Реєстрі державних корпоративних прав по Донецькій області обліковується державний пакет акцій у розмірі 100% статутного капіталу ВАТ «Содовий завод». Таким чином, враховуючи те, що частка державної власності у статутному капіталі ВАТ «Содовий завод» становить 100 %, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 державного майна України індексацію заборгованості по заробітній платі у сумі 15 017 гривень 36 копійок.

Позивач ОСОБА_1, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити

Представник відповідача ОСОБА_2 державного майна України в судове засідання не з’явився. Про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом відправлення поштою повідомлення про виклик до суду, але, незважаючи на зазначене, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, з заявами про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи не звертався. Згідно ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, а на підставі ст. ст. 224, 225, 226 ЦПК України, суд в праві постановити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З повідомлення Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2013 року № К-326-3992 вбачається, що

Постановою Господарського суду Донецької області від 04 вересня 2003 року № 5/174Б ВАТ «Содовий завод» визнано банкрутом.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що була чинною на час прийняття вказаної постанови Господарського суду Донецької області, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Абзацом 15 частини 1 статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в зазначеній редакції передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з довідкою, наданою Регіональним відділенням ОСОБА_2 державного майна України по Донецькій області від 24 січня 2013 року № 11-05-00801 станом на 01 січня 2013 року у Реєстрі державних корпоративних прав по Донецькій області обліковується державний пакет акцій у розмірі 100% статутного капіталу ВАТ «Содовий завод».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» в редакції, що була чинною на час прийняття постанови Господарського суду Донецької області про визнання ВАТ «Содовий завод» банкрутом, господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Статтею 24 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що акціонерним визнається товариство, яке має статутний (складений) капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

Аналогічні положення містяться в частині 2 статті 80 ГК України та частинах 1, 2 статті 152 ЦК України, відповідно до яких акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. Акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать (крім випадків, установлених законом).

Відповідно до ст. 92 ГК України, порядок створення та порядок діяльності окремих видів господарських товариств регулюються цим Кодексом, ЦК України та іншими законами. Так, частиною 1 статті 176 УК України передбачено, що держава, ОСОБА_3 Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом. Таким випадком, зокрема, є створення казенного підприємства. Так, відповідно до ч. 7 ст. 77 ГК України казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що незалежно від того, що засновником ВАТ «Содовий завод» є держава, здійснення діяльності через таку форму господарського товариства, як акціонерне, обмежує відповідальність учасників такого товариства за боргами самого товариства на відміну від товариств у формі повного, командитного товариств та товариства із додатковою відповідальністю, відповідальність яких має субсидіарний характер.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ОСОБА_2 державного майна України», ОСОБА_2 державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. Пунктом 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про ОСОБА_2 державного майна України» визначено вичерпний перелік повноважень ОСОБА_2 державного майна України у сфері управління корпоративними правами держави, одним з яких є погодження мирових угод, планів санації і переліків ліквідаційних мас та змін і доповнень до них у справах про банкрутство господарських організацій з корпоративними правами держави понад 50 відсотків їх статутного капіталу, які перебувають у процесі приватизації.

Тому , посилання позивача на статтю 619 та статтю 625 ЦК України є безпідставними, оскільки цими статтями передбачена субсидіарна відповідальність за порушення цивільно-правових зобов’язань, а між позивачем та відповідачем – ОСОБА_2 державного майна України в межах справи, що розглядається судом, не існує жодних цивільних правовідносин. Натомість між позивачем та ВАТ «Содовий завод» існують трудові правовідносини, які регулюються трудовим законодавством.

Так, рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 16 травня 2017 року по справі № 243/4057/17, провадження № 2/243/2568/2017, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 задоволено, та стягнуто з ВАТ «Содовий завод» суму індексації заробітної плати у розмірі 15 017 гривень 36 копійок.

З довідки, наданої ВАТ «Содовий завод» № 01-23/315 від 06 червня 2017 року вбачається, що виконати вищезазначене рішення суду не є можливим, оскільки в цілому заборгованість ВАТ «Содовий завод» за боргами по заробітній платі станом на 01 червня 2017 року складає 3 992,0 тис грн.

Тобто, сума індексації заборгованості по заробітній платі, заявлена позивачем в межах дійсного позову, стягнута з ВАТ «Содовий завод» вищенаведеним рішенням суду. А ОСОБА_2 державного майна України не несе жодної відповідальності за зобов’язаннями ВАТ «Содовий завод». Також ОСОБА_2 державного майна України не є правонаступником ВАТ «Содовий завод».

Що стосується доводів позивача про необхідність застосування судом положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», то необхідно зазначити наступне. Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання. Тобто вказаний Закон регулює правовідносини на стадії виконання рішення суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_2 державного майна України не несе відповідальності за зобов’язаннями ВАТ «Содовий завод» перед позивачем щодо виплати індексації заборгованості по заробітній платі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 111, 152, 176, 619, 625 ЦК України, ст. ст. 77, 80, 92 ГК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 1, 24 Закону України «Про господарські товариства», ст. ст. 1, 5 Закону України «Про ОСОБА_2 державного майна України», ст. 1 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державного майна України, про стягнення індексації заборгованості по заробітній платі - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні під час проголошення рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_4