Справа № 629/1299/17

Номер провадження 2/629/863/17

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.07.2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Шевцова О.А.,

секретаря судового засідання Торенко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3, приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 про визнання недійсним договору в частині внесення до нього змін та про визнання недійсним та скасування виконавчого напису нотаріуса, а також за зустрічним позовом приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про визнання права,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася з позовом до відповідачів та в обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що 25.11.2015 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір позики, який посвідчено приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 та зареєстровано у реєстрі за № 1838. Згідно вказаного договору, позивач ОСОБА_1 передала відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1094000,00 грн. Вказану суму ОСОБА_2 зобов'язався повернути у строк до 01.09.2016 року, однак грошові кошти у повному обсязі позивачу не були повернуті. 14.09.2016 року ОСОБА_1 звернулася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовною заявою про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 30.09.2016 року приватний нотаріус Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 вчинила виконавчий напис щодо стягнення з боржника-ОСОБА_1 на користь стягувача–ОСОБА_2 заборгованості за договором позики, який посвідчено приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області, 25.11.2015 року за № 1838 в сумі 1094000,00 грн, а також витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису в розмірі 1700,00 грн.

Позивач просить суд визнати недійсним договір позики від 26.11.2015 року, укладений між нею та ОСОБА_2, який посвідчено приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4, зареєстрований у реєстрі за № 1838 в частині змін, внесених нотаріусом: «Закреслене «Позикодавець» не читати, виправленому «Позичальник» вірити», «Закреслене «Позичальк» не читати, вправленому «Позикодавець» вірити». Визнати недійсним виконавчий напис від 30.09.2016 року, який посвідчено приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 в якому вказано стягнути з божника - ОСОБА_1 на користь стягувача - ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 25.11.2015 року. Скасувати виконавчий напис приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 від 30.09.2016 року в якому вказано стягнути з божника - ОСОБА_1 на користь стягувача - ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 25.11.2015 року.

13.07.2017 року до Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшов зустрічний позов приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 до відповідача ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 у якому зазначено, що 25.11.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, зареєстрований в реєстрі за № 1838 та посвідчений ОСОБА_4 За умовами договору

ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 гроші у сумі 1094000,00 грн, а остання у свою чергу зобов'язалась повернути вказану суму грошових коштів. В тексті нотаріально посвідченого договору позики була допущена помилка, а саме невірно вказані назви сторін, а саме ОСОБА_6 вказана як позикодавець, а ОСОБА_2 як позичальник. 17.09.2016 року в договорі позики було здійснено виправлення помилки, яке було посвідчено позивачем ОСОБА_4

Позивач просить суд визнати її право на виправлення технічної помилки в договорі позики від 25.11.2015 року, який зареєстровано в реєстрі за № 1838.

Позивач ОСОБА_6 та представники позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні у повному обсязі, зустрічний позов не визнали, вважали його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідач ОСОБА_2 та представники відповідача ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, вважали їх не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підтримали вимоги зустрічного позову щодо визнання права приватного нотаріуса на виправлення помилки, просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог. До суду надано заперечення у якому зазначено, що 17.09.2016 року позикодавець ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 з заявою про прохання передати позичальнику - ОСОБА_1, заяву про вимогу сплати заборгованості за договором позики, який посвідчений приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 25.11.2015 року за реєстром № 1838, в сумі 1094000,00 грн строк повернення якої сплинув 01.09.2016 року. вказана передача заяви була відповідачем здійснена 17.09.2016 року за реєстром № 811, відправлена поштою та отримана позивачем ОСОБА_1 22.09.2016 року особисто. Оскільки заборгованість за договором позики ОСОБА_1 сплачена не була, то 13.09.2016 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_3 із заявою про вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на суму 1094000,00 грн, який було вчинено відповідачем ОСОБА_3 30.09.2016 року за реєстром № 864. Для вчинення виконавчого напису, у відповідності до вимог Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5 та переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172, останньою було витребувано у ОСОБА_2 відповідні документи для одержання виконавчого напису. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Враховуючи вищенаведене, виконавчий напис було вчинено відповідачем ОСОБА_3 з дотриманням чинного законодавства.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засіданні не з'явилася, проте до суду надала заяву у якій просить справу розглядати у її відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі. До суду надано заперечення у якому зазначено, що 25.11.2015 року до відповідача ОСОБА_4 звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з проханням посвідчити договір позики за умовами якого ОСОБА_2 передає ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1094000,00 грн у строк до 01.09.2016 року. Приватним нотаріусом ОСОБА_4 були витребувані письмові згоди другого з подружжя кожної сторони договору. Згода дружини позикодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_11 на передачу суми у розмірі 1094000,00 грн у позику ОСОБА_1 була надана та зареєстрована за вхідним номером 834/02-10 від 25.11.2015 року, справжність підпису на цій заяві про згоду, було посвідчено відповідачем ОСОБА_4 25.11.2015 року за реєстром № 1836. Згода чоловіка позичальника ОСОБА_1 - ОСОБА_12 на отримання грошових коштів у розмірі 1094000,00 грн від ОСОБА_2 була надана та зареєстрована за вхідним номером 835/02-10 від 25.11.2015 року, справжність підпису на цій заяві про згоду, було посвідчено відповідачем ОСОБА_4 25.11.2015 року за реєстром № 1837. Також приватним нотаріусом ОСОБА_4 було перевірено відсутність арештів та податкової застави на кошти, що передавались ОСОБА_2 за даними

Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, інформація за даними параметрами була відсутня, що підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави від 25.11.2015 року. Натомість, згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, ОСОБА_1 на дату укладання договору позики мала обтяження рухомого майна. Ці дані підтверджують той факт, що саме ОСОБА_2 надав позику ОСОБА_1 Проект договору позики був підготовлений секретарем, прочитаний сторонами договору, підписаний ними та посвідчений нотаріусом за реєстром № 1838. На той час помилки в тексті договору ніким виявлено не було. 13.09.2016 року до приватного нотаріуса ОСОБА_4 надійшла заява від ОСОБА_2 про виправлення технічної помилки, допущеної в преамбулі договору, а саме: виправити у абзаці 1 договору позики від 25.11.2015 року за № 1838 найменування сторони договору ОСОБА_1 з «Позикодавець» на «Позичальник», а у абзаці 2 договору найменування сторони договору ОСОБА_2 з «Позичальника» на «Позикодавець». Також ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_1 до цього часу борг за договором позики не повернула, ухиляється від зустрічей, перестала відповідати на телефонні дзвінки. З метою захисту прав та інтересів ОСОБА_2 для унеможливлення в подальшому шахрайських дій з боку ОСОБА_1 та виправлення допущеної при посвідченні договору, технічної помилки, приватний нотаріус ОСОБА_4 з двома своїми секретарями ОСОБА_15 та ОСОБА_16 13.09.2016 року приїхала особисто до ОСОБА_1 за місцем її мешкання з проектом документу та пропозицією якнайшвидше виправити допущену технічну помилку. Після розмови з нею та роз'яснення суті технічної помилки, після прочитаного уголос секретарем ОСОБА_16 змісту виправлення, ОСОБА_1 прочитала документ зі змінами особисто та погодилася виправити помилку, але після розмови по телефону пояснила, що оригінал договору знаходиться у її юриста в м. Лозова Харківської області, та повідомила, що з'явиться зі своїм юристом та оригіналом договору до нотаріальної контори в цей день, тобто 13.09.2016 року. Далі, у присутності приватного нотаріуса ОСОБА_4, ОСОБА_1 зателефонувала ОСОБА_2 та домовилась про зустріч у нотаріальній конторі. В зазначений час ОСОБА_1 до нотаріальної контори не з'явилась, тому приватний нотаріус ОСОБА_4 за вих. № 358/01-16 від 13.09.2016 року було направлено ОСОБА_1 повідомлення про допущену технічну помилку у договору позики та запропоновано з'явитися до нотаріальної контори для її виправлення. Повідомлення ОСОБА_1 було отримано особисто 15.09.2016 року. Згодом, 17.09.2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 було внесено виправлення до оригіналу договору позики, посвідченого 25.11.2015 року по реєстру № 1838, який знаходиться у позикодавця ОСОБА_2, а також до екземпляру договору позики, який зберігається у справах нотаріуса. Крім того, помилка в найменуванні сторін договору позики допущена тільки в преамбулі самого договору. В заяві про згоду на позику дружини позикодавця ОСОБА_2 від 25.11.2015 року за реєстром № 1836 чітко прописано, що згода надана на передачу суми в розмірі 1094000,00 грн у позику ОСОБА_1 Також у заяві про згоду на позику чоловіка ОСОБА_1 від 25.11.2015 року за реєстром № 1838, прописано, що йому відомо про укладання договору позики, за яким ОСОБА_1 отримує від ОСОБА_2 позику у розмірі 1094000,00 грон. Про це свідчать відповідні записи у Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить первинний позов та зустрічний позов такими, що не підлягають задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.11.2015 року за реєстровим № 1838, приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 був посвідчений договір позики, де статус ОСОБА_2 був визначений як «Позичальник», ОСОБА_1 «Позикодавець». Згідно умов договору позикодавець передав у власність позичальникові гроші у сумі 1094000,00 грн, які останній зобов'язався повернути у строк до 01.09.2016 року (а.с. 11-12).

Відповідно до виконавчого напису серії НВХ 475781 (а.с. 13), 13.09.2016 року приватний нотаріус Лозівського міського округу Харківської області ОСОБА_3 пропонує стягнути з боржника - ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики, який посвідчено приватним нотаріусом Лозівського міського округу Харківської області ОСОБА_4, 25.11.2015 року за реєстром № 1838 в сумі 1094000,00 грн, а також витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису нотаріуса в розмірі 1700,00 грн. Строк зобов'язання сплинув 01.09.2016 року. Загальна сума, що підлягає стягненню, складає 1095700,00 грн.

Як вбачається з опису вкладення у цінний лист (а.с. 14),ОСОБА_2 направив на ім'я приватного нотаріусу ОСОБА_3 копію договору позики від 25.11.2015 року та заяву від його імені.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу за № Ц 6470300374750 (а.с. 15) вбачається, що приватним нотаріусом ОСОБА_3 було особисто отримано лист з оголошеною цінністю на 50 грн.

Відповідно до ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.03.2017 року (а.с. 17-19) заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_13 задоволено частково. Залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1, викладені у п. 1 первісного позову, а саме визнати недійсним договір позики від 25.11.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Лозівського міського округу Харківської області ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 1838 в частині змін, внесених нотаріусом «Закреслене «Позикодавець» не читати, виправленому «Позичальник» вірити», «Закреслене «Позичальник» не читати, виправленому «Позикодавець» вірити».

Згідно заяв ОСОБА_2 (а.с. 37, 39), останній просить приватного нотаріуса Лозівського міського округу Харківської області ОСОБА_3 передати ОСОБА_1 заяву, у якій він пропонує останній, протягом двох календарних днів із моменту одержання цієї заяви, виконати свої зобов'язання за договором позики від 25.11.2015 року, а саме сплатити йому суму 1094000,00 грн, а також сплатити штраф у розмірі 100% від зазначеної суми позики, що передбачено п. 2 вказаного договору позики.

Як вбачається з листа приватного нотаріуса ОСОБА_3 від 17.09.2016 року за № 281/01-16 (а.с. 38), приватний нотаріус ОСОБА_3 передає заяву ОСОБА_1 з вимогою про погашення боргу за договором позики, який посвідчено приватним нотаріусом Лозівського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 25.11.2015 року за реєстром № 1838.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 40) вбачається, що приватним нотаріусом ОСОБА_3 17.09.2016 року було подано на адресу ОСОБА_6 рекомендований лист, який отримано останньою 22.09.2016 року.

З листа ОСОБА_1 від 30.09.2016 року (а.с. 42) вбачається, що 25.11.2015 року між нею - позикодавцем та ОСОБА_2 - позичальником, приватним нотаріусом ОСОБА_4 був посвідчений договір позики за яким ОСОБА_1 було надано ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 1094000,00 грн, а також вказує, що приватним нотаріусом ОСОБА_4 було допущено технічну помилку, а саме зазначено «дружина Позикодавця» надала згоду на укладання цього договору» та «чоловік «Позичальника» надав свою згоду на укладення цього договору» натомість потрібно було зазначити «чоловік «Позикодавця» надав свою згоду на укладання цього договору» та «дружина «Позичальника» надала свою згоду на укладання цього договору».

