ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 червня 2017 року

справа № 804/1022/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року по справі №804/1022/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання неправомірними та скасування наказів, поновлення на службі, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати неправомірним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 3779 від 19 грудня 2016 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати неправомірним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 357 о/с від 19 грудня 2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з 20 грудня 2016 року;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектора кримінальної поліції Довгинцівського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області з 20 грудня 2016 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неправомірність притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Позивач вказував на порушення процедури проведення службового розслідування відносно нього, сплив строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також на відсутність підстав для висновків щодо наявності в його діях дисциплінарного проступку, оскільки підставою для дисциплінарної відповідальності став факт досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно посадових осіб відділення поліції, але факт вчинення кримінального злочину може бути встановлений лише вироком суду, якого відносно позивача не існувало.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року адміністративний позов задоволено. Встановивши підстави звільнення позивача зі служби в поліції, суд першої інстанції вказав на те, що факт вчинення кримінального злочину може бути встановлений лише обвинувальним вироком суду, оскільки такого вироку суду відносно позивача не існувало, то суд вказав на неправомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Не погодившись з постановою суду, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм

матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стали висновки службового розслідування, яке проведено у відповідності до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, та яким встановлено факт скоєння позивачем дисциплінарного проступку, що і стало підставою для накладення на останнього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. З цих підстав відповідач вказує на безпідставність висновків суду першої інстанції щодо відсутності відносно позивача обвинувального вироку суду, оскільки притягнення позивача до кримінальної відповідальності не було підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Довгинцівського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19.12.2016р. №3779, за порушення вимог ст..1, 7 Дисциплінарного статуту внутрішніх справ України, Присяги працівника поліції, що виразилося у безпідставному затриманні та утриманні у приміщенні адміністративної будівлі Довгинцівського РВ КМУ ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка перебувала на 7-му місяці вагітності, чим у свою чергу порушено її конституційні права, тобто у вчиненні дій, які не сумісні з вимогами, що пред'являються до професійних та моральних якостей особового складу МВС України, накладено на оперуповноваженого Довгинцівського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (п.2 Наказу).

Підставою для видання вказаного наказу став Висновок «Про результати службового розслідування за фактом повідомлення 23.11.2016 про підозру у вчинені кримінальних проваджень, передбачених ч.2 ст.146, ч.3 ст.189, ч.3 ст.189, ч.3 ст.357, ч.2 ст.365 КК України оперуповноваженим Довгинцівського ВП Криворізького ВП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4, та старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1Є.», який затверджено начальником ГУНП в Дніпропетровській області 19.12.2016р.

Службовим розслідування встановлено, що 23.11.2016 заступник начальника другого слідчого відділу СУ прокуратури Дніпропетровської області старший радник юстиції ОСОБА_5, розглянувши матеріали кримінального провадження №42015040000001014, відомості про яке 16.12.2015 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, повідомив про підозру оперуповноваженим Довгинцівського ВП Криворізького ВП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4, та старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 189 та ч. 3 ст. 357 КК України.

Згідно матеріалів кримінального провадження 19.10.2015 працівники Довгинцівського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, а саме ОСОБА_6, оперуповноважені СКР ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_7, ОСОБА_1Є.), безпідставно затримали ОСОБА_2 та його співмешканку ОСОБА_3, яка перебувала на 7-му місяці вагітності, і в подальшому, за попередньою змовою з громадянами ОСОБА_8 та ОСОБА_9, насильно, позбавили волі потерпілих з 19.10.2015 по 15.11.2015 утримуючи їх п'ять діб у приміщенні Довгинцівського РВ КМУ розташованому за адресою: місто Кривий Ріг, вул. Бородича, 5, та 23 доби у квартирах за адресами: місто Кривий Ріг, вул. Лісового, 11/54, та місто Кривий Ріг, вул. О. Брозовського, 76/21. У вищевказаний час працівники поліції вимагали передачі права на майно, а саме на двокімнатну квартиру за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності (Косіора), 63/39, яка належала на праві власності ОСОБА_2 22.10.2015 ОСОБА_2 сприймаючи погрози працівників поліції щодо себе та своєї громадянської дружини реально, надав довіреність на продаж власної квартири розташованої за вищевказаною адресою. Після чого 11 листопада 2015 року внаслідок злочинних дій працівників поліції ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_1, цивільних осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_9, квартира, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_2, була продана за довіреністю стороннім особам, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_2, згідно оціночно - будівельною експертизою № 17-16 від 04.07.2016, спричинено збитки на суму 195 098 гривень. Працівники поліції ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_10, цивільні особи ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів незаконно позбавили волі двох потерпілих та утримували у вищевказаних місцях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період з 16.00 з 19.10.2015 понад 28 днів, тобто протягом тривалого часу.

За результатами службового розслідування встановлено порушення ОСОБА_1 вимог ст..1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника ОВС України та запропоновано накласти на оперуповноваженого Довгинцівського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19.02.2016р. №357 о/с звільнено ОСОБА_1 зі служби на підставі пункту 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Підставою для видання вказаного наказу став наказ ГУНП від 19 грудня 2016 року №3779.

Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про звільнення позивача зі служби в поліції є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду рішення суду, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Так, встановлені обставини у цій справі свідчать про те, що звільнення позивача зі служби в поліції є дисциплінарним стягненням за скоєння дисциплінарного проступку, у зв'язку з чим посилання суду першої інстанції на відсутність вироку суду відносно позивача, як на підставу для задоволення позову, є необґрунтованим.

Відповідно до ст..1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно ст..2 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (дія якого поширюється і на поліцейських) дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

У відповідності до ст..11 Кримінального кодексу України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

З огляду на правове визначення таких понять як «дисциплінарний проступок», «злочин», суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що рішення по кримінальному провадженню має значення для надання оцінки правомірності звільнення позивача зі служби в поліції, оскільки рішення по кримінальному провадженню не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у вказаному випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України.

Таким чином, визначальним у цій справі є встановлення обставин, які б підтверджували або спростовували факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що стало підставою для накладення на останнього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Як зазначено вище, службова дисципліна, невиконання чи неналежне виконання якої створює склад дисциплінарного проступку, є дотримання особами рядового і начальницького складу, у тому числі, законів України та Присяги.

У відповідності до ст..ст.2, 6, 7, 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» одним з основних завдань поліції є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності. Поліція зобов'язана виконувати завдання неупереджено, у точній відповідності з законом на принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності.

Стаття 7 Дисциплінарного статуту зобов'язує кожного поліцейського дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника поліції, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; захищати і охороняти від протиправних посягань права і свободи громадян; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян.

07.11.2015р. ОСОБА_1 склав Присягу, а отже взяв на себе вищезазначені обов'язки поліцейського.

Матеріалами службового розслідування свідчать про те, що ОСОБА_1 не дотримувався вимог, які пред'являються до поліцейського та які обумовлені, зокрема, високим званням поліцейського і завданнями органів поліції в цілому. Службовим розслідуванням встановлено факт безпідставного доставляння ОСОБА_1 до Довгинцівського РВ ОСОБА_11 та ОСОБА_3, їх незаконного утримання, чим порушено їх конституційні права.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції від ОСОБА_11 та ОСОБА_3 надійшли заяви, в яких вони вказують на те, що свідчення відносно подій, які зазначені у матеріалах службового розслідування, ними були надані під тиском працівників прокуратури. У зв'язку з чим вказують на необ'єктивність проведеного службового розслідування та клопочуть про поновлення позивача на службі.

Вказані заяви, на думку колегії суддів, не можуть бути підставою для висновків щодо відсутності у діях позивача дисциплінарного проступку, оскільки, по-перше: під час службового розслідування пояснення у ОСОБА_11 та ОСОБА_3 були відібранні не працівниками прокуратури, а службовими особами поліції, у зв'язку з чим твердження вказаних осіб про тиск з боку посадових осіб прокуратури є безпідставними. По-друге: факт скоєння позивачем дисциплінарного проступку підтверджується не лише поясненнями вказаних осіб, а й іншими документами доказами, які були встановлені під час службового розслідування, зокрема, Журналом обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Довгинцівського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Посилання позивача та його представника, в обґрунтування своєї правової позиції, на те, що позивач не має будь-якого відношення до відчуження квартири ОСОБА_11, колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності не за продаж квартири, яка належала ОСОБА_11, а за встановлений факт незаконного доставляння до відділу поліції та незаконного утримання вказаних громадян.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про встановлення у цій справі обставин, які свідчать про вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Відповідно до ст..5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно із п.8 ст.12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може бути накладено такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту, якою визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Так, ст.14 Дисциплінарного статуту, зокрема, передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що службове розслідування призначено наказом начальника ГУНП в Дніпропетровській області №3497 від 23.11.2016р. (а.с.40). Висновок службового розслідування затверджено 19.12.2016р. (а.с.58). Під час проведення службового розслідування позивачу пропонувалося надати свої пояснення щодо подій, які були предметом дослідження під час проведення службового розслідування, але від надання пояснень позивач відмовився (а.с.41).

З огляду на встановлені обставини справи, у суду відсутні підстави для висновків про те, що відповідачем порушено процедуру призначення та проведення службового розслідування.

Щодо доводів позивача про порушення строків накладення дисциплінарного стягнення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст..16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за результатами службового розслідування, висновки якого затверджені 19.12.2016р. Про вчинення позивачем проступку, відносно якого проведено службове розслідування, керівництву органу поліції, які мають дисциплінарні права (право накладати дисциплінарні стягнення), стало відомо 23.11.2016р. після пред'явлення позивачу підозри у скоєнні кримінального правопорушення. Крім цього, внаслідок вчинення позивачем дій, які кваліфіковані відповідачем як дисциплінарний проступок, здійснювалося кримінальне провадження, строк проведення якого не включається до періоду, в який особу може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на встановлені обставини у цій справі, враховуючи встановлений факт скоєння позивачем дисциплінарного проступку, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність рішення відповідача про накладення на позивача дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року по справі №804/1022/17- скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст постанови виготовлено 09.06.2017р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк