КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2017 року № 357/8534/16-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи - Державне підприємство Експериментальна база «Олександрія» Інституту захисту рослин НААН, Національна академія аграрних наук України, Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області, Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень та записів, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області, треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Державне підприємство Експериментальна база «Олександрія» Інституту захисту рослин НААН, Національна академія аграрних наук України, Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області, Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру в Білоцерківському районі Київської області Михайла Сергійовича Борозенця щодо державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 56,3082 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для сільськогосподарського призначення, яка розташована у межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області та відкриття Поземельної книги на цю земельну ділянку 08.12.2015 та внесення всіх наступних змін до цієї Поземельної книги в частині земельної ділянки, яка в електронному польовому журналі має точку 1 з координатою Х - 5512091.81, координатою Y- 3340223.78, точку 2 (Х - 5512064.92 та Y- 3340231.96), точку 3 (Х - 5512063.07 та Y- 3340228.21), точку 4 (Х - 5512050.31 та Y- 3340202.30), точку 5 (Х - 5512082.05 та Y- 3340192.64), та яка відведена ОСОБА_1;

- зобов'язати Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області скасувати запис в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 56,3082 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для сільськогосподарського призначення, яка розташована у межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області та про внесення всіх наступних змін до цієї Поземельної книги в частині земельної ділянки, яка в електронному польовому журналі має точку 1 з координатою Х - 5512091.81, координатою Y- 3340223.78, точку 2 (Х - 5512064.92 та Y- 3340231.96), точку 3 (Х - 5512063.07 та Y- 3340228.21), точку 4 (Х - 5512050.31 та Y- 3340202.30), точку 5 (Х - 5512082.05 та Y- 3340192.64), та яка відведена ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області № РВ -3200295842016 від 26.04.2016 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- зобов'язати Управління Держгеокадастру в Білоцерківському районі Київської області зареєструвати в Національній кадастровій системі України земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, із земель сільськогосподарського призначення державної власності згідно Проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність на ім'я ОСОБА_1 та видати витяг з Державного земельного кадастру на цю земельну ділянку;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області протягом місяця з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили подати до суду звіт про його виконання.

У зв'язку з реорганізацією територіальних органів Держгеокадастру, протокольною ухвалою суду від 15.06.2017 відповідача у справі - Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області замінено на належного - Головне управління Держгеокадастру у Київській області. При цьому змінено процесуальний статус останнього з третьої особи на відповідача.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом ГУ Держземагентства у Київській області від 06.10.2014 йому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовним розміром 0,1 га на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району.

У квітні 2016 року позивач звернувся до Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки згідно розробленої технічної документації із землеустрою.

Розглянувши заяву позивача та додані до неї документи, державний кадастровий реєстратор відмовив у державній реєстрації земельної ділянки, у зв'язку з накладенням земельної ділянки, яку мав намір зареєструвати позивач, на земельну ділянку з кадастровими номером НОМЕР_1, яка використовується Державним підприємством «Експериментальна база «Олександрія» Інституту захисту рослин НААН».

Позивач стверджує, що державне підприємством «Експериментальна база «Олександрія» Інституту захисту рослин НААН» не має правовстановлюючих документів на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 та здійснює користування нею за відсутності правових підстав.

За викладених обставин позивач вважає, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 була здійснена протиправно.

Відповідач позов не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що відповідно до державної статистичної звітності форми №6-зем Державне підприємство «Експериментальна база «Олександрія» Інституту захисту рослин НААН» є фактичним землекористувачем ділянки державної форми власності з кадастровим номером НОМЕР_1 та використовує її на праві постійного користування без правовстановлюючих документів.

Як зазначає відповідач, вказана земельна ділянка використовується третьою особою на підставі постанови Президії Української академії аграрних наук «Про підпорядкування Експериментальної бази «Олександрія» від 17.08.2006, протоколу №13 та акта приймання-передачі майна та землі ДПЕБСН «Олександрія» від Інституту цукрових буряків УААН» в підпорядкування до інституту захисту рослин УААН від 28.09.2006.

