Справа № 135/431/17

Провадження у справі № 1-в/135/39/17

У Х В А Л А

іменем України

16.06.2017 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі

судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника ДЕРЖАВНОЇ

УСТАНОВИ «ЛАДИЖИНСЬКА

ВИПРАВНА КОЛОНІЯ(№39)» ОСОБА_6 ,

розглянувши в м. Ладижин Вінницької області клопотання ОСОБА_4 щодо вирішення питання про переведення для відбування покарання в колонію середнього рівня безпеки,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про переведення для відбування покарання в колонію середнього рівня безпеки.

На обґрунтування свого клопотання повідомив, що відбуває покарання у Ладижинській ВК №39, початок строку 11.08.2008року, кінець строку 14.01.2022року. Клопотання просить задовільнити та направити його для подальшого відбування покарання у ВК №14 м. Одеси, адже в місті Одеса та Одеській області проживають його діти та внуки. При цьому зазначає, що стягнень за час відбування покарання немає, один раз заохочувався адміністрацією колонії.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримали, посилаючись на обставини, викладені у ньому, та просили задовольнити вимогу щодо переведення для відбування покарання в колонію середнього рівня безпеки.

Прокурор ОСОБА_3 та представник виправної колонії ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечили проти задоволення заявленого клопотання, оскільки засуджений не став на шлях виправлення.

Вивчивши матеріали клопотання з додатками, матеріали особової справи засудженого, вислухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КВК України, переведення засудженого для дальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої допускається за виняткових обставин, які перешкоджають дальшому перебуванню засудженого в цій виправній чи виховній колонії. Порядок переведення засуджених визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 101 КВК України, засуджені, які стають на шлях виправлення, переводяться із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки - після фактичного відбуття не менше половини призначеного судом строку покарання.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 відбуває покарання у ДЕРЖАВНІЙ УСТАНОВІ "ЛАДИЖИНСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№39)" за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва за ст. ст. 187 ч.4. 121 ч.2. 70 КК України у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 26.02.2016 року йому зараховано строк попереднього ув`язнення у строк покарання, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, що становить 1 рік 27 днів.

Початок строку: 11.02.2008 року. Кінець строку: 15.01.2022 року.

Рішенням комісії з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі у Миколаївській області, протокол № 1 від 09.01.2008 року, для даного засудженого визначено максимальний рівень безпеки у звичайних жилих приміщеннях.

Засуджений ОСОБА_4 в Ладижинську виправну колонію (№39) прибув 14.04.2009 року із СІЗО м. Миколаєва, де за час утримання характеризувався посередньо, режим утримання не порушував, стягнень та заохочень не мав.

ОСОБА_4 відбув 1/2 строку покарання, що підтверджується матеріалами особової справи засудженого, однак на шлях виправлення не став.

Із характеристики на засудженого ОСОБА_4 , видно, що за час відбування покарання в ДЕРЖАВНІЙ УСТАНОВІ "ЛАДИЖИНСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№39)" він на шлях виправлення не став, один раз заохочувався правами начальника відділення, стягнень не має. На виробництві установи не працевлаштований, ініціативи щодо працевлаштування не проявляє. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, не конфліктує, не завжди адекватно реагує на критику на свою адресу. Не завжди дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Не приділяє необхідної уваги до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснення за ними належною догляду. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість. Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування, достатніх навичок для самостійного їх виконання не має. Безвідповідально ставиться до виконання робіт із благоустрою установи, не вбачає суспільної необхідності у їх виконанні.

Під дію ст.101 КВК України, щодо переведення із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки - після фактичного відбуття 1/2 строку покарання підпадає 11.08.2015 року. Рішенням комісії установи від 16.08.2015 року, протокол №16 засудженому відмовлено в переведенні із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середньої безпеки, як такому, що не стає на шлях виправлення.

З огляду на викладене, враховуючи дані обставини та наявні формальні підстави для звільнення за ст. 101 КК України, суд вважає, що клопотання засудженого не підлягає задоволенню, оскільки, засуджений хоча і відбув більше 1/2 строку покарання, однак не став на шлях виправлення.

На підставі ст. ст. 369 - 372, 376 ч. 1, ст. ст. 537, 539 КПК України, керуючись ст. 93, ч. 1 ст. 101 КВК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 щодо вирішення питання про переведення для відбування покарання в колонію середнього рівня безпеки відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення через Ладижинський міський суд.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя