АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа

№ 22-ц/793/1292/17

по 1 інстанції

: 19, 27

_1

в апеляційній інстанції

_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого

_2

_3, ОСОБА_4

секретарі

_5

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 28 березня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 17 серпня 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 уклали кредитний договір № б/н згідно якого остання отримала кредит у розмірі 4 502 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном, що відповідає строку дії картки.

Проте, відповідачка належним чином не виконувала зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 31 жовтня 2016 року становить 37 274 грн 85 коп, що складається із заборгованості за кредитом в розмірі 4 087 грн 75 коп, заборгованості по процентам за користування кредитом - 27 935 грн. 92 коп., заборгованості за пенею та комісією - 3000 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1751 грн 18 коп.

Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 28 березня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору в розмірі 4 087 грн. 75 коп. та судові витрати в розмірі 175 грн. 52 коп. В решті у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ «Приватбанк» оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неповне з’ясування всіх обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив змінити рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом, пені і штрафу, задовольнивши позовні вимоги у вказаній частині.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення не відповідає.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частина 1 ст. 638 ЦК України визначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частково здовльняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що ОСОБА_6 дійсно отримала кредит в розмірі 4 502 грн., які підлягають стягненню на користь банку, а стосовно решти суми боргу, зазначив, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, які підтверджували, що саме ці умови розумів позичальник, підписуючи заяву про отримання кредиту, а відтак, відсутні підстави для того, щоб вважати умови та правила надання банківських послуг та довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду», частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Посилаючись на вказане, суд дійшов висновку, що в частині позовних вимог про стягнення з відповідачки заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості за пенею, комісією та штрафами (фіксована частина та процентна складова) необхідно відмовити.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.

Судом встановлено, що 17 серпня 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 4 502 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Зі змісту анкети-заяви від 7 серпня 2012 року вбачається, що ОСОБА_6, підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у «ПриватБанку» погодилася з тим, що анкета-заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить договір між нею та банком про надання банківських послуг. Також відповідачка ознайомилась та згідна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, зобов'язується виконувати Умови та Правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті банку.

Позивачем до своєї позовної заяви додано витяг з Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 6 березня 2010 року № СП-2010-256 .

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 вказаних Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також опплачувати комісії на умовах, передбачених кредитни договором.

Пунктом 2.1.1.5.6 у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку.

Згідно п. 2.1.1.7.6 при порушенні позичальником строків платіжів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатаити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до вимог ст. 634 ЦК України, договір укладений між сторонами – є договором приєднання.

Таким чином, відповідачка ОСОБА_6 була ознайомлена з умовами кредитування, але допустила виникнення заборгованості за кредитним договором.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами, що передбачено ст. 629 ЦК України.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди, що встановлено ст. 611 ЦК України.

Згідно ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк.

На порушення умов договору позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, передбачені умовами договору платежі не вносила.

Із наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_6 дійсно отримала грошові кошти та неналежним чином виконувала зобов'язання за договором, що призвело до виникнення простроченої заборгованості за кредитом.

Розрахунок заборгованості відповідає умовам договору, викладеним в заяві позичальника, Умовам і правилам надання банківських послуг, Тарифам банку, Пам'ятці клієнта, та зроблений на підставі аналізу руху коштів на відкритому позичальнику рахунку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вбачає, що районний суд прийшов до помилкового висновку, відмовивши в задоволенні позовних вимог банку про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, пені, комісії та штрафів за прострочення виконання зобов’язань за кредитним договором, стягнувши лише тіло кредиту в розмірі 4 087 грн. 75 коп., а тому рішення суду першої інстанції в даній частині необхідно змінити та стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Привабанк» заборгованість по процентам за користування кредитом – 27 935 грн. 92 коп., заборгованість за пенею та комісією, штраф (фіксована частина) – 500 грн., штраф (процентна складова) – 1751 грн. 18 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» підлягають стягненню судові витрати за сплату судового збору при подачі позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 3 360 грн. (1600+1760).

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 315, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 28 березня 2017 року у даній справі змінити, скасувавши в частині відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом пені, комісії та штрафів за прострочення виконання зобов’язань за кредитним договором.

Ухвалити в цій частині нове рішення

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 27 935 грн. 92 коп., заборгованість за пенею та комісією в розмірі 3000 грн, штраф (фіксована частина) в розмірі 500 грн., штраф (процентна складова) в розмірі 1751 грн. 18 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 Станіславівнина на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в розмірі 3 360 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :