н\п 2/490/2600/2017 Справа № 490/9363/16-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

__________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 травня 2017 р. Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гуденко О.А.,

при секретарі - Кваша С. О. ,

за участю позивача , представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Миколаївського національного університету імені ОСОБА_3 (далі — Університет) про анулювання документу про вищу освіту, -

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2016 р. позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить зобовязати відповідача анулювати документ про вищу освіту — дублікат диплома спеціаліста С16 № 118581, виданий в23 вересня 2016 року ОСОБА_4.

В минулому судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав, посилаючись на те, що в оспорюваному дипломі невірно зазначена його кваліфікація , як така , що не вдповідає ййого етрміну навчання у 1981 році . Скільки вінн вважає, що освітній рівень кваліфікації “спеціаліст” відповідає освітньому рівню “магістра” на теперішній час, отже наявність такого диплому перешкоджає йому у здобутті освіти “магістра” за кошти державного бюджету. Для забезпечення його права отримати документ про вищу освіту , який відповідав би його терміну навчання та кваліфікації, необхідно анулювати вказаний дублікат диплому.

Представник відповідача в минулому судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що на виконання рішення суду про зобовязання університету видати новий виправлений диплом і анулювати попередній — Університет неодноразово видавав такі дипломи, проте позивач з незрозумілих підстав знову і знову відмовляється їх отримувати та звертається до суду з черговим позовом. При цьому, в чому ж полягає його дійсне порушене право (влаштування на роботу чи інше), в чому існують перешкоди у реалізації його законних пправ та інтересів видачею диплома у відповідностиі до рішення суду за його ж позовом — ОСОБА_2 не доведено.

Вислухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 16 ЦК України передбачені можливі способи захисту цивільних прав та інтересів. ОСОБА_5, такого способу захисту як визнання недійсним диплому про вищу освіту (з підстав наявності в ньому помилок) ані Цивільним Кодексом України, ані іншими нормативно-правовими актами не передбачено.

Так, з копії Диплому № 220856 ( яка зберігається в матеріалах особової справи ОСОБА_2 у відповідача) від 24.06.1981 року вбачається, що Диплом виданий ОСОБА_4 в тому, що він в 1976 році вступив до Миколаївського державного педагогічного інститутут ім. В.Г. Белинського і в 1981 році закінчив повний курс вказаного інституту за спеціальністю “математика” та йому присвоєна кваліфікація “вчитель математики”.

21 червня 2000 року ОСОБА_2 правопопередником відповідача виданий Диплом спеціаліста ЛП ВС №011188 про те, що останній закінчив Миколаївський державний педагогічний інститут за спеціальністю “Математика” , рішенням державної екзаменаційної комісії від 24.06.1981 р. ОСОБА_4 присвоєно кваліфікацію спеціаліста вчителя математики.

Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 30 січня 2015 року позов ОСОБА_2 до Університету задоволено частково.

Зобов'язано Миколаївський національний університет імені ОСОБА_3 видати ОСОБА_2 Диплом про закінчення в 1981 році Миколаївського державного педагогічного інституту за спеціальністю “Математика” та присвоєння кваліфікації “Вчителя математики” - в зв'язку з усуненням виявлених розбіжностей та помилок та у чіткій відповідності до первісно виданого Документу.

З тексту наведеного рішення суду вбачається, що в зв'язку з дійсною наявністю розбіжностей ( відсутність факту зміни прізвища , ім'я чи по батькові позивача, а саме видача йому повторно усіх документів, що підтверджують особу громадянина України через встановлення зазначених розбіжностей) у написанні анкетних даних особи, якій видано Диплом, а також помилковим зазначенням дати присвоєння кваліфікаційного рівня ( з Книги протоколів засідань державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії по фізико-математичному факультету — математичне заочне відділення Миколаївського державного педагогічного інститутут імені ОСОБА_6 (правонаступником якого є відповідач) вбачається, що Протоколом № 13 засідання від 19 червня 1981 року студенту ОСОБА_2 присвоєно кваліфікацію вчителя математики за спеціальністю математика. Відповідна постанова державної екзаменаційної комісії також датована 19 червня 1981 року.) , такий Диплом підлягає заміні відповідно до п. 3.16 Порядку замовлення документів про освіту державного зразка, видачі та обліку їх карток, затв. Наказом Міністерства освіти та науки України № 811 від 10.12.2003 року з подальшими змінами та доповненнями.

Разом з тим, суд прийшов до висновку, що не підлягають задоволенню як безпідставні вимоги позивача щодо зобов'язання Університету видати йому Диплом бакалавра, який, на його думку, відповідає його освітньо-кваліфікаційному рівню.

Згідно наказу №825/с від 02.11.2015 року Миколаївського національного університету імені ОСОБА_3 наказано видати ОСОБА_2 диплом про закінчення у 1981 році Миколаївського державного педагогічного інституту за спеціальністю «Математика» та присвоєння рішенням Державної екзаменаційної комісії від 19 червня 1981 року кваліфікації вчителя математики. Підстава – рішення Центрального районного суду м. Миколаєва.

02.11.2015 року до ЄДЕБО внесено замовлення на створення інформації, що відтворюється в дублікаті документа про вищу освіту за №0000084841, де зазначено вид документа про вищу освіту – диплом спеціаліста державного зразка.

Згідно витягу з протоколу №8 засідання вченої ради Миколаївського національного університету імені ОСОБА_3 від 30.11.2015 року затверджено бланк диплома ОСОБА_2.

30.11.2015 року ОСОБА_2 виготовлено Диплом С15 №118904 про закінчення у 1981 році Миколаївського державного педагогічного інституту за спеціальністю «Математика».

Як вбачається з журналу реєстрації виданих дипломів, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України 02.07.2015 року №705, диплом позивач отримав, що посвідчується його особистим підписом.

Згідно акту від 02.12.2015 року, знищено диплом спеціаліста ЛП ВС №011188, виданий 21.06.2000 року, реєстраційний номер 859 на ім'я ОСОБА_2, у зв'язку з помилкою, допущеною під час заповнення оригіналу.

Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 30 березня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Миколаївського національного університету імені ОСОБА_3, про зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено. Зобов'язано Миколаївський національний університет імені ОСОБА_3 анулювати документ про вищу освіту (диплом) С15 №118904, виданий 30 листопада 2015 року ОСОБА_2. З рішення суду слідує, що оскільки законодавством України передбачено, що інформація, яка відтворена на матеріальному носії, має чітко відповідати тій інформації, яка міститься в ЄДЕБО. Однак, інформація, яка відображена на виданому позивачу матеріальному носії, не співпадає із інформацією, яка сформована та міститься у ЄДЕБО.

Так, у ЄДЕБО міститься інформація про видачу позивачу диплома із вказівкою освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст», а на матеріальному носії освітньо-кваліфікаційний рівень не вказано, а міститься лише вказівка «диплом».

У відповідності до п. 18 Порядку замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти документ про вищу освіту може бути анульований навчальним закладом, який його видав, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. За зверненням навчального закладу позначка «Анульовано» вноситься технічним адміністратором ЄДЕБО до Реєстру документів про освіту. Враховуючи вищевикладене, документ про вищу освіту (диплом) С15 №118904 виготовлений з порушенням законодавства, за такого підлягає анулюванню.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2016 року позов задоволено, відповідача зобов'язано видати ОСОБА_2 диплом державного зразка про закінчення в 1981 році Миколаївського державного педагогічного інституту ім. В.Г.Бєлінського за спеціальністю «математика» та присвоєння кваліфікації «вчителя математики».

Рішенням від 12 травня 2016 року колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2016 року змінено.

Позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов'язано Миколаївський національний університету імені ОСОБА_3 видати ОСОБА_2 дублікат документу про вищу освіту відповідно до пунктів 20, 21 Порядку замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 6 березня 2015 року №249.

З тексту цих судових рішень вбачається, що позивач зазначав, що 30 листопада 2015 року на виконання судового рішення Університет видав йому диплом серії С15 № 118904. ОСОБА_5 виданий диплом не відповідає вимогам до документу про вищу освіту, які передбачені Порядком замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі - Порядок), оскільки інформація в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі - ЄДЕБО) не відповідає інформації, яка містилась у первинному дипломі, виданому йому у 1981 році, а інформація на матеріальному (паперовому) носії не відповідає інформації ЄДЕБО.

Посилаючись на порушення своїх прав та перешкоди у працевлаштуванні за отриманою кваліфікацією, ОСОБА_2 просив зобов'язати Університет видати йому диплом державного зразка про закінчення в 1981 році Миколаївського державного педагогічного інституту ім. В.Г.Бєлінського за спеціальністю «математика» та присвоєння кваліфікації «вчителя математики». Представник Університету позов не визнав, посилаючись на те, що диплом позивачу у листопаді 2015 року видано у відповідності до змісту рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 січня 2015 року, а створення документу про вищу освіту в ЄДЕБО без визначення освітньо-кваліфікаційного рівня технічно неможливо.

На виконання рішення суду ректор університету видав наказ від 17.05.2016 р. № 295/с про видачу позивачу диплому спеціаліста про закінчення у 1981 р. Миколаївського державного педагогічного інституту імені ОСОБА_7 за спеціальністю "Математика" та присвоєння кваліфікації вчителя математики.

Університет створив замовлення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 17.05.2016 р.№ 134434.

Оператором ЄДЕБО присвоєно реєстраційний номер диплома спеціаліста С16 № 021612 на ім'я ОСОБА_2.

Після цього рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.07.2016 р. у справі № 490/6034/16-ц зобов'язано університет анулювати документ про вищу освіту (диплом спеціаліста) С16 № 021612 , виданий 25.05.2016 р. ОСОБА_2

З тексту наведеного рішення суду вбачається, що вирішення питання якому освітньо-кваліфікаційному рівню відповідає вища освіта радянського часу, яку фактично отримав ОСОБА_2 у 1981 році, виходить за межі компетенції суду, зважаючи, що ЗУ "Про освіту" 1991 року, яким запроваджені освітньо-кваліфікаційні рівні, ЗУ "Про вищу освіту" 2002 року, а також ЗУ "Про вищу освіту" від 01.07.2014 року, яким запроваджена інша система рівнів та ступенів вищої освіти, не передбачають будь-яких порівнянь вищої освіти радянського часу з введеними освітньо-кваліфікаційними рівнями, що діяли до 01 липня 2014 року та рівнями та ступенями вищої освіти, що діють на даний час.

03.08.2016 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду. У відповідності до постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.08.2016 р. рішення суду виконано повністю, тобто анульовано вказаний диплом спеціаліста С16 № 021612.

23 вересня 2016 року відповідачем видано Диплом спеціаліста (Дублікат) С16 № 118581 ОСОБА_2 закінчив у 1981 році Миколаївський державний педагогічний інститут імені ОСОБА_7, за спеціальністю “математика”, рішенням Державної екземанаційної комісії від 19 червня 1981 року присвоєна кваліфікаціія “вчитель математики”.

Постановою від 13 січня 2016 р. Миколаївського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Міністерства освіти і науки України з вимогами : 1) визнати неправомірною бездіяльність Міністерства щодо поновлення порушення права на отримання диплома про закінчення ОСОБА_2 державного педагогічного інституту в 1981 році; 2) зобовязати Міністерство затвердити форму диплома для видачі позивачу національним університетом імені ОСОБА_3 про закінчення ним в 1981 р. державного педагогічного інституту; 3) стягнути з Міністерства 15000 гривень компенсації за завдану моральну шкоду.

З тексту Постанови суду слідує, що оскільки, в Законі України «Про вищу освіту» та в постанові Кабінету Міністрів України від 31.03.15 №193 «Про документи про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка» не були передбачені дипломи для випускників вищих навчальних закладів Української РСР, то у відповідача не було правових підстав для затвердження її форми у власному наказі. За відсутності у відповідача обов'язку, встановленого нормативним актом вищої юридичної сили, суд не може його зобовязати прийняти з цього приводу нормативно-правовий акт.

Ухвалою від 02 листопада 2016 р. Одеського апеляційного адміністративного суду залишено без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства освіти і науки України, третя особа - Миколаївський національний університет імені ОСОБА_3 про визнання протиправними дій .

З наведених судових рішень вбачається, що в обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідач протиправно присвоїв номер для диплома спеціаліста, оскільки освітній рівень спеціаліста введений у 1991 р., а позивач закінчив інститут у 1981 р. і його професійна підготовка не відповідає рівню спеціаліста. Позивач вважав дії Міністерства науки і освіти України протиправними, оскільки освітній рівень, здобутий ним у 1981 р., не відповідає рівню спеціаліста і бакалавра. На доказ викладеного, позивачем надано лист відповідача від 10.03.2015 р., в якому зазначено, що підстави для видачі диплома бакалавра випускнику 1981 р. відсутні.

Судом встановлено, що що університет відповідно до встановленого порядку звернувся з замовленням на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, з урахуванням рішення Державної екзаменаційної комісії від 19.06.1981 р. про присвоєння позивачу кваліфікації вчителя математики. Реєстраційний номер для диплома спеціаліста був присвоєний технічним адміністратором ЄДЕБО згідно інформації, наведеної в замовленні університету . Обрати позицію "диплом" замість "диплом спеціаліста" у ЄДЕБО неможливо, оскільки програмне забезпечення розроблено у відповідності до вимог чинного законодавства України, в якому відсутнє поняття "диплом" без зазначення освітньо-кваліфікаційного рівня (бакалавр, спеціаліст, магістр).

На теперішній час позивач вважає порушенням своїх прав визначення документом про вищу освіту (дипломом, виданим 23 вересня 2016 року), його кваліфікації як «спеціаліст», яку він при навчанні не отримував.

В суді ОСОБА_2 пояснив, що вимагаючи анулювання цього диплому, він таким чином усуває перешкоди у видачі йому наступного ( чергового) диплому державного зразка , який повністю відповідав би вимогам Порядку, а також отриманій ним кваліфікації вчителя математики, вважаючи таким документом диплом бакалавра. Адже він вважає, що освітній рівень спеціаліста прирівняний до освітнього рівня магістра, проте він такого рівня не навчався, отже позвбавлений таким чином здобути такий рівень на теперішній час, продовжуючи навчання за державний кошт.

Отже, фактично протягом останніх більш ніж двох років між сторонами існує неперервний триваючий спір ( який позивач намагається вирішити, подаючи регулярно і періодично по три - чотири позови щороку до судів цивільної та адміністративної юрисдикцій ) з таких питань: якому ступеню (рівню) сучасної освіти відповідає отримана позивачем вища освіта у 1981 року, яким документом це підтверджується і в якому порядку такий документ може бути отриманий.

При цьому його вимоги щодо видачі йому диплому саме “бакалавра” - вже вирішені судом в рішенні від 30.01.2015 року (відмовлено в їх задоволенні), яке набуло законної сили.

За змістом статті 55 Закону Української РСР "Про народну освіту" від 01.10.1974 р., який втратив чинність 04.06.1991 р. вища освіта здійснюється в університетах, інститутах, академіях та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до вищих навчальних закладів. У вищих навчальних закладах може проводитися денне, вечірнє та заочне навчання. Навчання у вищих навчальних закладах без відриву від виробництва є формою здобуття спеціальності і підвищення кваліфікації особами, які працюють у різних галузях народного господарства.

На підставі статті 60 Закону Української РСР "Про народну освіту" особам, які закінчили вищі навчальні заклади, присвоювалася кваліфікація відповідно до здобутої спеціальності, видавався диплом і нагрудний знак встановленого зразка.

Таким чином, Законом Української РСР "Про народну освіту", чинним на момент закінчення позивачем вищого навчального закладу, станом на 1981 р. не було передбачено встановлення освітньо-кваліфікаційних рівнів, зокрема такого, як спеціаліст.

Законом України "Про освіту" 04.06.1991 р. освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста в Україні запроваджено.

Відповідно до ст.36 Закону Української РСР «Про освіту» №1060-XII від 23.05.91 випускникам вищих навчальних закладів присвоюється кваліфікація спеціаліста з вищою освітою певного професійного спрямування або спеціальності, яка відповідно до обсягу державної освіти визначається такими рівнями: молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші навчальні заклади еквівалентного рівня; бакалавр - забезпечують коледжі, інститути, консерваторії, інші навчальні заклади еквівалентного рівня; спеціаліст - забезпечують інститути, інші навчальні заклади еквівалентного рівня; магістр - забезпечують інститути, академії, університети, інші навчальні заклади, що мають відповідний сертифікат.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про вищу освіту» №2984-III від 17.01.02 до структури вищої освіти входять освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні: 1) освітні рівні: неповна вища освіта; базова вища освіта; повна вища освіта; 2) освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст, магістр.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про вищу освіту» №1556-VII від 01.07.14 здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії; 5) доктор наук.

Так, статтею 7 Закону «Про вищу освіту» встановлені види документів про вищу освіту (наукові ступені) за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра, диплом бакалавра, диплом магістра, диплом доктора філософії, диплом доктора наук.

Частиною 10 ст. 7 Закону України «Про вищу освіту» від 28.12.2014 року з останніми змінами та доповненнями, інформація про видані дипломи вноситься вищими навчальними закладами до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

У відповідності до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про вищу освіту», безоплатний і вільний доступ осіб до інформації, що міститься в ЄДЕБО, здійснюється через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади у сфері освіти та науки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 р. № 752 "Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти" визначено, що Єдина база є автоматизованою системою збирання, верифікації, оброблення, зберігання та захисту даних, у тому числі персональних, щодо надавачів та отримувачів освітніх послуг з метою забезпечення потреби фізичних та юридичних осіб.

Згідно пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 р. № 752 "Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти" єдина база є джерелом даних, що використовуються під час виготовлення документів про освіту державного зразка. Пунктом 4 постанови передбачено, що розпорядником ЄДЕБО є МОН, яке затверджує порядок її формування та функціонування, встановлює склад відомостей і даних Єдиної бази, у тому числі персональних, процедури їх оброблення, здійснює контроль за забезпеченням захисту таких даних.

Механізм замовлення та створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту державного зразка за акредитованою освітньою програмою та у власних документах про вищу освіту, виданих вищими навчальними закладами за неакредитованою освітньою програмою встановлює Порядок замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, затверджений наказом МОН від 06.03.2015 р. №249.

На підставі пункту 2 Порядку замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти документ про вищу освіту - це інформація (у тому числі персональні дані), сформована в ЄДЕБО згідно з переліком інформації, яка повинна міститися в документах про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015р. №193, та відтворена на матеріальному носії поліграфічним способом про здобуті особою спеціальність та спеціалізацію.

За правилами пункту 9 Порядку замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти передбачено, що у разі необхідності уточнення або виявлення помилок в отриманій інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту та додатках до них, навчальний заклад вносить уточнення або виправляє виявлені помилки в ЄДЕБО, підтверджуючи відповідними документами, скановані копії яких завантажуються та зберігаються в ЄДЕБО, після чого навчальним закладом створюється (формується) в ЄДЕБО нове замовлення. З дня внесення до ЄДЕБО нового замовлення, інформація, що відтворюється в документах про вищу освіту та додатках до них, створена на підставі попереднього замовлення, вважається недостовірною.

У відповідності до підпункту 4.6 пункту 4 Порядку замовлення документів про освіту державного зразка, видачі та обліку їх карток, затвердженого наказом МОН від 13.08.2007 р. № 737, керівник навчального закладу несе персональну відповідальність за правильність видачі документів і додатків до них, за зберігання документів та книги їх реєстрації відповідно до чинного законодавства.

Згідно пункту 19 Порядку замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти видача документів про вищу освіту та додатків до них здійснюється на підставі наказу керівника навчального закладу, сформованого в ЄДЕБО. Навчальний заклад веде журнал реєстрації виданих документів про вищу освіту та додатків до них, що формується, роздруковується з ЄДЕБО, в якому видача документів про вищу освіту засвідчується підписами осіб, що видали та отримали документ.

Отже, у відповідності до Порядку замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту та додатках до них - це електронний документ, створений (сформований) вищими навчальними закладами в ЄДЕБО на основі верифікованих даних та збережений у ЄДЕБО.

Реєстраційний номер документа про вищу освіту - це присвоєний в ЄДЕБО унікальний (власний) номер документа про вищу освіту, що є ідентифікатором документа у Реєстрі документів про освіту ЄДЕБО та складається із серії (літери та двох цифр) та порядкового номера, який містить шість цифр.

Замовлення створюються (формуються) відповідальною особою навчального закладу в ЄДЕБО в електронній формі з накладання електронного цифрового підпису цієї особи, електронного цифрового підпису керівника навчального закладу та електронної печатки навчального закладу для осіб, яким до здобуття ступеня вищої освіти, спеціальності та спеціалізації залишається не більше тридцяти календарних днів, в межах ліцензованого обсягу, встановленого для навчального закладу.

Відповідальним за повноту, достовірність та актуальність інформації та даних, внесених вищим навчальним закладом (його відокремленим структурним підрозділом) до ЄДЕБО, на основі яких створюється інформація, що відтворюється в документах про вищу освіту та додатках до них, є керівник вищого навчального закладу.

Технічний адміністратор ЄДЕБО з метою створення (формування) замовлення та здійснення обліку документів про вищу освіту здійснює такі заходи: - приймає замовлення; - формує верифіковані дані відповідно до замовлення, які відтворюються на матеріальному носії; - присвоює реєстраційний номер документу про вищу освіту та реєструє його у ЄДЕБО; - забезпечує внесення інформації про видані документи про вищу освіту у Реєстр документів про вищу освіту.

Таким чином, законодавством України передбачено, що інформація, яка відтворена на матеріальному носії, має чітко відповідати тій інформації, яка міститься в ЄДЕБО.

Пунктом 1 Переліку передбачено, що такою інформацією в документах про вищу освіту державного зразку є кваліфікація випускника - здобутий ступень вищої освіти, спеціальність та спеціалізація, а в деяких випадках і професійна кваліфікація.

Форми дипломів молодших бакалаврів, бакалаврів, магістрів на інш., як документів про вищу освіту державного зразка, затверджені наказом МОіН України від 12 травня 2015 року №525 «Про затвердження форм документів про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка та додатків до них, зразка академічної довідки» ( далі - Наказ №525).

Отже, вирішуючи вимоги позивача у запропонований ним спосіб — анулюючи один за одним дипломи державного зразка фактично з метою настання наслідків можливості отримання позивачем саме такого документу про вищу освіту, на якому він наполягає у власному баченні вирішенні спору, він фактично намагається того, щоб суд вирішив питання - якому освітньо-кваліфікаційному рівню відповідає повна вища освіта радянського часу, яку фактично отримав позивач у 1981 році.

ОСОБА_5 «Про освіту» 1991 року, яким запроваджені освітньо-кваліфікаційні рівні, ОСОБА_5 «Про вищу освіту» 2002 року, які діяли до 1 липня 2014 року, а також ОСОБА_5 «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року, яким запроваджена інша система рівнів та ступенів вищої освіти, не передбачали та не передбачають будь-яких порівнянь вищої освіти радянського часу з введеними освітньо-кваліфікаційними рівнями, що діяли до 1 липня 2014 року, та рівнями та ступенями вищої освіти, діючими зараз.

Проведення таких досліджень та ідентифікація освіти різних часів виходить за межі компетенції суду.

Відповідно до пункту 4 Постанови КМУ від 12 листопада 1997 року №1260 «Про документи про освіту та вчені звання», яка діяла до вересня 2015 року, та пункту 2 Постанови КМУ від 31 березня 2015 року №193 «Про документи про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка» документи про вищу освіту та вчені звання, видані раніше уповноваженими закладами освіти та органами виконавчої влади, є дійсними та обміну не підлягають.

В попередніх рішеннях суду неодноразово встановлено, що права позивача не можуть бути поновлені шляхом покладення на Університет обов'язку видати диплом того чи іншого ступеня вищої освіти (молодшого бакалавра, бакалавра, магістра). Видача документа про вищу освіту державного зразка без визначення ступеня вищої освіти діючими нормативним актами не передбачена. Отже, анулювання виданого відповідачем у відповідності до діючого законодавства та на виконання рішення суду диплому державного зразка без зазначення певної форми документу, яка передбачена Наказом №525, та без інформації про ступень вищої освіти, як то зазначено у пункті 1 Переліку, призведе до неможливості виконання судового рішення .

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що особи, які мали документи про вищу освіту, виготовлені до 2000 року, мають право лише на отримання дублікату цього документу у разі його втрати (знищення). Порядок виправлення помилок у таких документах не передбачено.

Право позивача на отримання документу про вищу освіту державного зразка є поновленим видачею оспорюваного Диплому у спосіб та в порядку, як передбачені пунктом 20 Порядку - отриманням документу про вищу освіту державного зразка, в якому відтворюється дійсна інформація про набуту ним кваліфікацію.

Крім того, суд враховує, що на виконання рішення суду позивачеві вже були видані і диплом без зазначення освітнього рівня “спеціаліст”, і диплом з зазаначенням цього рівня - проте він щоразу звертався до суду з позовами про анулювання цих документів , і в рішенні судів від 30 березня 2016 року , від 23 березня 2016 року та від 12 травня 2016 року судами вже докладно досліджувалися ці обставини і надавалася оцінка діям відповідача. ОСОБА_5 з видачею чергового документу про освіту вже з урахуванням усіх положень та нормативно-правових актів, викладених в попередніх рішеннях судів різних інстанцій та юрисдикцій — позивач в черговий раз звертається до суду з позовом про його анулювання фактично з тих самих підстав, що і попередні рази.

Протягом часу з моменту отримання позивачем диплому про вищу освіту у 1981 р. до розгляду цієї справи, декілька разів змінювалось законодавство, що регулює отримання вищої освіти, у тому числі, щодо рівнів вищої освіти, їх назв та кваліфікаційних вимог.

Відповідність освітнього рівня вищої освіти, встановленого станом на 1981 рік, відповідно до Закону УРСР «Про народну освіту» №2778-VII від 28.06.78, з освітніми рівнями, встановленими Законом УРСР «Про освіту» 1060-XII від 23.05.91, Законом України «Про вищу освіту» №2984-III від 17.01.02, Законом України «Про вищу освіту» №1556-VII від 01.07.14 не встановлені.

Законом не передбачено документів про вищу освіту, які видаються замість втрачених або у разі виправлення помилки, для осіб, які закінчили вищі навчальні заклади до 1991 р., до введення сучасних освітніх рівнів (бакалавра, магістра та ін).

Відповідно не передбачено виготовлення таких документів постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.15 №193 «Про документи про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка» та наказом Міністерства освіти і науки України №525 від 12.05.15 «Про затвердження форм документів про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка та додатків до них, зразка академічної довідки»- не передбачені дипломи для випускників вищих навчальних закладів Української РСР, то у відповідача не було правових підстав для затвердження її форми у власному наказі.

Проблема прогалин у законодавстві вирішується правозастосувачем у кожному конкретному випадку, з урахуванням загальних принципів права, викладених в Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішень Європейського суду з прав людини, аналогії права, аналогії закону та ін.

В цьому випадку, навіть за відсутності правового регулювання видачі дублікатів дипломів випускникам УРСР, права позивача не були порушені відповідачем, оскільки йому було видано диплом про вищу освіту ( і неодноразово), за відповідним освітнім рівнем не нижче, отриманого ОСОБА_2 в 1981 році.

Право позивача на підтвердження здобутої ним освіти належним документом, який би визнавався на території України, є забезпеченим.

Так, суд вирішує і захищає тільки дійсне порушене право позивача , проте відповідачем видачею оспорюваного диплому — на виконання рішення суду, у відповідності до положень Постанови КМУ від 31.03.15 №193 «Про документи про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка» , Наказу Міністерства освіти і науки України №525 від 12.05.15 «Про затвердження форм документів про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка та додатків до них, зразка академічної довідки», Порядку замовлення документів про освіту державного зразка, видачі та обліку їх карток, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13.08.2007 року № 737 «Про викладання в новій редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10.12.2003 року № 811 «Про затвердження Положення про ІВС «ОСВІТА» та Порядку замовлення, видачі та обліку документів про освіту державного зразка», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2007 року за № 1129/14396 - не було порушено жодних прав позивача ( його доводи про неможливість отримати роботу чи отримати подальшу освіту магістра за державний кошт — жодним чином нічим не підтверджені і не обгрунтовані), та навпаки врегульовано ситуацію у відповідності до вимог законності та розумності.

Оскільки завдання цивільного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи, яка звернулася до суду , позивач не довів обставин, які б вказували на порушення його прав, свобод або інтересів саме видачею оспорюваного Диплому, суд доходить до висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_2

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України судові витрати слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_2 – відмовити.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Гуденко О.А.