open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2141/16-ц

Провадження № 2/376/43/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2017 р. Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді – Клочко В.М.,

при секретарі судових засідань – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог: Басейнове управління водних ресурсів річки Рось Державного агентства водних ресурсів України, Державна екологічна інспекція України, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Буківська сільська рада Сквирського району Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Буківське», Сквирська районна державна адміністрація Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,-

встановив:

Позивач звернувся до суду у якому просить суд визнати рішення загальних зборів 40 жителів вулиць Бакожин, Млинова, Шовковична, Соборна та провулку Космонавтів с. Буки Сквирського району Київської області про проведення ремонту гідротехнічної споруди –греблі на річці Роставиця по вул. Млинова,1 в с. Буки Сквирського району Київської області за кошти жителів незаконним.

Визнати дії ОСОБА_3, який 24-25 вересня 2016 провів роботи на гідротехнічній споруді - біля будівлі непрацюючого млина по вул. Млинова,1 в с. Буки Сквирського району Київської області внаслідок чого основне русло річки Роставиця та водовідвідний канал перекрив бетонними фундаментними блоками та камінням неправомірними.

Зобов’язати ОСОБА_3, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 очистити русло річки Роставиця в районі по вул. Млинова, 1 с. Буки Сквирського району Київської області від бетонних блоків і щебеню, використаних при проведенні ремонту гідротехнічної споруди та стягнути з відповідача ОСОБА_3 4 134 грн. судового збору.

В обґрунтування позивних вимог позивач зазначив, що він на підставі договорів оренди є орендарем водного об’єкту та земельної ділянки водного фонду в межах Буківської сільської ради Сквирського Київської області загальною площею 22 9993 га та орендарем водного об’єкту загальною площею 44 4837 га в межах Чубинецької сільської ради Сквирського району Київської області, які він використовує для риборозведення. Дані водні об’єкти живляться водами річки Роставиця.

11 вересня 2016 року 40 жителів вулиць Бакожин, Млинова, Шовковична, Соборна та провулку Космонавтів с. Буки Сквирського району Київської області обрали голову зборів ОСОБА_4В, секретарем –Неруша С.В.

Збори ухвалили рішення: провести ремонт гідротехнічної споруди – греблі на річці Роставиця по вул. Млинова, 1 в с. Буки Сквирського району Київської області за кошти жителів вулиць, а саме - 18.09.2016 року завезти на греблю бетонні блоки для початку ремонту, а 25.09.2016 року здійснити ремонт греблі.

24-25 вересня 2016 року ОСОБА_3 самовільно, без відповідного дозволу органів державної влади і місцевого самоврядування провів роботи на гідротехнічній споруді : біля будівлі непрацюючого млина по вул. Млинова,1 в с. Буки Сквирського району Київської області основне русло річки Роставиця та водовідвідний канал перекрив бетонними фундаментними блоками розміром 2.40х0.40х0.60 м. висотою 0.4 м. довжиною близько 13 м. та 7 м. камінням.

Позивач вважає,що у будь-який час в період дощових паводків, танення снігів та весняної повені буде зруйнована тимчасова споруда і приблизно 300-350 тисяч кубометрів води (можливо і більше) спричинить різке підвищення рівня води у орендованих водних об’єктах, риба, яка вирощується у водних об’єктах буде втрачена, так як піде з водою, чим позивачу буде заподіяна значна майнова шкоди на суму орієнтовно 200 000 грн.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що рішення загальних зборів жителів с. Буки Сквирського району Київської області стало підставою для проведення ОСОБА_3 незаконних будівельних робіт в руслі річки Роставиця, а тому на підставі вимог ст.ст.1,2,12,13,1516 ЦК України та ст.ст. 1,2,4,5,6, 11,18 ВК України просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі посилаючись на те, що в руслі річки Роставиця, а саме по вул. Млинова, 1 в с. Буки Сквирського району Київської області був розташований млин та дамба, яка в подальшому була частково зруйнована, що в подальшому спричинило пониженню рівня води в результаті чого русло річки почало заболочуватись та у зв’язку з чим понизився рівень води у криницях, що в свою чергу призводить до незручностей у сільському господарстві. Зважаючи на те, що ні державні органа ні органи місцевого самоврядування на їх неодноразові звернення, щодо відновлення греблі не реагували то 11.09.2016 року у селі зібрались збори жителів с. Буки Сквирського району, які ухвалили рішення самостійно, за власні кошти відновити греблю з метою підняття рівня води.

Рішення зборів було оформлено протоколом, який хтось склав із жителів, а вони його підписали, як голова та секретар відповідно.

24 вересня 2016 року жителі с. Буки Сквирського району Київської області в кількості 30-40 чоловік вручну та за допомогою крану встановили на місці зруйнованої греблі бетонні блоки.

ОСОБА_3 участі у будівництві греблі не приймав.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі посилаючись на те, що ОСОБА_3 фінансової допомоги на закупівлю бетонних блоків та їх установку в русло річки Роставиця не надавав. Участі у відновленні греблі у вересні 2016 року не приймав, а на місці події опинився випадково, оскільки приїжджав мимо, зупинився для того, щоб з’ясувати, що відбувається, на місці був близько 20 хвилин і поїхав після приїзду працівників міліції та крім того позовні вимоги позивача не відповідають вимогам матеріального та процесуального права та нічим не підтвердженні та надав суду письмові пояснення, які були долучені до матеріалів справи.

Представник третьої особи Басейнового управління водних ресурсів річки Рось Державного агентства водних ресурсів України у судовому засіданні просив суд, зобов’язати винних осіб демонтувати самовільно встановлені бетонні блоки в руслі річки Роставиця в с. Буки Сквирського району Київської області, оскільки даний вид робіт є незаконним та може призвести до екологічної катастрофи, виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру тощо.

Представник третьої особи Буківської сільської ради Сквирського району Київської області, а саме сільський голова ОСОБА_6 у судовому засіданні просила позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі посилаючись на те, що по вул. Бакожин в с. Буки Сквирського району Київської області, знаходяться дві земельні ділянки, які належить сину відповідача ОСОБА_7, які тильною стороною виходять до русла річки Роставиця, яка протікає через територію Буківської сільської ради Сквирського району Київської області і на її особисту думку саме ОСОБА_3 був ініціатором та фінансовим спонсором встановлення бетонних блоків у русло річки у вересні 2016 року і тому саме він має їх демонтувати.

Звернень жителів с. Буки Сквирського району Київської області, щодо пониження рівня води у криницях на адресу сільської ради не надходило, збори жителів с. Буки проходили без відома сільської ради.

Будь-яких дій, щодо демонтажу самовільних встановлених блоків сільська рада не здійснювала до правоохоронних органів не зверталась, адміністративних протоколів не складала.

Представники третьої особи без самостійних вимог Державної екологічної інспекція України у судове засідання не з’явились надіслали на адресу суду письмовий відзив, який був долучений до матеріалів справи, у якому зазначили, що створення у річках водо підпірних споруд, без відповідно розробленого проекту забороняється. При вирішені спору покладаються на розсуд суду.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Буківське» ОСОБА_8 у судовому засіданні просив позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі посилаючись на те, що млин та гідроспоруди, а саме гребля по вул. Млинова, 1 в с. Буки Сквирського району Київської області на праві приватної власності належать ТОВ «Буківське».

У вересні 2016 року невідомі особи, без їх згоди на частково зруйновану греблю самовільно поставили бетонні блоки, які підсипали, щебенем в результаті чого рівень води в річці піднявся, що перешкоджає діяльності товариства.

Треті особи: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області та Сквирська районна державна адміністрації у Київські області не реалізували своє право на участь у судовому засіданні хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що у вересні 2016 року разом з ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_10 виїхали до млина в с. Буки Сквирського району, де за отриманою інформацією невідомі особи перекривали русло річки Роставиця.

По приїзду побачив 15-20 осіб, які були і у воді і на березі, і перекривали русло річки. На березі стояв кран «Зіл-130, який подавав бетонні блоки. Було встановлено приблизно 7 блоків. Також на проїжджій частині знаходився ОСОБА_3, який вигукував, якісь команди. В подальшому ОСОБА_2 наказав кранівнику припинити незаконні роботи і кран через деякий час поїхав, а люди в ручну продовжували встановлювати бетонні блоки.

Аналогічні покази дав свідок ОСОБА_10.

Свідок ОСОБА_11 показав, що він займається індивідуальною підприємницькою діяльністю, а саме надає послуги автокрану.

У вересні 2016 року до нього зателефонував невідомий чоловік, який запропонував йому роботу по встановленню бетонних блоків у русло річки Роставиця в с. Буки Сквирського району Київської області на яку він погодився.

По приїзду на беріг річки він побачив юрбу людей, які відразу почали допомагати встановлювати йому кран. Розклавши кран, він почав встановлювати бетонні блоки в русло річки. Через деякий час до нього підійшов ОСОБА_2 і повідомив, що земельна ділянка та річка належить йому і запропонував припинити роботи. Після чого він зібрався і виїхав з місця монтажу. За виконану роботу, йому ніхто не заплатив, замовника виконавця послуг він не знає.

Присутній на місці ОСОБА_3 команд на встановлення, блоків йому не надавав.

Вирішуючи спір, суд акцентує увагу, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених позивачем вимог, особа на власний розсуд здійснює своє право на захист і розпоряджається своїми цивільними та процесуальними правами (ст. 12 ч. 1, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст. 10 ч. 1, ст. 11 ч. 2 ЦПК України), позивач зобов'язаний належно довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 10 ч. ч. 2, 3, ст. 11 ч. 1, ст. ст. 57 - 60 ЦПК України); про задоволення позову рішення може бути прийняте за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог (ст. ст. 212 - 215 ЦПК України).

Судом встановлено, що 11.09.2016 року у с. Буки Сквирського району Київської області відбулися збори жителів села в кількості 40 чоловік, які прийняли рішення, щодо ремонту гідротехнічної споруди – греблі на річці Роставиця по вул. Млинова, 1 в с. Буки Сквирського району Київської області власними зусиллям та за власні кошти результати, яких були оформлені протоколом, який міститься в матеріалах справи (а.с. 28).

Вказане рішення позивач просить визнати незаконним.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону. Інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів, як указано у пункті 10 частини 1 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи зазначених статей, а також те, що позивачем заявлено позовні вимоги про визнання незаконним рішення загальних зборів жителів с. Буки Сквирського району, щодо ремонту гідроспоруди то суд вважає, що позивачем неправильно було обрано спосіб захисту своїх прав та законних інтересів, оскільки рішення прийняте невстановленою кількістю людей до нормативно правових актів не відноситься, не носить обов’язкового характеру для виконання, а складений протокол може бути використаний тільки, як доказ при зверненні до суду.

Вирішуючи позов в частині визнання дій відповідача ОСОБА_3 з проведення робіт на гідротехнічній споруді незаконними та зобов’язати ОСОБА_3 очисти русло річки Роставиця від будівельних матеріалів то суд, бере до уваги те що у судовому засіданні достовірно було встановлено, що невстановлена кількість осіб 24-25 вересня 2016 року без відповідного дозволу, всупереч встановленому законом порядку самовільно перегородили русло річки Роставиця будівельними матеріалами (відходами) : бетонними блоками, щебенем, каменем в районі вул. Млинова, 1 в с. Буки Сквирського району Київської області.

Безперечних доказів про те, що дані роботи (перекриття річки) провів саме відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні встановлено не було, а оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях то позов в цій частині також не підлягає задоволенню.

Суд звертає увагу, що за статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Зазначені положення також містяться в статті 324 Цивільного кодексу України.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представлять відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (стаття 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (стаття 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на землю та природні ресурси (стаття 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Статтею 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку (стаття 145 Конституції України).

Таким чином, виходячи з вище викладеного, суд, приходить до висновку, що органи місцевого самоврядування в даному випадку Буківська сільська рада Сквирського району Київської області може бути належним позивачем по даній справі, оскільки фізична особа підприємець не є уповноваженим органом у сфері контролю за дотриманням норм земельного та водного законодавства України.

Окрім того, суд, звертає увагу що відповідно до статті 12 Закону України "Про відходи" відходи, що не мають власника або власник яких невідомий, вважаються безхазяйними. Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України N 1217 від 03.08.98 затверджено Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів. Відповідно до зазначеного Порядку підставами для здійснення процедур виявлення відходів та наступного їх обліку також можуть бути заяви (повідомлення) громадян, підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації, результати штатних інспекційних перевірок органів Мінекоресурсів на місцях, санітарно-епідеміологічної служби, органів місцевого самоврядування тощо.

Заяви (повідомлення) про факти виявлення відходів розглядаються на черговому (позачерговому) засіданні постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами.

Комісія визначає кількість, склад, властивості, вартість відходів, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та вживає заходів! до визначення власника відходів.

У разі необхідності для визначення власника відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти та експерти.

За результатами своєї роботи комісія складає акт, який передається до місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування для вирішення питання про подальше поводження з відходами.

На підставі акта комісії місцеві державні адміністрації або органи місцевого самоврядування приймають рішення щодо подальшого поводження з відходами та в разі необхідності порушують справу про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про відходи, та відшкодування заподіяної шкоди.

У разі визначення власника відходів він несе повну відповідальність за недодержання умов поводження з ними та незапобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище відповідно до положень Закону України "Про відходи".

Частиною другою статті дев'ятої Закону України "Про відходи" передбачено, що територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено обов'язок суб'єктів права власності на відходи вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

За статтею 12 Закону України "Про відходи" визначення режиму використання безхазяйних відходів покладається на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, якщо інше не передбачено законом.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування ведуть облік безхазяйних відходів і несуть відповідальність за комплексне використання таких відходів, додержання умов поводження з ними та запобігання їх негативному впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.

Частиною третьою статті 22 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" визначено, що органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.

До обов'язків органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами віднесено забезпечення ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів (п. "и" ч. 1 ст. 21 Закону України "Про відходи").

Пунктом "є" частини 1 статті 19 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що виконавчі та розпорядчі органи місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції організують збір, переробку, утилізацію і захоронення відходів на своїй території.

Статтею 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції.

Пунктом "а" частини 1 статті 42 Закону України "Про відходи" передбачено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть цивільну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.

Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України (стаття 43 Закону України "Про відходи").

Таким чином, законодавством саме на орган місцевого самоврядування покладено обов’язок встановити винних осіб, а у разі їх не встановлення самостійно прибрати відходи (нагромадження блоків, щебеню та каменю не можуть рахуватись дамбою, а є в даному випадку будівельними відходами).

В разі встановлення неналежного виконання своїх обов’язків орган місцевого самоврядування, може бути відповідачем по даній справі за позовом компетентних органів.

Керуючись ст..13, 142, 45 Конституції України, ст. 5, 15, 16, 21, 324 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 33, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 15, 55, п. «є», ч.1 ст.19 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 9, 12, п. "и" ч. 1 ст. 21, 42, 43 Закону України "Про відходи", Постановою Кабінету Міністрів України N 1217 від 03.08.98, ч. 3 ст. 22 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", суд -

вирішив:

В задоволені позовних вимог фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог: Басейнове управління водних ресурсів річки Рось Державного агентства водних ресурсів України, Державна екологічна інспекція України, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Буківська сільська рада Сквирського району Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Буківське», Сквирська районна державна адміністрація Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Сквирський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Джерело: ЄДРСР 67267833
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку