open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 161/6961/17
Моніторити
emblem
Справа № 161/6961/17
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /20.03.2019/ Луцький міськрайонний суд Волинської областіЛуцький міськрайонний суд Волинської області Ухвала суду /30.01.2018/ Луцький міськрайонний суд Волинської областіЛуцький міськрайонний суд Волинської області Ухвала суду /14.12.2017/ Луцький міськрайонний суд Волинської областіЛуцький міськрайонний суд Волинської області Ухвала суду /16.11.2017/ Львівський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /21.09.2017/ Львівський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /27.07.2017/ Львівський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.07.2017/ Львівський апеляційний адміністративний суд Постанова /06.06.2017/ Луцький міськрайонний суд Волинської областіЛуцький міськрайонний суд Волинської області Ухвала суду /05.05.2017/ Луцький міськрайонний суд Волинської областіЛуцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6961/17

Провадження № 2-а/161/674/17

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2017 р. суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Пушкарчук В.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Свої вимоги мотивує тим, що 08.12.2016 року на підставі рішення Вищої ради юстиції № 3134/о/15-16 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Волинської області у відставку» у зв'язку із поданням заяви про відставку його було звільнено з посади судді Апеляційного суду Волинської області. Відповідно до наказу голови апеляційного суду Волинської області від 13.12.2016 року № 9.7/20 відрахований із штату працівників апеляційного суду 23.12.2016 року.

23.12.2016 року він звернувся до Луцького об'єднаного УПФУ у Волинській області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а 14.03.2017 року отримав відповідь, у якій зазначалось, що період перебування на строковій службі з 19.11.1980 року по 10.12.1982 року, що прирівнюється до стажу роботи на посаді судді, не зараховано. Позивачу було повідомлено, що розмір призначеного щомісячного довічного грошового утримання становить 86% заробітку та при його визначенні взято до уваги лише стаж на посаді судді.

Вважає такі дії Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області неправомірними, а тому просить суд визнати дії відповідача щодо призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 86% від заробітної плати працюючого судді протиправними; зобов'язати Луцьке обласне управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати йому до стажу роботи, що дає право судді на відставку календарний період 2 роки 22 дні проходження строкової військової служби; зобов'язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити перерахунок та виплату судді у відставці щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з 23 грудня 2016 року із суми 29 920 грн., без обмеження граничного розміру, із врахуванням раніше виплачених сум.

31.05.2017 року ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив зарахувати до стажу роботи судді половину навчання у вищому навчальному вузі з 1984 року по 1988 рік та службу в органах внутрішніх справ з 01.08.1988 року по 06.01.1993 року.

Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.05.2017 року судовий розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку скороченого провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі рішення Вищої ради юстиції № 3134/о/15-16 «Про взвільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Волинської області у відставку» у зв'язку із поданням заяви про відставку звільнено з посади судді Апеляційного суду Волинської області. У відповідності до наказу голови апеляційного суду Волинської області від 13.12.2016 року № 9.7/20 ОСОБА_1 відрахований із штату працівників апеляційного суду 23.12.2016 року.

23.12.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Луцького об'єднаного УПФУ у Волинській області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а 14.03.2017 року отримав відповідь, у якій зазначалось, що половина навчання у вищому навчальному вузі, період роботи з 01.08.1988 року по 06.01.1993 року в органах внутрішніх справ Волинської області та перебування на строковій службі з 19.11.1980 року по 10.12.1982 року, що прирівнюється до стажу роботи на посаді судді, не зараховано. Позивачу було повідомлено, що розмір призначеного щомісячного довічного грошового утримання становить 86% заробітку, а отже при його визначенні взято до уваги лише стаж на посаді судді.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень у тому числі органів державної влади.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 8 КАС України,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Протягом дії Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній до 28.03.2015 року він набув достатнього для відставки стажу роботи судді.

Згідно з п. 11 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній до 28.03.2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності вищевказаним законом зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Водночас частиною 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» зі змінами, внесеними Законом України від 24.02.1994 року № 405-ХІ, встановлено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів у судах України зараховуються також стаж роботи на посадах прокурорів і слідчих за умові наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10 липня 1995 року №584/95 р. та п.3-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячно грошове утримання суддів» від 03.09.2005 року № 865 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах та календарний період, проходження строкової військової служби.

Термін «навчання» уточнюється в Наказі Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, яким затверджено «Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників» №58 від 29.07.93 р., де в п. 2.16 зазначено: для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів, та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.

Відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

У ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зазначено, що військова служба є державною службою особливого характеру час проходження військової служби зараховується громадянам України д стажу роботи за спеціальністю.

Зазначену правову позицію щодо визначення стажу роботи судді також підтверджено Законом України №1798-VIII від 21.12.2016 року, у якому п. 34 розділу 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено абзацом 4 такого змісту: Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим законом зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Загальний стаж роботи, що дає ОСОБА_1, як судді, право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, становить 32 роки 04 місяці 27 днів, який складається із роботи на посадах судді Рожищенського районного суду Волинської області з 21.12.1992 року по 20.09.2005 року, що становить 12 років, 09 місяців, судді Апеляційного суду Волинської області з 21.09.2005 року по 23.12.2016 року, що становить 11 років 03 місяці 03 дні, а також календарний період проходження строкової служби в Збройних Силах з 19.11.1980 року по 10.12.1982 року, що становить 2 роки 22 дні; половини навчання у вищому навчальному вузі, що становить 1 рік 10 місяців 27 днів, та служба в органах внутрішні з справ з 01.08.1988 року по 06.01.1993 року, що становить 4 роки 05 місяців 05 днів.

Визначення часу реалізації права на відставку є виключно правом позивача і не обмежується у часі, не враховуючи граничного віку. Зазначеним правом ОСОБА_1 скористався, подавши відповідну заяву на адресу Вищої Ради Юстиції, яка була задоволена. Рішенням Вищої ради юстиції № 3134/о/15-16 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Волинської області у відставку» у зв'язку із поданням заяви про відставку звільнено з посади судді Апеляційного суду Волинської області, відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України.

Частиною 1 ст. 126 Конституції України встановлено, що незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) зазначено: «Незалежність суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону. Незалежність суддів забезпечується насамперед особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади; забороною будь-якого впливу на суддів; захистом їх професійних інтересів; особливим порядком притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності; забезпечення державою особистої безпеки суддів та їхніх сімей, гарантуванням фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, їх правового і соціального захисту. Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканності суддів у разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів».

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З огляду на викладене, незважаючи на те, що чинна редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») при визначенні права судді на відставку не передбачає зарахування стажу навчання у вищому вузі, роботи в органах внутрішніх справ, період проходження служби у Збройних Силах, але враховуючи, що він, як суддя мав таке право ще до моменту набрання чинності цим Законом та був звільнений з посади судді у відставку із зазначенням стажу роботи на посаді судді 26 років 25 днів.

Крім того, розрахунок стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, управлінню Пенсійного фонду надано апеляційним судом Волинської області.

Зазначений розрахунок є обов'язковим додатком до Порядку надання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України і не підлягає правовій рецензії зі сторони відповідача.

Згідно наданих повноважень посадові особи відповідача мають право перевірити тільки достовірність зазначених даних підтверджуючими документами, що останні і зробили, не висловивши жодних зауважень чи застережень.

З огляду на викладене, загальний стаж роботи на посаді судді, який дає ОСОБА_1 право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримань складає більш 25 років, що об'єктивно підтверджується наданими відповідачу документами.

Таким чином, нормативно правовими актами, які визначали та визначають стаж роботи з часу призначення його на посаду судді та на час звільнення є Закони України № 2862-ХІІ від 15.12.1992 року «Про статус суддів» (зі змінами та доповненнями) та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ від 07.07.2010 року (в редакціях від 07.10.2010 року, від 12.02.2015 року та від 05.01.2011 року, Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10 липня 1995 року № 58495), а також рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року № 4-рп/2016, рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013, маючи стаж роботи на посаді судді 26 років 25 днів, які надають ОСОБА_1 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків від заробітної плати діючого судді, який працює на відповідній посаді.

Окрім того, у ст. 22 Конституції України зазначається, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, ст. 64 Конституцій України також передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Отже, статті 22 та 64 Конституції України, норми яких є нормами прямої дії гарантують право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян встановлене законами України, які є такими, що не підлягають звуженню і обмеженню.

У розумінні ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав свобод, основні обов'язки громадянина.

Згідно принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні, права, свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованій діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Щодо періоду перебування в рядах збройних сил СРСР з 11.05.1971 року по 10.05.1973 року, то в матеріалах справи наявний розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка спростовує подані відповідачем заперечення.

Згідно ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року, час проходження військової служби нараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Враховуючи вищевикладене, і те, що позивач працював суддею в період дії спеціальних Законів України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року, з наступними змінами, Постанови Кабінету Міністрів України №865 від 03.09.2005 року та «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 07.07.2010 року, з наступними змінами, які давали йому право на відставку та довічне грошове утримання, з урахуванням стажу роботи суддею і відповідного віку, суд вважає, що він на підставі вказаних законів і п. 9 ст. 126 Конституції України набув право на відставку з призначенням щомісячного довічного грошового утримання або право на призначення пенсії у порядку та на вищезазначених умовах.

Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог, виходячи з положень ст. 22 Конституції України, згідно з якими при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, суд вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 про те, що він має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі, передбаченому ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI.

Розмір довічного грошового утримання повинен складати 90% заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру.

Зміни в законодавстві, які суттєво звужують соціальні права судді у відставці і суперечать Конституції України, а також нормам міжнародного права, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Оскільки Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суд при розгляді конкретної справи застосовує Конституція України, як акт прямої дії, так як рішення суду повинно ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Враховуючи те, що позивач є суддею у відставці, з огляду на положення статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд приходить до висновку про те, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст.ст. 8, 19, 22, 126 Конституції України, а також ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

У зв'язку з чим, рішення відповідача є таким, що порушує права та інтереси позивача і суперечить Конституції України та Закону України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 9, 11, 158-163, 185, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дії Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо призначення і виплату ОСОБА_1, судді у відставці, щомісячного грошового утримання у розмірі 86 відсотків від заробітної плати працюючого судді протиправними.

Зобов'язати Луцьке обласне управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право судді на відставку половину навчання у вищому навчальному закладі, стаж роботи органах внутрішніх справ Волинської області терміном 4 роки 04 місяці 05 днів та календарний період 2 роки 22 дні проходження строкової військової служби.

Зобов'язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити перерахунок та виплату судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне грошове утримання в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з 23 грудня 2016 року із суми 29 920 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять) грн., без обмеження граничного розміру, із врахуванням раніше виплачених сум

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об'єднаного управління пенсійного Фонду України Волинської області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.П. Пушкарчук

Джерело: ЄДРСР 67185249
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку