Справа № 317/1562/17

3/317/406/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2017 року м. Запоріжжя

Запорізьким районним судом Запорізької області в складі головуючого судді Громової І.Б., за участю прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли з управління захисту економіки Запорізької області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр. України, уродженець РФ, ІНФОРМАЦІЯ_2, на даний час не працюючого, проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, інші відомості суду не відомі.

За ч.2 ст.172-7 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

23 травня 2017 р. відносно гр. ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за скоєння правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-7 КУпАП, а також ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції.

В протоколі зазначено, що 13.10.2016 року, ОСОБА_3, будучі депутатом ОСОБА_4 сільської ради Запорізького району Запорізької області, яка розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Шушенська, 137, порушив вимоги статей 28 та 35 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», а саме не повідомив колегіальний орган, під час виконання повноважень в якому виник конфлікт інтересів та прийняв участь у обговоренні питання стосовно присвоєння собі звання « Почесний громадянин ОСОБА_4 сільської ради». Днем виявлення вказаного правопорушення особою, що складала протокол зазначається 23.05.2017 року.

Дії ОСОБА_2 було кваліфіковано як правпопорення , пов*язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП (вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів).

В судовому засіданні при розгляді протоколу був присутній ОСОБА_2, який винуватість у скоєному правопорушенні не визнав та пояснив, що на даний час не є депутатом ОСОБА_4 сільської ради Запорізького району Запорізької області. 13.10.2016 року був депутатом ОСОБА_4 сільської ради Запорізького району Запорізької області 7 скликання. В ході проведення позачергової 11 сесії він був присутній, на той час голова сільської ради ОСОБА_5 на початку сесії оголосила питання порядку денного, серед яких було, як зазначила голова, питання стосовно присвоєння декільком особам звання «Почесний громадянин ОСОБА_4 сільської ради», ОСОБА_5 запропонувала затвердити Подання, представлене у вигляді рішення Виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради Запорізького району Запорізької області №111 від 06.10.2016 року. Як зазначив ОСОБА_2, він не знав про те, що він входить до списку осіб, як і не знав про те, що йому у зв’язку з присвоєнням звання буде виплачена матеріальна допомога в сумі 1000,00 гривень, а тому він про наявність конфлікту інтересу не заявляв та проголосував за подання, як і всі інші присутні депутати сільської ради, навіть не підозрюючи про те що голосував за себе. Стосовно матеріальної допомоги в сумі 1000,00 гривень пояснив, що він не знає яким чином він повинен був отримати допомогу, особисто він її не отримував. Також ОСОБА_2 вказав, що стосовно цього його опитували працівники правоохоронних органів в березні 2017 року, як і інших працівників сільської ради і він давав аналогічні пояснення.

В судовому засіданні також був присутній прокурор Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області ОСОБА_1, який підтвердив, що в ході перевірки, працівниками прокуратури та особисто ним в березні 2017 року було встановлено, що гр. ОСОБА_2 займаючи посаду депутата ОСОБА_4 сільської ради Запорізького району Запорізької області, будучи суб’єктом відповідальності за корупційне правопорушення, скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172 – 7 КУпАП, опитані оперуповноваженим управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України 27 березня 2017 року. Вказаний протокол складено цією ж особою.

Відповідно до ст..1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» - безпосереднє підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням.

Конфлікт інтересів - суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень;

Корупційне правопорушення - умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається.

Частина 1 статті 172-7 КУпАП передбачає відповідальність за неповідомлення особою у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів

Статтею 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» - урегулювання конфлікту інтересів: особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів.

Відповідно до п.п.1,4 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», особи, які зазначені в п.п.1,2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов’язані вживати заходи щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішення в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходи щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Суддя, вивчиши протокол від 23.05.2017 року, надані до протоколу документи, вислухавши пояснення ОСОБА_2, встановив наступне:

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», як депутат ОСОБА_4 сільської ради Запорізького району Запорізької області є суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією.

За результатами місцевих виборів у 2015 році, відповідно до ст. 2, 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», на підставі протоколу 1 сесії ОСОБА_4 сільської ради Запорізького району Запорізької області 7 скликання від 04.11.2015 р., ОСОБА_2 було визнано обраним депутатом ОСОБА_4 сільської ради 7 скликання.

13.10.2016 року в ході проведення 11 позачергової сесії ОСОБА_4 сільської ради сьомого скликання, у залі засідання були присутні 13 депутатів сільради, в тому числі і ОСОБА_2 Вказані особи затвердили порядок денний та приймали участь у засіданні сесії.

Відповідно до питання № 3 порядку денного, голова ОСОБА_4 сільської ради ОСОБА_5 запропонувала затвердити Подання щодо присвоєння звання «Почесний громадянин ОСОБА_4 сільської ради», представлене у вигляді рішення Виконавчого комітету сільради №111 від 06.10.2016 року. Згідно доданого до рішення списку, серед інших кандидатур на нагородження зазначеним званням, була й кандидатура ОСОБА_2

За результатами обговорення даного питання, було проведено голосування за його прийняття, в ході якого всі присутні депутати одноголосно проголосували «ЗА», у тому числі і депутат сільської ради ОСОБА_2 Тим самим останній прийняв участь у вирішенні питання про присвоєння собі звання «Почесний громадянин ОСОБА_4 сільської ради».

За зазначеними вище обставинами, були опитані працівники ОСОБА_4 сільської ради Запорізького району Запорізької області, а саме:ОСОБА_5, ОСОБА_6

Вказані особи були опитані 27 березня 2017 року.

