У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/365/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В. К.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

06 червня 2017 року

м . Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправної та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської Олени Степанівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність щодо не включення до списку та реєстру вкладників; зобов'язання включити до реєстру вкладників та до III та IV черг кредиторів акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит".

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.09.2012 між акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" та громадянкою ОСОБА_2 (далі - Клієнт) укладено договір №7919/370-12 про банківський строковий вклад (депозит) Пенсійний на 370 днів в іноземній валюті (а. с. 21 - 22).

Згідно з умовами вказаного договору Клієнт вносить, а банк приймає грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок НОМЕР_1 у сумі 25000,00 євро на строк з 11.09.2012 по 16.09.2013. За час користування коштами вкладу протягом строку, визначеного Договором, Банк нараховує та виплачує Клієнтові проценти за ставкою 8,00 % річних.

На виконання умов договору, 11.09.2012 позивачем внесено кошти в сумі 25000,00 Євро, що підтверджується квитанцією (а. с. 23).

17.09.2013 між публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" та громадянкою ОСОБА_2 (далі - Вкладник) укладено договір - заяву № 6791/370-13 про банківський строковий вклад (депозит) Пенсійний на 370 днів в іноземній валюті (а. с. 24).

Відповідно до умов цього договору Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти в іноземній валюті на Вкладний рахунок НОМЕР_2 у сумі 25000,00 Євро на строк з 17.09.2013 по 22.09.2014. За час користування коштами Вкладу протягом строк, визначеного договором - заявою, Банк нараховує і виплачує проценти за ставкою 9,10 % річних.

Згідно з квитанцією від 17.09.2013 позивач вніс на Вкладний рахунок НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 25000,00 Євро (а. с. 25).

11.12.2013 між публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - Банк) та громадянкою ОСОБА_2 (далі - Вкладник) укладено договір - заяву №9042/370-13 про банківський строковий вклад (депозит) Стандарт на 370 днів в національній валюті (а. с. 26).

Відповідно до умов договору від 11.12.2013 Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти в національній валюті на Вкладний рахунок НОМЕР_4 у сумі 150000,00 грн. на строк з 11.12.2013 по 16 грудня 2014. За час користування коштами Вкладу протягом строку визначеного договором - заявою, Банк нараховує та виплачує проценти за ставкою 21,50 % (а. с. 26).

На виконання вимог цього договору, позивачем на рахунок № 2635.9.056217.003 внесено кошти в сумі 150000,00 грн. (а. с. 27).

Рішенням Шевченківського районного суду від 10 квітня 2015 року, яке набрало законної сили 20 квітня 2015 року, у справі № 727/1744/15-ц за позовом ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2, до публічного акціонерного товариства"Банк "Фінанси та Кредит" про повернення коштів з депозитного рахунку, позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на користь ОСОБА_4 по договору про банківський строковий вклад (депозит) Пенсійний на 370 днів в іноземній валюті №6791/370-13 від 17.09.2013 суму заборгованості в розмірі 26540,00 євро, яка складається із суми банківського вкладу в розмірі 25000,00 євро і відсотків в розмірі 1540,00 євро та по договору про банківський строковий вклад (депозит) Стандарт на 370 днів в національній валюті № 9042/370-13 від 11.12.2013 суму заборгованості в розмірі 171824,00 грн., яка складається із суми банківського вкладу в розмірі 150000,00 грн. та відсотків в розмірі 21824,00 грн.

На виконання вказаного рішення суду Шевченківським районним судом м. Чернівці 20.05.2015 видано виконавчий лист № 727/1744/15-ц (а. с. 31).

На підставі заяви позивача, 08.06.2015 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 47779477 з примусового виконання виконавчого листа № 727/1744/15-ц про стягнення з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" боргу в сумі 26540,00 євро та 171824,00 грн., про що винесено постанову (а. с. 112).

Постановою начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 14.07.2015, відповідно до вимог ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", вирішено передати виконавчі провадження про стягнення з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на виконання до відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, з метою належного виконання виконавчих документів у складі виконавчого провадження.

18.08.2015 заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження № 477794477 з примусового виконання виконавчого листа 727/1744/15-ц (а. с. 110).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 612 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17.09.2015 прийнято рішення за № 171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.12.2015 № 898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 за № 230 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з цим рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" та призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Банк "Фінанси та Кредит", визначені ст. ст. 37, 38, 47-51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні терміном на два роки - з 18.12.2015 до 17.12.2017 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1703 від 01.09.2016 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора АТ "Банк "Фінанси та Кредит", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Валендюку В. С. з 05.09.2016.

У зв'язку з прийняттям Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", 21.12.2015 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання листа № 727/1744/15-ц виданого 20.05.2015 (а. с. 114).

18.11.2015 позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" із заявою про повернення коштів з депозитних рахунків відповідно до укладених договорів.

03.12.2015 представник позивача повторно звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" із заявою про надання відповіді на заяву від 18.11.2015 про виплату ОСОБА_2 гарантованої суми 200000,00 грн. та визнання її кредитором банку за заборгованістю, що перевищує гарантовану суму на підставі укладених договорів (а. с. 36).

За результатами розгляду заяви, 18.12.2015 відповідач надав відповідь, в якій повідомив, що рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці в справі №727/1744/15-ц не може розглядатися як підстава для задоволення клопотання про включення ОСОБА_2 до бази даних вкладників, а також до списків вкладників з метою отримання гарантованої суми відшкодування), оскільки зазначеним судовим рішенням таке включення до списків вкладників, які мають право на отримання гарантованого відшкодування не передбачено (а. с. 96).

Вважаючи бездіяльність відповідачів протиправною, позивач звернулася до суду із вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, з урахуванням вимог чинного законодавства України, відповідач зобов'язаний включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду з визначенням їй розрахункової суми відшкодування коштів за вкладами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 1 та частини 3 статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

При цьому, нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

За приписами частини 5 статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини 6 статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення), Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку. Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Водночас, згідно з п. 6 розділу ІІІ Положення протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

В пункті 4 розділу II Положення визначено, що банк після отримання повідомлення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку повинен здійснити: нарахування відсотків та перерахування з рахунків з обліку нарахованих витрат податку з оподаткованого доходу; відображення операцій з використанням платіжних карток, а також усіх видаткових операцій, що відбулися після початку процедури виведення Фондом банку з ринку; консолідацію інформації про вкладників на рівні головного банку; звірку сум залишків за вкладами і нарахованими відсотками, зменшеними на суму податку, між базою даних та балансовими рахунками, на яких обліковуються вклади фізичних осіб і нараховані за ними відсотки. Результати звірки оформлюються у вигляді Акта звірки бази даних та балансових рахунків за формою, визначеною Правилами формування та ведення баз даних про вкладників, затвердженими рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.07.2012 № 3, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23.08.2012 №1430/21742.

Відповідно до п. 1.29 глави 1 розділу III Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, яке затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за № 1581/21893 у разі наявності рішення суду про задоволення вимог кредиторів, які не враховувалися в балансі неплатоспроможного банку на день прийняття рішення віднесення його до категорії неплатоспроможних, ці зобов'язання також включаються до відкоригованого балансу.

Так, колегія суддів зазначає, що після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку кожен вкладник банку має гарантоване право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

З матеріалів справи встановлено, що 18.12.2015 розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів на ліквідацію банку.

Відповідно до рішення Шевченківського районного суду від 10.04.2015, яке набрало законної сили 20.04.2015, у справі № 727/1744/15-ц за позовом ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2, до публічного акціонерного товариства"Банк "Фінанси та Кредит" про повернення коштів з депозитного рахунку, позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на користь ОСОБА_4 по договору про банківський строковий вклад (депозит) Пенсійний на 370 днів в іноземній валюті №6791/370-13 від 17.09.2013 суму заборгованості в розмірі 26540,00 євро, яка складається із суми банківського вкладу в розмірі 25000,00 євро і відсотків в розмірі 1540,00 євро та по договору про банківський строковий вклад (депозит) Стандарт на 370 днів в національній валюті № 9042/370-13 від 11.12.2013 суму заборгованості в розмірі 171824,00 грн., яка складається із суми банківського вкладу в розмірі 150000,00 грн. та відсотків в розмірі 21824,00 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 Цивільного Кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 2 ст. 1060 Цивільного Кодексу України встановлено, що за договором банківського вкладу на вимогу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно з положеннями ст. 1066 Цивільного Кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Відповідно до ст. 1068 Цивільного Кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Положеннями ст. 1074 Цивільного Кодексу України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Стаття 629 Цивільного Кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 529 Цивільного Кодексу України кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що банк зобов'язаний виплатити володільцеві рахунку, відкритого на підставі договору строкового вкладу, грошові коштів на умовах та в порядку, встановлених таким договором.

Згідно п. 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 №14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Так, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.

Згідно з заявленими позовними вимогами позивач просить визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та просить включити її до зазначеного переліку.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 та від 02.02.2016 у справі № 804/14800/14, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

На підставі викладеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду щодо не включення до списку та реєстру вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" відомостей про банківські вклади ОСОБА_2 за договорами № 6791/370-13 та № 9042/370-13.

Оцінивши доводи апеляційної скарги щодо відсутності даних про суми коштів, зазначені ОСОБА_2 у позові, в операційній системі Банку, та, як наслідок, нікчемності правочинів, укладених між позивачем та АТ "Банк "Фінанси та Кредит", колегія суддів зазначає наступне. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.1999 № 679-XIV нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність.

Пунктом 1.4 "Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 516, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2003 за № 1256/8577 (далі - Положення № 516) передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ст. 55 вказаного Закону, відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком. Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку.

Згідно з п. 1.6 Положення № 516 банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний рахунок (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника в іншій іноземній чи в національній валюті.

Відповідно до п. 3.3 Положення № 516, за договором банківського строкового вкладу (депозиту) банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (депозиту).

Так, колегія суддів зазначає, що по закінченню терміну дії вкладу, за зверненням вкладника, банк повинен повернути йому вкладені кошти разом із процентами.

Під час апеляційного розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 на час створення тимчасової адміністрації була вкладником банку.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що представник позивача звернувся із заявою до УМВС України в Чернівецькій області про вчинення кримінального правопорушення службовими особами ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", а саме: привласнення коштів клієнта банку ОСОБА_2 в сумі 149000,00 грн. та 24000,00 грн.

Згідно з довідкою слідчого управління УМВС України в Чернівецькій області від 18.09.2014 подана представником позивача заява про вчинення кримінального правопорушення зареєстрована в журналі єдиного обліку УБОЗ УМВС України в Чернівецькій області під № 258 від 16.09.2014, відомості щодо якої внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під реєстраційним № 12014260000000813 від 16.09.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службовими особами, відділення № 21, 87 Західного регіонального департаменту ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", що знаходиться у місті Чернівцях, вул. Головна, 84, спричинено матеріальних збитків 38 особам, які визнанні потерпілими по даному кримінальному провадженню, в тому числі одним із потерпілих є ОСОБА_2

З урахуванням наведеного, оцінивши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки позивач виконав умови цивільно-правових угод, укладених з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", та добросовісно вніс кошти на рахунки Банку, що підтверджується матеріалам справи, відсутні підстави для визнання правочинів нікчемними.

Крім того, частиною 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело дои з наступного.

Водночас, право Уповноваженої особи на перевірку правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину.

Колегія суддів вважає, що жодна з перелічених вище підстав, вказаних у частині 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах. Не вказано конкретної підстави нікчемності правочину, перелік яких визначено ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", й відповідачем.

На підставі викладеного вище, оцінивши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення про задоволення позовних вимог.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин під час апеляційного розгляду справи доводи апеляційної скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року - без змін.

Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбаченим цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий

Сапальова Т.В.

Судді

Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.