Провадження № 2/456/933/2017

РІШЕННЯ

іменем України

16 червня 2017 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Янко Б. Я. ,

при секретарі Стасів О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: служба у справах дітей Стрийської районної державної адміністрації Львівської області, Стрийський міський відділ ДМС у Львівської області про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, треті особи: служба у справах дітей Стрийської районної державної адміністрації Львівської області, Стрийський міський відділ ДМС у Львівської області про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що від спільного шлюбу з відповідачем у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після припинення шлюбних відносин, син проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Вона належним чином піклується про здоров'я сина, його виховання, навчання, приділяє увагу щодо фізичного, духовного та морального розвитку дитини.

Дитина часто хворіє застудними захворюваннями, лікування яких за рекомендаціями лікарів необхідне періодичне перебування дитини на морі. Відповідач не надає згоди на виїзд дитини за кордон, що перешкоджає оздоровленню сина, а тому вона змушена була звернутись до суду із даним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував щодо надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон, однак за умови, якщо позивачка буде давати йому бачитись з сином регулярно.

Представник служби у справах дітей Стрийської районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення позовних вимог.

Представник Стрийського міського відділу ДМС у Львівської області в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.

Дослідженими доказами по справі, поясненнями позивача та її представника доведено, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09.10.2012 року шлюб між сторонами по справі розірвано.

Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-СГ № 240097, видане Жулинською сільською радою, Стрийського району, Львівської області, актовий запис № 4, копія якого наявна в матеріалах справи.

В ході розгляду справи достовірно з’ясовано, що дитина сторін по справі часто хворіє застудними захворюваннями, що стверджується довідками, виданими Жулинською амбулаторією, копії яких наявні в матеріалах справи з яких вбачається, що ОСОБА_6 певні періоди не відвідував дитячий садок та школу через хворобу.

Позивач ОСОБА_1 зверталась до відповідача з проханням надати згоду на тимчасовий виїзд дитини за кордон, що підтверджується копіями листів, наявними в матеріалах справи, які були відправлені на адресу ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням.

Конституцією України від 28 червня 1996 року, а саме ст. 33 передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України. Законодавством України встановлені вимоги щодо документального оформлення виїзду дитини за кордон.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

У частині 1 пункту 22 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого Постановою КМУ від 27 січня 1995 р. N 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України", встановлено, що виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків не перебуває у пункті пропуску через державний кордон.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994, оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ N 231 від 31 березня 1995 року (із змінами) визначено зокрема, що виїзд неповнолітніх громадян України за межі території України здійснюється за одним із таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий дітям громадянам України згідно з цими правилами; проїзний документ дитини, виданий відповідно до Правил; паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, у який, відповідно до Правил, записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон.

Пунктом 18 цих Правил передбачено, що оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України N 724 від 25 серпня 2010 року "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України" передбачено, що виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків можливий за рішенням суду про надання дозволу на виїзд з України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Частиною 2 ст. 155 СК України встановлено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відсутність згоди відповідача для отримання згоди порушує право дитини на можливість вільного розвитку, відпочинку та оздоровлення.

Крім цього, відповідно до п. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

З огляду на викладене, діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків, або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.

Позиція батька малолітнього ОСОБА_6 шкодить його інтересам та не сприяє її всебічному та гармонійному розвитку, порушує право дитини на повний та гармонійний розвиток його особистості та вказує на зловживання відповідачем своїми батьківськими правами, тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст.10, 11, 57, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 7, 155 СК України, ст. 4 ЗУ "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України", п.18 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання і вилучення, затверджених постановою КМУ від 31.03.1995 р. № 231, п. 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27 січня 1995 року, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проїзного документу або паспорта громадянина України для виїзду за кордон та віз для тимчасових поїздок за кордон для виїзду за межі України до країн, членів Шенгенської угоди та Європейського союзу, а також Туреччини, Єгипту, Болгарії без дозволу (згоди) батька дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення сином повноліття.

Надати дозвіл на виїзд за межі України до країн, членів Шенгенської угоди та Європейського союзу, а також Туреччини, Єгипту, Болгарії згідно з візами, що проставлені в проїзному документі або в паспорті громадянина України для виїзду за кордон малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 01 травня 2017 року до 01 травня 2020 року для тимчасових поїздок за кордон, тривалістю до 30 днів перебування в кожній з вказаних країн, без згоди та супроводу батька дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в супроводі його матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення.

Головуючий-суддя

_7