Номер провадження 2/725/72/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2017 року м. Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого – судді: Войтуна О.Б.,

при секретарі: Балинській Н.В.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідачів: ОСОБА_2

відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 про усунення перешкод у користуванні спільною власністю, встановлення порядку користування підвальними приміщеннями та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_27, ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_3, ОСОБА_24, ОСОБА_22, ОСОБА_23 Іванович, ОСОБА_7, ОСОБА_26, ОСОБА_25 про встановлення порядку користуванням майном, що перебуває у спільній частковій власності та позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_28 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_29 (правонаступники ОСОБА_30, ОСОБА_13Т.), ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_27, ОСОБА_31, ОСОБА_21, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування підвальними приміщеннями , -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі за первісним позовом ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_29 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_27, ОСОБА_21, ОСОБА_5, ОСОБА_31, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні спільною власністю, встановлення порядку користування підвальними приміщеннями.

У зв'язку з відчуженням позивачем за первісним позовом ОСОБА_29 права власності на квартиру №13 у багатоквартирному будинку по вулиці Микулі Кароля, 4 судом в якості правонаступників було залучено на стороні позивачів за первісним позовом ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15.

За клопотанням позивачів за первісним позовом судом також було залучено до розгляду справи у якості співвідповідачів за первісним позовом ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_24, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_7, замінено відповідача ОСОБА_31 на ОСОБА_24, як належного співвідповідача.

Позивачі за первісним позовом неодноразово змінювали розмір позовних вимог. З врахуванням останньої редакції позовної заяви, яка надійшла до канцелярії суду 06.12.2016р., позивачів за первісним позовом просили суд: 1) усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні громадянами ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 своїми частками у спільній власності шляхом зобов'язання ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_24, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_7, ОСОБА_3 зняти замки з входу у підвальні приміщення багатоквартирного житлового будинку вул. ОСОБА_32 (Каола ОСОБА_33), 4, м.Чернівці та усунути всі інші перешкоди, які унеможливлюють чи перешкоджають співмешканцям будинку №4 вільно користуватися своєю часткою у спільному майні; 2) визначити для співвласників багатоквартирного житлового будинку вул. Мікулі Кароля 4, м.Чернівці порядок користування підвальними приміщеннями житлового будинку, згідно якого: - позивачі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, спільно з третьою особою ОСОБА_28, спільно із відповідачами ОСОБА_26 та ОСОБА_18 — отримують право користування підвалом №ІХ площею 15,10 кв.м., підвалом №Х площею 16,90 кв.м., підвалом №VIII площею 17,60 кв.м.; - відповідачі - ОСОБА_16, ОСОБА_25, ОСОБА_17, ОСОБА_3, ОСОБА_19, ОСОБА_24, ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_7 отримують у користування підвальні приміщення №I-2 площею 3,20 кв.м., №II-2 площею 9,20 кв.м., №III площею 5,30 кв.м., №IV-1 площею 3,60 кв.м., №IV-2 площею 4,70 кв.м., №VI площею 5,10 кв.м., №VIІ площею 12,70 кв.м., №XI-1 площею 10,10 кв.м., №XI-2 площею 9,90 кв.м.; - залишається у загальному користуванні усіх співвласників будинку №4 коридор цифра “V” площею 33,50 м.кв, коридор І-1 площею 7,20 кв.м., коридор ІІ-1 площею 4,50 кв.м.; 3) встановити заборону співвласникам багатоквартирного будинку №4 по вул. К.Лібкнехта, м.Чернівці вчиняти дії по блокуванню коридору цифра “V” площею 33,50 м.кв, коридор І-1 площею 7,20 кв.м., коридор ІІ-1 площею 4,50 кв.м.., який залишився у загальному користуванні, чи вчиняти інші перешкоди, які б унеможливлювали доступ співвласників до належної їм частки у підвальних приміщеннях.

Відповідачі за первісним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_16, ОСОБА_25, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_26, ОСОБА_19, ОСОБА_24, ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_7, ОСОБА_3, - звернулися із зустрічним позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 14.02.2017р., позивачів за зустрічним позовом просили встановити для співвласників житлового будинку №4 по вулиці К.Лібкнехта в м.Чернівці порядок володіння та користування підвальними приміщеннями житлового будинку, визначений у експертному висновку під варіантом 1.1, згідно якого: власники квартири №1 ОСОБА_16 та ОСОБА_25 отримують право володіння та користування підвалом №VI площею 5,10 кв.м.; власник квартири №2 ОСОБА_17 отримує право володіння та користування підвалом І^{ІІ площею 3,20 кв.м.; власники квартири №3 ОСОБА_18 та ОСОБА_26 отримуються право володіння та користування підвалом ІІІІ площею 9,20 кв.м.; власники квартири №4 та №16 ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 отримуються право володіння та користування підвалом №VІІІ площею 17,70 кв.м.; власники квартир №5 та №15 ОСОБА_12 та ОСОБА_34 отримують право володіння та користування підвалом №Х площею 16,90 кв.м.; власник квартири №6 ОСОБА_9 отримує право володіння та користування підвалом №ІV І площею 3,60 кв.м.; власник квартири №8 ОСОБА_27 отримує право володіння та користування підвалом №ІV ІІ площею 4,7 кв.м.; власники квартир №9 та №14 ОСОБА_24, ОСОБА_6 та ОСОБА_23 отримують право володіння та користування підвалом №ІХ площею 15,10 кв.м.; власник квартири №10 ОСОБА_21 та ОСОБА_20 отримують право володіння та користування підвалом №VІІ площею 12,7 кв.м.; власник квартири №11 ОСОБА_5 отримує право володіння та користування підвалом № ІХ І площею 10,10 кв.м.; власник квартири №12 ОСОБА_10 отримує право володіння та користування підвалом № ІІІ площею 5,30 кв.м.; власники квартири №13 ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 отримують право володіння та користування підвалом № ХІ ІІ площею 9,90 кв.м.; приміщення підвалів №V І площею 33,00 кв.м. та № І І площею 7,20 кв.м., № ІІІ площею 4,50 кв.м. залишити у спільному користуванні співвласників — мешканців житлового будинку №4 по вулиці К.Мікулі.}

