Справа № 466/4121/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2017 року Шевченківський районний суд м.Львова

у складі : головуючого-судді Білінської Г.Б.

при секретарі Пірко Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3. про визнання факту проживання однією сім»єю, визнання права власності на квартиру та права спадкування за законом,

та за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третіх осіб Третьої Львівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_6,ОСОБА_1 про усунення від права спадкування,визнання права власності на спадкове майно,

у с т а н о в и в

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просить визнати факт проживання однією сім»єю з ОСОБА_7 з 24.01.1994 р. по 31.08.2014 р як чоловіка і жінки без шлюбу; визнати за нею право власності на 1\2 частину квартири №2 будинку 39 на вул. І.Мазепи 2 м.Львова.

В обгрунтування своїх вимог покликається на те, що з ОСОБА_7 з 24 січня 1994 року почала проживати однією сім'єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу у орендованій квартирі по вул. Г.Мазепи б. 26 кв. 87 , в якій прожили чотири роки. Весь цей час вели спільне господарство, мали спільний бюджет,разом відпочивали. .27 березня 1998 року за спільно нажиті кошти від спільного бізнесу придбали трьохкімнатну квартиру за адресою : м. Львів , вул. Мазепи б. 39 кв. 2. Квартира була придбана за 14000доларів США ,хоча в договорі купівлі-продажу квартири вказана її собівартість 11513 грн.згідно оцінки БТІ. На придбання квартири ОСОБА_8частину коштів позичила в своїх знайомих,частину особистих коштів дав ОСОБА_7 . Придбану квартиру оформили на ОСОБА_7, оскільки на той момент це не було принципово , вона вважала , що чоловік в главою сім'ї, а тому і погодилась на таку реєстрацію.В придбаній квартирі проживали до 2011 року. У зв»язку з цим вважає факт спільного проживання доведеним ,а спірну квартиру по вул. Мазепи 39\2 у м.Львові вважає спадковим майном, на яке вона, як спадкоємець першої черги має право.

У судовому засіданні позивачка та її представник ствердили вимоги та дали пояснення, аналогічні змісту позову.

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_1 заперечили з тих підстав, що спірна квартира по вул. Мазепи 39\2 у м.Львові була придбана за кошти їх брата ОСОБА_7 , якщо ОСОБА_1 і проживала певний період часу із братом, то за його життя вона не ставила питання про визнання майна спільним майном подружжя , а тому не може претендувати на спадкове майно . ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали позов до ОСОБА_2 –доньки покійного ОСОБА_7,у якому просять усунути її від спадкування та визнати за ними право на спадкове майно після смерті брата , яким є АДРЕСА_1 та 1\9 ідеальна частина у АДРЕСА_2 а у м.Львові. При цьому свої вимоги обгрунтовують тим, що ОСОБА_7 проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. Стан здоров»я його останні роки перед смертю був важкий. Мати проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2 а в м. Львова і потребувала також постійного догляду після інфаркту та інсульту, адже була лежачою хворою. Оскільки необхідно було надавати допомогу як хворій матері, так і хворому брату, виникла необхідність забрати брата до квартири матері, що полегшило догляд за хворими. ОСОБА_7 з 2009 року постійно проживав фактично у квартирі АДРЕСА_3 а в м. Львові. З 2013 року він потребував стороннього постійного догляду, лікування та з кінця року вже сам не пересувався. У нього був цукровий діабет ,що вимагало відповідного харчування та лікування, гіпертонічна хвороба, цироз печінки. Позивачі стверджують, що з 2009 року вони постійно були біля брата, доглядали за ними, купували ліки, доглядали в лікарні. Донька ОСОБА_7 - ОСОБА_2 за весь цей період часу станом його здоров'я ,його життям ніколи не цікавилась, ніколи не провідувала, хоча знала про його безпорадний стан. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вважають, що донька померлого немає морального і законного права ставити питання про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 ,так як вона весь цей час ухилялась від надання допомоги батькові ,який такої допомоги потребував через важкий стан здоров'я та був у безпорадному стані.

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свої вимоги підтримали,посилаючись на доводи,викладені у позові.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також ОСОБА_1 заперечила та пояснила, що дійсно до 2004 року її батько ОСОБА_7 підтримував інтимні стосунки із ОСОБА_1, вони проживали деякий час разом, але потім у них відносини розладилисвь, вони проживали у різних кімнатах, а у 2007 році ОСОБА_1 розійшлась з батьком та пішла із квартири,при цьому забрала всі цінні речі і майже всі меблі. . Оскільки батько їх з матір»ю залишив ще у 1995 році, ще коли їй було шість років, тому хотів чимось їй як дочці допомогти. На прохання батька ОСОБА_2 поселилась у спірній квартирі по вул. Мазепи 39\2 у м.Львові. У жовтні 2007 року у цій же квартирі за кошти батька відбулось її весілля. Вона із чоловіком прожила у спірній квартирі до вересня 2008 року, після чого перейшла на орендовану квартиру ближче до місця роботи. А в спірну квартиру вселились квартиранти,а батько переселився до її бабці-своєї матері на вул. Грінченка 11а\46. Він вже ніде не працював,почав зловживати спиртним, пропивав гроші, які платили квартиранти. Через зловживання алкоголем у нього почався цукровий діабет, проблеми з печінкою. До 2013 рока вона бачилась з батьком досить часто, відвідувала його в лікарні. Але з 2013 року почались проблеми зі здоров»ям у неї та у дітей, тому батька навідувала рідко. Окрім цього, він через пияцтво дуже опустився, продавав речі з хати, закладав їх у ломбард, вона не могла на таку його поведінку вплинути. Батько завжди говорив, що він перед нею винуватий,тому квартиру залишить їй, але нічого так і не оформив.

Інші представники третіх осіб у судове засідання не з»явились,хоча повідомлялись про день та час розгляду справи судом.

Заслухавши доводи сторін, вивчивши матеріали справи, пояснення свідків , суд прийшов до переконання, що позов ОСОБА_1 до задоволення не підлягає з наступних мотивів.

Судом встановлено , що ОСОБА_7 помер 31 серпня 2014 року,що стверджується копією свідоцтва про смерть. Спадковим майном по смерті ОСОБА_7 є квартира АДРЕСА_4 ,яка на день смерті належала на праві власності ОСОБА_7 , та 1\9 ідеальна частка у АДРЕСА_5 .

Із копії реєстраційного посвідчення ,виданого 17.04.1998 р. вбачається, що квартира на вул. І.Мазепи 39\2 пл.47,0 кв.м. придбана ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу ,посвідченого нотаріально 27.03.1998 р.

Квартира №46 по вул. Грінченка11 а в м. Львові була приватизована у спільну сумісну власність ОСОБА_9,ОСОБА_10, позивачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , синами позивачки ОСОБА_4 ОСОБА_11 та ОСОБА_12. ОСОБА_10 померла 19.05.2014 року , належне їй майно заповіла ОСОБА_7

У нотаріальну контору свої права як спадкоємці заявили - ОСОБА_1, яка вважає себе фактичною дружиною померлого, донька померлого ОСОБА_2, сестра померлого ОСОБА_4 та брат померлого ОСОБА_5

Мотивуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначає, що з 1994 по 2014 рр вона проживала однією сім»єю як подружжя з ОСОБА_7 Під час спільного проживання за спільні кошти була придбана спірна квартира, що по вул. І.Мазепи 39\2 у м.Львові. Позивачка просить встановити факт проживання однією сім»єю із ОСОБА_7 з 1994 року до дня смерті останнього та визнати за нею право власності на 1\2 частину квартири відповідно до ст.1226 ЦК України.

Такі покликання позивачки не стверджені наданими нею доказами,які досліджувались у судовому засіданні .

Так, свідок ОСОБА_13 пояснив, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_7 у цивільному шлюбі з кінця 90-х років, вони мали спільний бізнес,вели спільне господарство. Він позичав їм 4000 доларів США ,які вони повернули у 2000 році,на придбання квартири по вул. Мазепи . У 1997-2005 рр вони сім»ями разом відпочивали. Однак , на момент шлюбу доньки, ОСОБА_7 з ОСОБА_1 вже разом не проживали , ОСОБА_7 взяв до себе в квартиру проживати свою доньку ОСОБА_2,які вийшла заміж,а сам перейшов проживати до матері на вул. Грінченка. З 2009 року ,коли ОСОБА_7 вже проживав сам, свідок з ним припинив спілкування.

Свідок ОСОБА_14 повідомила, що з 1998 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 проживали як сім»я. ОСОБА_14 у 2008 році їх відносини зіпсувались і ОСОБА_1 перейшла жити до свого сина,якому придбала квартиру.

Свідок ОСОБА_15 –мати ОСОБА_1 ствердила, що спірну квартиру на вул. Мазепи її донька купила разом із ОСОБА_7,оскільки вони жили на той час як одна сім»я.

Свідок ОСОБА_16 суду показала, що ОСОБА_1 – її сестра. Вона проживала з кінця 90-х років разом з ОСОБА_7 однією сім»єю,разом за спільні кошти купили спірну квартиру на вул. Мазепи, разом робили ремонт. Після того, коли син ОСОБА_1 купив квартиру, вона перейшла жити до нього і вони з ОСОБА_7 припинили подружні стосунки. Чому ОСОБА_1 не ставила питання про переоформлення квартири з ОСОБА_7 на себе – пояснити не може.

Свідок ОСОБА_17 пояснила, що з кінця 90-х років ОСОБА_1 та ОСОБА_7 проживали разом, зі слів ОСОБА_1 купили квартиру за спільні кошти, бо вона позичала в них 4000 доларів США, а через два роки сама ці гроші віддала.

Свідок ОСОБА_18 к.П. пояснила, що ОСОБА_1та ОСОБА_7 проживали разом біля 9 років до 2007 року, а потім розійшлись. ОСОБА_7 перейшов жити до своєї матері,а в квартиру на вул. Мазепи вселилась донька ОСОБА_2 ОСОБА_1 перейшла жити на квартиру до сина. Донька прожила в цій квартирі більше року, а потім ОСОБА_7 вселив туди квартирантів,які проживали в цій квартирі фактично до смерті ОСОБА_7 Останній раз бачила ОСОБА_1 та ОСОБА_7 разом приблизно у 2008 році.

Свідок ОСОБА_19 пояснила, що була класним керівником сина ОСОБА_1 –ОСОБА_19 ,вважала ОСОБА_7 батьком дитини і чоловіком ОСОБА_1 Ствердила, що зустрічалась з ними як з подружжям до 2003 року, а потім побачила ОСОБА_7,який вже проживав сам , аж у 2013 році.

Свідок ОСОБА_20 пояснив, що є сином ОСОБА_1 , до 2007 року мати проживала однією сім»єю із ОСОБА_7 У 2007 році свідок купив квартиру в кредит і до нього переїхала проживати мама.

Свідок ОСОБА_21пояснив, що у 2003-2005 рр робив ремонт в квартирі, де жили ОСОБА_1 і ОСОБА_7 Він вважав їх подружжям.

Свідок ОСОБА_22 повідомила, що з кінця 90-х років була знайома з ОСОБА_1 і ОСОБА_7 і вважала їх подружжям. Допомагала їм з ремонтом у квартирі ,яка була придбана у 1998 році і у якій вони тривалий час проживали як подружжя.

Відтак, письмовими доказами \ гарантійним талоном на придбання мобівльного телефона за 2001 р., договором про придбання опціонів ВАТ «Укртелеком» на ім»я ОСОБА_7 за 2003 р., доручення на розпорядження автомобілем на ОСОБА_7 та ОСОБА_20 від 26.07.2003 р., довіреністю на водіння автомобіля за 2004 р., договором про надання послуг з мобільного зв»язку за 2002 р.\ ,які надані позивачкою ,спільними фотографіями за період 2002-2006 рр, та показаннями свідків позивачкою доведено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_7 у цивільному шлюбі в період 1998-2007 рр.,після чого такі стосунки були припинені.

З 2007 року до 31.08.2014 р. - дня смерті ОСОБА_7 ОСОБА_1 не ставила питання щодо визнання спірної квартири спільним майном та про визнання за нею права на спірну квартиру.

Згідно ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім»єю але не перебувають у шлюбі між собою, майно ,набуте ними за час спільного проживання,належить їм на праві спільної сумісної власності,якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення гл.8 Сімейного Кодексу України.

Відповідно до змісту ст.72 СК до вимоги про поділ майна ,заявленої після розірвання шлюбу ,застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Як вбачається із пояснень свідків, та письмових доказів по справі, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 проживали разом до 2007 року, після чого стосунки припинили. З цього моменту у ОСОБА_1, якій було відомо про те, що спірна квартира, яка була придбана у 1998 році і яку вона вважала спільним майном , зареєстрована лише на ОСОБА_7, появилось право заявити свої права на спірну квартиру в межах трирічного строку. Зважаючи на те, що вона таким правом не скористалась , до дня смерті ОСОБА_7 не пред»являла до нього жодних майнових претензій , суд вважає, що ОСОБА_1 пропустила термін позовної давності .

