ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 год. 50 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

при секретарі судового засідання Суховій Р.М.

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський облрибкомбінат", с. Плотича Козівського району Тернопільської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Укрриба", вул. Тургенівська, 82а, м. Київ

до Шумської районної державної адміністрації, вул. Українська, 57, м. Шумськ Шумського району Тернопільської області

про скасування розпорядження голови Шумської районної державної адміністрації від 09.11.2006р. № 503 та визнання за ВАТ “Тернопільський облрибкомбінат” права постійного землекористувача площею 266,4 га.

За участю представників сторін:

позивача: Слободянюк В.В. - доручення № 57 від 29.03.07р.

відповідача: завідувач юридичного сектору Королюк Я.І. - довіреність № 01-382/7-7 від 12.04.2007р.; головний спеціаліст, юрист управління Кадук М.О. - довіреність № 01-381/7-7 від 12.04.2007р.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з’явився.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільський облрибкомбінат", с. Плотича Козівського району звернулося у господарський суд з позовом до Шумської районної державної адміністрації, м. Шумськ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет на стороні відповідача Державне підприємство "Укрриба", м. Київ про скасування розпорядження голови Шумської районної державної адміністрації від 09.11.2006р. № 503 та визнання за ВАТ “Тернопільський облрибкомбінат” права постійного землекористувача площею 266,4 га.

Як вбачається із позовних матеріалів, спірні правовідносини за своїм характером є адміністративно-правовими, у зв’язку з чим справа розглядається згідно положень Кодексу адміністративного судочинства України, що набрав чинності з 01.09.2005р.

Відповідно до змісту пунктів 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні 08.05.2007р. о 14.10 год. оголошено перерву до 11.00 год. 11.05.2007р.

У розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки згідно ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу не здійснюється за відсутності відповідного клопотання сторін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи розпорядження голови Шумської районної адміністрації від 9 листопада 2006 року № 503 «Про припинення права користування земельними ділянками водного фонду»неправомірним, обґрунтовуючи наступним:

- стаття 141 Земельного кодексу України дає вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, жодна з перелічених підстав не відноситься до філії «Борщівка»ВАТ «Тернопільський облрибкомбінат», оскільки товариство добросовісно ставиться до цільового використання земельних ділянок сплачуючи відповідно земельний податок.

- стверджує, що Шумська районна адміністрація порушила вимоги ст. 143 Земельного кодексу України, де зазначено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку;

- 7 грудня 1959 року Великодедеркальська (Шумська) районна рада депутатів трудящих вирішила затвердити площі земель представлених в постійне користування Борщівському Рибгоспу і видати акт на право користування землею. ВАТ «Тернопільський облрибкомбінат»при реформуванні державного виробничого підприємства «Облрибкомбінату»набув статусу повного правонаступника. В своїй виробничій діяльності ВАТ «Тернопільський облрибкомбінат»керувався документацією на право користування земельними наділами одержаною від ДВП, як правонаступник;

- пунктом 6 рішення Конституційного суду України від 22 вересня 2005 року № 2813-15 встановлено, що термін переоформлення прав власності, або прав оренди на земельні ділянки продовжено до 1 січня 2008 року. При прийнятті розпорядження від 9 листопада 2006 року № 503 не повністю вивчено та не враховано положень Земельного кодексу України та рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року.

Представники відповідача позовні вимоги заперечують, вважаючи їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки:

- земельні ділянки водного фонду, що були в користуванні ВАТ «Тернопільський облрибкомбінат», розташовані за межами населених пунктів на території Матвіївської, Підгаєцької та Піщатинської сільських рад. ВАТ «Тернопільський облрибкомбінат»користувався зазначеними земельними ділянками водного фонду протягом 1998-2006 року без будь-яких правовстановлюючих документів;

- з часу взяття на облік, як платника податків (з 29.10.1998р. № 228) в Шумському відділенні Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Відкрите акціонерне товариство «Тернопільський облрибкомбінат»систематично не сплачував окремих податків до державного та місцевих бюджетів, що підтверджується довідкою Шумського відділення Кременецької МДПІ від 04.09.2006р. № 2983;

- протягом часу користування земельними ділянками водного фонду на території Шумського району ВАТ «Тернопільський облрибкомбінат»до райдержадміністрації із клопотанням про надання згоди на виготовлення технічної документації, що посвідчує право користування, не зверталось;

- згідно із дорученням голови облдержадміністрації від 03.04.2006р. № 36, підготовленого по матеріалам робочої групи з вирішення проблем розвитку рибництва Тернопільської області, ВАТ «Тернопільський облрибкомбінат»було рекомендовано до 1 жовтня 2006 року завершити роботи з інвентаризації земель, однак даних рекомендацій товариством не було дотримано, що підтверджується матеріалами Управління з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області; у зв’язку з чим просять відмовити ВАТ «Тернопільський облрибкомбінат»в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного підприємства "Укрриба" у судове засідання не з’явився, однак, у клопотанні № 8/2002 від 29.03.2007р. підтримує заявлені позивачем вимоги повністю, а саме просить скасувати розпорядження Шумської районної державної адміністрації № 503 від 09.11.2006р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

09.11.2006р. Розпорядженням № 503 «Про припинення права користування земельними ділянками водного фонду»Голови Шумської районної державної адміністрації, на підставі ст. 17, ст. 19, п. «Д»ст. 141, п. «Б»ст. 143, п. 2 ст. 144, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. ст. 16, 21, 25 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», припинено користування ВАТ «Тернопільський облрибкомбінат»землями водного фонду, розташованими за межами за межами населених пунктів на території Матвіївської сільської ради площею 147,40 га, Підгаєцької міської ради площею 89,00 га, Піщатинської сільської ради –30 га; вищевказані землі водного фонду, загальною площею 266,40 га передано до земель запасу відповідно Матвіївської (147,40 га), Підгаєцької (89,00 га), Піщатинської (30 га) сільських рад.

Підставами прийняття даного акта ненормативного характеру, виходячи з його змісту, слугували:

- ВАТ «Тернопільський облрибкомбінат»користується зазначеними земельними ділянками без правовстановлюючих документів;

- систематично не сплачує окремих податків до державного та місцевих бюджетів;

- свідомо тривалий час не виконує вказівок і рекомендацій обласної і районної державних адміністрацій, приписів управління з контролю за використанням та охорони земель у Тернопільській області, щодо вжиття заходів по усуненню порушень земельного законодавства.

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін у засіданні, суд прийшов до висновку, що оспорюване рішення прийняте органом місцевого самоврядування з порушенням приписів нормативних актів, які регламентують предмет даного спору, а відтак воно підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Пунктом 2 статті 20 Господарського Кодексу України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів.

Згідно норм ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»передбачено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону (ст. 50 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою наведені у статті 141 Земельного кодексу України, зокрема:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Зазначений у даній статті перелік є вичерпним, тобто інші юридичні факти, які не перераховані даною правовою нормою, не можуть розглядатись як правомірні при вирішенні питання про припинення права користування земельною ділянкою.

Разом з тим, Земельний кодекс України передбачає дві процедури примусового припинення права користування земельною ділянкою, зокрема :

- за рішенням органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади (стаття 144 ЗК України) ;

- за рішенням суду (статті 143, 148, 149 ЗК України).

Приписи ст.144 Земельного кодексу України, які наділяють орган місцевого самоврядування повноваженнями стосовно прийняття відповідних рішень, передбачають чотири необхідні стадії, що повинні бути дотримані для припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням нормативних актів.

А саме, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення протягом у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі не усунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області була проведена перевірка з питань додержання вимог земельного законодавства, в ході якої встановлено, що позивачем у справі використовується земельна ділянка загальною площею 226,4 га на території Шумського району для ведення рибного господарства; в межах Матвіївської сільської ради площею 147,4 га, з яких 23,8 га –землі сільськогосподарського призначення (19,7 га пасовища, 4,1 га під господарськими шляхами прогонами), 10,4 га інші захисні насадження, 123,2 га. –землі водного фонду (17,7 га –болота, 103,4 га –ставки, 2,1 га штучні водотоки); в межах Підгаєцької сільської ради – 8,9 га земель водного фонду (ставки); в межах Піщатинської сільської ради –30 га земель водного фонду (ставки); документи, що посвідчують право користування земельними ділянками відсутні, що суперечить вимогам п. 3 ст. 125 Земельного кодексу України, про що складено акт від 15.03.2006р. та видано припис № 000421 від 15.03.2006р., яким зобов’язано позивача у справі усунути доручене порушення у 30-денний строк.

11.05.2006р. відносно позивача було складено акт перевірки вимог земельного законодавства, яким зафіксовано порушення позивачем ст. 125 Земельного кодексу України –використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів, протокол про адміністративне правопорушення за № 000584 та повторно видано припис № 000684, яким зобов’язано позивача у справі усунути доручене порушення у 30-денний строк.

У листі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області №137/22/03 від 16.03.2006р. зафіксовано, що згідно даних державного земельного кадастру Шумського районного відділу земельних ресурсів, які є підставою для нарахування податку станом на 01.01.2006р., ВАТ "Тернопільський облрибкомбінат" на території Матвіївської, Підгаєцької, Піщатинської сільських рад використовує земельні ділянки загальною площею 266,40 га, з них пасовищ –19,7 га, відкритих земель без рослинного покриву –4,5 га і під водоймища –224,50 га.; зазначені земельні ділянки товариство використовує без документів, що посвідчують право користування ними; водночас, Відкритим акціонерним товариством "Тернопільський облрибкомбінат" розпочато роботи по інвентаризації названих земель (проведено геодезичні знімання територій і виготовлено земельно-кадастрові плани).

Як свідчить архівний витяг з протоколу № 20 від 07.12.1959р. «Про видачу акта на право користування землею Борщівському рибгоспу», на засіданні виконкому Великодедеркальської районної ради депутатів трудящих було вирішено встановити в постійне користування Борщівського рибгоспу по колгоспах: «Перемога»- 71,09 га, ім. Котовського - 65,82 га, «Радянська Україна»- 26,15 га, колгоспу «Комсомолець»- 25,71 га.

У відповідності до Плану приватизації цілісного майнового комплексу Тернопільського обласного виробничого рибкомбінату, розглянутого на зборах членів трудового колективу –протокол № 4 від 01.06.1998р., на засіданні комісії з приватизації - протокол № 6 від 28.05.1998р. та затвердженого заступником начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області 05.10.1998р., Тернопільський обласний виробничий рибкомбінат створений на базі ставкового фонду Тернопільської області загальною площею 3586,50 га шляхом розподілу Львівського рибтресту на окремі структурні підрозділи в межах географічного розмежування областей згідно з наказом Головного управління рибного господарства внутрішніх водойм України від 17.12.1964р. № 108; підприємство підпорядковано Державному комітету рибного господарства України; у склад підприємства на правах структурних підрозділів входять рибгоспи: «Бережани»(м. Бережани), «Борщівка»(Лановецький район, с. Борсуки), «Заложці (смт. Залісці, Зборівський район), «Копиченці»(с. Чагарі, Гусятинський район), «Плотича»(с. Плотича, Козівський район), «Підгайці»(м. Підгайці, вул. Зарічна, 1).

Згідно п. 6.3 розділу VI Плану приватизації та Статуту, ВАТ "Тернопільський облрибкомбінат" є правонаступником прав та зобов’язань Державного підприємства «Тернопільський обласний виробничий рибкомбінат».

Рішенням Конституційного суду України від 22.09.2005р. визнано таким, що не відповідає Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є неконституційними) та втрачають чинність з дня ухвалення даного рішення, положення: пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України ( 1079/2001 ) щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Разом з тим, відповідачем долучено до матеріалів справи лист Державного управління екології та природних ресурсів в Тернопільській області № 02-1/1104/1130 від 10.03.2006р., згідно якого держуправлінням 28.01.2002р. філії «Борщівка»ВАТ "Тернопільський облрибкомбінат" було видано дозвіл на спеціальне водокористування № УКР. –1645 «А»/ТЕР (рибдільниця «Підгайці», розташована між селами Кудлаївка і Піщатинці Шумського району –8 ставків площею 92,8 га; рибдільниця «Матвіївці», розташована між селами Гриньківці і Матвіївці – 21 ставок площею 106,3 га; рибдільниця Загайці, розташована у с. Загайці –3 ставки площею 30 га; всього 32 ставки площею 229,10 га), термін дії якого закінчується 01.06.2006р; у серпні 2005 року відповідними службами області їм був погоджений графік спуску і наповнення ставків водою, згідно з яким до 01.04.2006р. усі ставки повинні бути заповнені водою; висновків чи інших документів щодо користування ВАТ "Тернопільський облрибкомбінат" ставками, держуправлінням не видавалося; водночас зазначено, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005р. № 5 –рп/2005 пункт 6 розділу X «Перехідні положення»Земельного кодексу України щодо зобов’язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення та п. 6 Постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу»від 18.12.1990р. № 563 –XII з наступними змінами в частині щодо витрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) і втратили чинність з дня ухвалення цього Рішення.

У зв’язку з викладеним, суд вважає помилковим твердження відповідача щодо порушення позивачем норм ст. 125 Земельного кодексу України, що стало підставою для прийняття оспорюваного акта ненормативного характеру.

