У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.06.2017 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

судді - Бедьо В.І.

при секретарі – Пазяк С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ в Закарпатській області ОСОБА_2 від 28.03.2017 року про повернення виконавчого документу № 712/6251/12 від 05.10. 2012 року,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з даною скаргою, яку обґрунтовує наступним.

05.10.2012 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 712/6251/12 за позовом ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» ( ПАТ «Ві Ей ОСОБА_4») до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором вимоги банку задоволено в повному обсязі та стягнуто з відповідача заборгованість у сумі 1 361, 30 грн.

ПАТ «Ві Ей ОСОБА_4» пред’явив до виконання виконавчий лист по даній справі, виданий Ужгородським міськрайонним судом від 05.10.2012 року.

Постановою старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ в Закарпатській області ОСОБА_2 від 28.03.2017 року стягувачу був повернутий виконавчий документ № 712/6251/12 від 05.10.2012 року з тих підстав, що згідно ухвали № 308/18452 від 06.11. 2013 року виданої Ужгородським міськрайонним судом встановлено заборона щодо звернення стягнення на майно боржника.

З вказаною постановою скаржник не згідний, вважає незаконною з тих підстав, що старший державний виконавець Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ в Закарпатській області ОСОБА_2 не вжив всіх заходів для фактичного виконання рішення суду.

На підставі зазначеного скаржник просить суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ в Закарпатській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови від 28.03.2017 року про повернення виконавчого документу № 712/6251/12 від 05.10.2012 року, скасувати вказану постанову, зобов’язати державного виконавця відновити виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 712/6251/12 від 05.10.2012 року.

Скаржник та суб’єкт оскарження в судове засідання не з’явилися, хоч були повідомлені про дату та час судового засідання, однак їх неявка не є перешкодою для розгляду даної скарги.

Дослідивши матеріали скарги, оцінивши всі зібрані докази в їх сукупності, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 05.10.2012 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 712/6251/12 за позовом ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» ( ПАТ «Ві Ей ОСОБА_4») до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором вимоги банку задоволено в повному обсязі та стягнуто з відповідача заборгованість у сумі 1 361, 30 грн.

ПАТ «Ві Ей ОСОБА_4» пред’явив до виконання виконавчий лист по даній справі, виданий Ужгородським міськрайонним судом від 05.10.2012 року.

Постановою старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ в Закарпатській області ОСОБА_2 від 28.03.2017 року стягувачу був повернутий виконавчий документ № 712/6251/12 від 05.10.2012 року з тих підстав, що згідно ухвали № 308/18452 від 06.11. 2013 року виданої Ужгородським міськрайонним судом встановлено заборона щодо звернення стягнення на майно боржника.

Скаржник вважає вказану вище постановою неправомірною та просить її скасувати.

Разом з тим положеннями ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» законодавцем унормовано, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, якщо:

1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;

2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

{Пункт 2 частини першої статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}

3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа;

5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з’ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника);

6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі;

7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;

8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;

9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення;

10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбаченихЗаконом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";

11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.

Скаржник вказує на те, що державним виконавцем не вжито всіх заходів для виконання рішення суду.

Разом з тим зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ухвалою № 308/18452 від 06.11. 2013 року виданою Ужгородським міськрайонним судом встановлено заборона щодо звернення стягнення на майно боржника.

Як вже зазначено вище п. 9 ст. 37«Про виконавче провадження» законодавець передбачив як підставу для повернення виконавчого документу встановлену законом заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Разом з тим ч. 5 вказаної вище норми закону регламентовано, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

У відповідності до статті 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на зазначене та те, що скаржником доведено факти порушень в діях державного виконавця при винесенні оскаржуваної постанови, суд відмовляє в задоволенні вимог скарги, які таких, що є безпідставними та необґрунтованими.

Виходячи із наведеного, керуючись ст. 10,11,60, 208-209, 386,387 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ в Закарпатській області ОСОБА_2 від 28.03.2017 року про повернення виконавчого документу № 712/6251/12 від 05.10. 2012 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена на протязі 5-ти днів з дня її отримання її копії до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: ОСОБА_6