Ст.1126 ЦК України передбачає ,що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. У даному випадку така не може бути застосована, оскільки спірна квартира №2 на вул. І.Мазепи 39 у м.Львові не визнана спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_7 Окрім цього , незрозумілим є те, на яку 1\2 частину у цій квартирі претендує позивачка – ту ,яку вважає своєю часткою у спільній сумісній власності чи на частку ОСОБА_7 , на яку претендують інші спадкоємці . Посилання на норму гл.84-87 ЦК , які регулюють положення про спадкування , як на підставу виникнення права на спадкування позивачкою –відсутнє.

Відтак, позов ОСОБА_1 суд вважає безпідставним та таким,що до задоволення не підлягає.

Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги,усунення їх від права на спадкування,неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

У першу чергу спадкоємців за законом входять діти спадкодавця ст.1261 ЦК України\

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця \ ст.1262 ЦК України.

Відповідно до закону особа ,яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги ,яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася ,матеріально забезпечувала, надавала допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу був у безпорадному стані.

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – сестра та брат померлого ОСОБА_7 вважають, що саме з цих підстав вони є спадкоємцями, після смерті ОСОБА_7

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять усунути від права на спадкування відповідачку ОСОБА_2 – рідну доньку ОСОБА_7 ,як таку, що ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві ОСОБА_7 ,який помер 31.08.2014 року і який через важкі хвороби був у безпорадному стані. А також просять визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_6 та на 1/9 ідеальної частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_7 за кожним в порядку спадкування за законом.

В обгрунтування своїх вимог позивачі покликаються на те, що з 2009 року ОСОБА_7 проживав у ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки потребував догляду та допомоги і з цього часу ними оплачувались всі комунальні послуги за квартиру АДРЕСА_8., оскільки доходів у ОСОБА_7 не було.Оскільки ОСОБА_7 помер до закінчення передбаченого законом 6-ти місячного строку після дати смерті матері і не встиг прийняти спадщину, за правилами спадкової трансмісії право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців. Отже, частка ,яка належала матері ОСОБА_10 у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 а в м. Львові відходить до спадкоємців за законом. ОСОБА_7 проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. З 2013 року ОСОБА_7 потребував стороннього постійного догляду, Останній рік перед смертю його стан був вкрай важким ,він перебував у безпорадному стані, не міг обходитись без сторонньої допомоги,потребував допомоги у пересуванні та купівлі ліків слідкуванні за вчасним їх вживанням ,у приготуванні їжі, йому необхідно було готувати дієтичні страви. Цю допомогу ,опіку і матеріальне забезпечення йому надавали тільки позивачі. Його донька ОСОБА_2 життям батька ніколи не цікавилась, не провідувала його ні дома ,ні в лікарні і не намагалась надати йому допомогу, хоча знала про його безпорадний стан,хоча позивачі зверталися до ОСОБА_2 просили підтримати батька та допомогти в догляді за ним.

Такі покликання позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спростовуються зібраними у судовому засіданні доказами.

Свідок ОСОБА_23 –сімейний лікар пояснила, що з 2009 року ОСОБА_7 проживав з матір»ю на вул. Грінченка , хворів на цукровий діабет, цироз печінки. У матері ОСОБА_7 був інсульт у 2009 році і він за нею доглядав. Вона відвідувала і оглядала їх обидвох. Стан ОСОБА_7 погіршився наприкінці 2013 року ,а перед смертю він вже був лежачий . Всі призначення вона зазначала в медичній карті.

Свідок ОСОБА_24 показав, що останні роки до смерті ОСОБА_7 бачив на вулиці, він мав хворобливий вигляд, просив гроші на випивку.Взагалі з 2012 року він почав сильно зловживати алкоголем, хоча жив з мамою і за нею доглядав, а у 2013-214 р від набутого цирозу печінки сильно схуд.

Свідок ОСОБА_25 пояснила, що ОСОБА_2 – її двоюрідна сестра. Останні роки життя ОСОБА_7 дуже пив, і коли вона його зрідка зустрічала, жалівся,що хоче побачити дочку і внуків,але не може з ними зв»язатись.

Свідок ОСОБА_26 пояснила, що проживала по-сусідству з ОСОБА_7 та його матір»ю на вул. Грінченка. ОСОБА_7 зловживав спиртними напоями, періодично з ним жили якісь жінки легкої поведінки і такі,що теж зловживали спиртним. Останні три місяці перед смертю він вже з квартири не виходив, його треба було водити в туалет, приносити їсти,мав сильні болі, бо кричав по ночах.. В цей період вона бачила ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які говорили,що більше нема кому йому допомогти

Свідок ОСОБА_17 ствердила, що в червні 2014 року незадовго до смерті ОСОБА_7 приходив до неї в бар на «Галицькому Перехресті» і позичав гроші на випивку..Розповідав, що поховав маму і вже рік не бачить дочку із внуками.

Свідок ОСОБА_18 пояснила, що знала ОСОБА_7,який проживав з матір»ю у квартирі на вул. Грінченка. У його квартирі на вул. Мазепи якийсь час проживала донька ОСОБА_2,але потім ОСОБА_7 здав її квартирантам,які жили в цій квартирі до смерті ОСОБА_7 Він з грошей,які платили квартиранти ,жив. Мати ОСОБА_7 померла у квітні 2014 року, після цього він ще більше запив , стан здоров»я його погіршився. В липні 2014 року він дуже схуд,погано виглядав, вона часто його бачила,які він на базарі купував для себе пиво. Останні раз бачила ОСОБА_7 на День свого народження,яке у неї 10.07.- він купував пиво. Виглядав дійсно дуже хворобливо, але по вулиці ходив сам.

Свідок ОСОБА_19 показала, що востаннє бачила ОСОБА_7 кілька разів у червні-липні 2016 року на Краківському ринку – він виглядав хворобливо, розповідав,що поховав маму. Про свій стан здоров»я і лікування нічого не говорив, тому вона була здивована,коли почула,що він помер.

Свідок ОСОБА_27 пояснила, що добре знала сім»ю ОСОБА_8. Була на весіллі ОСОБА_2,яке відбувалось в квартирі ОСОБА_7. На весіллі ОСОБА_7 при всіх просив матір ОСОБА_2 ,тобто свою першу жінку, відновити стосунки, сказав,що це єдина жінка,яку він кохає. Після весілля донька з зятем залишились жити в його квартирі. Після цього вона тривалий час їх не бачила, а востаннє побачила ОСОБА_7 в травні 2014 року в лікарні – він змінився – дуже схуд. Потім кілька разів зустрічала його в червні 2014 року на вулиці.Він розповідав,що поховав свою маму, за якою доглядав. З донькою ОСОБА_2 він підтримував стосунки,але рідко- у 2010 році вона бачила його на її Дні народження, потім він приходив до неї в лікарню,коли вона народила дитину та кілька разів бачила на Днях народження її дітей.

Свідок ОСОБА_28 пояснила, що часто бувала в ОСОБА_2 в гостях,коли вона жила в квартирі батька на вул. Мазепи. Коли ОСОБА_2 народила доньку – батько приходив до неї в лікарню . Останній раз бачила ОСОБА_7 на свято ОСОБА_7 13.01.2013 р. –він приходив до внучки ОСОБА_18.

Свідок ОСОБА_29 пояснила, що ОСОБА_2 її невістка. Познайомилась із ОСОБА_7 на весіллі ,яке було в його квартирі. Бачились рідко- в основному на Днях народженнях внуків,більше спілкувались по телефону. Останній раз ОСОБА_7 був на Дні народження у її чоловіка в травні 2014 року, сам приїхав до їх будинку в с.Гаї.. Він виглядав погано, як людина ,яка зловживає спиртним і має цироз печінки. До доньки відносився добре.

Свідок ОСОБА_30 пояснив, що є чоловіком ОСОБА_2 Зтестем бачився рідко – в основному на Днях народженнях дітей. Він приходив до них в гості сам, бо в квартирі на Грінченка була хвора його мама – бабця ОСОБА_2, а в квартирі на вул. Мазепи жили квартиранти. Видно було ,що він зловживає спиртним ,інколи приходив до них випившим. В липні 2014 року останній раз вони побачились в піцерії на вул. Грінченка.А потім зв»язку з ним не було, бо він десь загубив телефон. Протягом 2013-2014 р. їх донька ОСОБА_18 хворіла, дружина ОСОБА_2 часто з нею лежала в лікарні, тому не мала змоги доглядати за батьком,хоча станом на липень 2014 року він сам ходив, відвідував квартиру на Мазепи,де брав гроші з квартирантів.

