КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2017 року справа № П/811/1737/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Притули К.М.

за участю секретаря: Потєхіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Кіровоградській області від 11.10.2016 року № 0004991403, № 0005001403, № 0005011403, № 0005021403.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом неправомірно застосовано штрафні санкції, оскільки не було допущено порушень, за які її необхідно було б притягувати до відповідальності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву у відповідності до якого позовні вимоги ним не визнаються у повному обсязі, оскільки позовні вимоги необґрунтовані, а оскаржувані рішення, прийняті у відповідності до норм діючого законодавства України.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 28.09.2016 року ГУ ДФС у Кіровоградській області видано наказ №391 «Про проведення фактичних перевірок» господарських об'єктів, що належать ФОП ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2016 по 29.09.2016, а саме:

- магазину «Наш край» за адресою - АДРЕСА_3;

- магазину за адресою - АДРЕСА_1 (а.с.9).

На підставі наказу від 28.09.2016 р. за №391 працівниками ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено фактичну перевірку магазину «Дарина», який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 та належить ФОП ОСОБА_1 За результатами перевірки було складено акт № 119/11/11/РРО/НОМЕР_5 від 29.09.2016, згідно з яким встановлено наступні порушення:

- не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та не видача розрахункового документу, що засвідчує факт купівлі товару на суму 41,30 грн., чим порушено п.1,2 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- роздрібна торгівля підакцизними товарами не облікованими у встановленому законодавством порядку, чим порушено п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі та громадського харчування та послуг»;

- роздрібна торгівля алкогольними напоями без одержання відповідної ліцензії, чим порушено п.12 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (а.с.41-48).

На підставі акту перевірки, Олександрійською ОДПІ прийняті:

- податкове повідомлення - рішення від 11.10.2016 року за №0005011403, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5713,20 грн. (а.с. 20);

- податкове повідомлення - рішення від 11.10.2016 року за №0005001403, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1,00 грн. (а.с.19);

- податкове повідомлення - рішення від 11.10.2016 року за №0005021430, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 17000,00грн. (а.с.18).

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та таким, що підлягають скасуванню, позивач звернулась до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Приписами п.80.4 ст.80 ПК України передбачено, що перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 ПК України).

Згідно п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

З аналізу даних правових норм слідує, що у посадової особи контролюючого органу виникає право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених ПК України, направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення.

Судом встановлено, що направлення на фактичну перевірку від 28.09.2016 р. №№ 619, 620 виписані на перевірку магазину по АДРЕСА_1, тобто, без зазначення об'єкту, який буде перевірятися (а.с.

З акту фактичної перевірки слідує, що 28.09.2016 р. проведена перевірка магазину "Дарина" за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.41

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що ФОП ОСОБА_1 не здійснює господарської діяльності за адресою АДРЕСА_1.

Крім того, представник позивача наголошував, що в магазині «Дарина»за адреою - АДРЕСА_1 здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_2.

Згідно рішення про державну реєстрацію потужностей від 13 липня 2016 року за №74, судом встановлено, що за адресою - АДРЕСА_1 зареєстровано магазин «Дарина» за ФОП ОСОБА_2 (а.с.15).

Крім того, згідно довідки Омельницької сільської ради від 18.11.2016 року, ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність в магазині «Дарина» з 2006 року в АДРЕСА_1 (а.с.16).

Згідно витягу з ЄДРПОУ ФОП ОСОБА_1 зареєстрована за адресою - АДРЕСА_2 (а.с.98).

Відповідно до положень п.109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.110.1 ст.110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, підставою для притягнення до відповідальності є вчинення конкретним платником податків податкового правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування до ФОП ОСОБА_1, штрафних санкцій згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту фактичної перевірки від 28.09.2016 р. № 119/11/11/РРО/НОМЕР_5. Порушення, які зафіксовано у акті фактичної перевірки, встановлено під час перевірки, яка проводилася у магазині «Дарина», який розташований за адресою: АДРЕСА_1

Позивач заперечує факт здійснення господарської діяльності у вказаному магазині.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що ФОП ОСОБА_1 при наданні заяви за ф. 20 ОПП особисто зазначила, що вона здійснює господарську діяльність у магазині «Дарина», за адресою - АДРЕСА_1.

Положеннями ч.1 ст.69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приписами ч.4 ст.71 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Згідно ч.6 ст.71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

В порушення вказаних вимог відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що в магазині «Дарина», який розташований за адресою - АДРЕСА_1 здійснює свою діяльність саме ФОП ОСОБА_1, хоча саме на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок доказування правомірності своїх дій та рішень.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 пояснив суду, що він є фізичною особою - підприємцем та здійснює свою господарську діяльність у магазині «Дарина», який розташований за адресою - АДРЕСА_1. При цьому, його дружина ОСОБА_1, яка теж є фізичною особою - підприємцем, здійснює діяльність в магазині «Наш край», який розташований за адресою: АДРЕСА_3

Оскільки підставою для призначення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідач зазначив пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, а саме, отримання інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування алкогольних напоїв, а також виконання функцій покладених на контролюючий орган в сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, в той же час не надавши жодного доказу наявності такої інформації та доказів здійснення у магазині «Дарина», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 господарської діяльності ФОП ОСОБА_1, суд погоджується з доводами представника позивача про порушення порядку проведення фактичної перевірки.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 11.10.2016 року за №0005001403, №0005011403 та №0005021403, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення - рішення №0004991403 від 11.01.2016 року судом встановлено наступні обставини.

На підставі наказу від 28.09.2016 р. за №391 (а.с. 9-10) працівниками ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено фактичну перевірка магазину «Наш Край», який розташовано за адресою: АДРЕСА_3 та належить ФОП ОСОБА_1 За результатами перевірки було складено акт № 120/11/11/РРО/НОМЕР_5 від 29.09.2016, згідно з яким встановлено наступні порушення:

- не роздрукування фіскальних звітних чеків 27.03.2016 року z-звіт №546 та 15.05.2016 року z-звіт №596, чим порушено п.9 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»;

- несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книгах обліку розрахункових операцій. Загальна сума несвоєчасно оприбуткованої готівки склала 1288,90грн., чим порушено п. 2.6 гл.2 «Положення проведення касових операцій у національній валюті в Україні» №637 від15.12.2004 року (а.с.50-63).

На підставі акту перевірки, Олександрійською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0004991403 від 11.01.2016 року , яким до ФОП ОСОБА_3 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6444,50 грн. (а.с. 17).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

При цьому представник позивача під час судового розгляду по суті, не спростував допущених порушень, зазначивши, що до ФОП ОСОБА_1 неправомірно застосовано штрафні санкції, оскільки Указ Президента України не містить норми, на яку посилається відповідача в якості підстави притягнення до відповідальності.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12.06.1995 року передбачено, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (абзац третій ст. 1 Указу). Як свідчать матеріали справи та пояснення представника відповідача, позивача було притягнуто до відповідальності саме за несвоєчасне оприбуткування готівки.

Правові засади порядку ведення касових операцій у національній валюті України регламентується Положенням про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ N 637 від 15.12.2007 р. Цим Положенням (п. 2.6) визначено, що "уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах".

Положенням визначено, що оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку розрахункових операцій; каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; під терміном "касові операції" розуміються операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; а до книги обліку законодавець відніс касову книгу, книгу обліку розрахункових операцій.

Таким чином, пунктом 2.6 Положення передбачено два механізми оприбуткування готівки залежно від способу фіксації її надходження в касу: прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу № 436/95).

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу обов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Згідно п. 6 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій", який затверджений наказом Міндоходів України від 28.08.13, та діяв до 26.07.16 використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО. У разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. З 26.07.16 набрав чинності Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.16 № 547, який передбачає, що суб'єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п. 4 розділу Ш). А відповідно до термінів, наведених в п. 1 розділу 1 даного Порядку "зміною" вважається - період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту за період роботи одного касира; "Z-звіт" - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО, "фіскальний звітний чек" - документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій" № 199 від 18.02.2002 року, усі режими роботи реєстратора розрахункових операцій повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни. У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

Системний аналіз положень п. 9 ст. 3 Закону та підпункту 2.6 Положення свідчить, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО. У разі недотримання суб'єктом господарювання при здійсненні діяльності п. 9 ст. 3 Закону та підпункту 2.6 Положення до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Як вбачається з матеріалів справи позивач допустив несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження у книзі обліку розрахункових операцій. У разі недотримання суб'єктом господарювання при здійсненні діяльності підпункту 2.6 глави 2 Положення до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами абзацу третього частини першої статті 1 Указу № 436/95 відповідно.

Згідно ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами. Статтею 239 ГК передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Відносини в процесі проведення даної перевірки не належать до сфери господарської діяльності, а є відносинами, що виникають у сфері управління. Тому правове регулювання цих відносин здійснюється спеціальним законодавством, і зокрема, ПКУ, Указом Президента України.

Відповідно до преамбули Указу N 436/95 (в редакції Указу Президента України від 11.05.99 N 491/99) встановлення ним санкцій має на меті подальше вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами. Іншими словами, санкції згідно з цим Указом запроваджені за порушення норм, через які реалізується регуляторна політика держави у сфері готівкового обігу, при здійсненні суб'єктами господарювання господарської діяльності і спрямовані як і будь-які заходи юридичної відповідальності на припинення правопорушення та відновлення становища від негативних наслідків правопорушення. Частиною 2 ст. 25 Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України "Про основні засади організації функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України" від 08.06.95 р. N 1/95-к (втратив чинність згідно із Законом України від 28.06.96 р. N 254/96-ВР) Президент України був наділений повноваженнями видавати укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів. Тому Указ № 436/95 діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань.

З урахуванням викладеного, оскаржуване податкове повідомлення рішення винесено правомірно, в тому суд відмовляє в задоволенні позову у вказаній частині.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС Кіровоградської області від 11.10.2016 року за №0005001403, №0005011403 та №0005021403.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області (код - 39481571) судовий збір в розмірі 429,38 грн. на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код - НОМЕР_5).

Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду К.М. Притула