Національною академією аграрних наук України було прийнято Постанову «Про вилучення землі із землекористування Державного підприємства «Експериментальна база «Олександрія» Інституту захисту рослин НААН» від 26.08.2015, на підставі якої з користування третьої особи було вилучено земельну ділянку загальною площею 123,3 га та передано її до земель запасу Фурсівської сільської ради для подальшої передачі учасникам антитерористичної операції, у тому числі і позивачу, площею 0,1000 га для ведення індивідуального садівництва.

Разом з цим, відповідач вважає, що державна реєстрація таких земельних ділянок, у тому числі за позивачем, можлива лише після отримання погодження Інституту захисту рослин НААН.

У судове засідання, призначене на 12.07.2017, особи, які беруть участь у справі, не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідача та третіх осіб про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності уповноважених представників до суду не надходило.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

09 вересня 2014 року ОСОБА_1 у порядку статей 118 та 122 Земельного кодексу України звернувся до Головного управління Держземагенства у Київській області з клопотанням про надання йому дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області орієнтовною площею 0,10 га для індивідуального садівництва.

Розглянувши звернення позивача, Головне управління Держземагенства у Київській області наказом від 03.10.2015 №10-7504/15-14-сг надало ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, орієнтовною площею 0,1000 га, з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Цим же наказом на начальника Управління Держземагентства у Білоцерківському районі Київської області покладено обов'язок забезпечити реєстрацію земельної ділянки ОСОБА_1 після отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (т.1, а.с. 27).

Судом встановлено, що на замовлення позивача ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва у межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (т.1, а.с. 17-49).

Вказаний проект землеустрою був погоджений Управлінням Держземагенства у Білоцерківському районі Київської області, про що свідчить висновок від 25.03.2015 №06-17/706 (т.1, а.с. 35).

Відповідність вказаного проекту вимогам чинного законодавства визнається та не заперечується сторонами.

26 квітня 2016 року позивач звернувся до Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області із заявою (реєстраційний номер ЗВ-3206802462016) про внесення відомостей про земельну ділянку згідно з розробленого проекту землеустрою до Державного земельного кадастру.

Рішенням державного кадастрового реєстратора від 24.04.2016 №РВ-3200295842016 у внесенні відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру відмовлено (т.1, а.с. 5).

Вказана відмова мотивована тим, що у межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, якою користується ДП ЕБ «Олександрія» без правовстановлюючих документів.

У цьому ж рішенні державний кадастровий реєстратор рекомендував позивачеві звернутись до ДП ЕБ «Олександрія» за погодженням щодо виділення земельної ділянки у власність.

Не погоджуючись з таким рішенням державного кадастрового реєстратора, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, судом встановлено наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що уповноважений представник позивача листом від 11.05.2016 №21 звернувся до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з вимогою надати інформацію щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, щодо дати виникнення права власності на неї та щодо правових підстав набуття права власності на неї (т.1, а.с. 50).

У відповідь на цей запит Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 18.05.2016 №29-28-0.21-8413/2-16 повідомила, що за даними Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 належить до земель сільськогосподарського призначення державної форми власності в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, відомості про державну реєстрацію речових прав на цю земельну ділянку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не надходили (т.1, а.с. 51).

На запит представника позивача від 11.05.2016 №22 Головне управління Держгеокадастру у Київській області листом від 25.05.2016 №29-10-0.32-12916/2-16 (т.1, а.с. 53) надало наступну інформацію:

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 відноситься до земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області на підставі рішення органу виконавчої влади Білоцерківської районної державної адміністрації від 21.09.2015 №535;

- державна реєстрація земельної ділянки була проведена Управлінням Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області 08.12.2015;

- відомості про державну реєстрацію речового права на цю ділянку не надходили.

На запит позивача від 11.05.2016 №24 Національна академія аграрних наук України листом від 16.06.2016 №10.1.3/116 повідомила, що відповідно до державної статистичної звітності форми №6-зем «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності» за державним підприємством «Експериментальна база «Олександрія» Інституту захисту рослин НААН» рахуються земельні ділянки на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, проте з різних причин документи, які посвідчують право постійного користування землею, своєчасно оформлені не були (т.1, а.с. 57).

На запит позивача №28 від 24.05.2016 Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області листом від 30.05.2016 №1049/06-23 повідомила, що розпорядження від 21.09.2015 №535 було прийнято, зокрема, на підставі Постанови Президії Національної академії аграрних наук України від 26.08.2015 (протокол №9) «Про вилучення землі із користування Державного підприємства «Експериментальна база «Олександрія» Інститут захисту рослин НААН» та клопотань Київської обласної державної адміністрації (т.1, а.с. 59).

Також з матеріалів справи вбачається, що на запит позивача №35 від 15.06.2016 Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області листом №29-1005-99.4-802/2-16 від 23.06.2016 зазначило, що поземельна книга на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 була відкрита 08.12.2015 на підставі рішення Білоцерківської районної державної адміністрації №535 від 21.09.2015, однак технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в Управлінні відсутня (т.1, а.с. 62).

Крім того, на запит позивача від 17.08.2016 вих.№36 Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області листом від 29.08.2016 №29-1005-99.4-945/2-16 повідомило, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 була сформована в 2013 році без відкриття Поземельної книги, у той час як державна реєстрація цієї земельної ділянки з відкриттям Поземельної книги була здійснена Державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області Борозенцем М.С. 08.12.2015.

Беручи до уваги інформацію, викладену у вказаних листах, позивач стверджує, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 була проведена всупереч положенням чинного законодавства України, а саме, без розроблення та затвердження документації із землеустрою, що, за переконанням позивача, є підставою для визнання протиправними дій державного кадастрового реєстратора по реєстрації цієї ділянки та спонукання Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати запис в Державному земельному кадастрі та поземельній книзі про державну реєстрацію такої ділянки.

Підставою ж позову в іншій частині є посилання позивача на те, що чинний порядок проведення державної реєстрації земельної ділянки не вимагає надання заявником погодження землекористувача, а Державне підприємство «Експериментальна база «Олександрія» Інституту захисту рослин НААН» взагалі не є землекористувачем, оскільки займає земельну ділянку без правовстановлюючих документів, а тому позивач вважає, що оспорюваним рішенням № РВ -3200295842016 від 26.04.2016 йому було протиправно відмовлено у проведенні держаної реєстрації земельної ділянки, запланової для відведення у власність.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з ч.1 ст.79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Частиною 2 ст.79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (ч.3 ст.79-1 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч.4 ст.79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з ч.5 ст.79-1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Порядок державної реєстрації земельної ділянки визначений ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-VI (далі-Закон №3613, у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

- особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

- власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

- органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

- заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

- оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

- документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

- розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

- подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

- невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

- знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Аналогічні положення закріплені в пунктах 109-111 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі-Порядок №1051, у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

При цьому, пунктом 107 Порядку №1051 визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49 - 54 цього Порядку.

Таким чином, суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність затвердженої технічної документації із землеустрою як перешкоду для проведення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, оскільки за вимогами чинного законодавства державна реєстрація земельної ділянки здійснюється на підставі погодженої документації із землеустрою та передує затвердженню такої документації.

Відповідно до п. 112 Порядку №1051, після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

До Поземельної книги в паперовій формі додається засвідчена копія рішення, яке є підставою для внесення відомостей до неї.

Наведене положення відповідає пункту 54 Порядку №1051, який визначає, що до Поземельної книги в паперовій формі додаються всі документи, що є підставою для внесення відомостей до неї.

Згідно з підпунктом 15 пункту 24 Порядку №1051, до Державного земельного кадастру вноситься інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку:

- назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників;

- назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів;

- інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.

Таким чином, аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок про те, що після затвердження документації із землеустрою, на підставі якої була зареєстрована земельна ділянка, та надання територіальному органові Держгеокадастру відповідного примірника рішення, інформація про це вноситься до Державного земельного кадастру, а до Поземельної книги в паперовій формі додається засвідчена копія рішення.

Відповідно до частини 3 статті 32 Закону України «Про землеустрій», розробники документації із землеустрою зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою.

Аналогічні положення закріплені в пункті 3.1 Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.04.2013 № 255.

