Провадження №2/541/387/2017

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 липня 2017 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Ю.В.,

з участю секретаря судового засідання - Олешко Н.А.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді справу за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У лютому 2017 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 18.06.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2004274260, згідно з умовами якого банк надав відповідачу кредит у сумі 17000,00 грн. строком на 36 місяців. В подальшому, 21 липня 2014 року, між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у відповідності до ст.ст. 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 ЦК України було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю. Згідно з вказаним договором ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло на себе зобов’язання за кредитним договором №2004274260 від 18.06.2013 року. В порушення умов договору та відповідного законодавства відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов’язання по погашенню кредиту, в результаті чого заборгованість відповідача ОСОБА_1 відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № НОМЕР_1 станом на 13.01.2017 року становить 21998,04 грн., що складається з: заборгованості по сплаті кредиту – 16055,88 грн., заборгованості по сплаті відсотків – 1,48 грн., строкової комісії – 5940,68 грн. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість та судові витрати за розгляд справи судом у розмірі 1600,00 грн.

На неодноразові виклики суду сторони у судове засідання не з’явилися, представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності (а.с. 23) у судове засідання подала клопотання про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала (а.с. 35, 45, 52, 60, 65).

Відповідач ОСОБА_1 причину неявки суду не повідомив, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, в тому числі відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України (а.с.32, 38, 44, 51, 57).

Відповідно до правил ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних доказів у справі, ухваливши заочне рішення.

Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За правилами ст.ст.1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 18 червня 2013 року між ТОВ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в сумі 17000,00 грн. строком на 36 місяців з 18 червня 2013 року по 18 червня 2016 року, з процентною ставкою 0,01 % річних. Згідно п.1.2.1 договору позичальник зобов’язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним договором та Додатком №1«Графік платежів», що є невід’ємною частиною, а також виконувати умови кредитного договору (а.с. 9-12).

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтями 610 та 623 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов’язання. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

21.07.2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір факторингу №21/07/14, відповідно до його умов банк передав, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право грошової вимоги, що належить первинному кредитору, і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості. Загальний розмір портфеля заборгованості боржників, право вимоги до яких відступається, складає 89933859 гривень 74 копійки станом на дату підписання договору (а.с. 16-19). Договір факторингу не містить конкретних даних про те, за якими саме кредитними договорами передаються зобов’язання, а містить посилання на реєстр боржників, який є додатком до вказаного договору та акт приймання-передачі права вимоги до боржника, але вказані документи суду не надано в якості доказів, отже неможливо встановити чи було передано ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за вказаним договором факторингу право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №2004274260 від 18 червня 2013 р. Позивач не був позбавлений процесуальної можливості надати ці докази суду в оригіналі для огляду, або приєднати до матеріалів справи витяг з них, що стосується відомостей щодо боржника.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача повідомлення про факт переуступлення права вимоги за відповідним зобов’язанням, отже у відповідача не виникло зобов’язання перед позивачем по поверненню кредиту та сплаті процентів і інших платежів за договором про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 18.06.2013.

Крім того, позивач не довів належними і допустимими доказами і того, що він має право здійснювати факторингові операції, що передбачено ч. 3 ст. 1079 ЦК України.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність відмови позивачеві у задоволенні його позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 610, 611, 629, 1054, 1077, 1079, 1080, 1082 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 179, 197, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 18.06.2013 в сумі 21998,04 грн. відмовити.

Відповідач може подати до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області заяву про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

ОСОБА_3