Згідно Наказу Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України від 06.05.2003р. за № 126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд"; Додатку до Наказу Мінагрополітики України, Фонду державного майна України від 06.05.2003р. № 126/752 «Переліку господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, майно (гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов’язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів цих товариств та не підлягає приватизації) яких передається на баланс державного підприємства «Укрриба»; Протоколу № 1 від 03.07.2003р. засідання комісії з питань передачі об’єктів державної власності, що не увійшли до статутного фонду ВАТ «Тернопільський облрибкомбінат»на баланс Держаного підприємства «Укрриба»; Акта приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Тернопільський облрибкомбінат»на баланс Держаного підприємства «Укрриба»від 03.07.2003р.; Договору оренди майна, що належить до державної власності з ВАТ «Тернопільський облрибкомбінат»№ 4 від 01.08.2003р.; Додатку № 1 від 12.12.2003р.; Додатку № 2 до договору оренди № 4 від 01.08.2003р. «Акт приймання-передачі в оренду державного майна від 01.08.2003р.»; Додатку до Акта прийому-передачі «Перелік майна (гідротехнічних споруд) ставів, які знаходяться на балансі ДП «Укрриба»та передаються в оренду ВАТ «Тернопільський облрибкомбінат», Державним підприємством «Укрриба»(орендодавець) передано, а ВАТ «Тернопільський облрибкомбінат»(орендар) прийнято в строкове платне користування терміном на 10 років (до 01.08.2013р.) нерухоме майно, яке знаходиться на балансі ДП «Укрриба», вартість якого згідно експертної оцінки станом на 31.07.2003р. становила 629548 грн. (загальна вартість всього об’єкта за експертною оцінкою станом на 31.07.2003р. становить 830562 грн.) та розташоване за адресою: Бережанський, Лановецький, Збаразький, Шумський, Козівський, Зборівський, Густинський, Чорківський, Підгаєцький, Бучацький райони Тернопільської області; Бродівський район Львівської області.

Отже, на час винесення спірного розпорядження, позивач є орендарем гідротехнічних споруд, що розміщені в Шумському районі, перелік яких визначений в Додатку до Акта приймання-передачі гідротехнічних спору.

Гідротехнічні споруди (греблі, шлюзи-регулятори, контурні дамби, канали, водовипуски, водонапуски) є інженерно-комунікаційними невід'ємними складовими частинами захисного значення цілісного майнового комплексу ставків, призначені для регулювання та підтримання рівня необхідного об'єму води в ставках та використовуються позивачем для розведення і вирощування риби, у зв’язку з чим знаходяться та використовуються у безперервному технологічному процесі.

Приймаючи оспорюване розпорядження відповідачем не враховано неможливість відокремлення гідротехнічних споруд, які знаходяться в користуванні позивача, від земельної ділянки водного фонду.

Підставою для прийняття оспорюваного акта слугувала, як зазначено в розпорядженні, – систематична несплата позивачем окремих податків до державного та місцевих бюджетів.

У відповідності до ст. 141 Земельного кодексу України, якою визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою, є систематична несплата земельного податку або орендної плати. Отже, законодавчо, визначено, факт несплати яких саме податків є підставою для припинення права користування земельною ділянкою. Однак, доказів систематичної несплати позивачем земельного податку відповідач суду не надав. Довідка Шумського відділення Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції №485 від 23.02.2006р., згідно якої за позивачем станом на 01.02.2006р. рахується заборгованість по платежах до бюджету на суму 17,3 тис. грн., у зв’язку з чим документи передані в господарський суд, подана відповідачем, як доказ систематичної несплати земельного податку, судом до уваги не береться. Натомість позивачем представлено довідки Тернопільської об’єднаної держаної податкової інспекції № 7/15-312 від 27.1.2006р., № 7225/7/15-02 від 02.02.2007р., у відповідності з якими ВАТ „Тернопільський облрибкомбінат” зареєстроване як платник фіксованого сільськогосподарського податку відповідно на 2006р. та 2007р., у зв’язку з чим позивач платником земельного податку не являється.

Відповідно до статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимог та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б підтверджували протиправні дії з боку позивача, відповідачем не представлено, обставини, викладені у спірному розпорядженні відповідачем не доведені, останнє прийняте органом місцевого самоврядування з перевищенням визначених законом повноважень, з огляду на що позовні вимоги в частині скасування Розпорядження № 503 «Про припинення права користування земельними ділянками водного фонду»Голови Шумської районної державної адміністрації підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог позивача про визнання за ВАТ „Тернопільський облрибкомбінат” права постійного землекористувача площею 266,4 га.

Порядок надання у постійне користування юридичним особам визначений ст. 123 Земельного кодексу України, згідно якого надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

У відповідності до ст.. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Лише порушені права особи підлягають захисту способами, передбаченими ст. 152 Земельного кодексу України.

Позивачем не надано суду доказів реалізації своїх прав щодо набуття права постійного землекористувача визначеними земельними ділянками водного фонду за правилами та в установленому законодавством порядку, зв’язку з чим позовні вимоги щодо визнання за позивачем права постійного землекористувача задоволенню не підлягають.

Судові витрати, здійснені позивачем згідно ст. 94 КАС України, присуджуються йому з місцевого бюджету відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 86, 89, 94 - 98, 156, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Скасувати Розпорядження Голови Шумської районної державної адміністрації від 09.11.2006р. №503.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський облрибкомбінат", с. Плотича Козівського району Тернопільської області 42 (сорок дві) грн. 50 коп. сплаченого державного мита.

4. В решті позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі „31” травня 2007 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя Г.Б. Бучинська