До суду також надійшла позовна заява третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_28 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_29, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_27, ОСОБА_31. ОСОБА_21, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_3. Третя особа із самостійними вимогами на предмет спору — ОСОБА_28, просила суд визначити для співвласників багатоквартирного житлового будинку вул.К.Лібкнехта, 4, м.Чернівці порядок користування підвальними приміщеннями житлового будинку, згідно якого: - позивач ОСОБА_28 спільно із відповідачами, — позивачами за первісним позовом: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_29 отримують право користування підвалом №ІХ площею 14,70 кв.м., підвалом №Х площею 17,60 кв.м., підвалом №VIII площею 17,60 кв.м., що разом становить 66,65 кв.м; - відповідачі за первісним позовом; - ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_27, ОСОБА_35, ОСОБА_21, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_36, ОСОБА_4, ОСОБА_3 отримують у користування підвальні приміщення №I площею 10,20 кв.м., №II площею 14,00 кв.м., №III площею 5,30 кв.м., №IV площею 8,30 кв.м., №VI площею 7,00 кв.м., №VIІ площею 11,60 кв.м., №XI площею 18,70 кв.м., що становить 91,85 кв.м.; - залишається у загальному користуванні усіх співвласників будинку №4 коридор цифра “V” площею 33,50 м.кв.

За клопотанням відповідачів за первісним позовом — позивачів за зустрічним позовом, до розгляду справи було залучено третю особу на стороні відповідача — Чернівецьку міську раду.

В судове засідання 30 травня 2017 року з'явилися представник позивачів за первісним позовом ОСОБА_11, ОСОБА_13 - ОСОБА_1. В судове засідання з'явилися представник ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_2. В судове засідання також з'явилися відповідачі за первісним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7.

Представник позивачів за первісним позовом ОСОБА_37 подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Позивач ОСОБА_14 подав заяву від 01.10.2015р., в якій позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити, справу розглянути без участі ОСОБА_14

Третя особа із самостійними вимогами на предмет спору — ОСОБА_28, подала заяву, в якій просила розглянути справи без її участі.

Також до суду надійшли заява за підписом відповідачів ОСОБА_18 та заява за підписом ОСОБА_26, власників квартири №3, які позовні вимоги за первісним позовом визнали у повному обсязі та просили встановити порядок користування підвальними приміщеннями їх спільно із позивачами за первісним позовом.

Інші сторони не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомили.

ОСОБА_38 ч.2, 3, 4 ст.169 ЦПК України, неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших осіб, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду.

Представник позивачів за первісним позовом заявлений позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити. Проти зустрічного позову заперечував. В обгрунтування своїх позовом вимог вказував, що позивачі та відповідач є співвласниками багатоквартирного житлового будинку №4 по вулиці М.Кароля, м.Чернівці, в якому відповідачі протягом тривалого часу користуються підвальними приміщеннями, а позивачі не мають можливості користуватися підвалами. Вказував, що відповідачами здійснюються перешкоди у доступі до підвальних приміщень будинку. Крім того, позивач посилався на те, що відповідно до ст.ст. 357, 358 ЦК України, позивачі спільно із відповідачами мають право користуватися підвальними приміщеннями будинку і площа користування підвальними приміщеннями позивачів повинна розраховуватися пропорційно до площі житлових та нежитлових приміщень, які перебувають у власності позивачів. Позивачі вказують, що на їх замовлення було проведено експертне дослідження №14058 від 21.06.2014р., яким підтверджується, що позивачі мають право на безперешкодне користування підвальними приміщеннями площею 57,00 кв.м. із загальної площі підвалів 158,50 кв.м.

Відповідачі за первісним позовом — позивачі за зустрічним позовом та їхній представник позовні вимоги за зустрічним позовом підтримали у повному обсязі з врахуванням останньої заяви про збільшення позовних вимог. Первісний позов та позов третьої особи із самостійними вимогами за предмет спору не визнавали, заперечували проти їх задоволення. В обґрунтування своїх вимог та заперечень вказували, що позивачі за зустрічним позовом та треті особи на стороні позивача не чинять жодних перешкод у користуванні підвальними приміщеннями іншими мешканцями будинку. Позивачі за зустрічним позовом вказували, що право користуватися підвальними приміщеннями мають лише особи, які проживають у будинку, тобто, мешканці цього будинку, а тому, власники нежитлових приміщень не мають права користуватися підвальними приміщеннями у будинку по вул. М.Кароля, 4. Крім того, позивачі за зустрічним позовом вважають, що виходячи із ст. 357 ЦК України, визначення порядку користування підвальними приміщеннями повинно відбуватися виходячи із принципу рівності часток співвласників у спільному майні.

Судом встановлено, що сторони по справі є співвласниками житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку №4 по вулиці Мікулі Кароля, місто Чернівці.

ОСОБА_38 даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_9 являється власником квартири №6 в зазначеному будинку, ОСОБА_10 є власником квартири №12, ОСОБА_12 є власником квартири №5, у власності ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 перебуває квартира №13, ОСОБА_11 є власником нежитлових приміщень №18-1 — 18-7 літ. "А" площею 118,90 кв.м., ОСОБА_28 є власником нежитлових приміщень першого поверху №13а-1 — 13а-6 літ. "А" площею 65,60 кв.м., у власності ОСОБА_16 та ОСОБА_25 перебуває квартира №1, у власності ОСОБА_17 наявна квартира №2, ОСОБА_26 та ОСОБА_18 є власниками квартири №3, ОСОБА_3 є власником квартири №4, у власності ОСОБА_19 перебуває квартира №8, ОСОБА_24 є власником квартири №9, у власності ОСОБА_21, ОСОБА_20 наявна квартира №10, ОСОБА_5 є власником квартири №11, на праві власності ОСОБА_6, ОСОБА_22, ОСОБА_23 належить квартира №14, ОСОБА_8 є власником квартири №15, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 є власниками квартири №16.

Так, судом було досліджено наявний в матеріалах справи лист Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради №С-661/0-03/01 від 05.05.2015р., зі змісту якого вбачається, що підвальні приміщення були розподілені самостійно між мешканцями будинку, рішення про закріплення підвальних приміщень не приймалося, на час складення листа за власникам квартир №6 та №12, а також нежитлових приміщень — підвальні приміщення не закріплені.

Судом встановлено, що ТОВ “Торговий дім “Укрвторресурс” надає послуги комунального обслуговування багатоквартирного будинку №4 по вул.Микулі Кароля.

ОСОБА_38 листа ТОВ “ТД “Укрвторресурс” №899 від 24.12.2014р. вказується, що в будинку №4 по вул.К.Лібнекхта на день обстеження підвальних приміщень, а саме 23.12.2014р., виявлено всі підсобки розташовані в підвальних приміщеннях закриті на замки.

Крім того, судом під час засідання досліджено акт про залиття (аварію), що трапилася на системі холодного водопостачання від 23.06.2016р., відповідно до якого виявлено накопичення води в підвальних приміщеннях №ІХ, №Х та приміщенні фітнес-центру будинку №4 по вул.Мікулі Кароля. Причиною залиття встановлено різке підняття рівня ґрунтовних вод внаслідок атмосферних опадів. Зазначений акт складений у присутності заступника директора ТОВ “ТД Укрвторресурс” ОСОБА_39, головного інженера ОСОБА_40, начальника виробничої дільниці ОСОБА_41, мешканця ОСОБА_11

Також до матеріалів справи додано лист ТОВ “Торговий дім “Укрвторресурс” №9-69/2 від 24.06.2016р., в якому ТОВ “Торговий дім “Укрвторресурс” пропонує мешканцям будинку за власний рахунок виконати роботи інженерно-технічного характеру, які включали б гідроізоляцію внутрішніх та зовнішніх стін та дренування із зниженням рівня ґрунтових вод, влаштування вентилювання та відведення накопичених стоків у дренажну систем з метою уникнення підтоплень у майбутньому.

Позивачі за зустрічним позовом надали суду покази, в яких заперечують факт залиття підвалів №ІХ, №Х, стверджують, що зазначені підвали були сухими. Вказували, що залиття підвальних приміщень, які належать позивачам, зокрема, фітнес-центру, трапляється внаслідок інших обставин, які не пов'язані з будь-якими аваріями у підвалах №ІХ, №Х.

В судовому засіданні в якості свідка було допитано головного інженера ТОВ “ТД “Укрвторресурс” - ОСОБА_40, який вказав, що дійсно був присутній під час складання акту залиття від 23.06.2016р., а також був свідком безпосереднього залиття у підвальних приміщеннях, що відображено в актах фотофіксації, доданих до акту. Свідок повідомив, що 20.06.2016р. сталася аварія, що спричинила залиття частини підвальних приміщень у будинку по вулиці Мікулі Кароля, 4.

В судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_41, яка повідомила, що працює в ТОВ “ТД “Укрвторресурс”, і дійсно підписувала акт про залиття від 23.06.2016р., хоча сама безпосередньо не була на місці аварії, не бачила наслідків залиття, але повністю довіряє словам ОСОБА_40, який був свідком залиття. За останніх три роки свідок неодноразово входила до складу різних комісій, які обстежували стан будинку, в якому проживають позивачі та відповідачі. Крім того, повідомила, що приблизно 24-26 травня 2017р. знову сталася аварія вхідного отвору труби водопостачання до будинку, що спричинило просочення води до підвальних приміщень, дана аварія була усунута працівниками КП “Чернівціводоканал”. Залиття підвалів інколи трапляється через розташування будинку в низовині внаслідок стоку дощових вод.

За спільним клопотанням позивачів за зустрічним позовом та позивачів за первісним позовом ухвалою суду від 09.11.2015р. по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, на питання якої судовим експертом було надано відповіді, які викладені у висновку судової будівельно-технічної експертизи №15131 від 14.04.2016р.

Крім того, за спільним клопотанням позивачів за зустрічним позовом та позивачів за первісним позовом ухвалою суду від 14.07.2016р. по справі було призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу на питання якої судовим експертом було надано відповіді, які викладені висновку судової будівельно-технічної експертизи №16080, складеного 29.09.2016р.

Суд, дослідивши та проаналізувавши в сукупності докази по справі та пояснення сторін приходить до висновку, що первісний позов, зустрічний позов, та позов третьої особи зі самостійними вимогами на предмет спору є обґрунтованим в частині і підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав:

ОСОБА_38 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 ЦК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частини 1, 3, 7 ст. 319 ЦК України).

ОСОБА_38 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що як і позивачі за первісним позовом, так і позивачі за зустрічним позовом, третя особа із самостійними вимогами на предмет спору, а також окремі відповідачі за первісним позовом — ОСОБА_26 та ОСОБА_18, бажають, щоб суд встановив порядок користування підвальними приміщеннями.

Між співвласниками багатоквартирного будинку не має письмової домовленості чи договору про визначення порядку користування підвальними приміщеннями, що підтверджується листом Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради №С-661/0-03/01 від 05.05.2015р., а також показами сторін по справі.

На час розгляду справи між сторонами існує конфлікт у користуванні підвальними приміщеннями, який полягає в тому, що позивачі за первісним позовом не мають у своєму користуванні підвальних приміщень. Відповідачі за первісним позовом — позивачі за зустрічним позовом не заперечують проти права користування підвальними приміщеннями позивачів за первісним позовом: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 В той же час, відповідачі за первісним позовом — позивачі за зустрічним позовом стверджують, що ОСОБА_11 та третя особа — ОСОБА_28 - не мають права користуватися підвальними приміщеннями, тому що є власниками нежитлових приміщень даного будинку, і, відповідно, не проживають у будинку, й не є мешканцями цього будинку. Разом з тим, відповідачі за первісним позовом - позивачі за зустрічним позовом вказують, що ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 раніше не зверталися до них із проханням надати їм у користування підвальні приміщення.

За таких обставин, суд виходить з того, що необхідність встановлення порядку користування підвальними приміщеннями будинку по вулиці Мікулі Кароля, 4, - сторонами по справі не оспорюється.

Відповідно до ч.1, 2 ст.357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно (стаття 358 ЦК України).

Пунктом 4 рішення Конституційного Суду України №14-рп/2011 від 09.11.2011р. по справі №1-22/2011 встановлено, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям "мешканці" треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб'єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об'єкт - допоміжні приміщення.

У аб.2 п.4.2 рішенні Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 02.03.2004р. по справі №1-2/200 вказано, що допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону(2482-12), стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

В абзацах 3 - 5 пункту 4.3 вищезазначеного рішення Конституційного Суду України №4-рп/2004 зроблено висновок, що правовий режим майна, що перебуває у спільній власності власників квартир, має визначатися, відповідно до Конституції України (пункт 7 частини першої статті 92), виключно законами України. ОСОБА_38 зі статтею 19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" спільне майно власників квартир складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у їх спільній сумісній власності і не підлягає відчуженню, загальне майно - у спільній частковій власності. Відповідно до цього Закону співвласники допоміжних приміщень мають право розпоряджатися ними в межах, встановлених зазначеним Законом та цивільним законодавством. Таким чином, питання щодо згоди власників квартир - співвласників допоміжних приміщень багатоквартирного будинку - на надбудову поверхів, улаштування мансард і т.ін. з використанням при цьому конструктивних елементів будинку, як і на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо), має вирішуватися відповідно до законів про власність та інших законів України, передусім Цивільного кодексу України.

Суд звертає увагу, що стаття 19 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”, на яку посилався Конституційний Суд України у своєму рішення, виключена згідно Закону № 417-VIII від 14.05.2015р.

Оскільки позов було подано у березні 2015 року, станом на дату звернення сторін до суду, дана правова норма була діючою.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1Закону № 417-VIII від 14.05.2015, який набрав законної сили з 01.07.2015р., співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

ОСОБА_38 ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Суд доходить висновку, що як і законодавством, що діяло на момент звернення сторін до суду із позовом, так і згідно із змінами в законодавстві від 14.05.2015р., відсутні обмеження щодо заборони співвласниками багатоквартирного будинку, які володіють нежитловими приміщеннями, права користуватися допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку.

З огляду на вищенаведені положення законодавства України, власники нежитлових приміщень у будинку по вул.Мікулі Кароля, 4 — також вправі безперешкодно користуватися допоміжними приміщеннями у будинку, в тому числі, підвальними приміщеннями.

При визначені розміру площ підвальних приміщень, які встановлюються сторонам для користування, суд виходить з наступного:

ОСОБА_38 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015р. “Про практику застосування cудами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок”, із метою забезпечення правильного та однакового застосування законодавства під час розгляду спорів щодо права власності на житловий будинок суди застосовують у частині, що не суперечить чинному законодавству, роз’яснення постанов Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок».

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991р. (зі змінами і доповненнями) “Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок”, якщо виділ частки будинку в натурі не можливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення можуть бути залишені в загальному користуванні співвласників.

Відповідно до ст.ст. 357, 358 ЦК України співвласники можуть за спільною згодою визначити порядок користування майном, яке є спільною власністю, а у разі відсутності такої згоди — такий порядок може визначатися судом.

ОСОБА_38 ст.1 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” у редакції Закону, яка діяла станом на дату звернення сторін до суду, загальне майно - частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об'єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо); допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення); нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин; неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку.

ОСОБА_38 ст.19 Закону України №2866-III, спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню. Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку. Власники приміщень володіють, користуються і у встановлених цим Законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються спільним майном. При відчуженні приміщення в жилому будинку право на частку неподільного майна підлягає відчуженню разом з приміщенням без виділення частки в натурі. Об'єкти права спільної власності на майно можуть бути передані в користування фізичній або юридичній особі або групі осіб у разі, якщо це не пов'язано з порушенням прав і інтересів інших співвласників неподільного та загального майна, які охороняються законом.

ОСОБА_38 ч.1, 2 ст.357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Як уже встановлено судом, стаття 19 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” виключена згідно Закону № 417-VIII від 14.05.2015р.

Уже після звернення сторін до суду із позовом, з 01.07.2016р. набрав законної сили Закон України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, згідно статті 1 якого багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об’єктами нерухомого майна; допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об’єктом нерухомого майна; 5) співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; 6) спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Отже, законодавство, що діяло на момент звернення сторін до суду із позовом, не суперечить законодавству, що набрало законної сили після 01.07.2016р., і однаково визначає розмір частки у користування спільним майном з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання майна.

Предмет спору становить користування підвальними приміщеннями, які відносяться до загальних допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, але не є конструктивними елементами будинку, технічним обладнанням будинку.

Сторони не ставлять у своїх позовних вимогах питання про виділ частки у спільному майні чи відчуження частини спільного майна на користь інших осіб.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість встановлення порядку користування підвальними приміщеннями багатоквартирного будинку судовим рішенням внаслідок відсутності згоди усіх співвласників багатоквартирного будинку.

Позивачі за первісним позовом просили суд встановити порядок користування підвальними приміщеннями виходячи із принципу пропорційності частки у праві користування підвалами до площі приміщення, які належать на праві власності кожному співвласнику будинку.

Відповідачі за первісним позовом — позивачі за зустрічним позовом просили суд встановити порядок користування підвальними приміщеннями виходячи із принципу рівності частки у праві користування підвальними приміщеннями кожного співвласника (за виключенням власників нежитлових приміщень), а також враховуючи що деякі співвласники протягом багатьох років користуються окремими приміщеннями підвалів.

ОСОБА_38 ст.66 ЦПК України, висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом. Відповідно до ч.1, 3, 4, 6, 7 ст.147 ЦПК України, Експертиза проводиться в суді або поза судом, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання. У висновку експерта обов'язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час проведення експертизи встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право свої міркування про ці обставини включити до свого висновку. Висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу. Незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в рішенні або ухвалі.

За статтею 150 ЦПК України передбачено, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

З метою дослідження дійсної площі підвальних приміщень, можливих варіантів користування підвальними приміщеннями та часток кожного співвласника багатоквартирного будинку у загальній площі будинку судом було призначено будівельно-технічну експертизу по справі, оскільки у суду відсутні спеціальні інженерно-будівельні знання, необхідні для вирішення питань, поставлених експерту.

За результатами висновку судової будівельно-технічної експертизи №15131 від 14.04.2016р. та висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи №16080 від 29.09.2016р. призначеним судом експертом було встановлено, що площа квартири №1 становить 36,20 кв.м., що дорівнює 40/1000 частці у загальній площі будинку №4 по вулиці Мікулі Кароля, площа квартири №2 становить 28,00 кв.м., що дорівнює 31/1000 загальної площі, площа квартири №3 — 52,70 кв.м., що дорівнює 58/1000 частки загальної площі, площа квартири №4 — 44,70 кв.м., що становить 49/1000 частки загальної площі, площа квартири №5 — 71,30 кв.м., що становить 78/1000 частки загальної площі, площа квартири №6 — 23,00 кв.м., що становить 25/1000 частки загальної площі, площа квартири №8 — 36,60 кв.м., що становить 40/1000 частки загальної площі, площа квартири №9 — 29,10 кв.м., що становить 32/1000 частки загальної площі, площа квартири №10 — 40,20 кв.м., що становить 44/1000 частки загальної площі, площа квартири №11 — 31,50 кв.м., що становить 34/1000 частки загальної площі, площа квартири №12 — 46,80 кв.м., що становить 51/1000 частки загальної площі, площа квартири №13 — 57,00 кв.м., що становить 62/1000 частки загальної площі, площа нежитлового приміщення №13а-1 — 13а-6 — 65,60 кв.м., що становить 72/1000 частки загальної площі, площа квартири №14 — 91,90 кв.м., що становить 101/1000 частки загальної площі, площа квартири №15 — 72,50 кв.м., що становить 79/1000 частки загальної площі, площа квартири №16 — 67,90 кв.м., що становить 74/1000 частки загальної площі, площа підвалу №18-1 — 18-7 — 118,90 кв.м., що становить 130/1000 частки загальної площі.

Суд не приймає до уваги варіанти 1.1 — 1.3 порядку виділу у користування підвальних приміщень згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №15131 від 14.04.2016р. та варіанти 1.1 — 1.6 висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи №16080 від 29.09.2016р., оскільки такі варіанти розроблені експертом з відступом від ідеальних часток співвласників багатоквартирного будинку, а також без врахування права власників нежитлових приміщень на користування допоміжними приміщеннями будинку.

У висновку судової будівельно-технічної експертизи №15131 від 14.04.2016р. експертом було викладено варіанти 2.1 — 2.4 визначення порядку користування підвальними приміщеннями без відступу від ідеальних часток для користування окремо власникам квартир №5, №6, №12, №13 і нежитлових приміщень №13а- 1–13а-6 і №18-1–18-7, з урахуванням їх сукупної частки 418/1000, та власникам квартир №1, №2, №3, №4, №8, №9, №10, №11, №14, №15, №16, з урахуванням їх сукупної частки 582/1000.

У висновку судової будівельно-технічної експертизи №16080 від 29.09.2016р. експертом досліджувалася можливість встановлення порядку користування підвальними приміщеннями будинку №4 по вулиці Мікулі Кароля в м. Чернівці, для користування окремо власникам квартир №3, №5, №6, №12, №13 і нежитлових приміщень №13а-1–13а-6 і №18-1–18-7, з урахуванням їх сукупної частки 418/1000, та власникам квартир №1, №2, №4, №8, №9, №10, №11, №14, №15, №16, з урахуванням їх сукупної частки 582/1000, без та з відступом від ідеальних часток. Експертом розроблено без відступу від ідеальних часток варіанти 2.1 — 2.4 та 3.7.

Оскільки експертом досліджена можливість встановлення порядку користування підвальними приміщеннями без відступу від ідеальних часток, судом не беруться до уваги розроблені експертом варіанти встановлення порядку користування підвальними приміщеннями, які передбачають надання позивачам чи відповідачам більшої площі підвальних приміщень, ніж становить їхня частка у загальній площі будинку, оскільки такий нерівномірний поділ приведе до порушення прав однієї чи іншої сторони та порушення принципу рівності сторін.

Суд вирішив за недоцільне встановлювати порядок користування підвальними приміщеннями згідно варіанту 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 висновку судової будівельно-технічної експертизи №16080 від 29.09.2016р., тому що дані варіанти передбачають спільне користування підвалами №IV, ХІ, як позивачів за первісним позовом, так і відповідачів за первісним позовом, що, з огляду на існуючий конфлікт між сторонами, не приведе до ефективного вирішення спору по суті.

Таким чином, судом досліджується запропонований експертом варіант 3.7 висновку судової будівельно-технічної експертизи №16080 від 29.09.2016р., відповідно до якого експертом пропонується власникам 476/1000 частки (власникам квартир №3, №5, №6, №12, №13 та нежитлових приміщень №13а-1 — 13а-6, №18-1 — 18-7) визначити у користування підвальні приміщення №ІХ площею 15,10 кв.м., №Х площею 16,90 кв.м., №ХІ загальною площею 20 кв.м. (що складається з №ХІ ^{І площею 10,10 кв.м. та №ХІ ІІ площею 9,90 кв.м.), коридор №V І -2 площею 3,9 кв.м. Власникам 524/1000 часток (власникам квартир №1, №2, №4, №8, №9, №10, №11, №14, №15, №16) визначити у користування підвали №І І площею 3,20 кв.м., №ІІ ІІ площею 9,20 кв.м., №ІІІ площею 5,30 кв.м., №ІV І площею 3,60 кв.м., № ІV ІІ площею 4,70 кв.м., №VІ площею 5,10 кв.м., №VІІ площею 12,70 кв.м., №VІІІ площею 17,70 кв.м. Залишити у спільному користуванні всіх співвласників будинку приміщення №І І, №ІІ І, №V I -1.}

Суд частково не погоджується з варіантом 3.7 висновку судової будівельно-технічної експертизи №16080 від 29.09.2016р., щодо визначення коридору №V ^{І -2 площею 3,9 кв.м. власникам 476/1000 частки, оскільки зі змісту ст.ст. 1, 19 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” в редакції Закону на дату звернення до суду, вбачається, що коридор належить до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку, а тому частина коридору не може бути визначена у користування окремим співвласникам будинку.}

^{За таких обставин суд дійшов висновку про частково задоволення позовних вимог за первісним позовом, часткове задоволення позовних вимог за зустрічним позовом, часткове задоволення позовних вимог за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору.}

^{Суд відхиляє доводи позивачів за первісним позовом про встановлення їм права користування підвалом №VІІІ площею 17,60 кв.м., тому що встановлення такого порядку користування підвалами без відступу від ідеальних часток співвласників не встановлено експертом, а також, позивачі не надали суду обґрунтованих доводів на підтвердження їхнього права користування підвалом №VІІІ.}

^{Суд відхиляє доводи позивачів за зустрічним позовом про встановлення права користування підвальними приміщеннями з урахуванням принципу рівності часток, оскільки такі вимоги суперечать, як законодавству, що діяло станом на дату звернення сторін із позовом до суду, так і нормам Закону, що набрав законної сили з 01.07.2015р. Із позовних вимог позивачів за зустрічним позовом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, вбачається, що позивачі за зустрічним позовом не дотримуються принципу рівності часток, оскільки площі підвальних приміщень, про встановлення порядку користування яких позивачі за зустрічним позовом ставлять питання, планується розподілити нерівномірно між позивачами за зустрічним позовом та іншими особами, що може порушувати права окремих співвласників будинку №4.}

^{Щодо позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_28, суд звертає увагу, що серед інших, позов заявлений до ОСОБА_31. В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_31 не є власником приміщень чи квартир у будинку, а тому не може бути відповідачем по справі. За клопотанням позивачів за первісним позовом, ОСОБА_31 був замінений на належного відповідача — ОСОБА_24 За таких обставин слід відмовити частково у задоволенні позовних вимог ОСОБА_28 у частині вимог до ОСОБА_31}

^{Позивачі за первісним позовом просили суд також усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні позивачами своїми частками у спільній власності шляхом зобов'язання відповідачів за первісним позовом зняти замки з входу у підвальні приміщення багатоквартирного житлового будинку вул. Мікулі Кароля, 4, м.Чернівці та усунути всі інші перешкоди, які унеможливлюють чи перешкоджають співмешканцям будинку №4 вільно користуватися своєю часткою у спільному майні суд виходить з наступного:}

^{Обставинами справи підтверджується, що вхід до підвальних приміщень закритий на замки, що вбачається з акту обстеження підвальних приміщень листа ТОВ “ТД “Укрвторресурс” №899 від 24.12.2014р. Також, ця обставина встановлена судовим експертом при проведенні судової експертизи та дослідженні площі підвальних приміщень. Крім того, відповідачі за первісним позовом, даючи покази щодо затоплення підвалів №ІХ та №Х ставили під сумнів правдивість доказів про затоплення, вказуючи, що підвали були замкнуті на замки, а тому не можливо було дослідити наявність у них води.}

^{Також, судом встановлено, що між співвласниками багатоквартирного будинку не має письмової домовленості чи договору про визначення порядку користування підвальними приміщеннями, що підтверджується листом Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради №С-661/0-03/01 від 05.05.2015р. Позивачі за зустрічним позовом зазначають, що порядок користування підвальними приміщеннями між ними склався уже протягом багатьох років.}

^{ОСОБА_38 ч.1 ст.19 ЦК України, особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.}

^{Суд погоджується із думкою позивачів за зустрічним позовом, що наявність замків на дверях підвальних приміщень є способом самозахисту осіб, які користуються цими приміщеннями, від незаконного проникнення до приміщень інших осіб.}

^{Водночас, оскільки судом вирішується питання визначення порядку користування позивачів за первісним позовом підвалами №ІХ, №Х, №ХІ І, №ХІ ІІ , наявність замків на зазначених підвалах становить перешкоду у користуванні підвалами.}

ОСОБА_38 ст.386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 ЦК України).

Позовні вимоги позивачів за первісним позовом про зобов'язання відповідачів за первісним позовом зняти замки з входу у підвальні приміщення багатоквартирного житлового будинку вул. Мікулі Кароля, 4, м.Чернівці є обгрунтовані частково, у частині зняття замків із підвалів №ІХ, №Х, №ХІ ^{І, №ХІ ІІ.}

Позивачів за первісним позовом просили суд встановити заборону співвласникам багатоквартирного будинку №4 по вул.К.Лібкнехта, м.Чернівці вчиняти дії по блокуванню коридору цифра “V” площею 33,50 м.кв, коридор І-1 площею 7,20 кв.м., коридор ІІ-1 площею 4,50 кв.м.., який залишився у загальному користуванні, чи вчиняти інші перешкоди, які б унеможливлювали доступ співвласників до належної їм частки у підвальних приміщеннях.

Дана позовна вимога підлягає відмові у задоволені, оскільки суд вирішує справу про спір, який існує на момент звернення сторін до суду, і не може приймати рішення щодо правовідносин, які можуть виникнути у майбутньому, при відсутності доказів про виникнення таких правовідносин.

Представник відповідачів за первісним позовом — позивачів за зустрічним позовом звернувся до суду із заявою про застосування позовної давності до вимог позивачів за первісним позовом та вимог третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору. Заява аргументована тим, що позивачі за первісним позовом більше трьох років володіють своїми квартирами та нежитловими приміщеннями, їм було відомо про користування відповідачами підвальними приміщеннями, вони не звертались до відповідачів з проханням виділити їм підвальне приміщення у користування. За таких умов, вважає представник відповідачів, вимоги позивачів за первісним позовом та третьої особи заявлені поза межами позовної давності у три роки.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

ОСОБА_38 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.2-5 ст.267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Судом встановлено, що позивачі за первісним позовом та третя особа не зверталися до відповідачів із вимогою надати їм у користування підвальні приміщення, як це підтверджується показами сторін, а також, що між сторонами не існує погодженого порядку користування підвальними приміщеннями, який би був затверджений всіма співвласниками багатоквартирного будинку

Статтею 20 ЦК України встановлено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

Отже, не здійснення позивачів за первісним позовом та третьою особою свого права на користування підвальними приміщеннями, не позбавляє осіб можливості скористатися таким правом в майбутньому.

