КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа : № 826/22007/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Костюк Л.О.

за участі :

секретар с/з Кузик М.А.

пр-к апелянта Биков О.І., Линник Я.В.

пр-к позивача ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_8 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича включити позивача до переліку вкладників ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду додаткову інформацію щодо виплати позивачу відшкодування у розмірі 195 000,00 грн. за рахунок коштів Фонду за договором банківського рахунку від 13 березня 2015 року №22205-34;

- зобов'язати гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за вкладами за рахунок Фонду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідачі подали апеляційні скарги, в яких, вказуючи на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 13 березня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_8 було укладено договір банківського рахунку № 22205-34 в національній валюті згідно з умовами якого Банк відкрив позивачу поточний рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України та зобов'язався здійснювати його розрахунково - касове обслуговування.

Відповідно до пункту 2.3. Договору № 23804-34 Банк прийняв на себе зобов'язання надати комплекс послуг з розрахунково-касового обслуговування, своєчасно здійснювати розрахункові операції та зарахування грошових коштів на рахунок позивача, здійснювати приймання та видачу готівки.

16 березня 2015 року на поточний рахунок № НОМЕР_1 позивача від Асоціації автомобільних перевізників України надійшли грошові кошти у сумі 195 000 грн. в якості поворотної фінансової допомоги.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.03.2015 прийнято рішення № 61 про запровадження з 20.03.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" призначено Волкова Олександра Юрійовича.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" запроваджено строком на 3 місяці з 20 березня 2015 по 19 червня 2015 року включно.

Рішенням ФГФВО №116 від 15.06.15 року строк тимчасової адміністрації продовжено до 19.07.15 року включно.

Рішенням ФГФВО № 138 від 17.07.15 року у ПАТ "Банк "Київська "Русь" розпочата процедура ліквідації Банку.

В подальшому, позивач 18.06.2015 звернувся до Уповноваженої особи з заявою про включення у реєстр отримання коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивача не включено до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами у банку за рахунок Фонду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ПАТ "Банк "Київська Русь" не доведено наявності підстав нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Колегія суддів, надаючи правову оцінку обставинам та встановленим в справі фактам, звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 р. № 4452-VI (далі - Закон № 4452) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 27 цього Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно із статтею 28 вказаного Закону, Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти.

Фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку публікує оголошення в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

Відповідно до п.п. 3, 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №14 від 9 серпня 2012 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).

Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Згідно з п. 6 розділу ІІІ вказаного Положення, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Відповідно до п.п. 2, 3 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла "Загальний Реєстр / Реєстр переказів" (додаток 12) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).

Згідно із п. 9 розділу ІV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, для отримання коштів вкладник або інша особа (представник, спадкоємець тощо) звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування. Рекомендована форма заяви наведена в додатку 13 до цього Положення.

До заяви додаються: копія паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу) - сторінки, що містять прізвище, ім'я, по батькові, інформацію про серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі, місце проживання або місце перебування; копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копія сторінки паспорта, у якому органами державної податкової служби зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування розглядаються у строк, що не перевищує трьох календарних місяців.

Відповідно до ч. 2 та п.1 ч. 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно ч. 2 ст. 37 Закону Уповноважена особа Фонду має право: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів та звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 Цивільного кодексу України, за змістом частини першої якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Підстави нікчемності правочинів, укладених банком визначені ч.3 ст.38 Закону, згідно якої правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Цей перелік є вичерпним.

Крім того, згідно ч.3 ст.36 Закону нікчемними є правочини, вчинені органами управління банку після призначення уповноваженої особи Фонду.

Відповідно до частини першої статті 26 та частини першої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", обов'язок Уповноваженої особи щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, безпосередньо пов'язаний із наявність у позивача статусу вкладника банку. Наявність такого статусу обумовлюється дійсністю договору банківського вкладу.

Тобто, Уповноважена особа, встановивши обставини, передбачені частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", має право не включити фізичну особу до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами посилаючись на нікчемність договору банківського вкладу.

Уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, однак дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноваження не є обґрунтованим.

Вказані нормативно-правові акти передбачають, що у відповідних випадках договори є нікчемними в силу закону. Відповідно, визнання договорів нікчемними не потребує видання певного акту.

Натомість, вкладник, договір із яким Уповноважена особа вважає нікчемним, може захистити свої права, які випливають із договору банківського вкладу, шляхом пред'явлення позову про визнання протиправними дій Уповноваженої особи, вчинених у зв'язку з визнанням відповідного договору нікчемним.

У такому випадку висновок про визнання судом нікчемності правочину є правовою оцінкою, яка має бути викладена у мотивувальній частині судового рішення.

При цьому рішення Уповноваженої особи фонду є лише формою вираження думки останньої та створеної нею комісії щодо того, що договір банківського вкладу є нікчемним в силу закону.

Колегія суддів звертає увагу, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень має передувати відновленню порушених прав позивача якщо це рішення безпосередньо призвело до такого порушення.

Однак, уповноважена особа Фонду гарантування не наділена повноваженнями визнавати нікчемними договори банківських вкладів, саме тому оцінка судами має надаватися наявності у правочину ознак, описаних п. 2 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452.

З матеріалів справи вбачається, що кошти на рахунок позивача надійшли на виконання договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 1-15/КР від 12.03.2015 укладеного позивачем з Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України.

Зі змісту повідомлення про нікчемність правочинів від 09.11.2015 № 10200/16 вбачається, що Уповноваженою особою за наслідками проведення перевірки виявлені правочини, що підпадають під ознаки нікчемності у відповідності до вимог ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», про що повідомлено позивача.

Договір банківського рахунку укладений між Банком та позивачем визнано Уповноваженою особою нікчемним на підставі п.2 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, а саме банк уклав правочини (у тому числі договори) умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Уповноважена особа вважає, що, укладаючи такі договори банківського вкладу (депозиту) банк надав кредиторам переваги (пільги), прямо не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Крім того, вказує що за вказаним Договором Банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим та вважає, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок «дроблення» великого вкладу іншого клієнту з метою створення штучного зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування коштів за рахунок держави.

Вкладом, розміщеним на індивідуальній основі або на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайний, може вважатися лише вклад, який запропонований окремій особі на підставі, зокрема, окремих рішень уповноважених осіб банку тощо, тобто такі умови не пропонуються публічно невизначеному колу осіб. У разі неприйняття банком будь-яких документів, у яких фіксуються пільги для певних клієнтів банку (відсутності доказів) такі умови договору не можна вважати індивідуальними.

Натомість, з аналізу змісту спірного Договору банківського рахунку не вбачається, що останній містить в собі умови, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання позивачу переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку.

Крім того, частиною шостою статті 67 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено право Національного банку України запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, встановленими статтею 73 цього Закону. Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку, Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Статтею 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено обов'язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому. Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства затвердженого постановою Правління національного банку України № 346 від 17.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2012 за № 1590/21902 встановлено, що Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.

Згідно з пунктами 5.2, 5.3 розділу 5 зазначеного Положення Національний банк України для здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку одночасно з призначенням куратора банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Рішення про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку, строк дії особливого режиму контролю за діяльністю банку та повноважень куратора банку, повноваження куратора банку, відміну/дострокову відміну запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку приймає Правління Національного банку України.

Отже, вказаними законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.

Договір банківського рахунку укладений та кошти на рахунки внесені до запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" ".

Отже, відповідачем не доведено наявність підстав, зазначених у пунктах 2 та 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, за якими правочин віднесено до нікчемних.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутні визначені частиною 3 статті 36 та частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстави нікчемності правочинів укладених позивачами.

Докази визнання у встановленому законом порядку недійсним спірного Договору відсутні.

Щодо тверджень апеллянта про те, що кошти на рахунку позивача, які надійшли як фінансова допомога не належать позивача та не можуть вважатися вкладом, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

З матеріалів справи вбачається, що договори позики укладено у письмовій формі, підтвердженням укладання договрів є надходження на рахунки позивачів грошових коштів у визначних в договорах сумах, отже на думку суду укладання договрів позики не суперечить закону.

Як і відсутні докази визнання договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги недійсним рішенням суду.

Отже, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волковим Олександром Юрійовичем, не доведено наявності підстав нікчемності Договору банківського рахунку, укладеного між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь».

Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містить імперативну вимогу відшкодувати за рахунок Фонду кошти вкладнику за його вкладом, а отже за умови недоведеності протиправних дій позивача щодо укладення з банком договору банківського рахунку, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язана внести позивача до переліку осіб, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом.

Відповідно до положень пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, відповідач наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.

Надання Уповноваженою особою додаткової інформації про вкладника на підставі п. 6 р. ІІІ Положення № 14, є підставою для включення такого вкладника до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За відсутності підстав нікчемності правочину Уповноважена особа Фонду зобов'язана була надати до Фонду інформацію щодо позивача як вкладника якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість вимоги щодо зобов'язання Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача.

Разом з тим, щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача включити до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, додаткову інформацію про позивача, колегія суддів звертає увагу, що Порядок складення переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, врегульований виключно положеннями зазначених вище Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, та не передбачає повноважень Уповноваженої особи Фонду щодо внесення змін до такого переліку після його затвердження.

Натомість, відповідно до п. 6 Розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що зобов'язання судом першої інстанції Уповноважену особу Фонду включити позивача до переліку вкладників публічного акціонерного товариства "Банк Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є помилковим. В задоволенні вимог в цій частині слід відмовити.

Належним способом захисту є саме зобов'язання Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то колегія суддів звертає увагу на наступне.

Пунктами 8, 11 р.1 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14, вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Відповідно до п.п.2, 4, 5, 9 р.4 зазначеного Положення Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти на підставі укладених з ними договорів. Для отримання коштів вкладник або інша особа (представник, спадкоємець тощо) звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування. До заяви додаються: копія паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу) - сторінки, що містять прізвище, ім'я, по батькові, інформацію про серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі, місце проживання або місце перебування; копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копія сторінки паспорта, у якому органами державної податкової служби зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування розглядаються у строк, що не перевищує трьох календарних місяців.

Таким чином, процедура відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами складається з визначених законодавством етапів та потребує вчинення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідних дій, а тому позовні вимоги щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є передчасними та в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання судом першої інстанції Уповноважену особу Фонду включити позивача до переліку вкладників публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є помилковим.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року скасувати в частині зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова Олександра Юрійовича включити ОСОБА_8 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського рахунку від 13 березня 2015 року №22205-34 та зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_8 до Загального реєстру вкладників "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий -суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя Л.О.Костюк

Повний текст виготовлено - 06.06.2017.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.