ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у закритті провадження у справі

08 червня 2017 р. м. Чернівці Справа № 727/2670/17

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григораша В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Козак В.Ю.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представник відповідача не з’явився,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний комплекс "Проспект" про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" (позивач) просить: 1) визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради (відповідач) щодо реєстрації 04.01.2017 року за номером №ЧВ124170042527 в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, внесених змін в Дозвіл на виконання будівельних робіт від 29.08.2012 року №ЧВ11412152339; 2) зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради скасувати реєстрацію від 04.01.2017 року за номером №ЧВ124170042527 в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, внесених змін в дозвіл на виконання будівельних робіт від 29.08.2012 року №ЧВ11412152339.

В судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний комплекс "Проспект" заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що як вбачається із характеру спірних правовідносин, вони не є відносинами публічно-правового характеру, оскільки в даному випадку позивач має намір захистити своє порушене право пов'язане з володінням, користуванням та розпорядженням нерухомим майном. З позовної заяви не вбачається, що відносини між позивачем та відповідачем засновані на владному підпорядкуванні.

Щодо суб'єктного складу сторін у даній справі, то на думку третьої особи, він відповідає вимогам ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, а тому такий спір не може розглядатись адміністративним судом.

Представники позивача в судовому зсіданні заперечували проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі. Зазначили, що позивач звернувся із адміністративним позовом про захист прав, свобод та інтересів саме у публічно-правових відносинах. Предметом спору в даній справі є протиправна дія відповідача, який виконував владні управлінські функції.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду.

Згідно ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого судове засідання про дату, час та місце проведення судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши думку представників сторін, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі необхідно відмовити, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України визначена предметна підсудність адміністративних справ.

Відповідно вказаній статті, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті; адміністративні справи щодо примусового повернення в країну походження або третю країну та примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України.

При цьому, в силу ч. 2 ст. 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи: однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам; про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням; щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб’єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Статтею 3 КАС України, надано тлумачення поняття суб'єктів владних повноважень.

Так, відповідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з матеріалами справи, позивач оскаржує дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради.

Постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09.07.2014 року затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - Положення №294).

Згідно з вказаним Положення №294 Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Згідно пункту 7 вказаного Положення №294. Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до п.1. Примірного положення про органи державного архітектурно- будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 671, (далі - Примірне положення №671), орган державного архітектурно-будівельного контролю утворюється як структурний підрозділ Київської та Севастопольської міськдержадмінісграції та як виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (далі - орган держархбудконтролю).

Орган держархбудконтролю з питань здійснення повноважень, передбачених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", є підконтрольним Держархбудінсиекції.

Орган держархбудконтролю у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінрегіону та Держархбудінспекції, розпорядженнями голів Київської та Севастопольської міськдержадміністрацій. рішеннями органів та посадових осіб місцевого самоврядування (п. 2 Примірного положення №671).

Згідно пункту 3 Примірного положення №671, основним завданням органу держархбудконтролю є здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п.4 Примірного положення №671, орган держархбудконтролю відповідно до покладених на нього завдань, зокрема приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об’єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків).

При цьому, Відповідно до п.1.1 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради (Положення про інспекцію). Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - Інспекція) є виконавчим органом Чернівецької міської ради, підзвітна і підконтрольна міській раді, підпорядковується її виконавчому комітету і міському голові та діє на правах відділу в структурі виконавчих органів Чернівецької міської ради. Інспекція з питань здійснення повноважень, передбачених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", є підконтрольною Держархбудінспекції України.

За змістом ж п. 2.1. Положення про Інспекцію, основними завданнями Інспекції є реалізація відповідно до Закону повноважень у сфері державною архітектурно-будівельного контролю на території м. Чернівців і зокрема, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у сфері містобудівної діяльності та виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

В силу п. 4 Положення про Інспекцію, права та обов'язки посадових осіб Інспекції тотожні правам та обов'язкам посадових осіб органу держархбудконтролю.

Отже враховуючи зазначене, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, будучи виконавчим органом Чернівецької міської ради, є органом якому делеговано повноваження держархбудконтролю, а отже в даних правовідносинах діє як орган державної (виконавчої) влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в м. Чернівці.

Крім того слід зазначити, що предметом розгляду у надій справі є правомірність дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради при здійсненні нею владних управлінських функцій щодо реєстрації внесених змін в Дозвіл на виконання будівельних робіт від 29.08.2012 року №ЧВ11412152339 в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів від 04.01.2017 року за номером №ЧВ124170042527.

Таким чином, враховуючи, що відповідач у спірних правовідносинах виступає як суб'єкт владних повноважень, а оскаржувані дії вчинені ним під час виконання його владних управлінських функцій, тому, з врахуванням вимог ч. 1 ст. 2, п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 18 КАС України, дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та підсудна саме окружному адміністративному суду, а не в порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі “Zand v. Austria” від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з <�…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <�…>”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

З огляду на наведене, суд вважає, що дана справа підлягає до розгляду в порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, а тому суд приходить до висновку, що клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі не належить до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 157, 158-159, 160, 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний комплекс "Проспект" про закриття провадження у справі, – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя В.О. Григораш

Ухвала в повному обсязі складена 13 червня 2017 р.