КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2017 р. Справа№ 910/14157/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко А.І.

Тарасенко К.В.

секретар Каніковський А.О.

за участю представників:

від позивача: Кубрак Я.А. (представник за довіреністю), Щербаков В.О. (представник за довіреністю), Пашковський Д.В. (представник за довіреністю)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: Гайдак О.В. (представник за довіреністю)

від третьої особи: Демченко Н.М. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Хімнафтомашпроект"

на рішення господарського суду міста Києва

від 25.01.2017

у справі №910/14157/16 (у складі: головуючий суддя Підченко Ю.О., судді: Мельник В.І., Сівакова В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Хімнафтомашпроект"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Хімнафтомашпроект" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" про визнання недійсним з моменту вчинення Договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 25.04.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю договору вимогам чинного законодавства, посилаючись на те, що він укладений з порушенням правосуб'єктності зі сторони відповідача-2; також на думку позивача договір про відступлення права вимоги за грошовими зобов'язаннями, за плату є договором факторингу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповську Олену Володимирівну.

В подальшому позивач звернувся до місцевого господарського суду з заявою про зміну предмету позову, яка містить наступні вимоги:

- визнати недійсним з моменту вчинення договір про відступлення прав за іпотечними договорами від 25.04.2016, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною;

- скасувати запис у Державному реєстрі іпотек від 25.04.2016 про внесення змін до відомостей про суб'єктів іпотекодержателя: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", код ЄДРПОУ: 38194736 в записі про іпотеку №416805 від 21.03.2013;

- визнати недійним з моменту вчинення Договір про відступлення права вимоги №25/04 від 25.04.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш".

В обґрунтування позовних вимог Публічне акціонерне товариство "Хімнафтомашпроект" посилається на наступні обставини:

- договір відступлення прав за іпотечним договором є похідним від іпотечного договору, і, як наслідок, від основного зобов'язання;

- договір про відступлення права вимоги №25/04 від 25.04.2016 містить ознаки договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), оскільки умовами договору передбачено, що грошова вимога до боржника уступається кредитором в обмін на грошові кошти, які новий кредитор зобов'язується сплатити останньому, тобто фактично відбулося фінансування однієї особи іншою;

- відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та державного реєстру фінансових установ - ТОВ "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" не є фінансовою установою та не має відповідної ліцензії, крім того, другий відповідач відсутній в Державному реєстрі фінансових установ;

- наявність у Державному реєстрі іпотек запису від 25.04.2016, яким було внесено зміни до запису №416805 від 21.03.2013 до відомостей про суб'єктів Іпотекодержателя, який не відповідає вимогам чинного законодавства та перешкоджає власнику майна ПАТ "Хімнафтомашпроект" здійсненню ним права користування та розпорядження своїм майном;

- договір про відступлення права вимоги №25/04 від 25.04.2016 підлягає визнанню недійсним з аналогічних підстав, що й договір про відступлення прав за іпотечними договорами від 25.04.2016;

- відступлення прав за іпотечним договором випливає з відступлення права вимоги за основним зобов'язанням і вони є нерозривними, оскільки іпотечний договір діє як забезпечення основного зобов'язання.

Вказана заява прийнята судом; спір розглядався з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Хімнафтомашпроект" відмовлено.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що ним не встановлено факту невідповідності в момент вчинення спірних договорів положенням чинного законодавства, у т.ч. й приписам ЦК України, на які посилається позивач у позовній заяві.

Не погоджуючись з рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Хімнафтомашпроект" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі №910/14157/16 скасувати, ухвалити нову постанову, якою:

- визнати недійсним з моменту вчинення Договір про відступлення прав за іпотечними договорами від 25.04.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною.

- скасувати запис у Державному реєстрі Іпотек від 25.04.2016 про внесення змін до відомостей про суб'єктів "Іпотекодержателя": Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", код ЄДРПОУ: 38194736 в записі про іпотеку №416805 від 21.03.2013.

- визнати недійсним з моменту вчинення Договір про відступлення права вимоги №25/04 від 25.04.2016, укладений між Товариством обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш".

- судові витрати у розмірі 4548 грн стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" на користь Публічного акціонерного товариства "Хімнафтомашпроект".

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник зазначає, що договір №25/04 від 25.04.2016 про відступлення права грошової вимоги за своєю природою є договором факторингу; враховуючи, що договір іпотеки є похідним від основного зобов'язання, забезпечує його виконання та має неподільний характер по відношенню до основного зобов'язання. Враховуючи, що відступлення прав за основним зобов'язанням було вчинено з порушенням правосуб'єктності, іпотечний договір також підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів головуючий суддя Шапрана В.В., судді: Андрієнка В.В., Буравльова С.І.) від 17.02.2017 прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Хімнафтомашпроект" та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.03.2017.

22.03.2017 через відділ забезпечення документообігу Київського апеляційного господарського суду від представника третьої особи надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає про те, що вимога позивача про скасування запису у Державному реєстрі Іпотек від 25.04.2016 про внесення змін до відомостей про суб'єктів "Іпотекодержателя": Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", код ЄДРПОУ: 38194736 в записі про іпотеку №416805 від 21.03.2013 відноситься до юрисдикції адміністративного суду, оскільки випливає із правовідносин між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень і дій. Також представник третьої особи стверджує, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували той факт, що договір відступлення прав суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, не довів відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, яка вчинила спірний правочин, не доведено обставин, з якими положення статей 203, 215 ЦК України пов'язують можливість визнання договору недійсним.

Розпорядженням керівника Київського апеляційного господарського суду у справі №910/14157/16 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/14157/16 передано на розгляд колегії суддів, у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Тарасенко К.В.) від 29.03.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Хімнафтомашпроект" прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 12.04.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 (у складі колегії суддів: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Тарасенко К.В.) відкладено розгляд апеляційної скарги на 17.05.2017.

17.05.2017 через відділ забезпечення документообігу Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

17.05.2017 через відділ забезпечення документообігу Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду - без змін, зазначаючи, що рішення суду є законним і обґрунтованим, прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права; доводи, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними.

17.05.2017 через відділ забезпечення документообігу Київського апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду - без змін, зазначаючи, що рішення суду є законним і обґрунтованим, прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права; доводи, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними.

В судовому засіданні 17.05.2017, відповідно до ст.77 ГПК України, оголошено перерву на 31.05.2017.

29.05.2017 через відділ забезпечення документообігу Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли пояснення.

30.05.2017 через відділ забезпечення документообігу Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшли письмові пояснення.

31.05.2017 через відділ забезпечення документообігу Київського апеляційного господарського суду від представника третьої особи надійшли додаткові пояснення.

31.05.2017 через відділ забезпечення документообігу Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшли письмові пояснення.

31.05.2017 через відділ забезпечення документообігу Київського апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшли письмові пояснення.

В судовому засіданні 31.05.2017, відповідно до ст.77 ГПК України, оголошено перерву на 13.06.2017.

В судове засідання 13.06.2017 представник відповідача-1 не з'явився.

Оскільки явка представників сторін, третьої особи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін, третьої особи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача-1.

Представники позивача, відповідача-2, третьої особи з'явилися у судове засідання 13.06.2017 та надали пояснення по суті спору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-2, третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

21.03.2013 між ВАТ "Хімнафтомашпроект", як іпотекодавцем, та ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк", як іпотекодержателем, було укладено іпотечний договір №3_01Ю/6, що забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з:

- договору про надання мультивалютної відкличної кредитної лінії №80К-01Ю від 10.04.2012, а також усіх додаткових угод/додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії, укладений між іпотекодержателем та ТОВ "Фінансовий дім "Інвестиційний союз", за умовами якого позичальник зобов'язаний до 08.04.2014 (включно) повернути іпотекодержателю отримані за кредитним договором кошти у розмірі 147000000,00 гривень або отримані в рамках кредитної лінії кошти в дол. США/Євро, сплатити процент за його користування у розмірі 22,0% річних процентів у гривні, 12,0% процентів річних у доларах США, а також повністю сплатити штрафні санкції (пеню) у випадках та розмірах, передбачених кредитним договором 1, інші витрати на здійснення забезпеченою іпотекою вимоги. Строк, порядок повернення кредитних коштів та сплати процентів визначено Кредитним договором 1.

- договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №85К-01Ю від 31.08.2012, а також усіх додаткових угод/додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії, укладений між іпотекодержателем та ТОВ "Ресурс-Транзит", за умовами якого позичальник зобов'язаний до 28.11.2013 (включно) повернути іпотекодержателю отримані за кредитним договором кошти у розмірі 120000000,00 грн або отримані в рамках кредитної лінії кошти в дол. США/Євро, сплатити процент за його користування у розмірі 24,0% річних процентів у гривні, 14,5% річних у доларах США, 14,0% річних у євро, а також повністю сплатити штрафні санкції (пеню) у випадках та розмірах, передбачених кредитним договором 2, інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги. Строк, порядок повернення кредитних коштів та сплати процентів визначено кредитним договором 2.

20.04.2016 між ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк", як первісним кредитором, та ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт", як новим кредитором, було укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. 20.04.2016 за №1489, відповідно до п.1.1 якого первісний кредитор відступає новому кредитору права за іпотечним договором №3_01Ю/6, посвідченим 21.03.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. за реєстровим №836, у зв'язку з укладенням договору про відступлення права вимоги №А-04/01-КЮ від 19.04.2016.

25.04.2016 між ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт", як первісним кредитором, та ТОВ "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", як новим кредитором, було укладено договір про відступлення права вимоги №25/04, предметом якого було відступлення права грошової вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за Договорами, а саме:

- Договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №80К-01Ю від 10.04.2012, укладеним між первісним кредитором та ТОВ "Фінансовий дім "Інвестиційний Союз" (основний договір-1);

- Договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №85К-01Ю від 31.08.2012, укладеним між первісним кредитором та ТОВ "РЕСУРС-ТРАНЗІТ" (основний договір-2).

Первісний кредитор набув прав кредитора за основним договором-1 та основним договором-2 відповідно до договору про відступлення права вимоги №А-04/01-КЮ від 19.04.2016, укладеного між первісним кредитором та ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк".

25.04.2016 між ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт", як первісним кредитором, та ТОВ "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", як новим кредитором, було укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами, предметом якого було відступлення прав за іпотечним договором №3_01Ю/6, посвідченим 21.03.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. за реєстровим №836, відповідно до якого іпотекодавець передав ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" в іпотеку нерухоме майно, а саме:

- нежилі приміщення площею 2684,40 кв.м. (Літера А), в тому числі: з №1 по №4, з №6 по №9 (групи приміщень № 16) №№ І, ІІ, ІІ (групи приміщень №4), з №1 по №31, №1 (групи приміщень № 11), з №1 по №31, №І (групи приміщення №12), з №1 по №34, №І (групи приміщень № 13), з №1 по №28, №1 (групи приміщень №14), з №1 по №25, №1 (групи приміщень 16 А); нежилі приміщення площею 3365,30 кв. м. (Літера А), в тому числі: з №1 по №17 (групи приміщень №8), №1 підвалу, з №1 по №16 (групи приміщень №1), №І Першого поверху, з №1 по №23 (групи приміщень №2), №1 Другого поверху, з №1 по №23 (групи приміщень №3), №І Третього поверху, з №1 по №22 (групи приміщень №4), №І Четвертого поверху, з №1 по №26 (групи приміщень №5), №№І, ІІ, ІІІ П'ятого поверху, з №1 по №19 (групи приміщень №6), №№ І, ІІ Шостого поверху, з №1 по №21 (групи приміщень №7), №№І, ІІ Сьомого поверху - загальною площею 6049,7 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки №34 (предмет іпотеки) в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Фінансовий дім "Інвестиційний союз", код ЄДРПОУ 34849834 за Договором про надання мультивалютної відкличної кредитної лінії №80К-01Ю від 10.04.2012 та в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Ресурс-Транзит" код за ЄДРПОУ 37265219 за договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №85К-01Ю від 31.08.2012, за якими сторонами було укладено договір про відступлення права вимоги.

Майно, яке є предметом іпотечного договору є власністю позивача, що підтверджується свідоцтвом на право власності від 23.12.2011, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, договір відступлення права вимоги №25/04 від 25.04.2016 та договір про відступлення прав за іпотечними договорами від 25.04.2016, укладені між ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт" та ТОВ "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", підлягають визнанню недійсними, оскільки їх було укладено з порушенням правосуб'єктності зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш".

Відповідно до положень ст.16 ЦК України, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом 2.1. постанови №11 від 29.05.2013 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3 статті 203 Цивільного кодексу України). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 Цивільного кодексу України).

Згідно нормами статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Як стверджує позивач, договір відступлення прав за іпотечними договорами від 25.04.2016 та договір відступлення права вимоги №25/04 від 25.04.2016 є договорами факторингу, і при їх укладанні не було дотримано суб'єктного складу, оскільки новий кредитор за ними не є фінансовою установою.

Заперечуючи проти доводів позивача, зазначених у позовній заяві, заяві про зміну предмету позову, апеляційній скарзі та додаткових поясненнях, відповідачі та третя особа зазначають у своїх поясненнях про наступне.

26.05.2016 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Південкомбанк", станом на день розгляду справи, ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" знаходиться на етапі ліквідації. Виконуючи повноваження, передбачені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноваженою особою було оголошено аукціон з продажу активів, що обліковуються на балансі банку на електронному торговому майданчику Товарної Біржі "Статус Експерт". ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт" взяло участь в аукціоні і стало переможцем, в результаті чого було укладено договір про відступлення права вимоги та договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами. Також, пунктом 1.2. договору про відступлення права вимоги №25/04 від 25.04.2016 передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в грошових та майнових зобов'язаннях, що виникли із основних договорів, в обсязі та на умовах, що існують станом на 18.04.2016 за основними договорами, починаючи з дня передачі новому кредитору права грошової вимоги без будь-яких прав стосовно нарахування процентів за користування кредитними коштами згідно кредитних договорів, що само по собі, на думку відповідача-2, виключає надання фінансової послуги зі сторони нового кредитора. Оплатність договору про відступлення права вимоги не суперечить вимогам законодавства України. Крім того, відповідачі та третя особа звертають увагу суду на той факт, що спірні договори про відступлення прав вимоги не містять жодних ознак договору факторингу.

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 513 ЦК України правочин, щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

У ст. 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Правовідносини стосовно фінансування під відступлення права грошової вимоги урегульовано главою 73 ЦК України.

Так, частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (частина перша статті 1084 ЦК України).

Аналогічні положення закріплено і у пунктах 1.1., 1.2, 1.3., 2.1. Договору відступлення права вимоги №25/04 від 25.04.2016, відповідно до яких сторони погодили, що до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора в грошових та майнових зобов'язаннях, що виникли із основного договору-1 та основного договору-2, в обсязі і на умовах, що існують станом на 18 квітня 2016 року за основним договором-1 та основним договором-2, починаючи з дня передачі новому кредитору права грошової вимоги, в т.ч. право вимоги сплати інших платежів за основним договором-1 та основним договором-2 (в т.ч. процентів, пені, штрафів, інфляційних, 3% річних, прав на судовий захист тощо), всі інші права кредитора передбачені основним договором-1 та основним договором-2 та чинним законодавством України. Загальна сума прав вимоги за основним договором-1 та основним договором-2, що відступається первісним кредитором новому кредитору за цим договором, становить - 506516916,00 грн. Сторони встановлюють вартість відступлення вказаного в п.1.1. цього Договору права вимоги в розмірі 85010768 гривень (без ПДВ). Новий кредитор до підписання цього договору здійснив повний розрахунок за відступлення вказаного в п. 1.1. цього договору права вимоги, відповідно до умов укладеного сторонами попереднього договору про відступлення права вимоги від 02.03.2016.

Разом із тим щодо суб'єктного складу таких правовідносин частина третя статті 1079 ЦК України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Зокрема, у пункті 1 частини першої статті 1 Закону визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Згідно пункту 11 частини першої статті 4 Закону факторинг є фінансовою послугою.

У частині першій статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України у від 13.04.2016 у справі №3-238гс16.

З огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" відступило право вимоги за договором №80К-01Ю від 10.04.2012, №85К-01Ю від 31.08.2012 та іпотечним договором №3_01Ю/6 від 21.03.2013 Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, при цьому товариство "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" не є фінансовою установою у розумінні Закону, яка може надавати фінансові послуги у формі факторингу (не має відповідної ліцензії, відсутнє в Державному реєстрі фінансових утанов), останнє не може бути кредитором за зобов'язаннями за вищевказаними договорами.

За визначенням договору факторингу, цей договір спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. Таким чином, договір факторингу передбачає, передусім, обов'язковість платності за відступлення права грошової вимоги, та мету отримання додаткового доходу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України у постанові від 30.06.2011 у справі №35/395-10).

Визначення місця договору факторингу в системі цивільно-правових договорів, що опосередковують передачу права вимоги, має суттєве значення, оскільки, поміж іншого, таке розмежування визначає необхідність дотримання спеціальних вимог щодо особи, яка виступає фактором. За наведеним визначенням договору факторингу цей договір спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись, як плата за надану останнім фінансову послугу. Питання наявності ознак договору факторингу може поставати лише тоді, коли йдеться про професійну діяльність (наприклад, банку) по викупу боргових зобов'язань за суму, значно нижчу номіналу, крім того, така послуга може бути платною (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду від 03.03.2011 у справі №5020-4/210).

Як свідчить аналіз договору про відступлення права вимоги №25/04 від 25.04.2016, він містить ознаки договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги). Зокрема, договором передбачено, що грошова вимога до боржника на загальну суму 506516916,00 грн уступається кредитором (Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт") в обмін на грошові кошти в розмірі 85010768 грн, які новий кредитор (Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш") зобов'язалося сплатити останньому, тобто за умовами договору фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останньому грошової вимоги цієї особи до третьої особи (боржника); при цьому відступлення основного зобов'язання відбулося за суму, значно нижчу номіналу.

Згідно ч. 1. ст. 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

В інформаційному листі Головного територіального управління юстиції в м. Києві від 29.01.2016 за №3/28/1172 з питань посвідчення договорів відступлення прав вимоги за іпотечними договорами зазначено, що при відступлені прав вимоги зобов'язання не припиняється, не змінюється - залишається одним і тим самим; відбувається тільки зміна особи на стороні кредитодавця. Відповідна заміна відбувається і в іпотечному договорі - новий кредитодавець стає іпотекодержателем.

Відповідно до норми статті 1054 Цивільного кодексу України, в якій наведено перелік осіб, що виступають на стороні кредитодавця в кредитних правовідносинах. Такими, зокрема є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

Ні фізична особа, ні юридична особа, якщо вона не є банком або іншою фінансовою установою, не можуть бути іпотекодержателями за договором іпотеки, який забезпечує виконання зобов'язання за кредитним договором.

Згідно приписів п. 2.5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону (див., зокрема, абзац шостий підпункту 3.3, підпункт 3.6 і підпункт 3.7 пункту 3 цієї постанови).

За змістом п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), за змістом частини першої статті 227 ЦК України є оспорюваним. Ліцензія є необхідною для здійснення деяких видів господарської діяльності, зазначених у статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", а також у випадках, визначених Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" тощо.

З огляду на викладене, враховуючи те, що договір про відступлення права вимоги №25/04 від 25.04.2016 містить ознаки договору факторингу, вказаний договір укладено з порушенням законодавства в частині суб'єктного складу учасників договірних правовідносин, та як наслідок неправомірним було відступлення права вимоги за іпотечним договором, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання недійним з моменту вчинення договору про відступлення права вимоги №25/04 від 25.04.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" та визнання недійсним з моменту вчинення договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 25.04.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про скасування запису у Державний реєстр іпотек від 25.04.2016 про внесення змін до відомостей про суб'єктів іпотекодержателя: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", код ЄДРПОУ: 38194736 в записі про іпотеку №416805 від 21.03.2013, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на об'єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об'єкта.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Поняття визначені ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. (ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

У зв'язку із встановленням судом факту невідповідності спірного правочину нормам діючого законодавства, всі наслідки, які він спричинив підлягають скасуванню на підставі рішення суду.

Іпотека припиняється у разі, зокрема, визнання іпотечного договору недійсним (п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону "Про іпотеку").

Отже, у випадку скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасовуються записи про проведену державну реєстрацію прав.

З огляду на викладене, у зв'язку із встановлення судом факту, що договір про відступлення прав за іпотечними договорами від 25.04.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" не відповідає нормам законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги про скасування запису у Державному реєстрі іпотек від 25.04.2016 про внесення змін до відомостей про суб'єктів «Іпотекодержателя»: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", код ЄДРПОУ: 38194736 в записі про іпотеку №416805 від 21.03.2013 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Хімнафтомашпроект" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі №910/14157/16 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати недійсним з моменту вчинення Договір про відступлення прав за іпотечними договорами від 25.04.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною.

Скасувати запис у Державному реєстрі Іпотек від 25.04.2016 про внесення змін до відомостей про суб'єктів "Іпотекодержателя": Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", код ЄДРПОУ: 38194736 в записі про іпотеку №416805 від 21.03.2013.

Визнати недійсним з моменту вчинення Договір про відступлення права вимоги №25/04 від 25.04.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" на користь Публічного акціонерного товариства „Хімнафтомашпроект" 2067 (дві тисячі шістдесят сім) грн витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та 2273 (дві тисячі двісті сімдесят три) грн 70 коп витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" на користь Публічного акціонерного товариства „Хімнафтомашпроект" 2067 (дві тисячі шістдесят сім) грн витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та 2273 (дві тисячі двісті сімдесят три) грн 70 коп витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Матеріали справи №910/14157/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді А.І. Тищенко

К.В. Тарасенко