ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 червня 2017 року Справа № 913/381/17

Провадження №13/913/381/17

За позовом ОСОБА_1 компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача – Комунальне підприємство “Первомайськтеплокомуненерго” Первомайської міської ради, м. Золоте Луганської області

про стягнення 190764 грн. 38 коп.

Суддя Яресько Б.В.

Секретар судового засідання - Баглай Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 269/16 від 27.12.2016, НАК "Нафтогаз України";

від відповідача - не прибули.

Обставини спору: позивачем ОСОБА_1 компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ, заявлено позовні вимоги:

- стягнути на користь ДК “Газ України” з відповідача борг за зобов’язаннями березня 2016 по березень 2017 в розмірі 45 649 грн. 63 коп.;

- стягнути на користь ДК “Газ України” з відповідача пеню у розмірі 5 341 грн 13 коп.;

- стягнути на користь ДК “Газ України” з Відповідача штраф у розмірі 2 703 грн. 91 коп.;

- стягнути на користь ДК “Газ України” з Відповідача суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів з лютого 2016 по лютий 2017 у розмірі 53 856 грн. 58 коп.;

- стягнути на користь ДК “Газ України” з Відповідача 3% річних з 01.04.2017 по 28.04.2017 нараховані на заборгованість, яка виникла з березня 2016 по березень 2017 у розмірі 788 грн 27 коп.;

- стягнути на користь ДК “Газ України” з Відповідача інфляційні втрати, які виникли у зв'язку з несплатою заборгованості за Договором, яка підтверджена рішенням господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 913/442/16 за період з лютого 2016 по лютий 2017 у розмірі 79 858 грн. 77 коп.;

- стягнути на користь ДК “Газ України” з Відповідача 3% річних, які виникли у зв’язку з несплатою заборгованості за Договором, яка підтверджена рішенням господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 913/442/16 за період з 16.03.2016 по 28.04.2017 у розмірі 2 566 грн. 09 коп.;

- стягнути на користь ДК “Газ України” з Відповідача судовий збір у розмірі 2 861,47 грн. 47 коп.

Ухвалою суду від 04.05.2017 р. було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 22.05.2017 р. Про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 22.05.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом матеріалів не надав, участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив.

Розгляд справи було відкладено на 12 червня 2017 року.

23.05.2017 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 19.05.2017 р. відповідно до якого відповідач визнає позов частково, а саме в сумі боргу за договором № 14/12-257 від 31.05.2012 р. в сумі 45649 грн. 63 коп., індекс інфляції за період з 01.02.2016 р. по 28.02.2017 р. визнає частково в сумі 6258 грн. 57 коп. з заявлених за позовом 53856 грн. 58 коп., проти стягнення пені та 7% штрафу відповідач заперечує посилаючись на тяжке фінансове становище в наслідок проведення бойових дій на території Луганської області та просить суд стягнути лише суму основного боргу посилаючись на п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України.

12.06.2017 р. від позивача надійшла заява від 09.06.2017 р. № 31/13-2398 про зменшення ціни позову відповідно до якої він просить суд стягнути з відповідача:

- 45649 грн. 63 коп. борг за зобов’язаннями березня 2016 по березень 2017 р.

- 5341 грн. 13 коп. - пеня

- 2703 грн. 91 коп. - штраф

- 4695 грн. 44 коп. – втрати від інфляції з лютого 2016 р. по лютий 2017 р.

- 788 грн. 27 коп. – 3 % річних з 01.04.2017 р. по 28.04.2017 р.

- 9628 грн. 57 коп. – втрати від інфляції в зв’язку з несплатою заборгованості за договором, яка підтверджена рішенням господарського суду Луганської області від 04.04.2016 р. у справі № 913/442/16 за період з лютого 2016 р. по лютий 2017 р.

- 2566 грн. 09 коп. – 3 % річних в зв’язку з несплатою заборгованості за договором, яка підтверджена рішенням господарського суду Луганської області від 04.04.2016 р. у справі № 913/442/16 за період з 16.03.2016 р. по 28.04.2017 р.

- 1600 грн. – судовий збір.

Позивач заявлене клопотання про повернення суми зайво сплаченого судового збору в розмірі 1261 грн. 47 коп.

Згідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Зменшення розміру позовних вимог не порушує прав відповідача в зв’язку з чим суд приймає їх до розгляду та вирішує спір за позовними вимогами відповідно до заяви від 09.06.2017 р. № 31/13-2398

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечень проти них, суд установив наступне.

31.05.2012 між ОСОБА_1 компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та комунальним підприємством “Первомайськтеплокомуненерго” Первомайської міської ради було укладено договір про реструктуризацію заборгованості №14/12-257 від 31.05.2012, відповідно до умов якого кредитор та боржник домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу (надалі - "реструктуризація"), що виникла у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу № 06/10-1011-ТЕ-20 від 14.10.2010.

Відповідно до п. 1.2. договору сторони погодили, що загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно п.1.1. цього Договору, складає 842763,47 грн., станом на 31.03.12, що підтверджується актом звірки розрахунків.

Згідно п. 2.2. договору боржник зобов'язується сплатити у повному обсязі суму основного боргу, вказану у п.2.1. цього договору, шляхом сплати зобов’язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості (графік додається до договору та наявний в матеріалах справи).

В п. 3.4. договору сторони передбачили, що за прострочення виконання зобов'язань, вказаних у п.2.2. договору, боржник зобов'язується сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% (сім відсотків) від суми простроченого платежу. Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до 30.04.2032, а в частині виконання зобов'язань за договором - до їх повного здійснення.

04 квітня 2016 року господарським судом Луганської області по справі № 913/442/16 за позовом ОСОБА_1 компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до Комунального підприємства “Первомайськтеплокомуненерго” Первомайської міської ради було прийнято рішення про стягнення з Комунального підприємства “Первомайськтеплокомуненерго на користь ОСОБА_1 компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” основний борг в розмірі 77253 грн 22 коп., інфляційні витрати в розмірі 15390 грн 95 коп., 3% річних за період у розмірі 2308 грн 30 коп., пеню в розмірі 5508 грн 82 коп., штраф у розмірі грн. 86 коп., а також судовий збір у розмірі 1633 грн. 80 коп. Судом було встановлено факт невиконання відповідач – комунальним підприємством “Первомайськтеплокомуненерго” Первомайської міської ради зобов’язань за договором про реструктуризацію заборгованості №14/12-257 від 31.05.2012 та стягнута сума заборгованості за період з травня 2014 по лютий 2016 та неустойка та нарахування відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як зазначив позивач у позові, станом на час звернення до суду, відповідач не здійснив повної оплати по договору реструктуризації заборгованості №14/12-257 від 31.05.2012 в наслідок чого за період з березня 2016 по березень 2017 р. виникла заборгованість 45649 грн. 63 коп. Відповідно до п. 3.4. договору позивачем нарахована пені - 5341 грн. 13 коп., та штраф - 2703 грн. 91 коп. Крім того позивач просить стягнути з відповідача 4695 грн. 44 коп. – втрати від інфляції з лютого 2016 р. по лютий 2017 р. та - 788 грн. 27 коп. – 3 % річних з 01.04.2017 р. по 28.04.2017 р. відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача - 9628 грн. 57 коп. – втрати від інфляції в зв’язку з несплатою заборгованості за договором, яка підтверджена рішенням господарського суду Луганської області від 04.04.2016 р. у справі № 913/442/16 за період з лютого 2016 р. по лютий 2017 р.

- 2566 грн. 09 коп. – 3 % річних в зв’язку з несплатою заборгованості за договором, яка підтверджена рішенням господарського суду Луганської області від 04.04.2016 р. у справі № 913/442/16 за період з 16.03.2016 р. по 28.04.2017 р.

Відповідач позов визнає частково. Відповідач заперечує проти стягнення втрат від інфляції з лютого 2016 по лютий 2017 у розмірі 53 856 грн. 58 коп. які були заявлені в позовній заяві, згідно розрахунку відповідача до стягнення підлягає 6258 грн. 57 коп. Після зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача втрат від інфляції з лютого 2016 по лютий 2017 у розмірі 4695 грн. 44 коп.

Відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, а саме розмір пені та 7% штрафу посилаючись на п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, пояснюючи це тяжким матеріальним становищем.

Відповідач зазначає, що Комунальне підприємство “Первомайськтеплокомуненерго” Первомайської міської ради в результаті проведення антитерористичної операції на території міста Первомайська (підстава - Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року) опинилося в центрі активних дій АТО.

З 23 липня 2014 року діяльність підприємства була призупинена. У зв’язку з тимчасовою окупацією м. Первомайська, відповідно до вимог Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595, задля забезпечення відновлення роботи 27.11.2014 підприємство було переміщено на територію, підконтрольну Україні. 70% активів підприємства залишилось на окупованій території.

КП “Первомайськтеплокомуненерго” підпорядковане та підконтрольне Первомайській міській раді, її виконавчому комітету, безпосередньо спеціальному органу управління - управлінню житлово-комунального господарства та капітального будівництва Первомайської міської ради.

Єдиним уповноваженим органом, який має право прийняти рішення щодо Підприємства є власник майна територіальна громада м. Первомайська, яка залишилася на окупованій території, тому при виникненні багатьох питань, з якими підприємство неодноразово стикалося, які можливо вирішити тільки на підставі рішень власника, вирішити неможливо у зв’язку з його відсутністю. До сьогоднішнього дня законодавчо це питання не врегульовано.

Збитки підприємства станом на 31.03.2017 р. – 13032 тисяч грн.. Дохід від діяльності підприємства зменшився на 49,4% порівняно з 2013 та на 27,7% порівняно з 2014 р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Пунктом 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов’язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові обов’язки, в тому числі встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Згідно частини 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення заборгованість в сумі 45649 грн. 63 коп., пені - 5341 грн. 13 коп., штрафу - 2703 грн. 91 коп. та 4695 грн. 44 коп. – втрат від інфляції з лютого 2016 р. по лютий 2017 р., та - 788 грн. 27 коп. – 3 % річних з 01.04.2017 р. по 28.04.2017 р. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, розрахунком позивача та підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення - 9628 грн. 57 коп. – втрати від інфляції в зв’язку з несплатою заборгованості за договором, яка підтверджена рішенням господарського суду Луганської області від 04.04.2016 р. у справі № 913/442/16 за період з лютого 2016 р. по лютий 2017 р., та 2566 грн. 09 коп. – 3 % річних в зв’язку з несплатою заборгованості за договором, яка підтверджена рішенням господарського суду Луганської області від 04.04.2016 р. у справі № 913/442/16 за період з 16.03.2016 р. по 28.04.2017 р. також задовольняються судом з огляду на наступне.

Відповідачем не надано доказів належного виконання рішення господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 913/442/16.

Пунктом 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» передбачено, що за відсутності інших підстав припинення зобов’язання, передбачених договором або законом, зобов’язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов’язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата інфляційних нарахувань і трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно із Законом України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України Про інформацію є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Згідно п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (надалі - постанова Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013) зазначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до п. 1.3 постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013 зазначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

З огляду на те, що згадану статтю 625 Цивільного кодексу України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань суд погодився з наданим позивачем до суду розрахунком, в зв’язку з чим вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення пені та штрафу суд його відхиляє з огляду на наступне.

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд дійсно має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (ч. 1 ст. 233 ГК України).

Схоже правило міститься в ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання закріплено в п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Судом встановлено, що в даному випадку відповідач прострочив виконання зобов’язання не за договором на поставку природного газу, а вже за договором про реструктуризацію заборгованості відповідно до якого відповідачу була надано розстрочка на строк з 2012 по 2032 рік. Крім того судом встановлено, що відповідач систематично не виконує і зазначений договір про реструктуризацію про що свідчать як матеріали справи, так і рішення господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 913/442/16.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення пені та штрафу.

Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі в сумі 1600 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Первомайськтеплокомуненерго” (код ЄДРПОУ 32082152, місцезнаходження: 93295, Луганська область, Попаснянський район, місто Золоте, вул. Луначарського, буд. 22А) на користь ОСОБА_1 компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (ЄДРПОУ 31301827, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1): 45649 грн. 63 коп. борг, 5341 грн. 13 коп. – пеня, 2703 грн. 91 коп. – штраф, 4695 грн. 44 коп. – втрати від інфляції з лютого 2016 р. по лютий 2017 р.; 788 грн. 27 коп. – 3 % річних з 01.04.2017 р. по 28.04.2017 р. 9628 грн. 57 коп. – втрати від інфляції в зв’язку з несплатою заборгованості за договором, яка підтверджена рішенням господарського суду Луганської області від 04.04.2016 р. у справі № 913/442/16 за період з лютого 2016 р. по лютий 2017 р.; 2566 грн. 09 коп. – 3 % річних в зв’язку з несплатою заборгованості за договором, яка підтверджена рішенням господарського суду Луганської області від 04.04.2016 р. у справі № 913/442/16 за період з 16.03.2016 р. по 28.04.2017 р.; 1600 грн. – судовий збір.

Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16 червня 2017 р.

Суддя Б.В. Яресько