ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 р.

Справа №804/2527/17

13 год. 33 хвил.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання

ОСОБА_2

за участю представників: позивача відповідача

ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_6, про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_5 про скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області від 2 березня 2017 року АЕ №006091 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що:

- 07.04.2017 року позивач за адресою своєї реєстрації отримав від відповідача поштового листа в якому містилась оскаржувана постанова серії АЕ №006091 від 02.03.2017 року про застосування адміністративно-господарського штрафу на загальну суму 1700 грн. за порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевіряючим не було надано індивідуальну контрольну книжку водія, відсутні в наявності тахокарти;

- позивач зазначає, що в оскаржуваній постанові відсутні данні про те, що саме позивачем було порушено статтю 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», не вбачається за яким фактом та яким транспортним засобом було допущено порушення, а інших матеріалів позивачу надано не було;

- позивач зазначив, що він жодним чином не інформувався про час та місце розгляду справи й відповідно не мав можливості ознайомитися з матеріалами справи та надати заперечення за вказаними фактами;

- ОСОБА_5 зазначив, що ним не було порушено законодавство про автомобільний транспорт, оскільки він не являється ані перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», ані власником транспортного засобу зазначеного в акті перевірки;

- також, позивач зазначив, що обов’язок по забезпеченню водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паспорту для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий), в силу положень пункту 3.5 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, покладається на перевізника, яким позивач не являється;

- позивач зазначив, що суб’єктом відносини у сфері обліку робочого часу і часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів є автомобільний перевізник та водій.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити, позицію викладену у позовній заяві підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких зазначив наступне:

- 05.01.2017 року контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області об 11 год. 56 хв. у Кіровоградській області, а/д Н-23,0 км +39м. проведено документальну перевірку транспортного засобу марки «Mersedes-Benz Atego 1223L», номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6;

- в ході перевірки транспортного засобу «Mersedes-Benz Atego 1223L», номерний знак НОМЕР_1, водій усно повідомив інспекторів, що перевізником є ОСОБА_5 та що вищевказаний транспортний засіб не обладнаний тахографом і індивідуальна контрольна книжка ним не ведеться;

- під час перевірки водій ОСОБА_7, надав перевіряючим наступні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, в якому власником транспортного засобу зазначено – ОСОБА_6; поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів дійсний до 17.07.2017 року в графі страхувальник зазначений – ОСОБА_5; товарно-транспортну накладну №000000086 від 04.01.2017 року;

- при спілкуванні водій повідомив інспектора, що автомобільним перевізником даного вантажу є ОСОБА_5Д і тому транспортний засіб застрахований саме ОСОБА_5, у зв’язку з чим інспектором було складено акт ВА №0110812 від 05.01.2017 року саме щодо допущених порушень позивачем у справі, як перевізником, інших документів, які б надали можливість визначити відповідальну особу у контролюючого органу не було;

- в ході перевірки встановлено, що індивідуальна контрольна книжка водія не оформлена, в зв’язку з чим співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області на законних підставах, було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №0110812 від 05.01.2017 року за наслідками розгляду якого правомірно винесено оскаржувану постанову та притягнуто до відповідальності ОСОБА_5 як перевізника.

Ухвалою суду до участі в адміністративній справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_6.

В ході розгляду справи встановлено, що позивач зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності та оскаржувана постанова застосовано до позивача як до фізичної особи-підприємця, у зв’язку із чим судом визначено зазначений статус позивача у цій справі.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_5, 19 травня 1998 року зареєстрований Виконавчим комітетом Криворізької міської ради, як фізична особа-підприємець.

Одним із видів діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20) та надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (код КВЕД 77.11).

05.01.2017 року співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області у Кіровоградській області, а/д Н-23,0 км +39м проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, транспортного засобу марки «Mersedes-Benz Atego 1223L», номерний знак НОМЕР_2, за наслідками чого складено акт від 05.01.2017 року №0110812 (а.с.20 ).

Власником автомобіля марки «Mersedes-Benz Atego 1223L», номерний знак НОМЕР_2 щодо якого здійснено перевірку Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області є ОСОБА_6.

Вищевказаним актом від 05.01.2017 року встановлено порушення, а саме: надання послуг з перевезення вантажів на договірних умовах згідно товарно-транспортної накладної №000000086, без оформлення документів перелік яких визначено статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що полягає в неоформленні індивідуальної контрольної книжки водія.

При проведенні рейдової перевірки водій ОСОБА_7 повідомив інспекторів, що автомобільним перевізником вантажу є ОСОБА_5 та надав наступні документи:

- свідоцтво про реєстрацію ТЗ на власника - ОСОБА_6;

- поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів дійсний до 17.07.2017р. в графі страхувальник зазначений – ОСОБА_5;

- товарно-транспортну накладну №000000086, на підставі яких було складено акт від 05.01.2017 року №0110812 (а.с. 20).

Також, водій надав пояснення щодо відсутності індивідуальної контрольної книжки водія та тахокарт, в зв’язку з чим зазначив, що контрольну книжку буде заведено.

02.03.2017 року на підставі зазначеного вище акту перевірки Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області було винесено постанову №006091 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700 грн. (а.с.21).

Вирішуючи спір щодо правомірності винесення постанови №006091 від 02.03.2017 року про накладення штрафу на позивача, суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 затверджено «Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті» (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт автомобільні перевізники» водії повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік документів, що визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не є вичерпним.

Відповідно до пункту 6.3 «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 07.06.2010 року №340, водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Пунктом 21 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 визначено порядок оформлення результатів перевірки.

Згідно пунктів 25, 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб’єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб’єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб’єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб’єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб’єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Суд зазначає, що відповідачем було направлено на адресу ОСОБА_5 повідомлення про розгляд справи №754/25.17 з додатком копією акту (ВА) №011012 від 05.01.2017 року, які згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримані позивачем 17.02.2017 року (а.с. 23).

На розгляд справи щодо акту (ВА) №011012 від 05.01.2017 року, позивач або уповноважена ним особа не з’явились.

За результатами розгляду справи, винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №006091 від 02.03.2017 року за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (а.с. 21).

Вказана постанова отримана позивачем 09.03.2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 22).

Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів, в тому числі за відсутність документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Як вбачається з обставин справи, при винесенні оскаржуваної постанови не з’ясовано на замовлення якого перевізника здійснювалося надання послуг з перевезення вантажів транспортним засобом «Mersedes-Benz Atego 1223L», номерний знак НОМЕР_2.

Вирішальним при розгляді даної справи є встановлення факту чи є ФОП ОСОБА_5 перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник – це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб’єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Таким чином, системний аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що відповідальності за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, а не власники або страхувальники транспортних засобів за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього у відповідності до статті 1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до статей 908, 909 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

З матеріалів справи вбачається, що під час вчинення порушення водієм ОСОБА_7 на транспортному засобі «Mersedes-Benz Atego 1223L», номерний знак НОМЕР_2, здійснювалось транспортування вантажу, за напрямком м. Кривий Ріг – м. Кіровоград, відповідно до товарно-транспортної накладної № НОМЕР_3 від 04.01.2017 року.

Вказана товарно-транспортна накладна є документом, який у розумінні статей 908, 909 Цивільного кодексу України, статті 50 Закону України «Про автомобільний транспорт» підтверджує факт укладення договору перевезення вантажу між перевізником та відправником (вантажовідправником).

При цьому згідно змісту товарно-транспортної накладної №0000000086 від 04.01.2017 року вбачається, що перевізником вантажу є не позивач, а ТОВ «Дизайн Стиль», замовником та вантажовідправником – Приватне підприємство «ДАСк Центр».

З Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що засновником та керівником Приватного підприємства «ДАСк Центр» (ЄДРПОУ 24430567) є ОСОБА_5.

З системного аналізу матеріалів справи суд дійшов висновку, що фізична особа-підприємець ОСОБА_5 у спірних правовідносинах не є перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», коли як відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено виключно на автомобільного перевізника.

З огляду на викладене, відповідач при винесенні рішення діяв без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваної постанови, а саме не встановив яка особа була перевізником у розглянутій справі, помилково визначивши перевізником суб’єкта господарювання ОСОБА_5, у зв’язку із чим заявлений позов підлягає задоволенню із присудженням на користь позивача понесених содових витрат.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_6, про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу серії АЕ №006091 від 02.03.2017 року.

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 640 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 26 червня 2017 року.

Суддя

ОСОБА_1