Відповідно до ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області (а.с. 44), 10.10.2016 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного готаріуса ОСОБА_3 про скасування виконавчого напису від 30.09.2016 року.

Згідно ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.11.2016 року (а.с. 45) зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи - приватний нотаріус Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3, приватний нотаріус Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 про стягнення штрафу за договором позики про стягнення моральної шкоди, об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

З Реєстру № 2 для реєстрації нотаріальних дій (а.с. 90-92) вбачається, що ОСОБА_11 дозволяє своєму чоловіку ОСОБА_2 підписати договір позики з ОСОБА_1, яка є позичальником, а чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_12 дозволяє своїй дружині підписати договір позики з ОСОБА_2, який є позикодавцем. За договором позики серії НАС 377 622, НАС 377 623 позикодавець - ОСОБА_2 передає позичальнику - ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1094000,00 грн.

Як вбачається з договору позики від 25.11.2017 року, серії НАС 377 622, НАС 377 623 (а.с. 93-94) 17.09.2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 до договору позики були внесені

виправлення та здійсненні застереження щодо статусу сторін, тобто фактично змінено статус сторін договірних правовідносин.

Відповідно до заяви ОСОБА_11 від 25.11.2015 року (а.с. 95), остання дає згоду своєму чоловікові ОСОБА_2 на передачу грошових коштів у розмірі 1094000,00 грн ОСОБА_1

Згідно заяви ОСОБА_12 від 25.11.2015 року (а.с. 96), останньому відомо про укладання його дружиною ОСОБА_1 договору позики, за яким вона від ОСОБА_2 отримує у позику грошові кошти у сумі 1094000,00 грн та зобов'язується повернути таку ж суму грошей до 01.09.2016 року.

13.09.2016 року приватний нотаріус ОСОБА_4 на адресу ОСОБА_1 направила повідомлення про технічну описку у договорі позики та запропонувала останній звернутися до нотаріальної контори в триденний термін (а.с. 97-98). Відповідне повідомлення було отримано ОСОБА_1 15.09.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

З рішення Апеляційного суду Харківської області від 06.06.2017 року (а.с. 109-117) вбачається, що виконавчий напис, вчинений 30.09.2016 року приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з листами Головного територіального управління юстиції у Харківській області № 30699/02-17/2 від 28.03.2017 року та 30699/02-20/2від 28.03.2017 року, розглядом звернень щодо дій приватних нотаріусів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 при вчиненні ними нотаріальних дій, встановлено, що приватним нотаріусом ОСОБА_4 були внесені виправлення та здійснення застереження щодо статусу сторін, що протирічить вимогам п. 6.12, п. 6.13 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року № 3253/5. Такі виправлення були зроблені в примірнику договору позик, який зберігається в матеріалах нотаріальної справи і на примірнику договору позики,який виданий ОСОБА_2 На примірнику, який виданий ОСОБА_1 виправлення та застереження нотаріусом зроблені не були, оскільки її примірник нотаріусу наданий не був, у зв'язку із чим примірники договору позики від 25.11.2015 року № 1838, які посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_4, є неідентичними, що є порушенням вимог ст. 59 Закону України «Про нотаріат», п.п. 2.1, п.п. 2.2 Глави 1 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5.

З постанови Ізюмського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 23.06.2017 року (а.с. 133) вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 864, виданого 30.09.2016 року приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі 1094000,00 грн та витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису нотаріуса у розмірі 1700,00 грн, закінчено.

12.07.2017 року керівник Лозівської місцевої прокуратури Харківської області О.Медяник постановив кримінальне провадження № 12016220380002814 стосовно ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, закрити за відсутністю в діях останньої складу кримінального правопорушення ( а.с. 135-147).

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання недійсним договору позики від 26.11.2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині змін внесених нотаріусом «Закреслене «Позикодавець» не читати, виправленому «Позичальник» вірити», «Закреслене «Позичальник» не читати, виправленому «Позикодавець» вірити», суд приходить до наступних висновків.

Статтею 215 ч. 1 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статі 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Поряд із цим ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної

дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що приватним нотаріусом ОСОБА_4 були внесені зміни до договору позики від 26.11.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки зміни до договору можуть бути внесені сторонами договору. В даному випадку приватний нотаріус ОСОБА_4 не вносила зміни до договору позики від 26.11.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а вчинила нотаріальну дію, яка була пов'язана з виправленням помилки, а не внесенням змін до договору, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні листами Головного територіального управління юстиції у Харківській області № 30699/02-17/2 від 28.03.2017 року та 30699/02-20/2від 28.03.2017 року.

Крім цього, з огляду на приписи ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину саме стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статі 203 цього Кодексу, тобто недодержання вказаних вимог повинно бути з боку ОСОБА_6 або ОСОБА_2 Приватний нотаріус не є стороною договору та його дії у даному випадку не можуть бути підставою для визнання правочину недійсним повністю або частково.

Посилання представника позивача на преюдиціальне значення рішення Апеляційного суду Харківської області від 06.06.2017 року у справі № 629/3881/16-ц в частині дій приватного нотаріуса ОСОБА_4, судом не приймається до уваги, оскільки дії приватного нотаріуса ОСОБА_4 не були предметом судового розгляду, у зв'язку із чим, суд апеляційної інстанції не надавав оцінку діям приватного нотаріуса ОСОБА_4 щодо внесення виправлень до договору позики та будь-яких висновків з цього приводу не робив.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсним договору позики, в частині внесення до нього змін приватним нотаріусом, не підлягають задоволенню, оскільки до договору позики приватним нотаріусом ОСОБА_4 внесено виправлення, а не зміни.

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання недійсним та скасування виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_3 від 30.09.2016 року зареєстрованого в реєстрі за № 864, суд виходить з того наступного.

Статтею 87 Закону «Про нотаріат» встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Частиною 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Статтею 39 ч. 1 п. 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013 року, спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

З урахуванням вищевказаного суд дійшов висновку, що у разі незгоди боржника з вчиненим виконавчим написом нотаріуса, вірним способом захисту є саме визнання його таким, що не

підлягає виконанню, а не визнання його не дійсним та скасування, оскільки саме визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню є підставою для закінчення

виконавчого провадження.

Оскільки рішенням Апеляційного суду Харківської області від 06.06.2017 року у справі № 629/3881/16-ц, визнано виконавчий напис, вчинений 30.09.2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики та витрат пов'язаних з вчиненням виконавчого напису нотаріуса на загальну суму 1095700,00 грн - таким, що не підлягає виконанню, суд вважає права ОСОБА_1 поновлені, а позовні вимоги щодо визнання недійсним та скасування даного виконавчого напису нотаріуса є такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимоги зустрічного позову приватного нотаріуса ОСОБА_4 щодо визнання її права на виправлення технічної помилки в договорі позики від 25.11.2015 року, зареєстрованого в реєстрі № 1838, суд дійшов наступних висновків.

Право нотаріуса на виправлення помилки визначено п. 6.13 Правил ведення нотаріального діловодства нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року № 3253/5, відповідно до якого у разі допущення помилки у тексті нотаріально оформлюваного документа, який не потребує підпису особи, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії (свідоцтва, виданого нотаріусом, копії документа, дубліката документа тощо), внесення дописок чи виправлень до тексту документа здійснюється за заявою такої особи, зареєстрованою у Журналі реєстрації вхідних документів.

Зустрічний позов обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 не визнається виправлення, здійснені у договорі позики, а також оспорюванням правомірності виправлення помилки нотаріусом.

Так, відповідно до ст. 15 ч. 1 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із житлових, земельних, сімейних і трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Зі змісту первинного позову ОСОБА_1 вбачається, що вона обґрунтовує свої вимоги тим, що приватним нотаріусом ОСОБА_4 було внесено зміни до договору з порушенням чинного законодавства. Право приватного нотаріуса на виправлення помилки у даному випадку не оспорюється, у зв'язку із чим, зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 213-215, 218 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3, приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 про визнання недійсним договору в частині внесення до нього змін та про визнання недійсним та скасування виконавчого напису нотаріуса - відмовити повністю.

У задоволенні вимог зустрічного позову приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про визнання права на виправлення технічної помилки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис О.А. Шевцов

Рішення не набрало законної сили.

Суддя.