УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа № 676/4101/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1205/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі головуючого судді Корніюк А.П.,

суддів П'єнти І.В., Талалай О.І.

секретар Кошельник В.М.,

за участю представника апелянта ОСОБА_1, прокурора Коломий О.Є.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 07 квітня 2017 року у справі за позовом прокурора Кам'янець-Подільського району в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації до Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації, ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог: відділ Держгеокадастру у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області, ПП Фірма «Земля», ТОВ «Кайлас-К» про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди землі, зобов'язання повернути земельні ділянки.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників розгляду, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В червні 2015 року прокурор Кам'янець-Подільського району в інтересах держави в особі Хмельницької ОДА звернувся до суду із позовом до Кам'янець-Подільської РДА, ОСОБА_2, в якому просив поновити строк звернення до суду та визнати незаконними і скасувати: розпорядження Кам'янець-Подільської РДА від 06.02.2007 року №63/2007-р «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 орієнтовною площею 0,12 га, що розташована на території Устянської сільської ради Кам'янець-Подільського району за межами населених пунктів з метою передачі у власність для ведення садівництва; розпорядження Кам'янець-Подільської РДА від 06.02.2007 року №64/2007-р «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,20 га, що розташована на території Устянської сільської ради Кам'янець-Подільського району за межами населених пунктів, з метою надання в оренду для сінокосіння; розпорядження Кам'янець-Подільської РДА №385/2007-р від 29.05.2007 року «Про передачу у власність земельних ділянок на території Устянської сільської ради» в частині надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0,0960 га для садівництва; розпорядження Кам'янець-Подільської РДА №340/2007-р від 15.05.2007 року «Про надання в оренду земельних ділянок для сінокосіння» в частині надання в оренду терміном на 49 років земельної ділянки площею 0,1529 га для сінокосіння ОСОБА_2, що розташована на території Устянської сільської ради за межами населених пунктів; визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_3 про право власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,0960 га; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 30.05.2007 року, що укладений між Кам'янець-Подільською РДА та ОСОБА_2 щодо передачі земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 загальною площею 0,1529 га; скасувати запис №0107755910190 від 15.06.2007 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди на земельну ділянку площею 0,0960 га та зобов'язати ОСОБА_2 повернути вказані земельні ділянки Хмельницькій ОДА.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказував, що розпорядженнями Кам'янець-Подільської РДА від 06.02.2007 року №63/2007-р та №64/2007-р ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Устянської сільської ради Кам'янець - Подільського району за межами населених пунктів, орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва та 0,20 га з метою надання в оренду для сінокосіння. Надалі розпорядженням Кам'янець-Подільської РДА від 15.05.2007 року №340/2007-р земельну ділянку площею 0,1529 га ОСОБА_2 надано в оренду терміном на 49 років для сінокосіння та розпорядженням Кам'янець-Подільської РДА від 29.05.2007 року №385/2007-р відповідачці передано у власність земельну ділянку для садівництва площею 0,0960 га. На підставі вказаних розпоряджень ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку для садівництва. Крім того, між Кам'янець-Подільською РДА та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки від 30.05.2007 року, за яким земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4, загальною площею 0,1529 га передано в оренду для сінокосіння на 49 років.

Прокурор вважає, що зазначені розпорядження прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема земельні ділянки згідно плану-схеми розташування земельних ділянок акваторії річки Дністер розташовані в межах прибережної захисної смуги Дніпровського водосховища і надання їх в приватну власність законодавством не передбачено. Зазначає, що при прийнятті вказаних розпоряджень Кам'янець-Подільською РДА допущено ряд інших порушень, а саме: надано земельну ділянку прибережної захисної смуги Дністровського водосховища (категорія земель водного фонду) для ведення індивідуального садівництва (земель сільськогосподарського призначення) без зміни у встановленому законом порядку її цільового призначення. Крім того, передача спірних земельних ділянок, що відносяться до земель водного фону (землі прибережної захисної смуги) не входить до компетенції відповідача, оскільки є виключною компетенцією Хмельницької ОДА.

Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 12 жовтня 2015 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача залучено відділ Держземагенства у Кам'янець-Подільському районі.

Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 09 грудня 2015 року до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог залучено ПП Фірма «Земля» та ТОВ «Кайлос-К».

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 07 квітня 2017 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Кам'янець-Подільської РДА №63/2007-р від 06.02.2007 року «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині надання дозволу ОСОБА_2 замовити в проектній організації розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,12 га, що розташована на території Устянської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області за межами населених пунктів, з метою передачі у власність для ведення садівництва.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Кам'янець-Подільської РДА № 64/2007-р від 06.02.2007 року «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині надання дозволу ОСОБА_2 замовити в проектній організації розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, орієнтовною площею 0,20 га, що розташована на території Устянської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області за межами населених пунктів, з метою надання в оренду для сінокосіння.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Кам'янець-Подільської РДА №385/2007-р від 29.05.2007 року «Про передачу у власність земельних ділянок на території Устянської сільської ради» в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення садівництва, що розташована на території Устянської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області за межами населених пунктів.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Кам'янець-Подільської РДА №340/2007-р від 15.05.2007 «Про надання в оренду земельних ділянок для сінокосіння» в частині надання в оренду терміном на 49 років земельної ділянки площею 0,1529 га для сінокосіння ОСОБА_2, що розташована на території Устянської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області за межами населених пунктів.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, що виданий на ім'я ОСОБА_2, серії ЯГ № НОМЕР_5, за кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,0960 га, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею за №0107755910190 від 15.06.2007 року.

Визнано недійсним Договір оренди земельної ділянки від 30.05.2007 року, що укладений між Кам'янець-Подільською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, загальною площею 0,1529 га.

Скасовано запис №0107755910190 від 15.06.2007 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі на земельну ділянку площею 0,0960 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована на території Устянської сільскої ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області за межами населених пунктів, виданий на ім'я ОСОБА_2

Зобов'язано ОСОБА_2 повернути земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 0,0960 га та земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 загальною площею 0,1529 га Хмельницькій облдержадміністрації. Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку та зазначає, що суд, внаслідок неправильного застосування норм матеріального і процесуального права помилково прийшов до висновку про доведеність прокурором поважності причин пропуску строку звернення до суду. Висновок суду про те, що облдержадміністрація не могла довідатися про порушення своїх прав з розпоряджень без робочих матеріалів справи є необґрунтованим, оскільки в розпорядженнях зазначалось місце знаходження спірних ділянок та вказувались їх кадастрові номери, за якими визначається місцезнаходження ділянок і під чию юрисдикцію підпадає розпорядження ними. Апелянт зазначає, що судом незаконно застосовано до спірних правовідносин положення ст. 122 ЗК України в редакції від 16.09.2008 року, натомість не застосовано норми матеріального права, визначені ст.ст. 118,121,125 ЗК України в редакції на час укладення договору оренди та надання у приватну власність земельних ділянок фізичним особам. Також апелянтка вказує, судом не враховано ту обставину, що виходячи з відсутності повноважень стосовно правовідносин з фізичними особами в позивача у 2007 році, не може йтись про захист інтересів держави в особі ОДА, оскільки їхні права на той час не були порушені. Крім того, апелянт вважає незаконним визнання судом недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування розпоряджень РДА стосовно розробки землевпорядної документації по договору оренди, оскільки статтями 85,88 Водного кодексу України передбачено надання земель водного фонду для сінокосіння. Що стосується земельної ділянки площею 0,0960 га, переданої у приватну власність для садівництва, то суд не здобув належних доказів про знаходження її у межах прибережної захисної смуги, а взятий судом за основу, як проект прибережної захисної смуги робочий проект не містить жодних обов'язкових умов для його використання як проекту землеустрою. Також судом не враховано, що за 30 років річка і водосховище Дністер істотно змінили свої береги і русло, тому апелянтка вважає недопустимим накладення координат земельної ділянки на дану схему, якщо фізичні межі земельної ділянки на місцевості не встановлені.

Враховуючи те, що під час розгляду справи ні позивач ні прокурор у належний та допустимий спосіб не надали суду доказів того, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 є земельною ділянкою водного фонду, апелянт просить скасувати рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 07 квітня 2017 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог прокурора відмовити в повному обсязі.

Представник апелянтки апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі та просить її задовольнити.

Прокурор Кам'янець-Подільського району апеляційну скаргу не визнав та просить її відхилити, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Апелянтка ОСОБА_2, представник Хмельницької ОДА, представник ПП Фірма «Земля» до суду не з'явилися про причини неявки суд не повідомили, хоча про день і час розгляду справи повідомлені належним чином.

Представники Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Кам'янець - Подільської РДА та ТОВ «Кайлас-К» до суду також не з'явилися, направивши клопотання щодо розгляду справи за їх відсутністю.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п. 1, ч. 1 та ч. 2 ст. 307 і ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції правильно встановив, що розпорядженням Кам'янець-Подільської РДА № 63/2007-р від 06.02.2007 року «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» надано дозвіл ОСОБА_2 замовити в проектній організації розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,12 га, що розташована на території Устянської сільської ради Кам'янець-Подільського району за межами населенного пункту з метою передачі її у власність для ведення садівництва.

Розпорядженням Кам'янець-Подільської РДА №64/2007-р від 06.02.2007 р. «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» надано дозвіл ОСОБА_2 замовити в проектній організації розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,20 га на території Устянської сільської ради за межами населеного пункту з метою надання в оренду для сінокосіння.

На підставі зазначених розпоряджень проектною організацією ПП Фірма «Земля» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_2 для ведення садівництва та для сінокосіння на території Устянської сільської ради за межами населеного пункту с. Баговиця Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Також, розпорядженням Кам'янець-Подільської РДА №340/2007-р від 15.05.2007 року «Про надання в оренду земельних ділянок для сінокосіння» надано в оренду терміном на 49 років земельну ділянку для сінокосіння, розташовану на території Устянської сільської ради за межами населених пунктів ОСОБА_2 та встановлено орендну плату за земельні ділянки в розмірі 35 грн. у рік за 1 га, яку вносити в рівних частках щомісячно, до 30 числа наступного за звітним періодом на розрахунковий рахунок Устянської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Розпорядженням Кам'янець-Подільської РДА №385/2007-р від 29.05.2007 року «Про передачу у власність земельних ділянок на території Устянської сільської ради» передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення садівництва, розташовану на території Устянської сільської ради за межами населених пунктів та дозволено виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки.

На підставі зазначених розпоряджень ОСОБА_2 отримала державний акт серії НОМЕР_3 про право власності на земельну ділянку, площею 0,0960 га, що зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею.

В подальшому 30.05.2007 року між Кам'янець - Подільською РДА та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1529 га. для сінокосіння на 49 років.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що спірні земельні ділянки розташовані в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, а надання в приватну власність земельних ділянок прибережної захисної смуги законодавством не передбачено. Крім того, при прийнятті оспорюваних розпоряджень органом виконавчої влади не враховано, що земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,0960 га розташована в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища та відноситься до категорії земель водного фонду і надання її для ведення індивідуального садівництва із земель іншого призначення, без зміни у встановленому законом порядку її цільового призначення, є порушенням вимог земельного законодавства, а також у Кам'янець - Подільської РДА були відсутні повноваження на розпорядженнями спірними землями. Враховуючи, що проект землеустрою про надання у приватну власність та в оренду ОСОБА_2 земельних ділянок був розроблений без зміни цільового призначення земель, що є порушенням чинного, на час виникнення спірних правовідносин земельного законодавства, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що незаконне надання Кам'янець - Подільською РДА у власність та в користування ОСОБА_2 земельних ділянок державної власності порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури і обґрунтовано визнав оспорюванні розпорядження незаконними та скасував їх. Та, як наслідок, суд вірно визнав недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею від 15.06.2007 року, спірний договір оренди від 30.05.2007 року та скасував в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі запис щодо земельної ділянки площею 0,0960 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, що виданий на ім'я ОСОБА_2 і зобов'язав останню повернути спірні земельні ділянки Хмельницькій ОДА. Також, cуд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що про порушення вимог земельного та водного законодавства прокурору стало відомо з листа землевпорядної організації 05.05.2015 року, тому обґрунтовано поновив прокурору строк звернення до суду.

Дійшовши такого висновку, суд обґрунтовано посилався на відповідні норми матеріального та процесуального права.

Згідно із ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України та ст.7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Підстави для набуття права власності на земельну ділянку встановлені ст.116 ЗК України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

В силу положень ст.ст. 2, 8 ЦК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У пункті 12 Розділу X Перехідних положень ЗК України (чинному на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень) зазначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 ЗК України (чинної на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, крім випадків, передбачених ч.7 цієї статті; будівництва об'єктів пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Згідно ст. 4 Водного кодексу України, ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду, окрім інших, належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж річок та навколо водойм.

Як слідує із ст.ст. 85, 88 Водного кодексу України, ст. ст. 59, 84 Земельного кодексу України землі прибережних захисних смуг перебувають виключно у державній та комунальній власності і можуть надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей.

Так, відповідно до змісту ст. 20 ЗК України надання (передача) земельної ділянки громадянам та юридичним особам відбувається згідно з їх цільовим призначенням. У випадку передачі громадянам у приватну власність земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності, межі якої не встановлені в натурі або цільове призначення якої змінюється, обов'язковим є розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки.

Пунктом «д» ч. 4 ст. 84 ЗК України передбачено, що землі водного фонду із земель державної власності не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 31 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, відмови у реєстрації земельної ділянки або визнання реєстрації недійсною.

Крім того, статтею 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» установлено, що обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Відповідно до вимог ч.9 ст.118 ЗК України та ст.35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» лише позитивні висновки державної експертизи землевпорядної документації є підставою для прийняття органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування відповідного рішення. Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

В силу ч. 1 ст. 203 ЦК України (в редакції чинній на момент прийняття спірних розпоряджень), зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України (далі ЦК України), іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частинами 1, 3 ст. 215 цього ж Кодексу, передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Аналогічний спосіб захисту прав на земельні ділянки передбачено п. «в» ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Із змісту ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України, ч. 1 ст. 387 ЦК України вбачається, що власник земельної ділянки може звернутися за захистом до суду.

Відповідно до статті 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» № 4176-VI від 20.12.11 року визначено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом, зокрема, про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції прийшов до невірного висновку про порушення оскаржуваними рішеннями Кам'янець - Подільської РДА прав держави в особі Хмельницької ОДА та невірно застосував ч. 3 ст. 122 ЗК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

Положеннями ч. 3 ст. 122 ЗК в редакції від 19.12.2006 року і чинній на час виникнення спірних правовідносин визначено, що районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, крім випадків, передбачених ч.7 цієї статті; будівництва об'єктів пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, передбачених ч.7 цієї статті.

Слід зауважити, що зазначений вище перелік є вичерпним.

Разом з тим, повноваження щодо розпорядження землями державної власності належать Кабінету Міністрів України та державним адміністраціям (ст. ст. 13, 17 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Статтею 116 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

У ч. 1 ст. 124 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Разом з тим п. 7 ст. 123 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що при наданні земельної ділянки у користування обласними державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або Кабінетом Міністрів України сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, районні державні адміністрації за місцем розташування земельної ділянки подають свій висновок відповідно обласній державній адміністрації, Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Таким чином, районні державні адміністрації мали повноваження передавати земельні ділянки у постійне користування у випадках, передбачених ч. 3 ст. 122 ЗК України (за межами населених пунктів); обласні державні адміністрації - при передачі у постійне користування земель державної власності за межами населених пунктів, крім випадків, визначених ч. 3 ст. 122 ЗК України.

Тому суд першої інстанції вірно застосувавши норми матеріального права, прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність у Кам'янець-Подільської РДА повноважень на розпорядження спірними земельними ділянками водного фонду, належним розпорядником яких є Хмельницька ОДА.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що землі водного фонду можуть передаватися відповідно до ст. ст. 85, 88 ВК України для сінокосіння, а тому судом безпідставно визнано недійсним договір оренди земельної ділянки та скасовано усі розпорядження РДА стосовно розробки землевпорядної документації відносно оренди землі є такими, що не заслуговують на увагу, адже Кам'янець - Подільська РДА в силу діючого на час виникнення спірних правовідносин земельного законодавства не була наділена повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою за кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,1529 га.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не здобуто доказів про знаходження земельної ділянки, переданої ОСОБА_2 у приватну власність у межах прибережної захисної смуги є безпідставними, адже судом у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України оцінено усі докази, що надавалися сторонами та їх представниками і ці доводи апелянта зводяться до незгоди з оцінкою судом доказів.

На думку колегії суддів, посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції безпідставно не спростовані доводи ОСОБА_2, викладені в заяві про застосування строку позовної давності є необґрунтованими.

Так, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 261 ЦК України, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом ст. ст. 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Як вбачається із матеріалів справи, прокурор визначив облдержадміністрацію як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю.

Згідно з розділом 4.2 Регламенту Хмельницької ОДА, затвердженого розпорядженням голови Хмельницької ОДА від 21.02.2003 року № 51/2003-р (далі - Регламент), облдержадміністрація здійснювала контроль за діяльністю місцевих органів виконавчої влади шляхом аналізу виданих ними актів.

Копії розпоряджень голів районних державних адміністрацій подавались до облдержадміністрації за кожну половину місяця (видані з 1 по 15 число і з 16 по останнє число місяця) у тижневий строк (п. 4.2.4. Регламенту).

З проаналізованого змісту вищезазначеного Регламенту та повідомлення Хмельницької ОДА (а.с. 157-158) вбачається, що райдержадміністраціями надсилались до облдержадміністрації брошури копій розпоряджень без будь-яких додатків (документів, на підставі яких приймались розпорядження) і із змісту тексту розпоряджень неможливо встановити факт порушення законодавства. Також вказано, що надходження копій саме оспорюваних розпоряджень голови Кам'янець -Подільської РДА підтвердити неможливо.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що докази про надсилання до Хмельницької ОДА та отримання нею документів, на підставі яких приймались Кам'янець - Подільською РДА оскаржувані розпорядження матеріали справи не містять. Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження початку перебігу строку позовної давності у 2007 році відповідачами надано не було. І суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що лише в травні 2015 року Хмельницька ОДА та прокуратура Кам'янець-Подільського району, отримавши листа від ТОВ «Кайлас-К», дізнались про порушення вимог земельного законодавства. Тому прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави в особі Хмельницької ОДА 22.06.2015 року із позовом не пропустив строк позовної давності.

Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом першої інстанції не допущено.

Підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 313-315, 317, 319, 324 колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /підпис/ А.П. Корніюк

Судді /підпис/ І.В. П'єнта

/підпис/ О.І. Талалай

Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду А.П. Корніюк

___________________________________________________________________________Головуючий у першій інстанції - Семенюк В.В. Справа № 22ц/792/1205/17

Доповідач - Корніюк А.П. Категорія № 47