З пояснень ОСОБА_5 вбачається, що за результатами місцевих виборів 2015 р., вона була обрана головою ОСОБА_4 сільської ради Запорізького району Запорізької області 7 скликання. 13.10.2016 року ОСОБА_5 була присутньою на засіданні 11 позачергової сесії ОСОБА_4 сільської ради. Під час проведення сесії до порядку денного було включене питання № 3 «Про затвердження Подання щодо присвоєння звання «Почесний громадянин ОСОБА_4 сільської ради». Остання була доповідачем з даного питання, запропонувавши затвердити зазначене Подання, представлене у вигляді рішення Виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради №111 від 06.10.2016 року. Згідно доданого до рішення Виконкому списку, серед чотирьох кандидатур на нагородження вказаним званням, була й кандидатура депутата сільради ОСОБА_2 Вона щодо наявності конфлікту інтересів не вжила заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

В ході розгляду питання, всі присутні депутати, в тому числі і ОСОБА_2 проголосували «ЗА» його прийняття. Під час проведення голосування з усіх питань, зазначених у порядку денному, в тому числі й щодо затвердження Подання Виконкому, заяв чи повідомлень з боку членів колегіального органу щодо наявності конфлікту інтересів не надходило та не повідомлялось, в тому числі й від ОСОБА_2

Опитана 27.03.2017 року секретар Сонячної сільської ради ОСОБА_6 пояснила, що вона була присутньою та приймала участь у голосуваннях з питань порядку денного під час засідання 11 позачергової сесії, яка відбулась 13.10.2016 року. Так, під час проведення сесії ОСОБА_4 сільської ради до порядку денного було включене питання № 3 «Про затвердження Подання щодо присвоєння звання «Почесний громадянин ОСОБА_4 сільської ради». Доповідачем з даного питання була голова сільради ОСОБА_5, яка запропонувала затвердити Подання, представлене у вигляді рішення Виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради №111 від 06.10.2016 року. Згідно доданого до рішення Виконкому списку, серед чотирьох кандидатур на нагородження зазначеним званням, була й кандидатура депутата сільради ОСОБА_2 В ході розгляду вказаного питання, всі присутні депутати, в тому числі і ОСОБА_2 проголосували «ЗА» його прийняття. Під час проведення голосування з усіх питань, вказаних у порядку денному, в тому числі й щодо затвердження Подання, заяв чи повідомлень з боку членів колегіального органу щодо наявності конфлікту інтересів не надходило та не повідомлялось, в тому числі й від ОСОБА_2

Беручи до уваги диспозиції ст. 172-7 КУпАП та п. 2 примітки до цієї статті, суд констатує, що порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об’єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч. 2 ст. 172-7 КУпАП).

Ті ж самі події, що відбулися того ж самого дня, та скоєні тією ж особою та кваліфіковані за частиною 1 статті 172-7 КУпАП та передбачають відповідальність за неповідомлення особою у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів кваліфіковані за ч.2 ст.172-7 КУпАП як скоєні в реальному конфлікті інтересів.

В судовому засіданні надати чітке пояснення, що саме прокурор вважає діянням в реальному конфлікті інтересів та в чому відмінність розглядаємого правопорушення від тієї ж події кваліфікованої за ч.1 ст.172-7 КУпАП , не зміг.

Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи ОСОБА_7 науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, виконаного на замовлення адвоката ОСОБА_7, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об’єктивний вираз, а також часовий взаємозв’язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що,

по-перше, приватний інтерес наявний,

по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а

по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов’язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення. 3) наявність повноважень на прийняття рішення4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об’єктивність або неупередженість рішення.

Беручи до уваги визначення поняття «реальний конфлікт інтересів», згідно з яким він можливий при прийнятті рішення, а також роль окремої особи при прийнятті рішення колегіальним органом, можемо констатувати, що голосування окремою особою само по собі не може створювати безпосередній причинно-наслідковий зв’язок між її діями та юридичними наслідками у формі прийнятого рішення колегіальним органом

Іншими словами, у разі, якщо, депутат місцевої ради, який виконує свої повноваження у складі колегіального органу, голосує за погодження відносно самого себе присвоєння якогось звання, він одноособово не приймає такого рішення, таке рішення приймається колегіальним органом більшістю голосів. Відтак відсутній прямий і безпосередній причинно-наслідковий зв’язок між голосуванням та прийняттям рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, що пов’язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.

Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців із дня виявлення, але не пізніше двох років із дня його вчинення (ч. 3 ст. 38 КУпАП). Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення. Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.

Якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб’єктів цього корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закриває провадження у справі.

Судом не встановлено складу правопорушення за ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Суд не може погодитися з думкою прокурора, що виявлене правопорушення лише 23.05.2017 року. Це є днем складання протоколу, а 27.03.2017 року коли в результаті проведеної перевірки та опитування було саме з*ясовано про наявність правопорушення суд і вважає днем його виявлення.

Справи про адміністративні корупційні правопорушення розглядаються судом у загальному порядку у п’ятнадцяти денний строк із дня одержання протоколу та інших матеріалів справи. Судом продовжувався строк розгляду протоколу у зв*язку з неявкою без поважних причин у судові засідання ОСОБА_2

Правом на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП, наділено вичерпний перелік осіб, до яких належать особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законний представник, захисник, потерпілий, його представник

Керуючись ст. ст. 172-7, 38, 247 ч.1 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження по адміністративному матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 по ч.1 ст.172-7 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в Апеляційний суд Запорізької області, шляхом подачі апеляційної скарги через Запорізький районний суд Запорізької області на протязі 10 днів з дня її оголошення.

Суддя І.Б.ГРОМОВА