Справа № 216/2185/17

Провадження № 2-н/216/250/17

УХВАЛА

про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу

12.06.2017 місто Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» про видачу судового наказу до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» звернулося до суду із заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.05.2017 року дану заяву, залишено без руху та надано строк для усунення недоліків допущених при її подачі, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання заявником копії ухвали.

29 травня 2017 року до суду надійшла уточнена заява про видачу судового наказу до про стягнення заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що боржник не сплачує своєчасно вартість отриманих житлово-комунальних послуг, внаслідок чого, за період з 01.02.2014 р. по 01.05.2017 р. утворилась заборгованість в сумі 7648,60 грн.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність відповідно до ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.

З долученого до заяви розрахунку заборгованості по житлово-комунальних послугах по абонентам ОСОБА_2, ОСОБА_3 вбачається пропуск позовної давності, так як вказано, що заборгованість виникла за період з 01.02.2014 р. по 01.05.2017 р.

У пункті 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" №14 від 23.12.2011р. (далі Постанова) зазначено, що наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК) ( 1618-15 ), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право. Згідно із ч. 2 ст. 101 ЦПК України відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами в порядку позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що у прийнятті заяви про видачу судового наказу слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 3 ст.100, ч. 2 ст. 101 ЦПК ст. 256, 257 ЦК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» про видачу судового наказу до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом п’яти днів з дня її проголошення, а у разі її постановлення без участі особи, яка її оскаржує - протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.І. Бондарєва