ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2017 року

Справа № 816/795/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Мекенченко М.А.,

представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,

представників відповідача – ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

19 травня 2017 року Приватне акціонерне товариство " Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат " звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Офісу великих платників ДФС № НОМЕР_1 від 17.02.2017 про визначення суми грошового зобов'язання з податків та зборів у розмірі 213 256 871 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням - 170 605 497 грн та за штрафними санкціями - 42 651 374 грн, а також податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 17.02.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 7 720 066 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням - 6 176 053 грн. та за штрафними санкціями 1544013 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що облігації внутрішньої державної позики, отримані 16.07.2014, було продано ним до закінчення купонного періоду, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України № 139 від 21.05.2014, який складає 6 місяців. Згідно пункту 7 зазначеної Постанови нарахування та виплата відсотків емітентом здійснюється кожні шість місяців. Оскільки усі облігації було реалізовано до 03.11.2014, тобто в межах купонного періоду, відсотковий дохід не нараховувався та не виплачувався, тому висновок контролюючого органу про заниження доходів у формі процентів в розмірі 34 311 408, 30 грн. є безпідставним. Стосовно заниження податку з доходів нерезидента представники позивача зазначили, що твердження контролюючого органу про те, що «FERREXPO FINANCE PLC» не є бенефіціарним власником відсотків, отриманих від позивача, є припущенням, яке не обґрунтовано належними доказами. Згідно інформації, отриманої контролюючим органом від компетентних органів Великобританії свідчить про те, що «FERREXPO FINANCE PLC» є резидентом Великобританії в розумінні Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування. Зазначене підприємство має необхідний штат працівників та отримує значний дохід, з якого сплачує всі визначені законодавством Великобританії податки. При цьому «FERREXPO FINANCE PLC» діє на власний ризик і не здійснює посередницьких чи агентських послуг на користь позивача.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечили, посилаючись на те, що 85% коштів, отриманих від позивача, «FERREXPO FINANCE PLC» спрямовує на погашення запозичень у третіх осіб, що свідчить про посередницький характер діяльності цього нерезидента, внаслідок чого він не може вважатися бенефіціарним власником відсоткових доходів, отриманих з України. Стосовно порушення оподаткування доходів від облігацій державної позики представник відповідача зазначив, що перевіряючим було нараховано відсотковий дохід виходячи з фактичного часу перебування облігацій у позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

В період з 30.09.2015 по 20.01.2017 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби (далі – Офіс великих платників податків) проведено документальну планову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо – збагачувальний комбінат» (далі - ПрАТ «Полтавський ГЗК») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2015, за результатами якої складено акт № 150/28-10-41-01/00191282 (т. 1, а.с. 37 – 213).

Перевіркою, зокрема, встановлено, що ПрАТ «Полтавський ГЗК» в порушення пункту 137.18 статті 137, підпункту 135.5.1 п. 135.5 статті 135, підпункту 153.8.1 пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України занижено доходи у формі процентів за борговими цінними паперами, задекларовані суб’єктом господарювання у рядку 03 Декларацій «Інші доходи» на загальну суму 34 311 408, 30 грн. та завищено фінансовий результат від продажу цінних паперів на цю суму (т.1, а.с. 54), внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2014 рік у сумі 6 176 053, 00 грн.

Також перевіркою встановлено, що в порушення підпункту 141.4.2 підпункту 141.4 статті 141 (160) Податкового кодексу України ПрАТ «Полтавський ГЗК» не утримано та не сплачено до бюджету податок з доходів нерезидента «FERREXPO FINANCE PLC», який в розумінні статті 103 Податкового кодексу України не є бенефіціарним власником, в період з 01.01.2013 по 31.12.2014 у сумі 170 605 496, 85 грн. (т. 1, а.с. 128).

На підставі акту перевірки Офісом великих платників податків винесено податкові повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 17.02.2017 про визначення суми грошового зобов'язання з податків та зборів у розмірі 213 256 871 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням – 170 605 497 грн та за штрафними санкціями - 42 651 374 грн. та № НОМЕР_2 від 17.02.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 7 720 066 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням - 6 176 053 грн. та за штрафними санкціями 1544013 грн.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями та оскаржив їх до суду.

Перевіряючи правомірність оскарженого податкового повідомлення – рішення № НОМЕР_2 від 17.02.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 7 720 066 грн суд виходить з наступного.

Як встановлено перевіркою та підтверджено матеріалами справи, ПрАТ «Полтавський ГЗК» 16.07.2014 отримано облігації внутрішньо державної позики (далі – ОВДП) для відшкодування сум податку на додану вартість в кількості 1 365 616 грн. на суму 1 062 069 292, 33 грн. В період з 10.09.2014 по 03.11.2014 підприємством було продано всі ОВДП, що підтверджується договорами купівлі – продажу ОВДП, замовленнями до договору на брокерське обслуговування, звітами до замовлення, актами наданих послуг (т. 1, а.с. 225 – 249, т. 2, а.с. 1 – 28), оборотною відомістю по рахунку 3522 поточні фінансові інвестиції (облігації) (т. 2, а.с. 29 – 33), а також виписками про залишки на рахунку в цінних паперах АТ «ОСОБА_5 та Кредит» (т. 2, а.с. 35 - 46). Зокрема, згідно останньої виписки станом на 04.11.2014 кількість цінних паперів на рахунку складала 0 штук (а.с. 46).

Підпунктом 153.8.1 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України в редакції, що діяла під час спірних правовідносин, встановлено, що прибуток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як позитивна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв’язку з придбанням таких цінних паперів за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до пункту 137.18 цього Кодексу та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю нарахованих згідно з умовами випуску таких цінних паперів.

Пунктом 137.18 Податкового кодексу України визначено, що за цінними паперами, придбаними платником податку з метою їх продажу або утримання до дати погашення, сума процентів включається до складу його доходів за правилами, визначеними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Таким чином, порядок відображення відсотків у складі доходів регулюється поло -женнями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 12 «Фінансові інвестиції» затверджено наказом Міністерства фінансів України № 91 від 26.04.2000 (далі – Положення № 12) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.05.2000 за № 284/4505.

Згідно пункту 1 цього Положення ним визначаються методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції, операції із спільної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності.

Пунктом 7 Положення № 12 встановлено, що дивіденди, відсотки, роялті та рента, що підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями, відображаються як фінансовий дохід інвестора, крім випадків, коли такі надходження не відповідають критеріям визнання доходу, встановленим Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999 (далі – Положення № 15) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.11.1999 за № 290.

Згідно пункту 1 цього Положення ним визначаються методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.

За приписами пункту 5 Положення № 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Пунктом 20 Положення № 15 визначено, що дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів, якщо:

- імовірне надходження економічних вигод, пов'язаних з такою операцією;

- дохід може бути достовірно оцінений.

Такий дохід має визнаватися у такому порядку: проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами з урахуванням економічного змісту відповідної угоди.

Основні умови випуску облігацій внутрішньо державної позики для відшкодувань сум ПДВ (далі – Основні умови) затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 139 від 21.05.2014 (далі – постанова № 139).

Згідно пункту 1 цієї постанови Кабінет Міністрів України постановив здійснити випуск облігацій внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років для відшкодування сум податку на додану вартість платникам, суми податку яких задекларовані до відшкодування до 1 січня 2014 р., не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і підтверджені за результатами перевірок (далі - облігації).

При цьому облігації внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість платникам, суми податку яких задекларовані до відшкодування до 1 січня 2014 р., не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і підтверджені за результатами перевірок, є середньостроковими державними облігаціями. Номінальна вартість облігації становить 1000 гривень, строк обігу облігацій - п'ять років.

Пунктом 4 Основних умов передбачено, що облігації мають купони. Купонний період становить 6 місяців.

Згідно пункту 6 Основних умов поступове погашення основної суми боргу за облігаціями здійснюється шляхом проведення кожні шість місяців протягом строку обігу облігацій виплат у розмірі 10 % номінальної вартості облігації. Різниця між номінальною вартістю облігації та загальною сумою виплат з поступового погашення основної суми боргу становить амортизаційну вартість облігації.

Пунктом 7 Основних умов встановлено, що нарахування відсоткового доходу за облігаціями здійснюється кожні шість місяців протягом строку обігу облігацій виходячи з їх амортизаційної вартості одночасно з проведенням виплат доходів виходячи з фактичної кількості днів у купонному періоді.

Поступове погашення основної суми боргу та виплати відсоткового доходу за облігаціями згідно пункту 8 Основних умов здійснюється одночасно у безготівковій формі на дату, визначену у глобальному сертифікаті згідно з умовами розміщення.

Аналізуючи викладені положення слід дійти висновку, що нарахування та сплата відсотків за ОВДП здійснюється кожні 6 місяців.

Враховуючи той факт, що ПрАТ «Полтавський ГЗК» продав усі ОВДП до 04.11.2014, тобто до закінчення купонного період, відсотки за ними підприємству не нараховувалися і дохід відповідно до пункту 137.18 статті 137 Податкового кодексу не виникав.

У цьому випадку при продажу ОВДП до настання терміну нарахування відсоткового доходу, визначеного у глобальному сертифікаті, прибуток за такою операцією розраховується як позитивна різниця між доходом від відчуження ОВДП та сумою витрат у зв’язку з їх придбанням, що складається із суми, на яку оформлено такими облігаціями відшкодування податку на додану вартість.

Аналогічний висновок міститься в листі ДФС від 09.03.2016 № 4992/6/99-99-19-02-02-15.

За викладених обставин висновок контролюючого органу про порушення ПрАТ «Полтавський ГЗК» пункту 137.18 статті 137, підпункту 135.5.1 п. 135.5 статті 135, підпункту 153.8.1 пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України у вигляді заниження доходів у формі процентів за борговими цінними паперами, задекларованих суб’єктом господарювання у рядку 03 Декларацій «Інші доходи» на загальну суму 34 311 408, 30 грн. не відповідає правилам оподаткування відсоткового доходу за облігаціями внутрішньо державної позики, визначеним положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку № 12, 15 та постановою Кабінету Міністрів № 139. Відтак, оскаржене податкове повідомлення рішення Офісу великих платників податків ДФС № НОМЕР_2 від 17.02.2017 є протиправним і підлягає скасуванню.

Перевіряючи правомірність оскарженого податкового повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 17.02.2017 про визначення суми грошового зобов'язання з податків та зборів у розмірі 213 256 871 грн суд виходить з наступного.

Як встановлено перевіркою, ПрАТ «Полтавський ГЗК» укладено договори позики з «FERREXPO FINANCE PLC» від 29.03.2011 № 03-11 та від 13.06.2012 № 06-12, за умовами яких позивач отримав позику та сплатив у перевіряємому періоді за користування нею відсотки в розмірі 30 967 195, 33 дол. США/371 378 481, 63 грн. (т.1, а.с. 126).

З огляду на те, що 85% отриманого відсоткового доходу «FERREXPO FINANCE PLC» перерахувало третім особам, кошти яких було залучено для фінансування позик, основні фінансові інструменти компанії складаються з зовнішнього боргу та кредитів іншим компаніям ОСОБА_6 та враховуючи специфіку діяльності компанії «FERREXPO FINANCE PLC», мету її створення, а також показники діяльності контролюючий орган дійшов висновку, що «FERREXPO FINANCE PLC» - це фінансовий посередник, залучений з метою отримання міжнародних запозичень. Компанія надає позики, що формуються за рахунок залучення синдикованих кредитів та випуску єврооблігацій і, як наслідок, фактично здійснює транзит процентних доходів, отриманих від ПрАТ «Полтавський ГЗК» на користь бенефіціарів – третіх осіб, а отже зазначена британська компанія не є їх бенефіціарним отримувачем, а лише виконує функцію номінального утримувача (номінального власника), посередника щодо такого доходу (висновок контролюючого органу викладений в акті перевірки на аркуші 91, т. 1, а.с. 127).

Суд не може погодитися з таким висновком контролюючого органу з наступних підстав.

Пунктом 160.1 статті 160 Податкового кодексу України в редакції чинній під час спірних правовідносин, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Пунктом 160.2 статті 160 Податкового кодексу України визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України врегульовано статтею 103 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 103.1 статті 103 Податкового кодексу України в редакції, що діяла під час спірних правовідносин, застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Пунктом 103.2 статті 103 Податкового кодексу України особі (податковому агенту) надано право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

При цьому застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Як встановлено судом, в ході проведення перевірки ПрАТ «Полтавський ГЗК» надано перевіряючим докази на підтвердження статусу «FERREXPO FINANCE PLC» як компанії нерезидента:

- за 2013 рік – нотаріально завірена копія довідки про статус податкового резидента від 19.02.2013 № LC/CTOPS/S02970/454/НОМЕР_3, видана Королівською податково – митною службою, Регіональним відділом збирання податку з корпорацій щодо підтвердження того, що компанія «FERREXPO FINANCE PLC» має юридичну адресу SW1Y 6QL, Лондон, Кінг Стріт, 2-4 та є резидентом Великої Британії відповідно до параграфа (4) і параграфа (12) чинної Конвенції між Великою Британією та Україною. Документ завірено апостилем (засвідчено у м. Лондоні за № J 594228 від 11.04.2013 ОСОБА_7 та скріплено печаткою);

- за 2014 рік – нотаріально завірена копія Довідки про статус податкового резидента від 03.03.2014, видана Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків щодо підтвердження того, що компанія «FERREXPO FINANCE PLC» має юридичну адресу SW1Y 6QL, Лондон, Кінг Стріт, 2-4 та є резидентом Великої Британії відповідно до статті 4 чинної Конвенції між Великою Британією та Україною. Довідка підписана податковим інспектором та завірена апостилем (засвідчено у м. Лондоні за № КО 24087 від 14.04.2014 J.Entwistle та скріплено печаткою);

- за 2015 рік – нотаріально завірена копія свідоцтва про податкове резидентство від 24.02.2015, видане Управлінням її величності з податків і митних зборів щодо підтвердження того, що компанія «FERREXPO FINANCE PLC» має юридичну адресу SW1Y 6QL, Лондон, Кінг Стріт, 2-4 та є резидентом Великої Британії відповідно до статті 4 чинної Конвенції між Великою Британією та Україною. Документ завірено апостилем (засвідчено у м. Лондоні за № К 435127 від 16.03.2015 М.О. Detl та скріплено печаткою).

Зазначені довідки описані на сторінках 98 - 99 акту перевірки (т. 1, а.с. 134-135) та 2 з них (за 2013 – 2014 роки, по яких збільшено податкове зобов'язання) містяться у справі (т. 2, а.с. 89 – 100).

При цьому ні під час перевірки, ні під час розгляду справи судом відповідач не ставив під сумнів достовірність зазначених довідок та наявність у них необхідних реквізитів.

10.02.93 між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії було підписано Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, що набула чинності 11.08.93 р (далі – Конвенція).

Пунктом 3 статті 2 цієї Конвенції визначено, що її дія поширюється, зокрема, на (i) податок на прибуток (доходи) підприємств, що сплачуються в Україні.

Згідно пункту 1 статті 4 для цілей цієї Конвенції термін "резидент однієї Договірної Держави" означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.

Статтею 11 Конвенції врегульовано порядок оподаткування процентів: проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти і підлягає оподаткуванню в цій другій Договірній Державі у відношенні цих процентів.

При цьому термін "проценти" при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій і боргових зобов'язань. Термін "проценти" не буде включати ніякі доходи, які можуть розглядатись як розподіл згідно з положеннями статті 10 цієї Конвенції.

Вирішуючи питання "бенефіціарності" компанії «FERREXPO FINANCE PLC» у спірних правовідносинах з позивачем суд виходить з наступного.

Визначення поняття бенефіціарного (фактичного) власника доходу міститься у пункті 103.2 статті 103 Податкового кодексу України, яким встановлено, що таким отримувачем (власником) доходів вважається особа, що має право на отримання відповідного доходу.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Деякі ознаки бенефіціарного власника доходу визначені у постановах Вищого адміністративного суду України у справі № 826/8945/15 від 30.06.2016 та у справі № 800/52155/13 від 24.03.2014, в яких суд зазначив, що для визнання особи в якості фактичного отримувача доходу така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але і – як слідує з міжнародної практики застосування угод про уникнення подвійного оподаткування – повинна бути особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу. Крім того, при визначенні фактичного отримувача доходу слід також враховувати виконувані функції та покладені на резидента ризики.

Аналогічний висновок викладений у листі ДФС України № 9033/7/99-99-10-02-02-17.

Крім того, важливим для визнання нерезидента бенефіціарним власником доходів є дотримання ним такої формальної вимоги, як необхідність діяти в рамках відповідних договірних зобов’язань від власного імені та за власний рахунок.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.03.2015 у справі № К/800/18928/13 та листі ДПС України від 14.05.2012 № 8229/6/15-1215.

Як вбачається з листа Королівської податкової та митної служби Великої Британії від 19.09.2015 № 14062/5/99-99-12-01-02-16 (т. 3 а.с. 21 - 42), що був покладений в основу висновків перевірки позивача, компанія «FERREXPO FINANCE PLC» була створена 29.09.2003. Інформація про будь – які розслідування податкових справ щодо компанії відсутня. Компанія «FERREXPO FINANCE PLC» своєчасно виконує всі свої зобов’язання відповідно до законодавства про оподаткування доходів від трудової діяльності. В Королівській податковій та митній службі Великої Британії є інформація про надання довідок у зв’язку з Конвенцією між Сполученим Королівством та Україною про уникнення подвійного оподаткування від 28.01.2013 та від 19.02.2013. За 2013 рік компанія сплатила податки на суму 1 107 783,93 фунтів стерлінгів. Факт включення отриманих відсотків до прибутку компанії «FERREXPO FINANCE PLC» у 2012 та 2013 роках Королівською податковою та митною службою Великої Британії підтверджено.

Згідно аудійованої фінансової звітності «FERREXPO FINANCE PLC» за 2013 рік, що була надіслана Королівською податковою та митною службою Великої Британії разом із вищезазначеним листом, компанія «FERREXPO FINANCE PLC» має юридичну адресу SW1Y 6QL, Лондон, Кінг Стріт, 2-4. Основною діяльністю компанії протягом року було фінансування ОСОБА_6 компаній «ОСОБА_6 плс» та надання управлінських послуг. Прибуток за 2013 рік склав 6 495 000 доларів США. Сукупний дохід склав 73 776 000 доларів США. Сума податку складає 2 006 000 доларів США.

Крім того, позивачем надано висновок юридичної фірми «Allen & Overy LLP» (т. 3, а.с. 81 – 146) щодо діяльності компанії «FERREXPO FINANCE PLC» у 2013 – 2016 роках, з якого вбачається наступне.

У компанії «FERREXPO FINANCE PLC» працює 5 кваліфікованих спеціалістів, також компанія користується послугами ще 10 інших професійних працівників. Компанію було засновано в Лондоні (де знаходиться її офіс) з метою забезпечити доступ до розвиненого фінансового сектору та ринків позичкового капіталу Сполученого Королівства. Компанія на думку експертів була «фактичним власником» відсотків, які отримувала з внутрішньогрупових кредитів упродовж відповідного періоду, як відповідно до англійського права, так і у міжнародному фінансовому значенні цього терміну. Компанія «FERREXPO FINANCE PLC» мала законну, економічну та комерційну свободу (зважаючи на значні періоди між отриманням і сплатою відсотків) оплачувати інші витрати, реінвестувати отримані відсоткові платежі та отримувати з них прибуток для власної користі. Крім того, компанія несе справжній комерційний ризик, а саме:

- оплачує власні видатки (зарплату, накладні витрати, судові витрати та гонорари за консультації) і не має права на відшкодування цих витрат за Внутрішньогруповими кредитами;

- несе ризик відсоткової ставки;

- несе ризик рефінансування з огляду на різні терміни погашення внутрішньогрупових кредитів і кредитів «FERREXPO FINANCE PLC»;

- несе ризик невиконання зобов’язань за внутрішньогруповими кредитами як щодо сплати відсотків чи своєчасного погашення основної суми;

- несе ризик, пов'язаний із внесенням змін у законодавство, валютним регулюванням та змінами нормативно – правової бази.

Окрім того, 22.06.2017 позивачем до суду надіслано лист Королівської Податково – Митної Служби від 16.06.2017 (т. 3, а.с. 149 – 158), з якого вбачається наступне.

Компанії «FERREXPO FINANCE PLC» за період з 01.01.2013 по 16.06.2017 є резидентом Великобританії відповідно до статті 4 Конвенції, яка існує між Великобританією та Україною. Мета компанії полягає в тому, щоб виступати в якості фінансової компанії для ОСОБА_6. Компанія як залучає, так і розподіляє фінансування з використанням ряду своїх власних співробітників і покриттям фінансових витрат зі своїх власних доходів. Компанія заснована у Великобританії, щоб скористатися перевагами фінансових ринків Лондона і забезпечити захист кредиторів ОСОБА_6.

Відсутність загального часу між її надходженнями і платіжками означає, що вона несе відповідальність за забезпечення грошей, необхідних для виплати сум у встановлені терміни. При цьому, компанія «FERREXPO FINANCE PLC» не має ніяких обов’язків щодо використання будь – якої частини грошей, отриманих компанією, для сплати певної заборгованості.

Крім того, на думку спеціаліста з міжнародного оподаткування Королівської Податково – Митної Служби, який підписав зазначений лист, Компанія «FERREXPO FINANCE PLC» не є кондуїтною компанією, тобто такою що не має бенефіціарного права власності до дохід. Компанія заснована і є податковим резидентом в Великобританії з комерційних причин, у зв’язку з чим вона має перевагу в системі договорів стосовно подвійного оподаткування в Великобританії і, як вважає спеціаліст, компанія не брала та видавала кредити для того, щоб отримати неналежні переваги в системі договорів щодо подвійного оподаткування в Великобританії.

Також вказаним дослідженням встановлено, що фінансова звітність компанії «FERREXPO FINANCE PLC» свідчить, що вона є більше, ніж штучне юридичне тлумачення. Компанія має 5 співробітників, які отримують винагороду в розмірі 1,47 млн. доларів США та заробляють на адміністративних зборах 4,77 млн. доларів США від інших компаній групи – це не включає дохід від процентів.

Відсотки, отримані від позик, наданих дочірнім компаніям ОСОБА_6, - це дохід, який слід враховувати, використовуючи тест «Індофуд». Тому компанія «FERREXPO FINANCE PLC» має «повний привілей безпосереднього отримування прибутку». Кредити, надані українським дочірнім компаніям, були профінансовані за рахунок передекспортної кредитної лінії та гарантійних векселів ряду фінансових установ третьої сторони. Дані позики та отримане фінансування не пов’язані або не співпадають. Виплати відсотків, що сплачуються компанії, здійснюються головним чином щомісяця, тоді як виплати відсотків компанією відбуваються з різною періодичністю – щомісяця, щоквартально та раз на два роки. Тому компанія «FERREXPO FINANCE PLC» має повний привілей отримувати прибуток від отриманого доходу, оскільки компанія може використовувати ці гроші, доки не будуть сплачені власні платежі, і, фактично, записи про компанію свідчать, що компанія мала значні грошові суми на депозитах.

Хоча компанія «FERREXPO FINANCE PLC» повинна використовувати відсотки, отримані від внутрішньо групових позик, вона має задовольняти виплати, які їй належало сплатити, за рахунок власного фінансування, це відбувається на тій же основі, що і з будь – якою фінансовою компанією, яка бере на себе позику для подальшого кредитування (наприклад, банк). Тому вона не зобов’язана передавати «дохід», оскільки компанія фактично зобов’язана здійснювати виплати з «доходу», що є іншим поняттям.

З огляду на зазначені докази слід дійти висновку, що компанія «FERREXPO FINANCE PLC» є бенефіціарним (фактичним) власником доходу, отриманого від ПрАТ «Полтавський ГЗК» у перевіряємому періоді у вигляді відсотків, оскільки:

- компанія «FERREXPO FINANCE PLC» самостійно визначала свій статус щодо отриманих за позикою процентів як їх бенефіціарного (фактичного) власника, про що зазначено у договорі;

- компанія «FERREXPO FINANCE PLC» діє у правовідносинах щодо надання позики позивачу, отримання синдикованого кредиту та емісії облігацій як самостійний, ініціативний суб’єкт господарювання та самостійно несе ризики, пов’язані з невиконанням (неналежним виконанням) відповідних договорів;

- компанія «FERREXPO FINANCE PLC» у правовідносинах з позивачем щодо надання позики діє від власного імені, а проценти, сплачені позивачем, акумулються на рахунках нерезидента та визнаються його доходами;

- відповідно до укладених договорів компанія «FERREXPO FINANCE PLC» не виступає представником, агентом чи посередником;

- з метою здійснення власної господарської діяльності компанія «FERREXPO FINANCE PLC» сформувала достатній штат працівників та залучає інших спеціалістів;

- отримані проценти компанією «FERREXPO FINANCE PLC» не мають чітко визначеного подальшого цільового використання, тобто компанія не має обов’язку спрямовувати такі доходи на виплату процентів за синдикованим кредитом чи на погашення зобов’язань за емітованими облігаціями;

- діяльність компанії «FERREXPO FINANCE PLC» має постійний та самостійний характер, оскільки передбачає різні джерела залучення коштів від незалежних суб’єктів і надання фінансування різним постачальникам. При цьому умови залучення коштів та умови надання позик суттєво відрізняються за відсотками, термінами сплати, прийнятими сторонами ризиками тощо.

- компанія «FERREXPO FINANCE PLC» отримує від господарської діяльності відповідний прибуток, про що свідчить рівень його операційної рентабельності, що складає приблизно 20 %;

- діяльність компанії «FERREXPO FINANCE PLC» не спрямована на мінімізацію чи ухилення від оподаткування.

Твердження представників відповідача про те, що компанія «FERREXPO FINANCE PLC» перераховує 85 % коштів третім особам, внаслідок чого є лише посередником у цих відносинах спростовується також природою правовідносин, що склалися між компанією нерезидентом та її кредиторами.

Так, у відносинах компанії «FERREXPO FINANCE PLC» з кредиторами щодо отримання синдикованого кредиту договірна взаємодія мала двосторонній характер. В рамках відповідних кредитних правовідносин нерезидент діяв як самостійний суб’єкт права, який вступає у відповідні відносини на власний ризик, внаслідок чого існувала потенційна можливість зазнати негативного впливу факторів суспільної дійсності, що впливають на матеріальне становище. При цьому порядок використання коштів, залучених від синдикованого кредиту визначався компанією самостійно, зважаючи на цілі його господарської діяльності із врахуванням операційних потреб.

У відносинах з емісії компанією «FERREXPO FINANCE PLC» облігацій компанія несла відповідальність за цими зобов’язаннями частиною або ж всім своїм майном чи майном суб’єктів, які виступили гарантами. У зв’язку із цим, боргові зобов’язання, які мають місце між емітентом облігацій та їх держателями мають виключно індивідуалізований характер, адже в силу правових засад їх встановлення та особистісної майнової відповідальності емітента вони не можуть в спеціально – юридичному сенсі пов’язуватися із іншими операціями відповідного емітента.

Правовідносини між ПрАТ «Полтавський ГЗК» та компанією «FERREXPO FINANCE PLC» мали форму договору позики, положення якого врегульовано Цивільним кодексом України. Виходячи з цих положень позичальник - ПрАТ «Полтавський ГЗК» відповідає власним майном та коштами за неналежне виконання ним своїх договірних зобов’язань, які виникають у нього за відповідним договором позики. Залучення коштів за договором позики є самостійною, ініціативною, на власний ризик господарською діяльністю суб’єкта господарювання. При цьому, резидент самостійно несе відповідальність за несплату відповідних процентів та неповернення позики, а нерезидент фактично ніс ризики з приводу можливого неповернення позики та процентів за нею.

Висновок про те, що компанія «FERREXPO FINANCE PLC» є бенефіціарним власником відсотків, отриманих від ПрАТ «Полтавський ГЗК» у перевіряємому періоді також підтверджується науково – правовим експертним дослідженням Національної академії правових наук України (т. 2, а.с. 217 – 232).

За викладених обставин оскаржене податкове повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 17.02.2017 про визначення суми грошового зобов'язання з податків та зборів у розмірі 213 256 871 грн є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Водночас, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач у ході судового розгляду справи не довів, що приймаючи оскаржені податкові повідомлення – рішення він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

За змістом частини 2 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо судом оплату судових витрат відстрочено до ухвалення судового рішення, то витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки даний адміністративний позов за правовим висновком суду належить задовольнити повністю, то судові витрати мають бути покладені на відповідача. За таких обставин судовий збір у розмірі 3 314 654,06 грн підлягає стягненню з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39440996) на користь Державної судової адміністрації України (код ЄДРПОУ 26255795)

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників ДФС № НОМЕР_1 від 17.02.2017 про визначення суми грошового зобов'язання з податків та зборів у розмірі 213 256 871 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням - 170605497 грн та за штрафними санкціями - 42 651 374 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників ДФС № НОМЕР_2 від 17.02.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 7 720 066 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням - 6 176 053 грн. та за штрафними санкціями 1544013 грн.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39440996) судовий збір у розмірі 3 314 654,06 грн (три мільйони триста чотирнадцять тисяч шістсот п'ятдесят чотири гривні шість копійок) на користь Державної судової адміністрації (код ЄДРПОУ 26255795, місце знаходження: вул. Липська 18/5, м. Київ, 01601), на розрахунковий рахунок 31215256700001 в ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 (код за ЄДРПОУ 37993783), банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, код класифікації доходів бюджету 2203016.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 29.06.2017.

Суддя К.І. Клочко