ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 червня 2017 року Справа №913/295/17

Провадження №7/913/295/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технорма», м. Київ

до Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 98793,56 грн

Суддя Шеліхіна Р.М.,

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.,

Представники сторін у судове засідання не прибули,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 81490 грн 80 коп. за період з 14.10.2016 по 22.03.2017, пені в розмірі 9876 грн 14 коп. за період з 14.10.2016 по 22.03.2017, 3 % річних в розмірі 1053 грн за період з 14.10.2016 по 22.03.2017 та інфляційних нарахувань у розмірі 6373 грн 62 коп. за період з жовтня 2016 року по лютий 2017 року (згідно розрахунку доданого до позову) за невиконання договору на виконання робіт з технічного обслуговування вогнегасників від 30.12.2015 №АМК-1369-2015-усл.

Позовні вимоги розраховані по кожному акту надання послуг окремо.

До позову додані такі акти: акт надання послуг від 03.10.2016 №1347, від 03.10.2016 №1349, від 05.10.2016 №1473, від 05.10.2016 №1474.

Позивач, посилаючись на норми ст.ст. 526, 530, 549, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193,231,232 Господарського кодексу України, обґрунтовує позовні вимоги невиконанням умов укладеного сторонами договору в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт.

Від відповідача через канцелярію суду 26.05.2017 надійшов відзив на позовну заяву від 03.05.2017 №026-19/1, в якому відповідач вказав, що ТОВ “Технорма” виконало роботи за договором від 30.12.2015 №АМК-1369-2015-усл на загальну суму 81490 грн 80 коп., проте відповідачем оплата вказаних робіт не здійснювалась.

Також від відповідача через канцелярію суду 26.05.2017 надійшла заява від 03.05.2017 №026-19/2 про відстрочку виконання рішення суду у справі до 30 червня 2017 року і контррозрахунок позовних вимог, яким відповідач заперечив проти правильності розрахунку позивача, оскільки позивачем вимоги позову в частині пені, інфляції та річних розраховані всупереч умовам договору (п.2.1) і п.3.2 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.13 №14.

Відносно розрахунку відповідачем розміру пені, інфляційних та річних представник позивача у судовому засіданні 30.05.17 не заперечив проти задоволення даних вимог за розрахунком відповідача, оскільки, як визнав представник позивача, ним при розрахунку допущено помилку. Представник позивача не заперечив проти задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення.

Між сторонами у справі укладено договір від 30.12.15 № АМК-1369-2015-усл (далі - договір), на підставі якого виконавець (позивач) зобов’язується виконати на користь замовника (відповідача) роботи по технічному обслуговуванню вогнегасників на об’єктах замовника в об’ємі та в строки, передбачені вказаним договором, а замовник (відповідач) зобов’язується прийняти та оплатити вартість виконаних робіт на умовах та в порядку, визначених даним договором.

Відповідно до умов п.2.1 договору сторони дійшли згоди, що оплата поточних робіт здійснюється замовником протягом 10 банківських днів у відповідності до акту виконаних робіт.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг і відповідає вимогам правового інституту «підряду» (ст.ст.837-854 ЦК України), оскільки виконання робіт за вказаним договором передбачало заміну та ремонт механізмів та окремих деталей вогнегасника, як то вказано в протоколі узгодження договірної ціни (додаток до договору №1, а.с.17) і в актах виконаних робіт (а.с.19-22).

На виконання умов договору позивач виконав на користь відповідача роботи по перезарядці та заміні штучних механізмів вогнегасників, а відповідач прийняв виконані роботи за вказаним договором на суму 81490,80грн., що підтверджено матеріалами справи: актами про надання послуг (а.с.19-22).

Відповідач не оплатив вартість виконаних робіт, у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду, вказуючи про порушення відповідачем вимог закону і умов укладеного договору в частині оплати робіт і просить стягнути з відповідача борг в сумі 81490,80грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем обов’язків по договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 9876 грн 14 коп. за період з 14.10.2016 по 22.03.2017, 3 % річних в розмірі 1053 грн за період з 14.10.2016 по 22.03.2017 та інфляційних нарахувань у розмірі 6373 грн 62 коп. за період з жовтня 2016 року по лютий 2017 року (згідно розрахунку доданого до позову).

