УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 р.

Справа № 816/4476/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Русанової В.Б., Курило Л.В.

при секретарі Дудка О.А.

за участю:

представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області та Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2017р. по справі № 816/4476/14

за позовом Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія»

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач , СП «Полтавська газонафтова компанія», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив: визнати незаконним та скасувати наказ ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 05.08.2013 р. № 386 «Про додаткове залучення працівників до проведення виїзної планової документальної перевірки СП «Полтавська газонафтова компанія» код за ЄДРПОУ 20041662»; визнати незаконними дії ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо передання акта від 27.08.2013 р. № 757/16-01-22-01-09/20041662 «Про результати планової виїзної перевірки СП «Полтавська газонафтова компанія» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.» Полтавській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області; визнати незаконними дії Полтавської ОДПІ щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3; визнати незаконними податкові повідомлення-рішення Полтавської ОДПІ від 12.09.2013 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3; зобов’язати Полтавську ОДПІ скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.09.2013 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2015, у задоволенні адміністративного позову СП «Полтавська газонафтова компанія» до Полтавської ОДПІ, ДПІ у м. Полтаві про визнання незаконними дій, зобов’язання вчинити певні дії відмовлено, а провадження в частині позовних вимог про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень Полтавської ОДПІ від 12.09.2013 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 закрито.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.01.2017 р. постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2015 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Після направлення справи на новий розгляд, позивачем заявлене клопотання про уточнення позовних вимог, в якому він просив: визнати протиправними дії Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, правонаступником якої є Полтавська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області, щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 12.09.2013 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2017р. по справі № 816/4476/14 позовні вимоги задоволено.

Відповідачі не погодилися з рішенням суду першої інстанції та подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2017р. по справі № 816/4476/14 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг заперечення на апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Полтаві виданий наказ № 59 від 27.06.2013 р. про призначення планової документальної виїзної перевірки СП «Полтавська газонафтова компанія» з метою здійснення контролю за додержанням податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. терміном 30 робочих днів з 09.07.2013 р. (т. 1, а.с. 7), у зв’язку з чим, ДПІ у м. Полтаві у період з 09.07.2013 р. по 19.08.2013 р. проведено планову виїзну перевірку СП «Полтавська газонафтова компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складений акт № 757/16-01-22-01-09/20041662 від 27.08.2013 р. (т. 1, а.с. 36-150), у якому зафіксовано, зокрема порушення підприємством позивача ст. 82 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 р. № 309-VI, п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 р. № 1414 «Про заходи щодо організації бюджетного процесу у 2010 році», що призвело до заниження рентної плати на загальну суму 308736085,78 грн.

На підставі акта перевірки від 27.08.2013 р. № 757/16-01-22-01-09/20041662 Полтавською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення: 1) № НОМЕР_3 від 12.09.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «рентна плата за газовий конденсат» у розмірі 8894127,96 грн., у тому числі 7115302,37 грн. – за основним платежем, 1778825,59 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1, а.с. 9, 156); 2) № НОМЕР_2 від 12.09.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «рентна плата за природний газ» у розмірі 56785708,77 грн., у тому числі 45428567,02 грн. – за основним платежем, 11357141,75 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1, а.с. 10, 156); 3) № НОМЕР_1 від 12.09.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «рентна плата за нафту» у розмірі 87665368,06 грн., у тому числі 70132294,45 грн. – за основним платежем, 17533073,61 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1, а.с. 8, 156).

Також, судом першої інстанції встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2013 р. у справі № 816/3999/13-а відмовлено у задоволенні позовних вимог СП «Полтавська газонафтова компанія» до ДПІ у м. Полтаві про визнання протиправним та скасування наказу від 27.06.2013 р. № 59 «Про проведення планової виїзної документальної перевірки СП «Полтавська газонафтова компанія», але постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 р. у справі № 816/3999/13-а (яка набрала законної сили 01.10.2013 р.) постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2013 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у м. Полтаві від 27.06.2013 р. № 59 «Про проведення планової виїзної документальної перевірки СП «Полтавська газонафтова компанія» (т. 2, а.с. 25-28).

Під час розгляду справи № 816/3999/13-а судами встановлено, що керівником податкового органу державної податкової служби на підставі плану – графіку та згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України прийнято рішення у вигляді наказу від 27.06.2013 р. № 59 «Про проведення виїзної планової документальної перевірки СП «Полтавська газонафтова компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. терміном 30 робочих днів з 09.07.2013 р. Разом з тим, при розгляді вказаної вище справи суд апеляційної інстанції зазначив, що фактично на проведення однієї і тієї самої перевірки стосовно СП «Полтавська газонафтова компанія» відповідачем видано два накази. При цьому виданий на підставі плану - графіка на ІІ квартал 2013 року наказ від 17.06.2013 р. № 1638 «Про проведення виїзної планової документальної перевірки СП «Полтавська газонафтова компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. терміном 30 робочих днів з 27.06.2013 р., який був предметом спору в справі № 816/3847/13-а, судовим рішенням, яке набрало законної сили (постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 р. у справі № 816/3847/13-а), визнано законним, у зв’язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що видання відповідачем другого наказу від 27.06.2013 р. № 59 є незаконним.

У зв’язку з цим, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що обставини, встановлені постановою Харківського апеляційного адміністративного суду в справі № 816/3999/13-а, мають преюдиційне значення при вирішенні спору в цій справі, в силу приписів ст. 72 КАС України.

Також судом першої інстанції встановлено, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 р. у справі № 816/539/14 у задоволенні позовних вимог СП «Полтавська газонафтова компанія» до Полтавської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 відмовлено (т. 1, а.с. 157-159). Вказане судове рішення обґрунтоване тим, що відповідачем правомірно визначено підприємству позивача суми податкового зобов'язання з рентної плати за нафту, з рентної плати за природній газ, з рентної плати за газовий конденсат, що видобуваються в Україні.

У зв’язку з цим, в доводах апеляційних скарг відповідачі по справі зазначили, що з приводу одних і тих самих податкових повідомлень-рішень існують два судові рішення, протилежні за змістом, а саме: постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 р. у справі № 816/539/14 – про визнання їх правомірними та постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2017р. по справі № 816/4476/14 – про визнання їх неправомірними.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому, колегія суддів зазначає, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини. Суб'єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об'єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням чи вироком суду.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів зазначає, що посилання відповідачів на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 р. у справі № 816/539/14, як на рішення, в якому встановлені преюдиційні обставини, що мають значення для вирішення даної справи є безпідставним, оскільки вказане рішення обґрунтоване тим, що відповідачем правомірно визначено підприємству позивача суми податкового зобов'язання з рентної плати за нафту, з рентної плати за природній газ, з рентної плати за газовий конденсат, що видобуваються в Україні, а сама перевірка, за результатами якої винесені ці податкові повідомлення-рішення проводилася на підставі наказу від 17.06.2013 р. № 1638 «Про проведення виїзної планової документальної перевірки СП «Полтавська газонафтова компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., в той час як податкові повідомлення-рішення, що оспорюються позивачем в межах даної справи винесені за результатами проведення перевірки, що була призначена на підставі наказу від 27.06.2013 р. № 59 «Про проведення виїзної планової документальної перевірки СП «Полтавська газонафтова компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. терміном 30 робочих днів з 09.07.2013 р.

З урахуванням наведених вище обставин, безпідставними є доводи податкового органу про аналогічність позовних вимог, оскільки згідно приписів п. 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 р. № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність: 1) суб'єктного складу учасників відносин; об'єкта та предмета правового регулювання; 2) умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) - тобто гіпотези правової норми.

В даному випадку існували різні підстави (умови) для звернення позивача до суду із вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень та відмінний суб’єктний склад в межах спірних правовідносин.

Що стосується посилання податкового органу на помилковість застосування судом першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин практики ВСУ, що викладена в постанові від 27.01.2015р. у справі № 21-425а14, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 27.01.2015 № 21-425а14, недотримання податковим органом процедури проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

В доводах апеляційних скарги відповідачі по справі зазначили, що посилання на вказану вище постанову ВСУ є невмотивованим, оскільки даній постанові аналізується проведення перевірки на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України (позапланова невиїзна перевірка), в той час як межах даної справи контролюючим органом проведена планова перевірка.

Колегія суддів зазначає, приймаючи рішення у даній справі було застосовано норму права, яка визначає правило поведінки податкового органу під час самостійного визначення суми податкових та грошових зобов’язань, шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень.

Диспозиція відповідної правової норми визначає обов’язок податкового органу самостійно визначити суму податкових та грошових зобов’язань платника податку та міститься в абз. 1 п. 54.3 ст. 54 ПК України, відповідно до якого «контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством» у встановлених випадках. Тобто норма, передбачена у пункті 54.3 статті 54 ПК України, підлягає застосуванню лише у прямо визначених у відповідному пункті випадках.

В свою чергу, відповідно до п. 54.3 ст. 54 ПК України визначено обов’язок податкового органу прийняти податкові повідомлення-рішення (самостійно визначити грошові зобов’язання), який виникає у випадку, передбаченому пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, де вказано про обов’язок самостійно визначити податкове зобов’язання платника податку виникає у разі, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, обставинами, за яких можливим є застосування абз. 1 п. 54.3 ст. 54 ПК України, є: 1) проведення податковим органом перевірки; 2) отримання в межах перевірки інформації про заниження або завищення суми податкових зобов’язань.

При цьому, приписи ПК України не передбачають інших фактичних обставин, що мали б значення для застосування приписів абз. 1 п. 54.3 ст. 54 ПК України та були б включенні до гіпотези відповідної правової норми а тому інші фактичні обставини не мають значення для встановлення права (обов’язку) податкового органу самостійно визначити податкові зобов’язання, та не мають значення при визначенні подібності правовідносин, щодо яких винесені відповідні судові рішення. Зокрема, не мають значення для встановлення подібності правовідносин у розглядуваному випадку такі фактичні обставини як вид перевірок.

В межах розгляду цієї справи встановлено, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 р. у справі № 816/3999/13-а (яка набрала законної сили 01.10.2013 р.) постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2013 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у м. Полтаві від 27.06.2013 р. № 59 «Про проведення планової виїзної документальної перевірки СП «Полтавська газонафтова компанія» на підставі якого була проведена перевірка за результатами якої винесені оспорювані позивачем податкові повідомлення-рішення.

Згідно правової позиції ВСУ, викладеної зокрема, в постанові від 27.01.2015р. у справі № 21-425а14, норми ПК України умовою для винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень визначають наявність податкової перевірки як юридичного факту, незалежно від виду такої перевірки (крім електронної) та виду податку, належна сплата якого перевіряється. Відповідно, незаконна перевірка, відсутня як юридичний факт, не створює юридичних наслідків у вигляді складення акту про її результати та винесення податкових повідомлень-рішень.

У зв’язку з цим, висновок суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні підстави для проведення контрольного заходу, на підставі якого здійснені грошові донарахування оскаржуваними актами індивідуальної дії, оскільки постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 у справі № 816/3999/13-а (яка набрала законної сили 01.10.2013) визнано незаконним та скасовано наказ ДПІ у м. Полтаві від 27.06.2013 № 59 «Про проведення планової виїзної документальної перевірки вимог СП «Полтавська газонафтова компанія» є правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційних скарг його не спростовують.

Враховуючи те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2017р. по справі № 816/4476/14 прийнята з дотриманням норм матеріального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області та Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2017р. по справі № 816/4476/14 – залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2017р. по справі № 816/4476/14 за позовом Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 39680655) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у Основ’янському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 80,39 грн. (вісімдесят гривень) 39 коп. та 5359,20 грн. (п’ять тисяч триста п’ятдесят дев’ять гривень) 20 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Маршала Бірюзова, 47, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 39756650) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у Основ’янському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 80,39 грн. (вісімдесят гривень) 39 коп. та 5359,20 грн. (п’ять тисяч триста п’ятдесят дев’ять гривень) 20 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя

(підпис)

ОСОБА_5

Судді

(підпис) (підпис)

ОСОБА_6 ОСОБА_7

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 06.06.2017 року.