КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2017 р. справа№ 910/6430/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Руденко М.А.

при секретарі: Царенко А.М.

за участю представників: позивача - Залерцов М.О.

відповідача - Котоман Г.М., Лозова Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду м. Києва від 20.04.2017 р.

у справі № 910/6430/16 (суддя - Шкурдова Л.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-11"

про стягнення 119146,16 грн

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач) звернулось з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-11" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 67 539,44 грн за договором № 07353/4-05 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 11.04.2007 р., 35 423,34 грн інфляційних втрат, 3 367,85 грн 3 % річних, 9 438,55 грн пені, 3 376,97 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 р. позов у справі № 910/6430/16 задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 р. у справі № 910/6430/16 рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 р. у справі № 910/6430/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2016 р. скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 р. у справі № 910/6430/16 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за кодом 5-395 у розмірі 9 514,91 грн, заборгованості за надані послуги з водовідведення гарячої води за кодом 5-50395 у розмірі 48 538,34 грн, інфляційних втрат у розмірі 35 423,34 грн, 3% річних у розмірі 3 367,85 грн, пені у розмірі 9 438,55 грн, штрафу у розмірі 3 367,97 грн, та в цій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.04.2017 р. у справі № 910/6430/16 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 20.04.2017 р., Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що відповідач не повідомляв про незгоду щодо кількості або вартості отриманих з 01.04.2013 р. по 29.02.2016 р. послуг, свого представника з необхідними обліковими документами для проведення звіряння та підписання акту не направляв, тому на підставі п. 2.1.6 та 2.2.4 укладеного договору кількість та вартість наданих ПАТ «АК «Київводоканал» послуг з водопостачання та водовідведення вважаються прийнятими відповідачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 р. у складі колегії суддів: Буравльов С.І. (головуючий), Андрієнко В.В., Власов Ю.Л. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.06.2017 р.

15.06.2017 р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про зміну назви позивача з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на Приватне акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Обґрунтовуючи вказане клопотання, позивач посилається на те, що рішенням загальних зборів ПАТ «АК «Київводоканал» від 28.04.2017 р. було змінено тип товариства з публічного на приватне, а також змінено найменування з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на Приватне акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Розглянувши вказане иклопотання у судовому засіданні 15.06.2017 р., судова колегія дійшла висновку про його задоволення, та здійснення заміни найменування позивача з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на Приватне акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду № 09-53/2195/17 від 15.06.2017 р. у зв'язку з участю судді Власова Ю.Л., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у тренінгу призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/6430/16, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий), Андрієнко В.В., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 р. було прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

11.04.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є ПАТ "Київводоканал" (далі - постачальник), та Житлово-будівельним кооперативом "Оболонь-11" (далі - абонент) було укладено договір № 07353/4-05 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод, а абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно з умовами договору.

Згідно з п. 2.1.1 договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Зняття показань з лічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента (п. 2.1.2 договору).

Як передбачено п. 2.1.4 договору, кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

Відповідно до пункту 2.1.5 договору абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживання води (пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою), який заповнюється щомісячно абонентом та представником постачальника.

Згідно з п. 2.1.6 договору облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, або у інші строки, на вимогу постачальника, проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

У відповідності до п. 2.2.2 договору оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.

У разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п. 2.2.3 договору).

Для обліку заборгованості за надані послуги з постачання питної води та водовідведення за укладеним договором, позивачем було присвоєно відповідачу наступні абонентські коди:

- 5-395 - для здійснення розрахунків за питну воду (для потреб холодного водопостачання) та відповідний об'єм стоків;

- 5-50395 - для здійснення розрахунків за питну воду (для потреб гарячого водопостачання) та відповідний об'єм стоків гарячої води, а з 01.10.2014 р. - за стоки гарячої води.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору не розрахувався за надані послуги з водопостачання та водовідведення, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 67 539,44 грн, з яких:

- за кодом 5-395 за період з 01.11.2013 р. по 29.02.2016 р. було надано послуг на суму 144 070,09 грн, з яких сплачено 134 555,18 грн, та несплаченими залишились 9 514,91 грн.

- за кодом 5-50395 за період з 01.04.2013 р. по 29.02.2016 р. на суму 83 224,53 грн, з яких сплачено 25 200,00 грн, та несплаченими залишилось 58 024,53 грн, з яких 48 538,34 грн - приймання стоків гарячої води та 9 486,19 грн - вода на підігрів.

За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як передбачено ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.13 вказаних Правил суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Отже, розрахунок за спожиту питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання, повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру.

Вбачається, що теплові пункти, на які позивачем постачається питна вода на підігрів для виготовлення гарячої води та її стоки, та за якими позивач виставляє рахунки відповідачу, знаходяться у володінні та користуванні не відповідача, а перебувають у обслуговуванні та на балансі ПАТ "Київенерго", отже, відповідач не є балансоутримувачем зазначених бойлерів.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що оскільки укладений між сторонами договір не регулює відносин постачання питної води для виготовлення гарячої, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за воду в розмірі 9 486,19 грн, обліковану позивачем за кодом 5-50395, яке йде на підігрів для виготовлення гарячої води, є необгрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості послуг з постачання питної (холодної) води та водовідведення для потреб населення в розмірі 9 514,91 грн та вартість послуг з приймання стоків гарячої води в розмірі 48 538,34 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 2.1.4 договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків, в любому випадку кількість стічних вод, які належать до сплати, дорівнює обсягу водопостачання у відповідності до п. 3.9 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.04.2013 р. по 01.07.2014 р. нарахування ЖБК "Оболонь-11" за спожиту питну воду в складі гарячої від центрального теплового пункту та відповідний об'єм стоків здійснювалось за нормою споживання на одного мешканця (3,5 м3 на 1 особу).

З 01.07.2014 р. на виконання вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії, нарахування за споживання гарячої води в метрах кубічних виконує ПАТ "Київенерго", як виконавець послуг з централізованого постачання гарячої води, тобто в таких випадках ПАТ "АК "Киівводоканал" вже не виконував нарахування за холодну воду в складі гарячої води, а виконує нарахування тільки за стоки гарячої води у процентному співвідношенні, від центрального теплового пункту (як колективному споживачу), пропорційно кількості мешканців, що проживають у кожному житловому будинку. Облік спожитої питної води проводився за показами працюючого приладу обліку, встановленого на водопровідному вводі до водопідігрівача.

Позивачем здійснено подальший розподіл визначеного таким чином об'єму стоків гарячої води між житловими будинками, що обслуговує центральний тепловий пункт № 62 по вул. Г. Дніпра, 19 в такому процентному співвідношенні:

- КП «КК з обслуг. Ж/Ф Оболонського р-ну» по вул. Г. Дніпра, 25 - 363 мешк., що складає 14, 213 % від загального об'єму по даному теплопункту;

- КП «КК з обслуг. Ж/Ф Оболонського р-ну» по вул. Г. Дніпра, 27 - 267 мешк., що складає 10,454 % від загального об'єму по даному теплопункту;

- ЖБК «Оболонь-11» по вул. Г.Дніпра. 23 - 252 мешк., що складає 9,867 % від загального об'єму по даному теплопункту;

- КП «КК з обслуг. Ж/Ф Оболонського р-ну» по вул, Г. Дніпра, 29 - 782 мешк., що складає 30,619 % від загального об'єму по даному теплопункту;

- КП «КК з обслуг. Ж/Ф Оболонського р-ну» по вул. Г. Дніпра, 19 - 890 мешк., що складає 34,847 % від загального об'єму по даному теплопункту.

Встановлено, що позивачем було не вірно здійснено розрахунок обсягу стоків води, оскільки зазначено більшу кількість мешканців будинку, що знаходиться по вул. Г. Дніпра, 23 та не зазначено ще одного користувача, підключеного до теплового пункту № 62 - ЖБК "Більшовик-4", житловий будинок № 17 на вул. Героїв Дніпра.

Згідно з довідки структурного відокремленого підрозділу "Київські теплові мережі" ПАТ "Київненерго" № 029/22/1/1550 від 10.03.2017 р. житловий будинок № 17 на вул. Героїв Дніпра ЖБК "Більшовик-4" забезпечується теплопостачанням та гарячим водопостачанням від теплового пункту (ТП-62) Героїв Дніпра, 19 з 1997 року та у період з 01.01.2013 р. по 31.12.2016 р. здійснювалось теплопостачання та гаряче водопостачання житлового будинку на вул. Героїв Дніпра, 17 від ТП-62.

Листом № 29 від 26.06.2013 р. відповідач повідомляв позивача, що станом на 01.06.2013 р. в будинку 23 по вул. Героїв Дніпра проживає 201 мешканець, тобто менше ніж зазначено позивачем у своєму розрахунку.

ПАТ "Київводоканал" у період з 01.04.2013 р. по квітень 2015 р. здійснював розрахунок стоків гарячої води розрахунковим способом, у пропорційному відношенні, виходячи із кількості мешканців будинків, які забезпечуються гарячим водопостачанням.

Таким чином, позивачем невірно здійснено розрахунок обсягів стоків гарячої води, у невірному відсотковому співвідношенні до кількості мешканців, що проживають у будинку та кількості будинків, які забезпечуються теплопостачанням з теплового пункту № 62 за адресою: вул. Г. Дніпра, 19 в м. Києві.

06.05.2015 р. між Житлово-будівельним кооперативом "Оболонь-11" та ПАТ "Київенерго" було укладено договір про співпрацю, який передбачає забезпечення транзиту гарячого водопостачання до кінцевого споживача.

З моменту укладання вказаного договору нарахування обсягів спожитої гарячої води, а відповідно, і обсягів її стоків, здійснюється згідно даних квартирних лічильників кінцевих споживачів, які взяті на комерційний облік ПАТ "Київенерго".

Згідно з показниками квартирних лічильників мешканців будинку № 23 по вул. Героїв Дніпра, ними у період з травня 2015 року по лютий 2016 року було спожито гарячої води у кількості 1725,07 куб.м., отже обсяг стоків гарячої води складає 1725,07 куб.м.

Таким чином, загальний обсяг стоків гарячої води за період з квітня 2013 року по лютий 2016 року склав 16 668,104 куб.м. (10815 куб.м. + 4128,034 куб.м. +1725,07 куб.м.), а відтак загальний обсяг стоків гарячої води за вказаний період складає 16 668,104 куб.м.

Виходячи із тарифів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2012 р. № 82, постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 р. № 756, постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 р. № 969, вартість стоків гарячої води у період з квітня 2014 року по лютий 2016 року становить 36 875,31 грн.

Як вбачається з реєстру надходження грошових коштів та наданих відповідачем платіжних доручень відповідач при оплаті послуг позивача у призначенні платежу зазначав: "За воду та каналізацію, відповідний місяць року, зг. дог 07353/4-05 від 11.04.2007 р." та "За воду та каналізацію, відповідний місяць року, зг. дог 07353/4-05 від 11.04.2007 р. код абон-5-395". Тобто, у платіжних дорученнях відсутні посилання на код 5-50395 та оплата за воду на підігрів відповідачем не здійснювалась.

Згідно наданого позивачем розрахунку суми позову позивач без узгодження із відповідачем в спірний період перераховані кошти у розмірі 14 169,05 грн зарахував за кодом 5-50395 в якості оплати за послуги з постачання холодної води для підігріву та 11 030,95 грн зарахував за послуги з водовідведення гарячої води.

Відповідно до виписок по коду 395 та 5-395 споживача ЖБК "Оболонь-11" від 29.09.2016 р. суму коштів, сплачених відповідачем у липні 2013 року в розмірі 6 000,00 грн, у жовтні 2013 року в сумі 5 000,00 грн, у листопаді 2013 року в розмірі 3 000,00 грн, у грудні 2013 року в розмірі 5 000,00 грн, у березні 2014 року в розмірі 5 000,00 грн, у червні 2014 року в розмірі 1 200,00 грн позивачем без узгодження із відповідачем було зараховано по іншому коду 5-50395, який визначає облік води на підігрів.

Всього позивачем змінено призначення платежу за платіжними дорученнями відповідача на суму 39 369,05 грн, які у відповідності до умов укладеного договору мали бути зараховані на сплату заборгованості за обсяги використаної відповідачем холодної води та приймання її стоків та стоків гарячої води.

Здійснивши перерахунок, місцевим судом було вірно встановлено, що позивачем мало бути нараховано за стоки гарячої води 36 875,31 грн, заборгованість в розмірі 9514,91 грн за холодну воду відповідач не заперечує.

Враховуючи те, що позивачем заявлено до стягнення суму боргу в розмірі 9 514,91 грн за кодом 5-395 за холодну воду та її стоки, вода на підігрів на користь позивача стягненню не підлягає та позивачем не вірно розраховано вартість приймання стоків гарячої води та приймаючи до уваги надходження від відповідача коштів в розмірі 50 400,00 грн, з яких 39 369,05 грн неправомірно зараховані позивачем за воду на підігрів та 11 030,95 грн - віднесені позивачем згідно з розрахунком за стоки гарячої води, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивачем не доведено наявність заборгованості відповідача за послуги постачання холодної води та прийняття стоків холодної та гарячої води за спірний період, в зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості послуг з постачання питної (холодної) води та водовідведення для потреб населення в розмірі 9 514,91 грн та вартість послуг з приймання стоків гарячої води в розмірі 48 538,34 грн задоволенню не підлягають.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 35 423,34 грн інфляційних втрат, 3 367,85 грн 3 % річних, 9 438,55 грн пені та 3 376,97 грн штрафу.

Однак, враховуючи те, що позивачем не було доведено наявності основної заборгованості у відповідача, тому відсутні правові підстави для стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат.

При цьому судом першої інстанції було враховано вказівки касаційної інстанції під час нового розгляду справи та вирішено спір на підставі належних доказів.

Стосовно клопотання відповідача до стягнення з позивача витрат на послуги адвоката в розмірі 20 000,00 грн судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

В матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги, укладений між відповідачем та адвокатом Котоман Г.М.

Оплата послуг адвоката у розмірі 20 000,00 грн відповідачем підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 01 від 22.04.2016 р.

Виходячи із співрозмірності винагороди за адвокатські послуги, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про часткове задоволення клопотання відповідача та стягнення з позивача 10 000,00 грн витрат на послуги адвоката.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 20.04.2017 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 20.04.2017 р. у справі № 910/6430/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/6430/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

М.А. Руденко