Провадження № 2/309/981/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2017 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Кемінь В.Д.

з участю секретаря судового засідання Плиска Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: орган опіки та піклування Хустської РДА, Хустський районний відділ ДМС України в Закарпатській області про надання дозволу на вивезення дитини за кордон без згоди батька, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _3 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 мотивуючи наступним. Сторони уклали шлюб 23.03.1996 року у Драгівській сільській раді Хустського району. Від шлюбу у них народилося троє дітей: двоє з яких вже повнолітні та син ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває на повному утримання та вихованні позивачки. В 2010 році відповідач виїхав на заробітки в Чешську Республіку і з того часу втратив зв'язок з родиною. На сьогоднішній день відповідач не надає кошти на утримання дитини, не спілкується з ним та не займається вихованням сина. Позивачка має в Чешській Республіці постійне місце роботи, місце проживання та бажає в канікулярний період оздоровити дитину за кордоном. Отримати дозвіл від батька дитини, позивачка не має можливості, оскільки їй не відоме його місце проживання та повністю втрачено з ним зв'язок. Посилаючись на ці обставини, позивачка просила надати їй дозвіл на виїзд ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордон (Чеську Республіку) у супроводі матері без дозволу (згоди) батька дитини ОСОБА_2.

Позивачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились. Представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином - через ЗМІ шляхом публікації в газеті «Новини Закарпаття» ІНФОРМАЦІЯ_3.

Представники третіх осіб: органу опіки та піклування Хустської РДА та Хустського районного відділу ДМС України в Закарпатській області в судове засідання не з'явились з невідомих суду причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

В порядку ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає, що справу можливо вирішити у відсутності сторін без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 проживають в зареєстрованому шлюбі з 23.03.1996 року. Від спільного подружнього життя у них народилося троє дітей, з яких: син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є неповнолітнім та як стверджується довідкою виданою Драгівською сільською радою № 2754 від 17.10.2016 року перебуває на утриманні позивачки.

В 2010 році відповідач виїхав на заробітки і з того часу у позивачки відсутні щодо нього будь-які відомості.

Відсутність відповідача з 2010 року за місцем реєстрації стверджується довідкою Драгівської сільської ради № 2753 від 17.10.2016 року.

На даний час позивачка має можливість та бажання виїхати разом із сином за кордон, для оздоровлення в канікулярні періоди, однак не має можливості це зробити без згоди батька. Отримати згоду неможливо, оскільки позивачці не відоме місце перебування відповідача.

За змістом положень ст.ст. 141,150-152,155,157 СК України, батьки мають рівні права і обов'язки щодо дитини, зобов'язані забезпечити її належні виховання, розвиток, матеріальне забезпечення, за загальним правилом питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Право кожного, хто на законних підставах перебуває на території України, на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом, та повертатися в Україну гарантуються Конституцією України (ст. 33). Право на свободу пересування, що включає і право на виїзд за межі України, належить до особистих немайнових прав фізичної особи (ст.ст. 269,270 ЦК України). Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою; фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав (ст.269 ч.3 ЦК України). Фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно, в інтересах малолітніх, неповнолітніх фізичних осіб, які за віком не можуть самостійно здійснювати свої особисті немайнові права, їхні права здійснюють, зокрема, батьки (ст. 272 ч.1 ЦК України). Із указаними нормами кореспондуються положення ст.313 ЦК України, відповідно до яких фізична особа має право на свободу пересування (ч.1), фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними (ч. 3), фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом (ч.4).

Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску, а без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків, зокрема, у разі пред'явлення рішення суду чи його нотаріально засвідченої копії про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків (п. 4 пп. 1, пп. 2 абз. 9 Правил).

Ці норми законодавства узгоджуються з положеннями ст.16 ч.1, ст.22 ч.ч.1,3,11 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», а також з урахуванням правил, встановлених ст.8 ч.1 ЦК України, узгоджуються у відповідній частині з положеннями ст.4 ч.ч.1,2 Закону №3857-XII.

Таким чином, той із батьків, який проживає окремо від дитини, вправі бути обізнаним щодо оформлення дитині паспорта громадянина України для виїзду за кордон, щодо часу, мети, місця призначення та тривалості виїзду дитини за кордон у супроводі іншого з батьків. Спір з приводу участі батьків у вихованні дитини, в т.ч., спір з приводу відсутності згоди одного з батьків дитини на тимчасовий її виїзд за кордон у супроводі іншого з батьків, вирішується судом (ст.18 та інші норми СК України, ст.4 ч.2 абз. 2 Закону №3857-XII). Законодавством передбачена необхідність подання у пункті пропуску через державний кордон України належно оформленого доказу надання згоди тим з батьків, який не супроводжує дитину, на виїзд дитини за кордон у конкретну країну та в конкретний проміжок часу, а у випадку відсутності такої згоди подання відповідного рішення суду про надання дозволу на виїзд дитини за кордон.

Згідно п.2 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Виходячи із зазначеного та враховуючи те, що батько неповнолітньої дитини добровільної згоди на її виїзд не надає, суд приходить до висновку про можливість надання дозволу позивачці на виїзд неповнолітньої дитини за кордон.

Керуючись ст.ст.10,60,169,197,209,213-215,218,224-227 ЦПК України, ст.4. Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Надати дозвіл ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на вивезення та виїзд неповнолітнього сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 за кордон- у Чешську Республіку в супроводі матері ОСОБА_1 або уповноваженої нею особи без згоди батька ОСОБА_2 на протязі червень- грудень 2017 року.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії до Хустського районного суду.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя Хустського

районного суду: підпис Кемінь В.Д.

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду Кемінь В.Д.