Відповідно до пункту 9 Положення про Державний фонд документації із землеустрою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 №1553, залежно від виду документації та рівня проведення землеустрою розробник цієї документації безоплатно передає копії матеріалів виконаних робіт до: Головного фонду - із землеустрою, проведеного на загальнодержавному рівні; регіонального фонду - із землеустрою, проведеного на регіональному рівні; місцевого фонду - із землеустрою, проведеного на місцевому рівні.

Слід зазначити, що згідно зі статтею 1 Закону України «Про землеустрій», документація із землеустрою (землевпорядна документація) - це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Отже, після затвердження у встановленому порядку документації із землеустрою копія такої документації передається її розробником до Державного фонду документації із землеустрою.

Водночас, нормами чинного земельного законодавства не передбачена обов'язкова наявність у територіальному органі Держгеокадастру, який здійснював державну реєстрацію земельної ділянки, примірників як погодженої так і затвердженої документації із землеустрою, а тому висновки позивача про протилежне суд до уваги не приймає.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що на момент проведення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 була відсутня не лише затверджена, а взагалі будь-яка документація із землеустрою, про що свідчить лист Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області №29-1005-99.4-802/2-16 від 23.06.2016.

Як було вказано вище, статтею 24 Закону №3613 та пунктом 110 Порядку №1051 передбачено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подається, серед іншого, документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа визначені Додатком 1 до Порядку №1051 (далі - Вимоги), пунктом 3 яких обумовлено, що зміст електронного документа формується на основі відомостей, що містяться у паперових документах, складених виконавцями робіт.

При цьому, відповідно до пункту 50 Порядку №1051, Поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру з використанням даних електронного документа.

Згідно з пунктом 53 Порядку №1051, Поземельна книга в паперовій формі відкривається шляхом роздрукування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відповідної Поземельної книги в електронній (цифровій) формі.

На виконання ухвал суду про витребування доказів Управлінням Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області було надано Поземельну книгу №3220488300:01:001:0027, яку створено за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру, тобто шляхом роздрукування відповідної Поземельної книги в електронній (цифровій) формі (т. 2, а.с. 40-203).

Отже, матеріали справи свідчать про наявність в Управлінні Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 в електронній формі, яка відкривається на підставі електронного документа, який, в свою чергу, формується на основі відомостей, що містяться у паперових документах.

Разом з цим, наявність в Управлінні Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, у формі електронного документа не спростовує доводів позивача про відсутність паперового носія відповідної технічної документації.

Так, відповідно до частини 3 статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України у мотивувальній частині постанови зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи, що наявність на момент проведення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 документації із землеустрою в паперовій формі оспорюється позивачем та є підставою позову, спростування таких доводів є можливим шляхом надання належних доказів наявності відповідної документації.

Відповідно до положень статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд звертає увагу на те, що під час розгляду цієї справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази наявності на момент проведення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 документації із землеустрою у паперовій формі та її надання державному кадастровому реєстратору, тоді як доводи позивача про її повну відсутність є підставою розглядуваного позову.

Відповідно до пункту 4 Вимог до електронного документа вноситься інформація, зокрема, про результати та виконавців робіт із землеустрою та оцінки земель, топографо-геодезичних робіт.

Згідно з пунктом 30 Вимог в елементі "Територіальна зона (група об'єктів Державного земельного кадастру)" (TerritorialZoneInfo) зазначаються, зокрема, такі елементи та дані:

2) в елементі "Виконавець" (Executor) - інформація про виконавця робіт із встановлення меж територіальної зони, зокрема:

- в елементі "Прізвище, ім'я та по батькові особи" (ExecutorName) - прізвище, ім'я та по батькові особи, яка підготувала документацію із землеустрою щодо встановлення меж територіальної зони;

- в елементі "Посада виконавця" (ExecutorPosition) - посада особи, яка підготувала документацію із землеустрою щодо встановлення меж територіальної зони;

- в елементі "Контактна інформація" (ContactInfo) - номер телефону (Phone), номер факсу (Fax), електронна адреса (Email);

- в елементі "Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника" (Qualification) - номер кваліфікаційного сертифіката (QualificationNumber) та дата його видачі (Qualification Date).

Пунктом 54 Вимог передбачено, що елемент "Реквізити документації" (TechnicalDocumentationInfo) складається з елементів, які містять інформацію про вид документації, проведення її державної експертизи та затвердження, в яких, зокрема, зазначаються:

1) в елементі "Вид документації" (DocumentationType) - код виду документації згідно з додатком 8;

2) в елементі "Дата складення документації" (DraftingDate) - дата складення документації виконавцем робіт (з урахуванням витрат часу на доопрацювання, що обумовлені зауваженнями, викладеними у висновку державної експертизи землевпорядної документації);

3) в елементі "Реєстраційні дані документації" (RegistrationDate) - така інформація:

- в елементі "Обліковий номер документації" (BookNumber) - номер документації, який присвоюється її розробником або територіальним органом Держгеокадастру;

- в елементі "Дата реєстрації" (RegistrationDate) - дата реєстрації документації;

- в елементі "Орган, що зареєстрував документацію" (RegistrationAuthority) - найменування органу, який зареєстрував документацію;

4) в елементі "Перелік документів, які використовуються для формування електронного документа" (DocumentList) - послідовно відповідно до змісту документації код документа згідно з додатком 9. У разі відсутності коду документа, який міститься у документації, зазначається його повна назва.

Відповідно до пункту 70 Вимог, для внесення даних до елементів електронного документа використовуються уніфіковані типи даних (комплексні типи) згідно з додатками 4, 6, 11, 28, 31, 37 і 38, в яких зазначаються, зокрема:

1) у комплексному типі "Відомості про виконавця робіт" (ExecutorInfo) - інформація про:

- прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця або найменування юридичної особи, яка є розробником документації із землеустрою (CompanyName);

- податковий номер юридичної особи, яка є розробником документації із землеустрою (EDRPOU);

- податковий номер фізичної особи, яка є розробником документації із землеустрою (TaxNumber);

- прізвище, ім'я, по батькові (ChiefName) та посаду (ChiefPosition) особи, що відповідає за дотримання вимог законодавства під час виконання таких робіт (Chief);

- прізвище, ім'я, по батькові (ExecutorName) та посаду (ExecutorPosition) особи, яка є безпосереднім виконавцем робіт із землеустрою та/або оцінки земель, контактну інформацію (ContactInfo);

- місце проживання (PostalAddress) виконавця робіт з використанням комплексного типу, зазначеного у підпункті 6 цього пункту.

Проте, суд зауважує, що під час розгляду справи відповідачем не була надана інформація з електронного документа про реквізити документації, інформація про заявника, а також відомості про виконавця робіт, що сприяло б витребуванню документації із землеустрою в паперовій формі безпосередньо від виконавця.

Таким чином, всупереч положенням статті 71 КАС України відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своєї позиції, у зв'язку з чим суд вирішує справу на основі наявних доказів та приходить до висновку, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 була проведена за відсутності документації із землеустрою в паперовій формі та без її надання державному кадастровому реєстратору, що суперечить положенням статті 24 Закону №3613 та пункту 110 Порядку №1051.

У той же час, наявність протиправно зареєстрованої земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 об'єктивно перешкоджає реалізації позивачеві свого права на отримання у власність земельної ділянки, дозвіл на відведення якої був наданий йому ще 03.10.2014.

За таких обставин, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправними дій державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру в Білоцерківському районі Київської області Борозенця Михайла Сергійовича щодо державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 56,3082 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для сільськогосподарського призначення, яка розташована у межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області та відкриття Поземельної книги на цю земельну ділянку 08.12.2015 та внесення всіх наступних змін до цієї Поземельної книги в частині земельної ділянки, яка в електронному польовому журналі має точку 1 з координатою Х - 5512091.81, координатою Y- 3340223.78, точку 2 (Х - 5512064.92 та Y- 3340231.96), точку 3 (Х - 5512063.07 та Y- 3340228.21), точку 4 (Х - 5512050.31 та Y- 3340202.30), точку 5 (Х - 5512082.05 та Y- 3340192.64), та яка відведена ОСОБА_1.

Згідно зі статтею 1 Закону №3613, державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, внесення відомостей до нього та здійснення державної реєстрації земельних ділянок частиною 2 статті 7 Закону №3613 віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону №3613, державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).

Частиною 10 статті 24 Закону №3613 визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

- поділу чи об'єднання земельних ділянок;

- якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Суд констатує, що наведені випадки скасування державної реєстрації земельної ділянки розраховані на відсутність спірних правовідносин та не можуть обмежувати право особи на захист своїх земельних прав та інтересів у разі неправомірної реєстрації земельної ділянки за іншою особою.

Документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є, зокрема, Поземельні книги (ч.1 ст.18 Закону №3613), які відкриваються під час здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки (ч.1 ст. 24 Закону №3613).

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону №3613, Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь; ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону №3613, зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом.

Пунктами 60-61 Порядку №1051 передбачено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються:

- в електронній (цифровій) формі - електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора;

- у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

Отже, однією з підстав для внесення відомостей до Державного земельного кадастру є судове рішення.

За таких обставин, враховуючи встановлені судом обставини неправомірного здійснення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, повний та ефективний захист порушеного права позивача також потребує скасування Державним кадастровим реєстратором у Поземельній книзі запису про державну реєстрацію вказаної земельної ділянки.

При цьому, враховуючи положення постанови Кабінету Міністрів України 31.08.2016 №581 "Про реформування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" та наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.02.2017 №38 "Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Київській області" належним відповідачем в цій частині є Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

На підставі викладеного, суд вважає такою, що підлягає задоволенню, вимогу позивача про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати запис в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, з цільовим призначенням для сільськогосподарського призначення, яка розташована у межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області та про внесення всіх наступних змін до цієї Поземельної книги в частині земельної ділянки, яка в електронному польовому журналі має точку 1 з координатою Х - 5512091.81, координатою Y- 3340223.78, точку 2 (Х - 5512064.92 та Y- 3340231.96), точку 3 (Х - 5512063.07 та Y- 3340228.21), точку 4 (Х - 5512050.31 та Y- 3340202.30), точку 5 (Х - 5512082.05 та Y- 3340192.64), та яка відведена ОСОБА_1.

До того ж суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 25 Закону №3613 поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Аналогічні положення закріплені в пункті 57 Порядку №1051.

Так, пунктом 58 Порядку №1051 встановлено, що у разі закриття Поземельної книги Державний кадастровий реєстратор:

1) за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру проставляє на титульному аркуші Поземельної книги в електронній (цифровій) формі електронну позначку про факт її закриття за власним електронним цифровим підписом;

2) проставляє на титульному аркуші Поземельної книги в паперовій формі позначку про факт її закриття за формою згідно з додатком 9.

Таким чином, скасування Державним кадастровим реєстратором запису у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 є підставою для закриття Поземельної книги.

Враховуючи, що підставою для відмови у проведенні державної реєстрації запланованої позивачем до відведення земельної ділянки були посилання державного кадастрового реєстратора на знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, здійснення державної реєстрації якої в межах цієї справи визнано протиправним, підлягають задоволенню також вимоги позивача у частині визнання протиправним та скасування рішення державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру в Білоцерківському районі Київської області № РВ -3200295842016 від 26.04.2016 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

При цьому суд зазначає, що викладена в примітці до цього рішення рекомендація державного кадастрового реєстратора отримати погодження землекористувача (Державного підприємства "Експериментальна база "Олександрія" Інституту захисту рослин НААН") на вилучення земельної ділянки не має юридичного значення та є особистою думкою посадової особи, оскільки підставою для прийняття спірного рішення було саме посилання на знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки, що відповідає положенням ч.6 ст. 24 Закону №3613 та п.111 Порядку №1051.

Більш того, під час розгляду справи відповідач та треті особи, всупереч положенням статті 71 КАС України, не надали доказів того, що Державне підприємство "Експериментальна база "Олександрія" Інституту захисту рослин НААН" має будь-які земельні права на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, у той час як матеріали справи свідчать, що зазначене підприємство користувалося землею без правовстановлюючих документів.

Наявність інформації про землекористувача в державній статистичній звітності форми №6-зем (яка до того ж була скасована з 01.01.2016 на підставі наказу Державної служби статистики України від 19 серпня 2015 року N190) не може замінювати правовстановлюючі документи та не свідчить про наявність у цієї особи прав на землю.

