У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/705/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

27 червня 2017 року

м . Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С. ,

секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,

за участю:

представника позивача: Жученко Тетяни Павлівни

представника відповідача: Моргая Сергія Ігоровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Еленія" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Еленія" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2017року позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Еленія" про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд апеляційної інстанції вимоги заявлені в ній задовольнити.

Представник позивача заперечувала проти вимог апеляційної скарги та просила суд залишити її без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 року - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.03.2017 року ТОВ "Еленія" подало до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік, згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників товариства становить 10 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, кількість інвалідів, які повинні працювати відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників 169800 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 16980 грн.

Оскільки, ТОВ "Еленія" не виконало нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості одного робочого місця, тому самостійно розрахувало в 06 рядку Звіту суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі однієї середньорічної заробітної плати штатного працівника 8490 грн.

Враховуючи те, що вищевказані кошти не були сплачені відповідачем, на ТОВ "Еленія" відповідачем за порушення термінів сплати вищезазначених санкцій відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 54,40 грн., яка розрахована починаючи з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день звернення до суду з цим позовом, тобто за період з 15.04.2017 року по 04.05.2017 року.

Оскільки відповідачем не були сплачені адміністративно - господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2016 рік позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості. Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно з п. 3.3 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 42 від 10.02.2007 року, у рядку 03 відображається кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Показник рядка 03 визначається для роботодавців, у яких працює від 25 осіб, шляхом множення показника рядка 01 на 4 %, а для роботодавців, у яких працює від 8 до 25 осіб, він дорівнює 1 особі.

Як встановлено під час розгляду справи, що ТОВ "Еленія" подано до Фонду Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік за формою 10-ПІ, затвердженою наказом Мінпраці України № 42 від 10.02.2007 року, у якому самостійно зазначило, що у 2016 році середньооблікова кількість штатних працівників товариства становила 10 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0, кількість інвалідів, які повинні працювати відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 1, фонд оплати праці штатних працівників - 169,80 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 16980 грн.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем фактично визнається та обставина, що у 2016 році він повинен був створити одне робоче місце для осіб, яким встановлена інвалідність, та працевлаштувати на ньому інваліда.

Крім того, ТОВ "Еленія" самостійно проведено розрахунок адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році та у графі 06 Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік за формою 10-ПІ вказано суму санкцій - 8490 грн. (а.с.5).

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Суд не приймає доводи апелянта, про те, що оскільки з початку червня 2016 року кількість працівників ТОВ "Еленія" зменшилася до п'яти, а тому у відповідача відсутній обов'язок створювати робоче місце для інваліда відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" з огляду на наступне.

Норматив працевлаштування інвалідів встановлюється, якщо на підприємстві за звітний період середньооблікова чисельність працівників за рік, яка обчислюється відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005р № 286 (далі - Інструкція), становить 8 і більше осіб.

Так, відповідно до Розділу 2 Інструкції середньооблікова чисельність штатних працівників за період з початку року (в тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року, до звітного місяця включно, та ділення отриманої суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4 ... 12.

Враховуючи вищезазначене, колегією суддів було проведено розрахунок середньооблікової чисельності штатних працівників ТОВ "Еленія" із наданих представником відповідача штатних розписів за 2016 рік та встановлено, що чисельність працівників на ТОВ "Еленія" у 2016 році становила більше 8 осіб. Відтак, кількість інвалідів, які повинні працювати на підприємстві відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 1 особа.

Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, що працюючий на підприємстві інвалід ОСОБА_4 звільнилася за власним бажанням 26.05.2016 року відповідно до наказу №45-ОС. У зв'язку із чим на ТОВ "Еленія" з 26.05.2016 року відсутній інвалід, який повинен працювати відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Так, на запит позивача Лівобережний міжрайонний центр зайнятості м. Вінниці надав відповідь за №04-30/1063 від 13 квітня 2017 року, з якої вбачається, що відповідач протягом 2016 року не подавала до Лівобережного міжрайонного центру зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не вжито передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на забезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році та недопущення правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Мінпраці України № 223 від 15.05.2007 року (далі - Порядок), порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до п. 3.4, 3.7 Порядку орган контролю нараховує пеню з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу) по день подання позовної заяви за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки ТОВ "Еленія" не сплачено адміністративно-господарські санкції в сумі 8490 грн., тому позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2017 року по 04.05.2017 року у розмірі 54,40 грн.

Відповідно до статті 71 кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Еленія" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 03 липня 2017 року.

Головуючий

Гонтарук В. М.

Судді

Біла Л.М. Граб Л.С.