Відповідач своїм відзивом від 03.05.2017 №026-19/1 підтвердив факт укладення договору від 30.12.15 № АМК-1369-2015-усл з позивачем і факт виконання позивачем робіт на суму 81490,80грн., яку позивач просить стягнути на свою користь. Позовні вимоги в частині пені, інфляції та річних відповідач надав свій розрахунок, за яким дані вимоги позову розраховані в меншій сумі.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч.1 ст.173, ст..193 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, повинно бути виконано належним чином відповідно до вимог закону, умов договору.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором від 30.12.15 № АМК-1369-2015-усл, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов’язань по сплаті вартості виконаних поточних робіт. Договором встановлений 10 денний термін (банківських днів) оплати з дня підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт.

Позивач виконав на користь відповідача роботи по дослідженню та ремонту вогнегасників, що належним чином – в порядку ст.ст.33, 34 ГПК України – підтверджено матеріалами справи. Так, згідно актам приймання-передачі виконаних робіт, підписаних повноважними представниками сторін по договору без доповнень та зауважень (а.с.19-22) відповідач прийняв виконані позивачем роботи за вказаним договором і підписав двосторонні документи, які передбачені договором на суму 81490,80грн.

Відповідач не оплатив виконані роботи, у зв’язку з чим за ним утворився борг в сумі 81490,80грн.

Тобто, матеріалами справи підтверджено факт виконання робіт і борг в заявленій сумі, відтак у позивача є право на стягнення боргу з відповідача в заявленій сумі 81490,80грн. у відповідності до умов договору та вимог закону (ст.ст.837-854 ЦК України). Розмір боргу відповідач не заперечив і у відзиві вказав саме такий розмір заборгованості за спірним договором.

За таких підстав з відповідача слід стягнути борг в сумі 81490,80грн. за виконані роботи за договором від 30.12.15 № АМК-1369-2015-усл, укладеним з позивачем.

Вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних слід задовольнити частково на підставі ст.625 ЦК України. Три відсотки річних слід задовольнити на суму 1024,25грн. за період з 18.10.16 по 22.03.17 (по кожному акту окремо) і інфляційні нарахування на суму 5518,92грн. - за період з листопада 2016 року по березень 2017 року, враховуючи рекомендації п.3.2 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.13 №14, і дотримуючись умов договору в частині п.2.1 – обов’язок відповідача оплатити роботи протягом 10 банківських днів з дати підписання актів приймання робіт.

Позов в частині пені слід задовольнити частково: на суму 9591,41грн. за період з 18.10.16 по 22.03.17 (по кожному акту окремо), враховуючи приписи ст.232 ГК України, і дотримуючись умов договору в частині п.2.1 – обов’язок відповідача оплатити роботи протягом 10 банківських днів з дати підписання актів приймання робіт.

Відповідачем заявлено клопотання про відстрочення виконання рішення до 30 червня 2017 року.

Враховуючи приписи закону про набрання судовим рішенням законної сили, дане рішення, у разі відсутності апеляційної скарги, набере чинності 10 липня 2017 року, а у разі надходження апеляційної скарги – пізніше вказаного строку. За таких умов суд не вирішує по суті клопотання позивача у зв’язку з його неактуальністю для смаго позивача.

Відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог .

На підставі викладеного, ст.ст.173, 193, 232 ГК України, ст.ст. 625, 629, 837,854 ЦК України ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 49,75, 82,83, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Вілєсова, 20- А, ід. код 05441447 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технорма», м. Київ, вул. Цитадельна, 7, ід. код 34525137 борг в сумі 81490,80 грн., пеню в сумі 9591,4 грн. три відсотки річних на суму 1024,25 грн., інфляційні нарахування на суму 5518,92 грн., всього 97625,38 грн., витрати на судовий збір в сумі 1581,08 грн. Видати наказ.

3. В решті вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повний текст рішення складено і підписано 30.06.2017.

Суддя Р. Шеліхіна