Свідок ОСОБА_31 показав ,що був знайомий з ОСОБА_7, той останні роки життя зловживав спиртними напоями, постійно просив у нього гроші на випивку. Останній раз на вулиці бачив його взимку 2014 року, а літом 2014 року заходив до нього додому і бачив його лежачим, він дуже схуд,виглядав погано. В квартирі був стійкий запах нечистот . Біля нього була ОСОБА_4,яка говорила,що в ОСОБА_7 попухли ноги і йому погано ходити.

Допитана як свідок ОСОБА_4 показала, що протягом останніх років її брат ОСОБА_7 через зловживання спиртними напоями захворів, потребував допомоги. Донька до нього не приходила і внуків він не бачив , оскільки не мав з чим до них ходити.

Відповідно до ст. 1224 ЦК України особа може бути усунена від спадкування за законом ,якщо буде встановлено, що вона ухилялась від надання допомоги спадкоємцеві ,який потребував цієї допомоги через похилий вік, хворобу,каліцтво та був у безпорадному стані.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування « від 30.05.2008 року правило ч.5 ст.1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом,зокрема й тих,які відповідно до СК не були зобов»язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи,зумовлений похилим віком ,тяжкою хворобою або каліцтвом,коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. До предмету доказування по даній категорії справ відноситься безпорадний стан спадкодавця, потреба в отриманні допомоги, винний характер ухилення від надання допомоги з боку спадкоємця.

Оцінюючи показання свідків, на які покликались позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в обгрунтування своїх позовних вимог про усунення від спадкування доньки померлого ОСОБА_7 - ОСОБА_2,суд прийшов до переконання, що відносини між батьком і донькою носили нерегулярний характер саме з вини ОСОБА_7,який зловживав спиртними напоями і він асоціальний спосіб життя. Однак, незважаючи на таке, ОСОБА_7 намагався спілкуватись з донькою та внуками, переживав через відсутність спілкування протягом останнього року , усвідомлював свою вину як батька, чия донька виросла без його опіки , про що свідчить його бажання справити дочці весілля та поселити її в своїй квартирі. Що стосується стану здоров»я ОСОБА_7, то з показань свідків вбачається, що з 2007 року він проживав з матір»ю, яка після хвороби 2009 року потребувала його допомоги. І хоча ОСОБА_7 зловживав спиртними напоями, що призвело до виникнення у нього ряду захворювань – до смерті матері \квітень 2014 р\ саме він доглядав за нею, не без участі інших дітей – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 До серпня 2014 року ОСОБА_7 ,знову ж таки, маючи згідно даних медичної картки, ряд тяжких захворювань ,викликаних алкоголізмом, сам ходив, міг себе обслуговувати. Покликання позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на те, що у цей період його донька ОСОБА_32 його повністю ігнорувала і ним не цікавилась – цілком суб»єктивне. Суд з»ясував, що донька дійсно не приходила до нього додому протягом 2014 року, що не заважало бачитись ОСОБА_7 із нею в інших місцях . Те, що останній місяць перед смертю ОСОБА_7 перебував у тяжкому стані ,потребував опіки з боку сторонніх осіб – а такими на той час були його брат і сестра ,не дає підстав для усунення від спадкування рідної доньки спадкодавця, яка з об‘єктивних причин – а саме перебування на утриманні неповнолітніх дітей , проблеми зі здоров‘ям доньки ,перебування на лікуванні не могла надавати допомогу батькові. Окрім цього, як вбачається з показань свідків, у квартирі по вул. Мазепи до смерті ОСОБА_7 проживали поселені ним квартиранти, за кошти яких проживав він і надавалась йому допомога з боку його брата та сестри.

Зважаючи на такі обставини, суд вважає ,що підстав для усунення ОСОБА_2 від спадкування по смерті батька ОСОБА_7 . – немає.

Керуючись ст.ст.10,62,213-215,218,209 ЦПК України, ст.ст. 1220-1226 ЦК України, суд,

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3. про визнання факту проживання однією сім»єю, визнання права власності на квартиру та права спадкування за законом-відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третіх осіб Третьої Львівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_6,ОСОБА_1 про усунення від права спадкування та визнання права власності на спадкове майно- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова протягом десяти днів.

Суддя

ОСОБА_33