Також суд звертає увагу на те, що Головне управління Держгеокадастру у Київській області в листі від 25.05.2016 №29-10-0.32-12916/2-16 зазначило, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 відноситься до земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області на підставі рішення органу виконавчої влади - Білоцерківської районної державної адміністрації від 21.09.2015 №535.

Вказаним розпорядженням Білоцерківської РДА на підставі постанови Президії Національнох академії аграрних наук України від 26.08.2015 (протокол №9, яким надано згоду на вилучення із землекористування Державного підприємства "Експериментальна база "Олександрія" Інституту захисту рослин НААН" земельної ділянки площею 123,3 га) було вилучено із землекористування Державного підприємства "Експериментальна база "Олександрія" Інституту захисту рослин НААН" земельну ділянку площею 123,3 га сільськогосподарських угідь (рілля), для ведення індивідуального садівництва учасниками антитерористичної операції в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, та передано цю ділянку до земель запасу цієї ради.

Суд зазначає, що сам факт перебування земельної ділянки у запасі спростовує наявність будь-яких прав на неї з боку третіх осіб, оскільки відповідно до ч.2 ст.19 Земельного кодексу України земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру (т.1, а.с.4) земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 належить до земель державної форми власності, власником цієї ділянки зазначено Головне управління Держгеокадастру у Київській області, будь-яка інформація про перебування ділянки у користуванні Державного підприємства "Експериментальна база "Олександрія" Інституту захисту рослин НААН" у витязі не зазначена.

Отже, відсутність у Державного підприємства «Експериментальна база «Олександрія» Інституту захисту рослин НААН» будь-яких прав на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 спростовує викладені в оспорюваному рішенні твердження державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру в Білоцерківському районі Київської області про необхідність отримання погодження землекористувача.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Київській області здійснити державну реєстрацію земельної ділянки, запланованої ним до відведення, суд зазначає, що відповідно до положень частини 2 статті 7, частин 4, 8 статті 9 Закону №3613 здійснення державної реєстрації земельної ділянки належить до виключної компетенції органів Держеокадастру та їх посадових осіб - державних кадастрових реєстраторів.

При цьому, згідно з частиною 7 статті 9 Закону №3613, втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналізуючи дане положення, суд приходить до висновку, що під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Тобто, дискреційні повноваження - це законодавча встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, захист порушеного права позивача у судовому порядку підлягає у спонуканні Головне управління Держгеокадастру у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, загальною площею 0,1000 га, розташованої на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру в Білоцерківському районі Київської області Михайла Сергійовича Борозенця щодо державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 56,3082 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для сільськогосподарського призначення, яка розташована у межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області та відкриття Поземельної книги на цю земельну ділянку 08.12.2015 та внесення всіх наступних змін до цієї Поземельної книги в частині земельної ділянки, яка в електронному польовому журналі має точку 1 з координатою Х - 5512091.81, координатою Y- 3340223.78, точку 2 (Х - 5512064.92 та Y- 3340231.96), точку 3 (Х - 5512063.07 та Y- 3340228.21), точку 4 (Х - 5512050.31 та Y- 3340202.30), точку 5 (Х - 5512082.05 та Y- 3340192.64), та яка відведена ОСОБА_1.

3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати запис в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 56,3082 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для сільськогосподарського призначення, яка розташована у межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області та про внесення всіх наступних змін до цієї Поземельної книги в частині земельної ділянки, яка в електронному польовому журналі має точку 1 з координатою Х - 5512091.81, координатою Y- 3340223.78, точку 2 (Х - 5512064.92 та Y- 3340231.96), точку 3 (Х - 5512063.07 та Y- 3340228.21), точку 4 (Х - 5512050.31 та Y- 3340202.30), точку 5 (Х - 5512082.05 та Y- 3340192.64), та яка відведена ОСОБА_1.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області № РВ -3200295842016 від 26.04.2016 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

5. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, загальною площею 0,1000 га, яка розташована на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність якої був наданий наказом Головного управління Держземагенства у Київській області від 03.10.2014 №10-7504/15-14-сг.

6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.07.2017.