№: 671/720/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2017 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої – судді Павлової А.С.,

за участі: секретаря Козак Г.А.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Волочиськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 міської об'єднаної територіальної громади, третя особа Клининська ОСОБА_5 ступенів, про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернулась із адміністративним позовом до ОСОБА_4 міської об'єднаної територіальної громади про визнання нечинним та скасування рішення ХХІІ сесії ОСОБА_4 міської об'єднаної територіальної громади, зобов'язання вчинити дії, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення щодо відмови у виділенні їй земельної ділянки площею 10 га.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що 18 квітня 2017 року 22 сесія ОСОБА_4 міської об'єднаної територіальної громади на виконання рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду розглянула її заяву від 2 червня 2016 року про виділення їй та членам її сім’ї в складі п’яти осіб земельної ділянки площею 10 га та прийняла рішення, яким відмовила у задоволенні її заяви на виділення земельної ділянки. Причиною відмови є те, що зазначена нею в плані земельна ділянка, ніби-то, була виділена для Клининської ОСОБА_5 ступенів ще в 1997 році і тому ОСОБА_4 міська ОСОБА_6 надала дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки для дослідницьких та навчальних цілей в межах населеного пункту с. Клинини Волочиського району Клининській ОСОБА_5 ступенів.

Позивач вважає, що вказане рішення відповідача прийнято із порушенням вимог чинного законодавства України, а відтак підлягає скасуванню у судовому порядку.

13.06.2017 позивач змінила позовні вимоги та просила винести рішення, яким зобов’язати відповідача ОСОБА_4 міську ОТГ повторно розглянути її заяви про виділення земельної ділянки площею 10 га. та затвердити проект рішення № 311, яке відповідає вимогам зазначених у позовній заяві нормам матеріального права (а.с. 140).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник уточнений позов підтримали, просили його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог позивача заперечив, просив у позові відмовити. Долучив до справи письмові заперечення та інші документи на підтвердження своїх доводів.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, подавши через канцелярію суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов не визнає.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задоволити частково з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 ЗК України визначено, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Частиною 1 ст. 84 ЗК України встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Згідно із ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

В силу ч.ч. 1, 2, 5 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Зі змісту п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» випливає, що виключно на пленарних засіданнях селищної ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено, що уповноважений орган, зобов’язаний у місячний строк розглянути питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою і прийняти рішення про надання такого дозволу або про відмову у його наданні.

Разом з тим, судом встановлено, що 18 квітня 2017 року згідно протоколу ХХІІ сесії ОСОБА_4 міської об'єднаної територіальної громади VII скликання розглядались питання про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Клинини Волочиського району гр. ОСОБА_7, ОСОБА_1В, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_1 (а.с. 9-11)

При вирішенні даного питання доповідачем був ОСОБА_10, який на виконання ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 за позовом ОСОБА_1 запропонував першочергово розглянути проекти рішень № 310-314 про надання дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок членам родини ОСОБА_1. ОСОБА_11 виступила ОСОБА_11, яка пояснила, що дана земельна ділянка зарезервована за школою з 1997 року, рішенням сільської ради, про що сім’ї ОСОБА_1 повідомили листом.

За рішення щодо надання позивачеві дозволу на розробку проекту із землеустрою проголосували 19 присутніх депутатів з яких: проти – 9; утримались – 10. Рішення не прийняли (а.с. 9-16).

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Регламенту ОСОБА_4 міської ради ОСОБА_4 міської ОТГ VII скликання, питання порядку денного вважається розглянутим міською радою тільки після прийняття відповідного рішення з цього питання.

Отже, в даному випадку органом місцевого самоврядування жодного рішення з приводу розгляду заяв позивача про виділення їй та членам її сім’ї земельної ділянки не приймалося.

У зв’язку з наведеним, вимога позивача повторно розглянути її заяви про надання дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок є підставною та такою, що підлягає до задоволення.

Однак вимога ОСОБА_1 зобов’язати відповідача затвердити проект рішення № 311 не може бути задоволена з огляду на наступне.

У Постанові від 21.10.2010 № П-278/10 Вищий адміністративний суд України зазначив, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.

Крім того, суд не вправі втручатися у діяльність органу державної влади, зобов'язуючи його приймати конкретне рішення. Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові від 11.11.2015 по справі № 21-2958а15.

Враховуючи викладене, суд позбавлений права зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень вчиняти певні дії чи приймати рішення за умови настання чи встановлення певних обставин.

Суд вважає за необхідним також звернути увагу на те, що відповідно до положень ч. 7 ст. 118 ЗК України у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі невиконання відповідачем свого обов’язку по розгляду заяв позивача, остання не позбавлена можливості скористатися своїм правом, передбаченим ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Керуючись ст.ст. 20, 116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України, ст.ст. 11, 71, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_4 міську об'єднану територіальну громаду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення землі для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Клинини Волочиського району.

У задоволенні решти позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 міської об’єднаної територіальної громади в особі ОСОБА_4 міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 320 (триста двадцять) гривень.

Постанова може бути оскаржена сторонами протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час її проголошення - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Волочиський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено 30.06.2017 о 16:15 год.

Суддя: