ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20021/16-ц

провадження № 2/753/1658/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2017 р. арницький районний суд м. Києва

в складі: головуючої-судді ЛЕОНТЮК Л.К.

за участю секретаря ЯБЛОНСЬКОЇ І.К.

сторін:

представника позивачки ОСОБА_3

представника відповідача-1 ОСОБА_4

представника відповідача-2 ОСОБА_5

третя особа-1,3 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7

представник третьої особи № 1 ОСОБА_8

представник третьої особи ПАТ АК "Київводоканал" АВРАМЕНКО О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_10 до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ м. КИЄВА", КОМУНАЛЬНОГО КОНЦЕРНУ " ЦЕНТР КОМУНАЛЬНОГО СЕРВІСУ", треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_7 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ПАТ АК "Київводоканал" про визнання дій неправомірними зобов"язанні вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_10 звернулась до суду з позовом про визнання дій КП « Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва », Комунального концерну « Центру комунального сервісу» неправомірними, про зобов»язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди де є треті особи.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що є співвласником квартири АДРЕСА_1, згідно договору купівлі - продажу від 15 березня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С. В., що зареєстрований в реєстрі за № 1123. Право власності належить в рівних долях позивачці, її чоловіку - ОСОБА_7, їх повнолітньому сину - ОСОБА_11 та неповнолітній доньці ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2.

На сьогоднішній день у вказаній квартирі зареєстровані та проживають всі співвласники квартири, кожен володіє ? її частиною.

До 01 липня 2016 року власником особового рахунку № НОМЕР_2 даної квартири був ОСОБА_7, колишній чоловік позивачки. Позивач надавала частину коштів, яка підлягала до сплати нею за комунальні послуги колишньому чоловіку, а він вже оплачував комунальні платежі.

У серпні 2016 року 3 - тя особа ОСОБА_7 надав окрему квитанцію про сплату комунальних послуг позивачці, та повідомив, що з його ініціативи відповідачами було розділено особові рахунки та вона має в подальшому сплачувати послуги окремо за 19. 82 м2, при цьому як вбачається з квитанції їй залишився старий особовий рахунок № НОМЕР_2, а ОСОБА_7 з 01 липня 2016 року відкрито особовий рахунок № НОМЕР_3 із загальною площею до сплати 51. 88 м.

У зв»язку з тим, що даний поділ особових рахунків відповідачами проведено без згоди її як співвласника квартири, без згоди її, як матері неповнолітньої співвласниці квартири ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також враховуючи те, що даний поділ призвів до нарахування на її ім»я комунальних послуг та послуг за обслуговування при будинкової території за площу більшу аніж вона володіє, а їй, як власнику ? частини квартири, припадає 17. 92 м загальної площі та 10. 3 м жилої, крім того на виділеному їй рахунку залишись борги за попередній період інших співвласників квартири, то дії відповідачів грубо порушують її права та вона змушена відновлювати свої права шляхом звернення до суду, оскільки письмові і усні звернення у досудовому порядку не призвели до усунення цих порушень.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги позову підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити по суті позовних вимог, зазначила, що позивач ОСОБА_10 є інвалідом 1 групи з вадами руху довічно. Після розірвання шлюбу із чоловіком ОСОБА_7 у них напружені стосунки, останній знайшов іншу жінку, приводить її до спільної квартири, вони налаштовують дітей проти неї та всіляким чином намагаються зробити життя позивачки у квартирі не можливим.

У 2015 році позивачка вже зверталась з позовом до Дарницького районного суду м. Києва про визначення конкретного порядку користування квартирою та просила суд виділити їй у користування окрему найменшу ізольовану кімнату, площею 12 м, з метою в подальшому розділити особові рахунки та сплачувати комунальні послуги та квартирну плату окремо, однак відповідач ОСОБА_7 та представник відповідача ОСОБА_11 - ОСОБА_8 категорично заперечували проти задоволення позовних вимог, рішенням суду у позові було відмовлено, так як ОСОБА_10 не може займати жилу площу меншу аніж 10. 3 м. Після чого, ОСОБА_10 надавала свою частину коштів за комунальні послуги колишньому чоловіку, а він повинен був сплачувати квартирну плату та комунальні платежі. Так, як особовий рахунок по квартирі був відкритий на його ім»я. З метою залишити боргові зобов»язання по житлово - комунальним послугам та квартирній платі за ОСОБА_10, та з метою того, щоб ОСОБА_10, як найшвидше покинула квартиру її колишній чоловік ОСОБА_7 у квітні 2016 року, звернувся до КП « Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва » із заявою від про розподіл особових рахунків ( а. с. 73 ), у якій просив виділити йому та дітям окремий від колишньої дружини особовий рахунок для нарахування комунальних послуг та квартирної плати.

З 01 липня 2016 року відповідачами було розподілено особові рахунки по квартирі, за позивачкою залишено рахунок № НОМЕР_2. Згідно з отриманою ОСОБА_10 квитанцією їй належить оплачувати за площу 19, 82 м2, крім того мається значний борг за утримання при будинкової території та централізоване опалення, який утворився до розподілу рахунків. Таким чином грубо порушені права позивачки, яка не має сплачувати за надлишкову площу, яка її не належить як співвласнику квартири, крім того вона категорично заперечувала щодо розподілу даних особових рахунків та письмово зазначала про це відповідача, заявою від 26 серпня 2016 року ( а. с. 10 ) у досудовому порядку, намагаючись відновити свої порушені права та вже в ході розгляду справи листом у лютому 2017 року ( а. с. 85 ). Внаслідок неправомірних дій відповідача - КП « Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва », яке в подальшому надало лист щодо розподілу особових рахунків по квартирі Комунальному концерну « Центру комунального сервісу» від 05 липня 2016 року, до якого неодноразово зверталась позивачка усно та в письмовому вигляді щодо відновлення своїх порушених прав, їй завдано моральну шкоду, що виразилась у моральних стражданнях, пригніченому стані, значних душевних хвилюваннях, людини, яка є безпомічною, інвалідом І групи, з вадами руху, з мінімальним доходом, яка не має можливості, самостійно захищати свої права та змушена хвилюватись значний період часу з приводу боргових зобов»язань, які протиправно нав»язує їй відповідач -1, що призвело до її пригніченого стану, стресу та погіршення стану здоров»я, що підтверджується медичною довідкою у тому числі. Представник з врахуванням того, що відповідачі в супереч рішенню суду про відмову у визначенні конкретного порядку користування квартирою, що набрало законної сили та неодноразовим зверненням позивачки до відповідача 1 у тому числі і у досудовому порядку, що не призвело до відновлення її прав та призвело до душевних страждань позивача, просить стягнути з КП « Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва » 5 000 грн моральної шкоди на користь позивача.

Представники відповідачів КП « Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва » та Комунального концерну « Центру комунального сервісу » позовні вимоги у судовому засіданні не визнали.

Представник Комунального концерну « Центру комунального сервісу » у судовому засіданні пояснив, що діяли вони виключно за листом Комунального концерну « Центру комунального сервісу » від липня 2016 року, за яким їх уповноважили вирішити питання про розподіл особових рахунків по квартирі. Документів будь - яких у співвласників на квартиру вони не перевіряли, в тому числі і згоду всіх співвласників на такий розподіл, посилаючись на те, що якщо КП « Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва » їм зазначила розподілити особові рахунки, то мабуть це законно, вони лише виконали вказівки листа - доручення та з 01 липня 2016 року відкрили новий особовий рахунок НОМЕР_3 на ОСОБА_7, з площею 51, 88 м та власником попереднього особового рахунку НОМЕР_2 залишили ОСОБА_10 з площею для оплати 19, 82 м2, а також відповідно до цих площ розприділили борг по утриманню будинків і споруд та при будинкової території ( а .с. 58 ).

Представник КП « Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва » позов не визнала, посилаючись на те, що ними було прийнято рішення про розподіл особових рахунків за для уникнення заборгованості по утриманню будинків і споруд та при будинкової території , тому вони прийнявши заяву про розподіл особових рахунків від співвласника квартири ОСОБА_7, вирішили відкрити на його ім»я новий особовий рахунок № НОМЕР_2,а за ОСОБА_10 залишити старий рахунок НОМЕР_2, з площею до оплати 19, 82 м2. Після чого, їх організація листом вповноважила Комунальний концерн « Центру комунального сервісу » розділити особові рахунки таким чином по квартирі АДРЕСА_1, що і було в подальшому зроблено. Підтвердила факт того, що у досудовому порядку ОСОБА_10 зверталась до їхньої організації та висловлювала незгоду з таким розподілом рахунків, але будь - яких порушень її прав не вбачає, оскільки на думку представника відповідача, розподіл рахунків це звичайний набір цифр для ідентифікації платника. Також представник зазначила що ОСОБА_10 ніколи не погодиться на розподіл рахунків, а тому було прийнято таке рішення без неї. Площу за яку повинна оплатити ОСОБА_10 , визначили шляхом того, що вона фактично займає кімнату 12. 0 м плюс користується загальними приміщеннями, хоча 19. 82 м2 це більше аніж ? частка, якою вона володіє.

