Справа № 161/626/17
Головуючий у 1 інстанції: Рудська С.М.
Провадження № 22-ц/773/693/17 Категорія: 34
Доповідач: Киця С. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 червня 2017 року
місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі :
головуючого – судді Киці С.І.,
суддів Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.,
секретар – Черняк О.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 квітня 2017 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 квітня 2017 року позов у даній справі задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 «ВОГ РІТЕЙЛ» в користь ОСОБА_3 на відшкодування завданих збитків 33371 грн. 99 коп., 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 35371 грн. 99 коп.
Стягнуто з ОСОБА_5 «ВОГ РІТЕЙЛ» в користь ОСОБА_3 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551грн. 20 коп.
Відповідачем ОСОБА_5 «ВОГ РІТЕЙЛ» подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Покликаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, неправильну оцінку доказів, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове, яким в позові відмовити.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін з таких підстав.
Судом встановлено, що у користуванні позивача ОСОБА_3 перебуває автомобіль НОМЕР_1 з дизельним двигуном (а.с. 49).
03.06.2017 року позивач ОСОБА_3 прибув на автомобілі НОМЕР_1 на АЗС «ВОГ», належну відповідачу ОСОБА_5 «ВОГ РІТЕЙЛ», розташовану за адресою: м. Київ, Наддніпрянське шосе, 8.
З наданого позивачем чеку продажу НП вбачається, що 03.06.2016 року ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» АЗС за адресою: Київська область, м. Київ, Наддніпрянське шосе, 8, здійснило продаж бензину автомобільного А-95-Євро-5 на суму 250 грн.
Продаж вказаного виду пального саме позивачу підтверджується також роздруківкою з рахунку бонусної карти «Прайд» № 777777022600047, належної ОСОБА_3 (а.с. 37-40, 48).
Саме працівником відповідача було заправлено бензином автомобіль з дизельним двигуном, яким користується позивач, і дана обставина не була спростована відповідачем.
Відповідно до рапорту інспектора УПП в м. Києві роти № 1 батальйону № 2 лейтенанта поліції ОСОБА_6 від 03.06.2016 року, під час здійснення ним патрулювання по м. Києву, надійшов виклик за адресою Наддніпрянське шосе, 8 АЗК «ВОГ». Прибувши за даною адресою особа, що здійснила виклик ОСОБА_3 повідомив, що з працівниками АЗС у нього виник конфлікт у зв’язку з тим, що пістолетник ОСОБА_7 заправив ТЗ BMW д.н.з. НОМЕР_2 бензином А-95 замість дизельного пального. Працівники АЗС «ВОГ» надавати будь-які пояснення у письмовій формі категорично відмовилися (а.с.16).
Розглянувши матеріали перевірки, Печерським управлінням поліції ГУМП у м. Києві 01.07.2016 року зроблено висновок про відсутність ознак кримінального правопорушення по даному факту.
Згідно з актом прийму автомобіля на сервіс, виданого АВТ «Баварія» від 03.06.2016 року та акту замовлення на виконання робіт АВТ «Баварія» від 03.06.2016 року, автомобіль НОМЕР_1 заправлений бензином та доставлений на сервіс евакуатором (а.с. 4-5).
З наданої представником відповідача службової записки оператора АЗС № 33 ОСОБА_5 «ВОГ Рітейл» (м. Київ, Наддніпрянське шосе, 8) ОСОБА_8 (а.с.41), слідує лише те, що ОСОБА_3 здійснив на вищевказаній АЗС заправку свого автомобіля пальним на 250 грн., скориставшись при цьому своєю карткою «Прайд». Проте, дана службова записка не містить відомостей про те, що позивачем було замовлено саме бензин марки А-95, а не дизель.
З наданого позивачем акту виконаних робіт № 355150 від 05.06.2016 року АВТ «Баварія» (а.с. 6-7) слідує, що за замовленням № 2188570 від 03.06.2016 року були проведені роботи з ремонту автомобіля НОМЕР_1 на суму 4023,84 грн., яка була сплачена позивачем (а.с.10).
Відповідно до рахунку фактури № 220530 від 05.06.2016 року АВТ «Баварія» необхідно виконати роботи по зміні насосу високого тиску на автомобілі позивача, вартість яких складає 29348,15 грн. (а.с. 9).
Частково задовольняючи позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із доведеності неправомірності поведінки відповідача, факту заподіяння умисними діями працівників відповідача матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_3
Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дій працівників відповідача, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частиною 1 статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Позивач на обґрунтування позову надав докази, які свідчать про те, що діями працівників відповідача йому завдано шкоди, внаслідок заправки його автомобіля невідповідним пальним.
В свою чергу, відповідач не надав доказів, які свідчили б про відсутність у діях його працівників вини у заподіянні шкоди позивачу. Даних про проведення службової перевірки, та результатів такої перевірки відповідачем суду не надано. Службова записка оператора АЗС ОСОБА_9, який, так як і інші працівники АЗС, не був допитаний як свідок в судовому засіданні, оскільки таких клопотань представником відповідача не заявлялось при розгляді справи, не може бути належним доказом того, що позивачу було заправлено бензин замість дизеля на його ж прохання.
Відповідно до п.п. 34, 35 "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року заправка автомобіля та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливно-, масло-, тагазороздавальні колонки. Заправка автотранспортних засобів проводиться за допомогою оператора АЗС або водія самостійно під наглядом оператора.
Частиною 2 статті 673 ЦК України у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
В судовому засіданні відповідачем не було доведено, що працівники АЗС при заправці автомобіля ОСОБА_3 діяли правомірно, адже саме на працівника АЗС покладено обов’язок заправки автотранспорту або нагляд оператора за заправкою водієм самостійно.
Позивачем доведено заподіяння матеріальних збитків на суму 33371 грн. 99 коп. Розмір шкоди відповідачем не спростовано.
Доводи апеляційної скарги відповідача про недоведеність його вини у заподіянні позивачу шкоди – безпідставні, оскільки судом встановлені всі складові для стягнення шкоди, а ті обставини, на які посилається відповідач, були предметом дослідження у суді і висновки з цього приводу, зроблені судом, ґрунтуються на встановлених у суді обставинах та досліджених у судовому засіданні доказах.
Щодо стягнення моральної шкоди, то суд першої інстанції, відповідно до вимог норм закону, врахувавши характер вчинених дій, якими позивачу завдано шкоди, ступінь вини відповідача, глибину душевних і фізичних страждань позивача, а також вимог розумності, виваженості та справедливості визначив розмір моральної шкоди в сумі 2000 грн.
Внаслідок пошкодження автомобіля позивач не мав змоги ним користуватись, чим порушено звичний порядок; переніс душевні хвилювання. Визначений судом розмір відшкодування, на думку колегії суддів, є адекватним нанесеній моральній шкоді.
Давши вірну правову оцінку обставинам справи і наданим сторонами доказам, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про задоволення позову.
Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 квітня 2017 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді
