Провадження № 2/0203/402/2017

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Давіденко Ю.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача КП «Жилсервіс-5» ДМР ОСОБА_2, представника відповідача – Департаменту житлового господарства ДМР ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання правомірним вселення, користування житловим приміщенням та його приватизацію, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року позивачі пред’явили через суд зазначений позов до відповідачів на предмет захисту своїх житлових прав на кімнату № 409 будинку № 14 по пр. Богдана Хмельницького у м. Дніпрі з підстав того, що 16 квітня 2009 року позивачу ОСОБА_6 підприємством ДМР «Жилсервіс-3» на підставі спільного рішення адміністрації і профспілкового комітету КПДМР «Жилсервіс-3» виданий ордер №7 як працівнику Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №293 на житлову площу кімнати №409 в будинку №14 по пр. Богдана Хмельницького у м. Дніпропетровську в постійне користування, куди вона заселилася разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_5, проте з невідомих причин їй відмовляли у реєстрації і зареєстрували разом з дочкою на підставі розпорядження КП «Жилсервіс-5» ДМР від 26 грудня 2013 року, однак після звернення з заявою про реалізацію права на приватизацію жилої площі у гуртожитку, відповідач Департамент ЖГ ДМР листом від 19 квітня 2016 року №3/4-844 відмовив з посиланням на непідтвердження нею обставин проживання більше 5 років у вказаному житлі на законних підставах та необхідність пройти упорядкування проживання в гуртожитку, отримання розпорядження комісії про упорядкування проживання і ордер на житлове приміщення, що позивачі вважає незаконними вимогами, тому позивачі просили суд визнати за ними правомірним вселення та користування житловим приміщенням кімнатами №409 будинку №14 по пр. Богдана Хмельницького у м. Дніпро з 16 квітня 2009 року; визнати за ними право на приватизацію житлового приміщення квартири №409в будинку №14 по пр. Богдана Хмельницького у м. Дніпро.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі, наполягаючи на його задоволенні з наведених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача КП «Жилсервіс-5» ДМР ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що дійсно позивачу як працівнику ДНЗ ясла-садок №293 ще у 2009 році виданий ордер, як єдина законна підстава для вселення у гуртожиток, та саме з цього часу вона займає житлову площу в гуртожитку, проте відповідні рішення КП «Жилсервіс-3» ДМР у нового балансоутримувача відсутні.

Представник відповідача Департаменту ЖГ ДМР в судовому засіданні позов не визнав, заперечуючи тим, що умовою реалізації громадянином своїх житлових прав шляхом приватизації є не тільки фактичне проживання більше 5 років і наявність ордеру, але і реєстрація в гуртожитку, тому орган приватизації правомірно відмовив позивачам у приватизації.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В силу ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» сфера дії цього Закону поширюється на громадян, які не мають власного житла, більше п'яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до закону. Приватизація житлових приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Статтею 25 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» встановлено, що спори, пов'язані з порушенням житлових прав громадян, які вимушені проживати в гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону, незалежно від форми власності, розглядаються та вирішуються в судовому порядку, якому може передувати досудовий розгляд, що здійснюється відповідно до ст.26 цього Закону. Громадяни, які вважають, що їх житлові права чи житлові права членів їх сімей порушені, мають право для вирішення спорів звертатися безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що будинок №14 по вул. Гавриленка в м. Дніпрі має статус гуртожитку, перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Дніпро та знаходиться на балансі ОСОБА_6 підприємства «Жилсервіс-5» Дніпропетровської міської ради (до вересмнмя 2012 року перебував на балансі ОСОБА_6 підприємства «Жилсервіс-3» Дніпропетровської міської ради).

16 квітня 2008 року ОСОБА_6 підприємством Дніпропетровської міської ради «Жилсервіс-3» на підставі спільного рішення адміністрації і профспілкового комітету КПДМР «Жилсервіс-3» ОСОБА_8 як працівнику Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №293, видано ордер №7 на право постійного зайняття кімнати №409 в гуртожитку по вул. Героїв Сталінграда, 14 в м. Дніпрі (а.с.12).

26 грудня 2013 року КП «Жилсервіс-5» ДМР прийнято розпорядження №34-р про реєстрацію ОСОБА_8 в кімнаті №409 гуртожитку №14 по пр. Г. Сталінграда у м. Дніпропетровську (а.с.13), а раніше подані заяви позивача про реєстрацію згідно ордеру взагалі залишились не розглянутими КП ДМР «Жилсервіс-3».

За даними довідки №668 від 14 березня 2016 року, виданої КП «Жилсервіс-5» ДМР в кімнаті №409 в гуртожитку по пр. Б. Хмельницького (Г.Сталінграду) у м. Дніпрі зареєстровані ОСОБА_4 (після реєстрації шлюбу 06 травня 2014 року змінила прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_4 (а.с.8)) з 31 січня 2014 року, а ОСОБА_5 – з 04 квітня 2014 року, що узгоджується з даними паспорту позивача про їх реєстрацію за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Героїв Сталінграду, 14 (а.с.6, 7, 16).

Разом з тим актами, складеними майстром КП «Жилсервіс-5» ДМР 22 березня 2012 року та 10 січня 213 року зафіксовано фактичне проживання ОСОБА_8 в кімнаті №409 гуртожитку по пр. Г. Сталінграда, 14 у м. Дніпропетровську (а.с.15, 14).

Після вселення до вказаного вище житлового приміщення позивачу відкрито особовий рахунок №3-140409 на дві особи у КП «Жилсервіс-5» Дніпропетровської міської ради з моменту прийняття на баланс, який є дійсним по теперішній час (а.с.17), згідно з яким позивач сплачувала відповідні платежі за спожиті комунальні послуги.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» позивач звернулась до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради (на теперішній час Департамент житлового господарства Дніпропетровської міської ради) з приводу приватизації житлового приміщення в гуртожитку, яке вона з дітьми займає.

Разом з тим, листом Департаменту житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 19 квітня 2016 року за вих.№3/4-844 позивачу повідомлено, що відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 23 квітня 2013 року №179 «Про врегулювання питань щодо надання житлової площе та проживання в гуртожитках комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська» позивачу слід вирішити питання щодо упорядкування проживання у вказаному гуртожитку.

Звідси за встановлених обставин вбачається наявність спору між позивачем та Департаментом житлового господарства міської ради щодо законності зайняття позивачами кімнати №409 в гуртожитку по пр. Б. Хмельницького в м. Дніпрі та реалізації останніми свої прав, закріплених ст.ст.1,4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», які підлягає вирішенню в судовому порядку у відповідності до ст.25 вказаного Закону.

Вирішуючи спір суд враховує встановлені судом обставини того, що у позивачів відсутнє інше житло, позивач з дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на час вселення була неповнолітньою, вселилася до гуртожитку 16 квітня 2009 року на законних підставах згідно ст. 128, 129 ЖК УРСР, п.10 розу ІІ Примірного положення про гуртожитки, оскільки єдиною підставою для вселення є ордер та який згідно розпорядження власника гуртожитку (територіальної громади) видано позивачу 16 квітня 2009 року у зв?язку з перебуванням останньої у трудових відносинах з ДНЗ (ясла0садок) №293, позивачу неправомірно відмовлялося у реєстрації, у зв?язку з чим остання з дитиною зареєстрована пізніше законного вселення 31 січня та 04 квітня 2014 року в гуртожитку та проживала там фактично, оплачує комунальні послуги за відкритим на її ім?я особовим рахунком, що знайшло підтвердження в судовому засіданні.

Оплата житлового-комунальних послуг після зміни балансоутримувача та передачі гуртожитку на баланс Комунальному підприємству «Жилсервіс-5» ДМР здійснюється за відкритим особовим рахунком з 01 вересня 2012 року, що є дійсним по теперішній час та до 01 вересня 2012 року позивач заборгованості зі сплати комунальних платежів не мала.

Зважаючи на викладене та приймаючи до уваги, що відповідачі з моменту вселення у гуртожиток позивача з неповнолітньою на той час дитиною (16 квітня 2009 року) проживали, обставини безпідставного нездійснення з цього часу реєстрації і вчинення відповідних дій лише у січня 2014 року, а також те, що відповідачі до теперішнього часу правомірність вселення, проживання позивачів в гуртожитку не оспорювали, підстав неправомірності проживання не наведено, суд оцінює як підтвердження відповідачами правомірності таких дій позивача щодо проживання з часу видачі ореду.

Одночасно, не здійснення дій і невидачу розпорядження про реєстрацію позивача з дитиною у кімнаті за наявності виданого КПДМР «Жилсервіс-3», суд розцінює як протиправну бездіяльність підприємства та порушення прав позивачів.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що вселення позивача з дитиною у гуртожиток відбулось у відповідності до вимог ст.ст. 128, 129 Житлового кодексу УРСР та останні, будучі вселеними на підставі ордеру 16 квітян 2009 року, постійно проживаючими з часу вселення в кімнаті 409 по теперішній час, тобто на протязі більше п’яти років, зареєстрованими на підставі цього ордеру, та не маючи прав на інше жило, окрім права проживання у вказаній кімнаті, за нормами Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» набули права на приватизацію займаного приміщення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням клопотання представника позивача, відповідно до ст.88 ЦПК України, суд вважає за можливе віднести судові витрати на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 57-64, 214, 215, 218, 88, 222 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 – задовольнити.

Визнати правомірним вселення, проживання та користування кімнатою №409 в гуртожитку по вул. Богдана Хмельницького, 14 в м. Дніпрі Починок (ОСОБА_7) ОСОБА_9 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 16 вересня 2009 року.

Визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право на приватизацію житлового приміщення - кімнати №409 в гуртожитку по вул. Богдана Хмельницького, 14 в м. Дніпрі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий О.В. Колесніченко