ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2017 року м.Житомир справа № 806/1015/17

категорія 5.1.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

за участю: секретар судового засідання Добровольська Н.А.,

представник позивача ОСОБА_1,

представники відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс екологічних споруд" про застосування заходів реагування,

встановив:

Державна екологічна інспекція у Житомирській області звернулася з позовом про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс екологічних споруд" заходів реагування шляхом часткового обмеження здійснення скиду з очисних споруд в річку Гнилопять з перевищенням нормативно допустимих скидів.

В судовому засіданні представник Державної екологічної інспекції у Житомирській області, Позивача в даній справі, позовні вимоги підтримав і пояснив, що за результатами проведеної планової перевірки було встановлено, що Відповідачем грубо порушуються вимоги природоохоронного законодавства, в тому числі має місце скид з очисних споруд з перевищенням нормативів гранично допустимих скидів. Дане порушення, на думку представника Позивача, є підставою для застосування до підприємства заходів реагування у вигляді часткового обмеження здійснення скиду з очисних споруд в річку Гнилопять з перевищенням нормативно допустимих скидів.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс екологічних споруд", Відповідача в даній справі, проти позову заперечили і зазначили, що результати проведеної Позивачем перевірки є необ'єктивними, так як проби води для вимірювання показників її складу та властивостей бралися на річці Гнилопять не безпосередньо після Випуску№1, а після скиду в річку очисних вод Райківською виправною колонією. На думку представників Відповідача, саме стічні води виправної колонії, які не очищаються підприємством, вплинули на показники її складу. В підтвердження своїх доводів надали суду результати вимірювання показників складу та властивостей стічної води ВК №73 с.Райки.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представників Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

В судовому засіданні встановлено та визнається сторонами, що Відповідачем в установленому порядку була призначена та з 21.11.2016року по 02.12.2016року проведена планова перевірка дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс екологічних споруд" вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, про що складено відповідний ОСОБА_2 такої перевірки та внесено припис щодо усунення виявлених порушень.

В період з 01.02.2017року по 02.02.2017року Позивачем була призначена та проведена позапланова перевірка відносно Позивача з метою перевірки виконання вимог припису щодо усунення виявлених порушень під час проведеної планової перевірки.

Як зазначено в даному ОСОБА_2 перевірки, Позивачем не дотримується встановлених гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водний об'єкт (річка Гнилопять) (а.с.10-14).

Безспірно , згідно з пунктом 3 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі, в тому числі Відповідач, зобов'язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин.

Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин згідно із статтею 70 Водного кодексу України.

Згідно із статтею 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Такі екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.

Суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності скиду з очисних споруд в річку Гнилопять з перевищенням нормативно допустимих скидів саме з вини ТОВ "Комплекс екологічних споруд".

Відповідно до пояснень представника Позивача в судовому засіданні висновок про не дотримання Відповідачем встановлених гранично допустимого скидання забруднюючих речовин зроблено виключно на підставі Протоколу №3-17 від 06.02.2017року вимірювання показників складу та властивостей води на Випуску №1.

Як зазначено в дослідженому судом вказаному Протоколі №3-17 від 06.02.2017року, в пробах води зафіксовано лише перевищення гранично допустимої концентрації в зворотних водах вмісту ОСОБА_2 (амонійного) - його вміст складає 3,1мг/дм3 замість допустимих 2 мг/дм3 (а.с.29). Саме вказане порушення, на думку представника Позивача, слугує підставою для застосування до підприємства заходів реагування.

Такі доводи Позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

По - перше, як зазначено в Протоколі №3-17 від 06.02.2017року вимірювання показників складу та властивостей води на Випуску №1, Позивачем враховувалися нормативи допустимої концентрації амонійного азоту, затверджені Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 30.07.2012 № 471 (надалі - Нормативи №471), про що прямо зазначено в цьому Протоколі.

Застосування Позивачем вказаних Нормативів №471 для визначення допустимої концентрації амонійного азоту є неправомірним, так як такі Нормативи №471 розроблялися Міністерством аграрної політики та продовольства України, а не центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

ОСОБА_1 того, вказані Нормативи №471 розроблялися відповідно до статей 8, 17 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", а не відповідно до вимог ст.70 Водного кодексу України чи ст.33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

По -друге, як визнається сторонами, відбір проб для вимірювання показників складу та властивостей поверхневих вод річки Гнилопять було здійснено після скиду стічних вод іншим водокористувачем (ВК №73 с.Райки), які не приймаються на очищення Відповідачем.

Відповідно до Протоколу №8-17 від 20.03.2017року вимірювання показників складу та властивостей стічних вод ВК №73 с.Райки вміст в них ОСОБА_2 (амонійного) складає 18.3мг/дм3 замість допустимих 2 мг/дм3 (а.с.102).

Зазначене свідчить про значний вплив стічних вод ВК №73 с.Райки, які не приймаються на очищення Відповідачем, за вмістом ОСОБА_2 (амонійного) на показники складу та властивостей поверхневих вод річки Гнилопять.

Всупереч вимогам ст.71 КАС України Позивач та його представник в суді не надали суду жодних належних допустимих доказів того, що саме лише з вини Відповідача допущено перевищення встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (ОСОБА_2 (амонійного).

За приписами ст.71 Водного кодексу України у разі перевищення встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин скидання стічних вод у поверхневі водні об'єкти може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) чи припинено в порядку, встановленому законодавством.

Як зазначено в ст.95 Водного кодексу України та ст.50 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об'єктам), може бути припинена за рішенням суду.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність доказів саме вини Відповідача в перевищенні встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (ОСОБА_2 (амонійного) в річку Гнилопять, а зазначений в позові захід реагування не відповідає вимогам Водного кодексу України та Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а тому позовні вимоги Позивача задоволенню не підлягають, як такі, що не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Судові витрати, які відповідно до вимог ст.94 КАС України підлягають стягненню або відшкодуванню, по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Відмовити в задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Житомирській області про застосування заходів реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс екологічних споруд".

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повний текст постанови виготовлено: 01 червня 2017 р.