Справа № 357/4324/17

2-а/357/560/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Цуранова А. Ю. ,

при секретарі Солом`яна Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Біла Церква адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2017 року позивач через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом.

Вказував, що має статус учасника бойових дій та 31.01.2017 року йому встановлена ІІІ група інвалідності, причина інвалідності захворювання, так пов`язане із захистом Батьківщини.

Посилаючись на ту обставину, що за його зверненням відповідач відмовив йому у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення, просив визнати дії відповідача щодо відмови у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни протиправними, а також зобов`язати відповідача встановити йому статус інваліда війни та видати посвідчення встановленого зразка.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили задовольнити, представники відповідача, надавши письмові заперечення, відносно позову заперечували.

Заслухавши позивача, представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач має посвідчення серії НОМЕР_1 та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Протоколом № 5277 від 29.12.2016 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (а.с. 16) відносно ОСОБА_1 визначено захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини.

З наявної в матеріалах справи копії довідки МСЕК вбачається, що позивачу встановлено з 01.02.2017 року третю групу інвалідності, причина інвалідності захворювання, так пов`язане із захистом Батьківщини.

Згідно довідок № 767 від 29.09.2015 року військової частини НОМЕР_2 та № 4/698 від 27.10.2015 року Білоцерківського об`єднаного міського військового комісаріату, ОСОБА_1 приймав участь у бойових діях в зоні АТО.

13.03.2017 року листом № Г02.46.3 відповідач відмовив позивачу у встановленні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення

Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Законом який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них є Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ.

Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни відносяться військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення.

Частиною третьою статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що порядок надання статусу інваліда війни особам, зазначеним у пунктах 11-14 частини другої цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок, який визначає процедуру надання статусу інваліда війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення визначений постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 року № 685 (далі Порядок про процедуру надання статусу інваліда війни).

Згідно п. 2 Порядку про процедуру надання статусу інваліда війни статус інваліда війни надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, поліцейським, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, інших утворених відповідно до закону військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції у період її проведення.

Відповідно до пп. 1 п. 4 Порядку про процедуру надання статусу інваліда війни підставою для надання особам статусу інваліда війни є для осіб, зазначених в абзацах другому і четвертому пункту 2 цього Порядку, - довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Рішення про надання статусу інваліда війни приймається органами соціального захисту населення у місячний строк з дня подання документів (п. 7 Порядку про процедуру надання статусу інваліда війни).

Таким чином, пункт 11 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551 та п. 2 Порядку не передбачає такої причини інвалідності як «захворювання, так пов`язані із захистом Батьківщини».

Разом з цим, відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551 до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

До інвалідів війни належать також інваліди з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

Отже, частина 1 та пункт 1 частини 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачають надання статусу інваліда війни особам, які стали інвалідами внаслідок захворювання, одержаного під час захисту Батьківщини.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка є загальною щодо визначення осіб, які належать до інвалідів війни, а також п. 1 ч. 2 ст. 7 вказаного Закону, суд дійшов висновку за необхідне захистити права позивача шляхом застосування до спірних правовідносин аналогії закону, а саме: частину 1 та пункт 1 частини 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Згідно з частиною 1 ст. 7 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є верховенство права.

Частиною 1 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до розуміння Конституційного Суду України (рішення від 02 листопада 2004 р.) «верховенство права» вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Виходячи з Рішення Конституційного Суду України, положення ч. 1 ст. 8 КАС України слід розуміти так, що суд, керуючись зазначеним принципом, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості.

При вирішенні справи суд також враховує надані позивачу роз`яснення Департаментом соціального захисту населення в листі від 20.04.2017 року № Г 02.266.2 та Мінсоцполітики в листі від 26.05.2017 року № 431/0/167-17/401, в яких повідомляється про наявність підстав для видачі ОСОБА_1 відповідного посвідчення.

Разом з цим, відповідно до пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків інвалідів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Таким чином, видачі посвідчення інваліда війни передує необхідність встановлення відповідного статусу.

Проаналізувавши наведені вище положення законодавства, що регулює основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та дослідивши наявні у справі документи, суд вважає цілком обґрунтованими доводи позивача щодо існування у нього права на отримання статусу інваліда війни та отримання відповідного посвідчення.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити заявлений позов та визнати протиправними дії щодо відмови відповідача у встановленні позивачу статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни, а також зобов`язати відповідача встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати посвідчення встановленого зразка.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 69-72, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії щодо відмови Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області у встановленні ОСОБА_1 статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати посвідчення встановленого зразка.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А. Ю. Цуранов