03.07.2017

Номер провадження № 2-а/311/38/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2017 року місто Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Пушкарьової С.П.,

при секретарі Четвертак Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання не чинним рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити дії, який мотивовано наступним.

Позивач вказав, що йому на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу, органів внутрішніх справ», з 02 квітня 2000 року у віці 45 років була призначена пенсія за вислугу років.

Після призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 продовжував та продовжую працювати безперервно на іншій роботі - з 02 грудня 2002 року по теперішній час, а з його заробітної плати проводяться роботодавцем відрахування, в тому числі і страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші.

Разом з тим позивач отримував пенсію за вислугу років, виплату якої з 01 січня 2007 року здійснюють органи Пенсійного фонду України відповідно до постанови КМУ «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення та виплати пенсій деяким категоріям громадян» від 02 листопада 2006 року № 1522, Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 03 квітня 2007 року.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788- XІI особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.

Згідно ст. 7 цього ж Закону звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Відповідно до ст. 10 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058-ХV) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у

зв 'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором. Аналогічні положення щодо права на вибір виду пенсії містить в ст.7 Закону №2262- XII.

Умовами призначення пенсії за віком, відповідно до ст.26 Закону №1058-ХV є: досягнення віку 60 років та наявність страхового стажу не менше 15 років.

11 квітня 2017 року у віці 62 роки та при наявності страхового стажу понад 42 роки, маючи право на пенсію за віком на умовах, передбачених Законом №1058-ХV, позивач звернувся із заявою до відповідача про перехід з пенсії за вислугу років, яка йому була призначена раніше відповідно до положень Закону № 2262-XII, на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-XV.

Відповідач листом від 19 квітня 2017 року №1/К-5 повідомив позивача, що при обчисленні його пенсії за віком враховано показник середньої заробітної плати за 2007 рік. Пенсія обчислена при страховому стажі 42 роки 09 місяців 02 дні (коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35 -0,57713) із заробітної плати 1 321 грн. 37 коп. середньої заробітної плати за 2007 рік - 1 197,91 грн. х 1,110306 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, визначеної за період роботи з 02 грудня 2002 року по 28 лютого 2017 року. До страхового стажу відповідачем включено всі періоди роботи по 28 лютого 2017 року відповідно до наданих документів. Розмір пенсії позивача з 27 березня 2017 року становить 1 127, 38 грн., де: 762,60 грн. - основний розмір пенсії (1 321,37 грн. х 0,57713); 311,40 грн. - доплата до прожиткового мінімуму відповідно до ст.28 Закону (до 1 074 грн. грн.); 53,38 грн. - доплата за понаднормовий стаж (за 7 років).

При цьому, обґрунтовуючи вказаний розмір пенсії відповідач посилався на ч.3 ст. 45 та ч.1 ст. 40 Закону №1058-ІV, в яких зазначено, що перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. Такі посилання та застосування цих норм відповідачем, на думку позивача, є протиправними, а розрахунок розміру пенсії за віком із застосуванням показника заробітної плати за 2007 рік неправомірним.

Позивач просив суд визнати нечинним рішення відповідача про обчислення його пенсії за віком із врахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік та визначення її розміру в сумі меншій від мінімального прожиткового мінімуму для особи, що втратила працездатність; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача за віком з 27 березня 2017 року відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки України за 3 останні роки, що передують року звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії за віком, забезпечити її виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією; покласти на відповідача понесені судові витрати.

Відповідач подав суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав його необґрунтованості.

В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 з 02 квітня 2000 року у віці 45 років була призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу, органів внутрішніх справ», що підтверджується пенсійним посвідченням № 86/12454 від 13 квітня 2000 року, виданим УВС Запорізької області; військовим квитком НО № 3061417 (а.с. 4-6, 11).

Після призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 продовжує працювати безперервно на іншій роботі - з 02 грудня 2002 року по теперішній час, що підтверджується трудовою книжкою позивача (а.с. 8-10).

Разом з тим позивач отримував пенсію за вислугу років, виплату якої з 01 січня 2007 року здійснюють органи Пенсійного фонду України відповідно до постанови КМУ «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення та виплати пенсій деяким категоріям громадян» від 02 листопада 2006 року № 1522, Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 03 квітня 2007 року.

27 березня 2017 року позивач звернувся із заявою до відповідача про перехід з пенсії за вислугу років, яка йому була призначена раніше відповідно до положень Закону № 2262-XII, на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-XV.

Відповідач листом від 19 квітня 2017 року №1/К-5 повідомив позивача, що при обчисленні його пенсії за віком враховано показник середньої заробітної плати за 2007 рік. Пенсія обчислена при страховому стажі 42 роки 09 місяців 02 дні (коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35 -0,57713) із заробітної плати 1 321 грн. 37 коп. середньої заробітної плати за 2007 рік - 1 197,91 грн. х 1,110306 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, визначеної за період роботи з 02 грудня 2002 року по 28 лютого 2017 року. До страхового стажу відповідачем включено всі періоди роботи по 28 лютого 2017 року відповідно до наданих документів. Розмір пенсії позивача з 27 березня 2017 року становить 1 127, 38 грн., де: 762,60 грн. - основний розмір пенсії (1 321,37 грн. х 0,57713); 311,40 грн. - доплата до прожиткового мінімуму відповідно до ст.28 Закону (до 1 074 грн. грн.); 53,38 грн. - доплата за понаднормовий стаж (за 7 років).

При цьому, обґрунтовуючи вказаний розмір пенсії відповідач посилався на ч.3 ст. 45 та ч.1 ст. 40 Закону №1058-ІV, в яких зазначено, що перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія (а.с. 13).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту Закон № 1058-ІV за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону , із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Водночас , позивачу було призначено пенсію відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» , який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.

Вказана правова позиція зазначена в постановах Верховного Суду України від 29.11.2016 року (справа №133/476/15-а), від 22.12.2015 року (справа № 2-а/199/138/14), від 31 березня 2015 року (справа № 21-612а14), від 02.12.2015 року (справа №193/1029/14-а).

Крім того, суд зазначає, що після призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_2 продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Вказане безумовно свідчить на користь права особи при переході вперше на пенсію згідно Закону №1058 на перерахунок розміру пенсії з урахуванням показників середньої заробітної плати (доходу) по Україні за три попередні роки.

При цьому суд зазначає, що відповідно до положень частини другої статті 40 Закону № 1058-IV в редакції що діяла станом на 27 березня 2017 року, тобто на час призначення позивачу пенсії за віком, для обчислення пенсії береться зокрема, розмір заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Проте в позові ОСОБА_1 ставиться питання про зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок розміру пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 3 останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, проте вказана редакція коментованої статті втратила чинність на підставі ЗУ «Про винесення змін до деяких законів щодо призначення та індексації пенсії» від 14.05.2013 року №231-ІІV.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що вперше пенсію позивачу було призначено на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», із заявою про призначення пенсії за віком позивач звернувся на підставі іншого Закону, а саме ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який передбачає інший порядок та умови призначення пенсії, суд вважає, що застосування при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати за 2007 рік є неправомірним, а тому суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову шляхом визнання нечинним рішення відповідача про обчислення його пенсії за віком із врахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік та зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача за віком з 27 березня 2017 року відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням розміру заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та здійснити виплату пенсії позивачу з урахуванням вже виплачених сум.

Відповідно до ст.. 94 КАС України стягненню з відповідача підлягають понесені позивачем судові витрати в розмірі 640 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 86, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати нечинним рішення Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 з 27 березня 2017 року із врахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.

Зобов 'язати Василівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 27 березня 2017 року відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням розміру заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням вже виплачених сум.

Стягнути з Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 41249121), за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень).

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області С.П. Пушкарьова