Справа № 587/430/16-ц
УХВАЛА
12 липня 2017 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням
судді - Дашутіна І.В.,
при секретарі – Скрипка-Соіна О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Сумської місцевої прокуратури Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
Сумська місцева прокуратура звернулася до суду з даним позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держземагентства у Сумській області №18-5645/16-14-СГ від 24.12.2014 про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 46 га; визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держземагентства у Сумській області №18-773/16-15-СГ від 08.05.2015 про надання ОСОБА_1 в оренду земельних ділянки площею 46 га (кадастровий номер 5924755500:06:001:0063) на території Низівської селищної ради Сумського району; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 46 га (кадастровий номер 5924755500:06:001:0063), укладений 08.05.2015 між ГУ Держземагентства у Сумській області та ОСОБА_1 на території Низівської селищної ради Сумського району; зобов'язати ОСОБА_1 повернути зазначену земельну ділянку до земель запасу державної власності, а також стягнути з відповідача на користь прокуратури Сумської області 1378 грн. судового збору.
В судовому засіданні представник прокуратури позов підтримала в повному обсязі.
Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечували.
Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду виходячи з наступного.
Так, звертаючись до суду та обґрунтовуючи підстави позовних вимог, прокурор вказав на те, що у відповідності до ч. 2 ст. 45 ЦПК України він набуває статусу позивача у даній справі, оскільки відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Суд вважає дане твердження необгрунтованим, оскільки ці доводи прокурора не ґрунтуються на вимогах закону та не доведені доказами, що надані ним до матеріалів справи.
Так, згідно до ст. 45 ЦПК України визначено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 ЗУ "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі в справі або взяти участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у цивільному процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.
Разом з тим, право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Інтереси держави мають чітко формулюватися та умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому ч. 2 або ч. 3 ст. 23 Закону «Про прокуратуру».
Потрібно враховувати, що на прокурора, вказаною нормою процесуального права, до звернення до суду, покладений обов'язок попереднього з'ясування питання нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади чи іншим суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносин та з'ясування питання відсутності відповідного органу, на який би Державою було покладено функції із захисту її прав у спірних правовідносинах.
Вказане складатиме підставу звернення прокурора в якості позивача до суду та має обґрунтовувати предмет його позовних вимог.
Натомість, позовна заява прокурора, який визначив себе, як позивача у даній справі, вказаним вимогам не відповідає, оскільки прокурор лише формально вказав про те, що відсутній орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Однак, як вбачається з предмету позову, прокурор оскаржує накази про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 46 га та про надання в оренду цієї земельної ділянки відповідачеві, що оформлені та видані Головним управлінням Держземагентства у Сумській області та договір оренди земельної ділянки, що був у подальшому укладений на підставі цих наказів з мотивів порушення Головним управлінням Держземагентства у Сумській області процедури надання в оренду земельної ділянки, визначеної земельних законодавством України.
З матеріалів справи вбачається, що правонаступником прав і обов'язків Головного управління Держземагентства у Сумській області є Головне управління Держгеокадастру у Сумській області у зв'язку із реорганізацією на підставі постанови КМУ № 5 від 14.05.2015 року.
Повноваження територіальних управлінь Держгеокадастру регламентуються відповідними Положеннями, зокрема Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 14 від 03.02.2015 року (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) та відповідного Положення про управління в Сумській області.
Згідно до вказаних Положень, управління наділено повноваженнями щодо розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України; здійснює державний нагляд у сфері землеустрою.
Вказані повноваження Головне управління здійснює, зокрема, шляхом видання накази організаційно-розпорядчого характеру, а згідно до п. 9 вказаного Положення акти Головного управління можуть бути скасовані Головою Держгеокадастру повністю чи в окремій частині, у тому числі за дорученням Віце-прем'єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, а також Віце-прем'єр-міністром України – Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у разі відмови Голови Держгеокадастру скасувати такий акт.
В свою чергу, згідно до ст. 28 ЗУ «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Таким чином, аналізуючи вказані норми матеріального права у сукупності, Держгеокадастр України в особі Голови на виконання повноважень у сфері розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності, має право у позасудовому порядку скасувати повністю або частково акт Головного управління.
Крім того, безпосередньо територіальний орган Держгеокадастру, яким є Головне управління Держгеокадастру у Сумській області має законодавчо встановлене право на звернення до суду у сфері розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності та здійснення державного нагляду в сфері землеустрою.
Таким чином, твердження прокурора про відсутність органу, уповноваженого державою на виконання функцій розпорядника земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності та здійснення державного нагляду у цій сфері є помилковими та не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.
Згідно до п. 7 Постанови Пленуму ВСУ від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим, суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.
Якщо порушення правил статей 119, 120 ЦПК виявлені при розгляді справи, вони усуваються в ході судового розгляду або настають наслідки, передбачені пунктом 8 частини першої статті 207 ЦПК.
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача заявляла клопотання про надання з боку позивача доказів, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання з боку Головного управління Держгеокадастру в Сумській області своїх повноважень в сфері розпорядження спірними земельними ділянками та в сфері нагляду або про відсутність повноважень у цього органу на звернення до суду чи у позасудовому порядку усунути виявлені порушення, що, в свою чергу, надавало б прокурору право, в порядку ст. 45 ГПК України, звернутись до суду.
Однак, з боку прокурора таких доказів надано не було, що свідчить про неусунення з його боку зазначених недоліків, правова позиція обох відповідачів у даній справі також прокурором спростована не була, що свідчить на невідповідність позовної заяви позивача вимогам ст. 119 ЦПК України і у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, є підставою для залишення позову прокурора без розгляду.
Керуючись ст. 207 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Залишити без розгляду позовну заяву Сумської місцевої прокуратури Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Сумської області через районний суд протягом 5-ти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І.В. Дашутін
