ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2017 р. Справа № 914/410/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

суддів Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Оштук Н.В.

розглянув матеріали апеляційної скарги Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області від 03.05.2017 за вих. № 5158/10-1 (вх. № апеляційного суду 01-05/2185/17 від 16.05.2017)

на рішення господарського суду Львівської області від 11.04.2017 (суддя Петрашко М.М.)

у справі № 914/410/17

за позовом: Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, м. Миколаїв

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м. Львів

про: стягнення 10 434,42 грн.

за участю представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.04.2017 (суддя Петрашко М.М.) у справі № 914/410/17 замінено позивача – Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (ідентифікаційний код 20876125) на його правонаступника – Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (ідентифікаційний код 41250753). В задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 11.04.2017 у справі № 914/410/17.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було взято до уваги те, що відсутність інформації про наявність зарахованої суми на поточному рахунку пенсіонера ОСОБА_2 станом на час звернення Позивача із заявою про повернення суми зарахованої пенсії, сума неповернутих грошових коштів може вважатися безпідставно отриманими грошовими коштами.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.05.2017 прийнято апеляційну скаргу Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області від 03.05.2017 за вих. № 5158/10-1 (вх. № апеляційного суду 01-05/2185/17 від 16.05.2017) на рішення господарського суду Львівської області від 11.04.2017 у справі № 914/410/17 до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.06.2017.

У поданому суду відзиві на апеляційну скаргу від 06.06.2017 Відповідач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду – без змін, з підстав правомірності та обґрунтованості судового рішення. Також, Відповідач зазначає про можливість розгляду справи за відсутності в судовому засіданні уповноваженого представника.

Ухвалою суду від 06.06.2017 розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.06.2017.

Позивач повторно участі свого уповноваженого представника в судовому засіданні від 29.06.2017 не забезпечив, про причин неявки суду не повідомив, клопотань не надходило.

З огляду на наведене, а також те, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників Сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 29.06.2017 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між сторонами у справі був укладений договір № 05/01/10-4 від 05.01.2010, за умовами якого банк (Відповідач у справі) виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596. Сторонами згідно з Додатковою угодою №7 від 30.06.2015 до Договору термін дії договору продовжено до 01.01.2016.

У відповідності до параграфу 1 статті 3 Договору Фонд зобов’язується, зокрема:

- забезпечити перерахування коштів на виплату пенсій та грошової допомоги, що фінансуються з коштів Фонду, на рахунки Банку протягом місяця за датами у межах виплатного періоду, але не пізніше ніж за один операційний день до встановленої дати виплати;

- подавати Банку за один день до початку кожного виплатного періоду місяця, за який виплачується пенсія та грошова допомога, одночасно на паперових та магнітних носіях списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки, описи до них та довідку про джерела фінансування виплат у кількості та за формою згідно з Порядком.

Параграфом 2 статті 3 Договору визначено наступні обов’язки Банку, зокрема:

- відкриття для зарахування коштів від Фонду окремих аналітичних рахунків за балансовим рахунком № 2560 "Державні позабюджетні фонди" без нарахування відсотків за залишками коштів, що створить умови для цільового використання коштів Фонду;

- відкриття поточних рахунків пенсіонерам і одержувачам допомоги у порядку, встановленою Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, зареєстрованою у Мін’юсті України 17.12.2003 за № 1172/8493, та видачу безкоштовно ощадних книжок або платіжних карток. Строк дії платіжних карток не може становити більше одного року;

- зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки одержувачів не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів від органів Фонду;

- видачу за бажанням одержувача належних йому сум пенсій та грошової допомоги як безпосередньо у Банку, так і з доставкою додому.

У відповідності до параграфу 3 статті 8 Договору з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, банк, при отриманні такого повідомлення, припиняє зарахування на поточний рахунок суми пенсій та грошової допомоги.

Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті банк повертає відповідно органам фонду (позивач у справі), за їх письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача за умови наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера (параграфу 4 ст. 8 Договору).

У відповідності до списків на зарахування пенсій на поточні рахунки, передані ПАТ "Кредобанк", ОСОБА_2 перераховано 20.12.2015 – 5.270,86 грн., 20.01.2016 – 5.350,06 грн., 20.02.2016 – 5.350,06 грн., 20.03.2016 р. – 5.350,06 грн., 20.04.2016 – 7.211,24 грн. Кошти надійшли на рахунок ОСОБА_2, про що свідчать банківські виписки по особовому рахунку, які наявні в матеріалах справи (а.с. 64-65).

Як зазначає в позовній заяві Позивач, ним було скеровано на адресу Відповідача письмове розпорядження Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва від 16.05.2016 за вих. №5737/04-2 про повернення коштів у сумі 28.532,28 грн. померлого клієнта банку – ОСОБА_2 Підставою повернення коштів є смерть ОСОБА_2 28.11.2015, про що свідчить свідоцтво про смерть від 02.12.2015.

Як вбачається з виписки по особовому рахунку ОСОБА_2, Відповідач 18.05.2016 перерахував Позивачу 18 097,86 грн. як залишок коштів на поточному рахунку ОСОБА_2 (а.с. 66).

Як зазначає в позовній заяві Позивач, ним на адресу Відповідача був надісланий лист вих. №10043/04 від 22.08.2016 із проханням про повернення коштів на суму 10 434,42 грн. як залишок нарахованої пенсії (а.с. 9).

Відповідачем у відповіді від 28.09.2016 № 182-41257/16 повідомлено Позивача про факт останнього зняття коштів з рахунку ОСОБА_2 , що мав місце 31.12.2015 та те, що за станом на 18.05.2016 залишок коштів на поточному рахунку ОСОБА_2 складав 18 097,86 грн. (а.с. 10). Крім того, в листі Відповідач повідомив про те, що факти не зняття коштів з рахунку ОСОБА_2 понад одного року – відсутні, довіреності на право розпорядження рахунком ОСОБА_2 до Банку не надходили, додаткові банківські картки (БПК) до вказаного рахунку не оформлювалися.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним:

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Частиною 1 статті 1067 Цивільного кодексу України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Як зазначає Позивач, на адресу Відповідача скеровано письмове розпорядження Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва від 16.05.2016 вих. №5737/04-2 про повернення коштів на суму 28 532,28 грн. померлого клієнта банку – ОСОБА_2 Підставою повернення коштів є смерть ОСОБА_2 28.11.2015 , про що свідчить свідоцтво про смерть від 02.12.2015.

У відповідності до параграфу 3 статті 8 Договору з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, банк, при отриманні такого повідомлення, припиняє зарахування на поточний рахунок суми пенсій та грошової допомоги.

Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті банк повертає відповідно органам фонду (позивач у справі), за їх письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача за умови наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера (параграфу 4 ст.8 Договору).

Відповідач в свою чергу, на виконання параграфу 4 ст. 8 Договору 18.05.2016 перерахував Позивачу 18 097,86 грн. як залишок коштів на поточному рахунку ОСОБА_2, що підтверджується наявними матеріалами справи та не заперечується Позивачем.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що різниця між сумою пенсії, яка була нарахована Позивачем пенсіонеру ОСОБА_2 на його картковий рахунок, починаючи з місця, наступного за місяцем дати її смерті, тобто з грудня 2015 року, та сумою, яка була повернута Відповідачем Позивачу (18 097,86 грн.), складає 10 434,42 грн. і є безпідставно отриманими Відповідачем грошовими коштами, які на підставі ст. 1212 ЦК України підлягають поверненню.

Згідно з статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з положенням частин 1, 2 статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї.

У відповідності до пункту 7.1.2 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

У відповідності до приписів ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Згідно з п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного Банку України № 22 від 21.01.2004, власник рахунку в банку - особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому.

Таким чином, банк не є набувачем спірних коштів і не має повноважень з розпорядження особистими коштами клієнта, які є власністю останнього, поза межами договору між банком і клієнтом;

Виходячи з приписів чинного законодавства, суд зазначає, що Відповідач не є набувачем пенсійних коштів пенсіонера ОСОБА_2, які в свою чергу є власністю останнього, а лише вчиняє дії по обслуговуванню рахунку зазначеного пенсіонера.

В даному випадку дії банку узгоджуються з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 та умовами укладеного між Сторонами договору № 05/01/10-4 від 05.01.2010, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Разом з цим, судова колегія зазначає, що у відповідності до Правил державної реєстрації актів громадського стану в України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, органи державної реєстрації актів цивільного стану протягом десяти робочих днів з дня державної реєстрації смерті особи подають відповідні відомості територіальним органам Пенсійного фонду України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що Скаржником у справі не доведено обставини, на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33, 34 ГПК України, Апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на Скаржника.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області від 03.05.2017 за вих. № 5158/10-1 (вх. № апеляційного суду 01-05/2185/17 від 16.05.2017) залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 11.04.2017 у справі № 914/410/17 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 03.07.2017.

Головуючий суддя Л.Л. Давид

Суддя Г .Т.Кордюк

Суддя І.Б.Малех