Підвальні приміщення належать на праві спільної власності всім співвласникам багатоквартирного будинку, і всі особи мають рівне право на використання цих приміщень, як це вбачається зі змісту рішення Конституційного Суду України №14-рп/2011 від 09.11.2011р. та №4-рп/2004 від 02.03.2004р.

Відповідно, кожен співвласник багатоквартирного будинку може використати своє правом на користування підвальними приміщеннями в будь-який момент часу, протягом якого йому на праві приватної власності належить частка співвласника у багатоквартирному будинку.

Відповідачі не є розпорядниками допоміжного майна багатоквартирного будинку №4 по вулиці Мікулі Кароля, а тому суд не находить законних підстав в підтвердження доводів відповідачів за первісним позовом, що позивачі за первісним позовом та третя особа повинні були звертатися до відповідачів із вимогою надати їм у користування підвальні приміщення.

В матеріалах справи наявний лист ТОВ “ТД “Укрвторресурс” від 24.12.2014р. №899, згідно якого при обстежені було встановлено, що всі підвальні приміщення замкнуті на замки. Даний лист наданий позивачами за первісним позовом і викладені в ньому обставини не заперечуються іншими сторонами по справі.

Отже, позивачі за первісним позовом дізналися про перешкоди у користуванні підвальними приміщеннями 24.12.2014р.

З огляду на це, суд відхиляє доводи представника відповідачів за первісним позовом - позивачів за зустрічним позовом про застосування позовної давності.

ОСОБА_38 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст.ст.58-60 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_38 ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 357, 358 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 64, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-228, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 про усунення перешкод у користуванні спільною власністю, встановлення порядку користування підвальними приміщеннями - задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_27, ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_3, ОСОБА_24, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_7, ОСОБА_26, ОСОБА_25 про встановлення порядку користуванням майном - задовольнити частково.

Позов третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_28 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_29 (правонаступники ОСОБА_30, ОСОБА_13Т.), ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_27, ОСОБА_31, ОСОБА_21, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування підвальними приміщеннями - задовольнити частково.

Встановити для співвласників багатоквартирного житлового будинку №4 по вулиці Микулі Кароля (колишня ОСОБА_33), місто Чернівці порядок користування підвальними приміщеннями житлового будинку, згідно якого:

- власники квартири №3 — ОСОБА_26, ОСОБА_18, квартири №5 — ОСОБА_12, квартири №6 — ОСОБА_9, квартири №12 — ОСОБА_10, квартири №13 — ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та нежитлових приміщень №13а-1 — 13а-6 — ОСОБА_28, нежитлових приміщень №18-1 — 18-7 — ОСОБА_11 отримують право користування підвальними приміщеннями №ІХ площею 15,10 кв.м., №Х площею 16,90 кв.м., №ХІ ^{І площею 10,10 кв.м., №ХІ ІІ площею 9,90 кв.м., що складає 52,00 квадратних метрів загальної площі підвальних приміщень,}

- власники квартир №1 — ОСОБА_16, ОСОБА_25, квартири №2 — ОСОБА_17, квартири №4 — ОСОБА_3, квартири №8 — ОСОБА_19, квартири №9 — ОСОБА_24, квартири №10 — ОСОБА_21, ОСОБА_20, квартири №11 — ОСОБА_5, квартири №14 — ОСОБА_6, ОСОБА_22, ОСОБА_23, квартири №15 — ОСОБА_8, квартири №16 — ОСОБА_7, ОСОБА_4, отримують право користування підвальними приміщеннями №І ^{І площею 3,20 кв.м., №ІІ ІІ площею 9,20 кв.м., №ІІІ — площею 5,30 кв.м., №ІV І площею 3,60 кв.м., №IV ІІ площею 4,70 кв.м., №VI площею 5,10 кв.м., №VII площею 12,70 кв.м., №VIII площею 17,70 кв.м., що складає 61,50 квадратних метри загальної площі підвальних приміщень,}

- у загальному користуванні всіх співвласників будинку знаходиться підвальні приміщення коридору №V площею 33 кв.м., коридор №І ^{І площею 7,20 кв.м., коридор №ІІ I площею 4,50 кв.м.}

Усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні громадянами ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14 своїми частками у спільній власності шляхом зобов'язання ОСОБА_16, ОСОБА_25, ОСОБА_17, ОСОБА_26, ОСОБА_18, ОСОБА_3, ОСОБА_19, ОСОБА_24, ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_4 зняти замки з входу у підвальні приміщення №ІХ, №Х, №ХІ ^{І, №ХІ ІІ багатоквартирного житлового будинку вул. Мікулі Кароля, 4, м.Чернівці.}

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. А уразі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці О. Б. Войтун