Представник також пояснила, що за згодою до ОСОБА_10 під час розподілу особових рахунків ніхто не звертався. У задоволенні позову просила суд відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи ПАТ АК " Київводоканал " просили суд прийняти рішення на розсуд суду у судовому засіданні пояснили, що від відповідачів у справі їм не надходила інформація щодо розподілу особових рахунків по даній квартирі між співвласниками, а тому нарахування за послуги їх організація здійснює на старий рахунок, який на даний час залишився позивачці ОСОБА_10.

Представник третьої особи ОСОБА_11 - ОСОБА_8 просила у позові ОСОБА_10 відмовити, так як вона на думку її довірителя недобросовісно користується своїми правами як споживач послуг.

Третя особа ОСОБА_7 також просив у задоволенні позову відмовити, вважаючи, що розподіл особових рахунків - це єдиний вихід щоб сплачувати послуги окремо. У судовому засіданні підтвердив, що дозвіл у колишньої дружини на розподіл особових рахунків по квартирі не отримував та не інформував її про те, що звертався з такою заявою до КП « Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва ».

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд встанови наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.

Позивачка ОСОБА_10 є співвласником квартири АДРЕСА_1, згідно договору купівлі - продажу від 15 березня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В., що зареєстрований в реєстрі за № 1123.

Право власності належить в рівних долях позивачці, її чоловіку - ОСОБА_7, їх повнолітньому сину - ОСОБА_11 та неповнолітній доньці ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2.

01 квітня 2016 року співвласник квартири ОСОБА_7 звернувся до КП « Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва » із заявою про розподіл особових рахунків ( а. с.73 та зворот ), у якій просив виділити йому та дітям окремий від колишньої дружини особовий рахунок для нарахування комунальних послуг та квартирної плати. При цьому у додатках надав копію договору купівлі - продажу квартири, що підтверджує право власності 4 осіб на вказане житло; копію рішення Апеляційного суду м. Києва та Дарницького районного суду м. Києва про відмову у задоволенні позову ОСОБА_10 про визначення конкретного порядку користування квартирою; копії паспортів повнолітніх співвласників квартири та копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_6 ( де в графі мати зазначено ОСОБА_10 ).

Після чого, без повідомлення співвласника квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_10 особисто та в інтересах неповнолітньої дитини та отримання від неї згоди, КП « Керуючої компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва » надала письмову вказівку Комунальному концерну « Центру комунального сервісу » відкрити новий особовий рахунок № НОМЕР_3 на ім»я ОСОБА_7, з площею до оплати - 51, 88 м та власником попереднього особового рахунку № НОМЕР_2 залишити - ОСОБА_10 з площею для оплати 19, 82 м2, а також відповідно до цих площ розподілити борг по утриманню будинків і споруд та при будинкової території ( а. с. 58 ).

У судовому засіданні представник КП « Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва » пояснила, що дійсно ОСОБА_10 не повідомлялась про даний розподіл рахунків.

ОСОБА_10 у досудовому порядку, заявою від 26 серпня 2016 року ( а. с. 10 ) намагалась відновити свої порушені права, зверталась до відповідача у з проханням відновити попередній рахунок з урахуванням того, що їй до сплати належить менша площа, згоди вона на розподіл не надавала ні сама, ні в інтересах неповнолітньої дитини, а тому порушуються її права.

В ході розгляду справи ОСОБА_10 листом, датованим лютим 2017 року повторно повідомляла про свою незгоду щодо даного розподілу ( а. с. 85 ).

Комунального концерну « Центру комунального сервісу » здійснив розподіл особових рахунків згідно листа КП « Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва ».

Як вбачається з копії квитанції доданої до позову позивачем, у неї на рахунку залишилась значна заборгованість за централізоване опалення та при будинкову територію, площа до сплати для неї становить 19, 82 м2.

Як вбачається з договору купівлі-продажу даної квартири, загальна її площа складає 71. 70м2, отже кожен із 4 - х співвласників володіє та повинен утримувати не більше аніж 17. 92 м2 загальної площі квартири.

Таким чином, відповідачі у справі грубо порушили право власника позивача, адже на неї покладено обов»язок утримувати виключно свою власність. Крім того, оскільки судом не визначено конкретний порядок користування квартирою АДРЕСА_1, то позивач на рівні з усіма іншими співвласниками, може користуватись будь - яким приміщенням у квартирі та нести витрати на рівні з усіма. Щодо розподілу особових рахунків, то дана дія відповідачів є незаконною та протиправною, оскільки здійснена без згоди всіх співвласників та потягнула за собою надлишкове нарахування коштів позивачці за площу, яка не є в її власності, а також залишення їй боргів інших співвласників на рахунку, який був первісним та переведений на її ім»я поза її волею.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_10 є інвалідом І групи з вадами руху, діагноз розсіяний склероз, потребує сторонньої допомоги та має інвалідність довічно.

Оскільки, їй у досудовому порядку не вдалось відновити свої порушені права, вона пережила надзвичайний стрес, що згубно вплинуло на її стан здоров»я, який погіршився. Крім того, вона перенесла моральні страждання, оскільки постійно думала де їй , як інваліду І групи, брати такі кошти, щоб сплатити борги, які неправомірно розподілені між власниками особових рахунків та де в подальшому брати кошти щоб сплачувати за площу, яка їй не належить на праві власності.

Враховуючи той факт, що позивач намагалась відновити свої порушені права шляхом письмових звернень до відповідача - 1, а це не дало позитивного результату, та КП « Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва », володіючи інформацією про не згоду з розподілом особових рахунків співвласника та про надлишкове нарахування коштів за 19, 82 м2, продовжувало грубо порушувати права позивача, діючи у супереч чинному законодавству, що завдало позивачці моральних страждань, суд приходить до висновку, що неправомірними діями КП «Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» завдано позивачу значну моральну шкоду.

Суд оцінив у сукупності спосіб завдання такої шкоди та наслідки та вважає за необхідне стягнути її з відповідача - 1 у розмірі 2 500 гривень на користь позивачки, що буде справедливою сумою для компенсації пережитих нею моральних страждань.

Відповідно до ст. 61 Житлового Кодексу України, користування житловим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення.

Відповідно до ст. 104 ЖК України, член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї. які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площ, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді окремого приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 цього Кодексу.

У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору спір може бути вирішено у судовому порядку.

Відповідно до ст. 63 ЖК України, предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого ля надання одній особі (ч. 1 ст. 48), частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає у рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмова у прийнятті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової шкоди ) » під моральною шкодою слід розуміти втрати не майнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності ( в тому числі інтелектуальної ), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.

Враховуючи наведене, а також виходячи із засад розумності, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди та вважає, що грошова сума у розмірі 2 500 ( дві тисячі п"ятсот ) гривень є відповідною і достатньою грошовою компенсацією за завдану ОСОБА_10 моральну шкоду - Комунальним підприємством « Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва ».

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню

З огляду принципу диспозитивності, встановлений ст. 11 ЦПК України, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, і не може з власної ініціативи здійснювати пошук та збирати докази.

У той же час особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або повідомити про них суд, відповідно до ч.3 ст. 10, ч.2 ст. 27, статей 60, 131 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Згідно ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, які мають значення для вирішення справи (ч.1). Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів (ч.2 ). В сенсі цих положень - ніякий доказ не має переваги перед другим, а судове рішення постановляється з урахуванням всіх доказів.

У положеннях статті 1 ЦПК України зазначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст. 88 ч.3 ЦПК України, якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягуються з відповідача в дохід держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової шкоди ) »ст. 61,63, 104, Житлового Кодексу України, ст. 23 ЦК України, ст.ст.1, 4, 6,8, 11, 57, 60, 88, 213-215 ЦПК України,суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_10 до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ м. КИЄВА", КОМУНАЛЬНОГО КОНЦЕРНУ " ЦЕНТР КОМУНАЛЬНОГО СЕРВІСУ", треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_7 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ПАТ АК "Київводоканал" про визнання дій неправомірними зобов"язанні вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Визнати дії КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ м. КИЄВА", 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 148-а та КОМУНАЛЬНОГО КОНЦЕРНУ " ЦЕНТР КОМУНАЛЬНОГО СЕРВІСУ", 03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8 щодо розподілу особового рахунку квартири АДРЕСА_1 без згоди ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - неправомірними.

Зобов"язати КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ м. КИЄВА", 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 148-а та КОМУНАЛЬНИЙ КОНЦЕРНУ " ЦЕНТР КОМУНАЛЬНОГО СЕРВІСУ", 03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8 - вжити відповідні дії щодо скасування розподілу особового рахунку квартири АДРЕСА_1 на два та відносити попередній особовий рахунок квартири на ім"я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1.

Стягнути КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ м. КИЄВА", 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 148-а на користь ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 моральну шкоду у розмірі 2 500 ( дві тисячі п"ятсот) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у

справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 30 червня 2017 року.

СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК