Справа № 234/8263/17

Провадження № 2-о/234/647/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Бакуменко А.В.

за участю секретаря Кісточка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про встановлення факту добровільного забезпечення та добровільного залучення до проведення антитерористичної операції особи, яка загинула під час проведення АТО,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про встановлення факту участі ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в бойових діях під час проведення антитерористичної операції в Луганській області , а також факт добровільного забезпечення або добровільного залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції.

Заява обґрунтована тим, що вона є матір?ю загиблого ОСОБА_3 , який у період з 17.08.2016 року по 17.02.2017 рік безпосередньо та добровільно брав участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, приймав участь у бойових діях під час проведення антитерористичної операції з метою захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у статусі добровольця.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 загинув, про що свідчить свідоцтво про смерть від 21.02.2017 року.

Відповідно до довідки про причину смерті № 54 від 20.02.2017 року, ОСОБА_3 , отримав осколкове поранення голови з руйнуванням кісток черепа, м?яких тканин та мозкової речовини.

Згіднопостанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 року №740 "Про затвердження Порядку надання статусу особи, на яку поширюються чинні Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисті деяким категоріям осіб» визначено процедуру та порядок надання статусу особам на яку поширюється чинність Закону, зокрема сім`ям осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

ОСОБА_3 у період з 17.08.2016 року по 17.02.2017 року безпосередньо та добровільно брав участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, приймав участь у бойових діях під час проведення антитерористичної операції з метою захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у статусі добровольця в Луганській області та загинув поблизу н.п. Кримське.

Встановлення факту участі її сина у бойових діях по захисту незалежності та територіальної цілісності України, факту добровільного забезпечення або добровільного залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції особи, яка померла необхідне їй для визнання його учасником АТО з метою отримання соціальних прав та гарантій його родиною відповідно доЗакону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

В судове засідання представник заявниці не з?явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та наполягає на задоволені заявлених вимог.

Управління праці та соціального захисту населення свого представника в судове засідання не направив, надали заяву про розгляд справи без участі представника, винести рішення на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи набуває висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно положень частин 1 та 2ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1ст. 4 ЦПК Українивстановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Судом встановлено, що 17 лютого 2017 року в селі Кримське Новоайдарського району Луганської області під час виконання своїх безпосередніх військових обов?язків внаслідок обстрілу позиції перебування з ПТУРа ОСОБА_3 отримав поранення які були несумісними з життям.

Зазначені відомості підтверджуються довідкою про безпосередню участь в АТО № 1486 від 25.02.17р., посвідченням про відрядження від. 16.08.16 р, витягом з наказу № 14 дск від 18 травня 2017 року, витягом з наказу №233 від 17.08.16 р., витягом з наказу №46 від 17.02.17 року, витягом з наказу № 49 від 17.02.17 р, витягом з наказу №40 від 11.02.17 р., актом службового розслідування від 01.03.17 р., свідоцтвом про смерть від 21.02.17 р., довідкою про причину смерті від 20.02.17 р., копією паспорта ОСОБА_2 , свідоцтвом про народження ОСОБА_3 .

В підтвердження факту того, що саме в с. Кримське Новоайдарського району Луганської області здійснювалася антитерористична операція, Кабінетом Міністрів України прийняторозпорядження від 02.12.2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Ст. 3 Конституції Українивстановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно ч. 1ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Пунктом 3 частини 1статті 3 Закону України "Про основи національної безпеки України"об`єктами національної безпеки, між іншим, є держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.

Суб`єктами забезпечення національної безпеки, в тому числі, є Збройні сили України (ст. 4 Закону України "Про основи національної безпеки України").

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.(ст. 65 Конституції України).

Частиною 5статті 17 Конституції Українивстановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відносно військовослужбовців Збройних Сил, які приймають участь у бойових діях в районах проведення антитерористичної операції на державному рівні розроблено механізм встановлення статусу учасника бойових дій.

Так, згідно абз. 1 п. 19 ч. 1ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

Порядок надання статусу учасника бойових дій вищеозначеним особам, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413затверджено Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (далі Порядок надання статусу учасника бойових дій, Порядок).

Заявник зверталась до відповідних органів для отримання статусу особи на яку поширюється чинність закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Однак їй було відмовлено, оскільки ОСОБА_3 перебував в ОТУ «Луганськ» в якості волонтера благодійної організації Всеукраїнського благодійного фонду «Рубіж».

При цьому згідно зіст. 1 Закону України «Про волонтерську діяльність»волонтерська діяльність це добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги.

Механізм надання статусу вищезазначеним особам визначений Порядком надання статусу інваліда війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 685.

В силу п. 2 зазначеного порядку статус інваліда війни надається, зокрема особам, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції (у тому числі провадили волонтерську діяльність) та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції (у тому числі волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції в період її проведення. (абзац 5).

Згідно з п. 2 п.п. 6. зазначеного Порядку для надання статусу інваліда війни особам, зазначеним в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку, керівник добровольчого формування, до складу якого входила особа, або командир (начальник) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, МВС, Національної гвардії або іншого утвореного відповідно до закону військового формування чи правоохоронного органу, у взаємодії з якими особа виконувала завдання антитерористичної операції, подають у місячний строк з дня надходження відповідної заяви особи або її представника клопотання до органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання особи про надання особі статусу інваліда війни разом з документами, що підтверджують її участь в антитерористичній операції.

Частиною 5ст. 17 Конституції Українивстановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ч.ст.8 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Учасники добровольчих формувань, які в особливий період з боку державних установ були допущені в район проведення АТО та приймали участь у бойових діях на боці сил АТО, не були включені в перелік п.19 ст.6 Закону № 3551-ХІІ від 23.10.1993 (із змінами та доповненнями), а тому, суд вважає, що у заявника є право на звернення до суду з вимогами про встановлення факту участі в бойових діях на боці сил АТО, з огляду на вищезазначене, а також виходячи зі змістустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що знайшло своє відображення у рішеннях Європейського Суду з прав людини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , згідно до витягу з наказу командира оперативно-тактичного угруповання «Луганськ» « 233 від 17.08.2016 року ОСОБА_3 , волонтер прибув до оперативного тактичного угрупування «Луганськ» з 17 серпня 2016 року. В період з 17 серпня 2016 року по 17 лютого 2017 року ОСОБА_3 , безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності держави України в районах проведення антитерористичної операції. 17.02.2017 року о 16 годині ОСОБА_3 прибув на ВОП 93311 який знаходився поблизу н.п. Кримське Луганської області проводити роботи по рекогносцировкі місцевості. Під час рекогносцировкі о 16 годині 20 хвилин почався обстріл позицій з ПТУРа, в наслідок чого був знищений даний спостережний пункт та солдат ОСОБА_3 отримав поранення які були несумісні с життям.

Вказані обставини підтверджені відповідними документами, довідкою про безпосередню участь в АТО № 1486 від 25.02.17р., посвідченням про відрядження від. 16.08.16 р, витягом з наказу № 14 дск від 18 травня 2017 року, витягом з наказу №233 від 17.08.16 р., витягом з наказу №46 від 17.02.17 року, витягом з наказу № 49 від 17.02.17 р, витягом з наказу №40 від 11.02.17 р., актом службового розслідування від 01.03.17 р., свідоцтвом про смерть від 21.02.17 р., довідкою про причину смерті від 20.02.17 р., копією паспорта ОСОБА_2 , свідоцтвом про народження ОСОБА_3 .

Станом на момент звернення до суду заявник не отримала статусу особи на яку поширюється чинністьЗакону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Заявник переконливо довела, що встановлення фактів добровільного забезпечення та добровільного залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у складі оперативного тактичного угрупування «Луганськ», участь в бойових діях під час проведення антитерористичної операції в Луганській області та його загибелі під час бойових дій в н.п. Кримське Луганської області в зоні проведення антитерористичної операції, є необхідним для отримання гарантій щодо захисту соціальних, майнових та інших громадянських прав заявника, тобто щоб до неї була можливість в подальшому застосування норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального значення».

Статтею 124 Конституції Українивизначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У п. 1Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, а також листі Верховного суду України «Судова практика про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року роз`яснено, що справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умови, якщо заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення і чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що вимоги заяви ОСОБА_2 в про встановлення факту добровільного забезпечення та добровільного залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у складі оперативного тактичного угрупування «Луганськ» .

Керуючись ст. ст.3,10,11,60,256-259 ЦПК України, ст. ст.3,17,65,124 Конституції України, ст..ст.3,4 Закону України «Про основи національної безпеки України»,ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про встановлення факту добровільного забезпечення та добровільного залучення до проведення антитерористичної операції особи, яка загинула під час проведення АТО - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 добровільно забезпечував та добровільно залучався до проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення Краматорського міського суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В.Бакуменко