ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2017 р.

м.Одеса

Справа № 510/1593/16-а

Категорія: 10.2.4

Головуючий в 1 інстанції: Дудник В.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Ренійського районного суду Одеської області від 29 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

14.09.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, в якому просив суд: визнати протиправними дії відповідача щодо зарахування для призначення пенсії в одинарному розмірі стажу роботи у санітарно - карантинному відділі Ренійської портової санітарно - епідеміологічної станції Міністерства охорони здоров'я України та Державній установі «Одеський лабораторний центр Держсанепідмслужби України» за період з 13.04.1981 р. по 30.12.1985 р., з 17.07.1995 р. по 26.01.1999 р., з 04.09.2001 р. по 29.12.2012 р., з 02.01.2013 р. по 23.09.2013 р.; зобов'язати відповідача зарахувати позивачу для призначення пенсії стаж роботи у санітарно-карантинному відділі Ренійської портової санітарно - епідеміологічної станції Міністерства охорони здоров'я України та Державній установі «Одеський лабораторний центр Держсанепідмслужби України» за період з 13.04.1981 р. по 30.12.1985 р., з 17.07.1995 р. по 26.01.1999 р., з 04.09.2001 р. по 29.12.2012 р., з 02.01.2013 р. по 23.09.2013 р. з 09.08.2016 р.

Постановою Ренійського районного суду Одеської області від 29.12.2016 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Не погоджуючись з постановою Ренійського районного суду Одеської області від 29.12.2016 року Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області подало апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що позивач працював в санітарно-карантинному відділі Ренійської портової санітарно-епідеміологічної станції, що не належить до інфекційних відділень. Крім того, позивач до пенсійного органу не надав документів, які б підтверджували, що санітарно-карантинний відділ по структурі є окремим відділом особливо небезпечних інфекцій або відділом з боротьби особливо небезпечних інфекцій Ренійської портової СЕС, а тому відсутні підстави для зарахування в подвійному розмірі стажу роботи ОСОБА_2 Крім того, апелянтом зазначено, що суд першої інстанції у резолютивній частині рішення, встановивши право позивача на зарахування до стажу певних періодів, не визначив у якому розмірі необхідно ці періоди зарахувати.

У зв'язку з цим, апелянтом ставиться питання про скасування постанови Ренійського районного суду Одеської області від 29.12.2016 року та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Колегія суддів з матеріалів справи вбачає, що ОСОБА_2 є пенсіонером та з липня 2013 року та отримує пенсію за вислугу років.

З матеріалів справи, також, вбачається та сторонами не заперечується, що стаж роботи ОСОБА_2 у санітарно - карантинному відділі Ренійської портової санітарно - епідеміологічної станції Міністерства охорони здоров'я України та Державній установі «Одеський лабораторний центр Держсанепідмслужби України» за період з 13.04.1981 р. по 30.12.1985 р., з 17.07.1995 р. по 26.01.1999 р., з 04.09.2001 р. по 29.12.2012 р., з 02.01.2013 р. по 23.09.2013 р. при призначенні ОСОБА_2 пенсії зараховано відповідачем в одинарному розмірі.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Зокрема, Розділ 2 «Охорона здоров'я» містить такі найменування закладів та установ, як лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, санаторно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри, а також посад - лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад). Крім того, приміткою 2 передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області не заперечує факт роботи ОСОБА_2 у період з 13.04.1981 р. по 30.12.1985 р., з 17.07.1995 р. по 26.01.1999 р., з 04.09.2001 р. по 29.12.2012 р., з 02.01.2013 р. по 23.09.2013 р. на посадах фельдшера, помічника епідеміолога у санітарно-карантинному відділі Ренійської портової санітарно - епідеміологічної станції Міністерства охорони здоров'я України та Державній установі «Одеський лабораторний центр Держсанепідмслужби України». Позиція апелянта зводиться до того, що робота у санітарно-карантинному відділі Ренійської портової санітарно-епідеміологічної станції не тотожна роботі в інфекційних закладах з боротьби з особливо небезпечних інфекцій санітарно-епідеміологічної станції. При цьому, УПФУ посилається на лист Міністерства охорони здоров'я України від 23.07.2004р. №10.01.09/891.

Апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на вказаний лист Міністерства охорони здоров'я України від 23.07.2004р. №10.01.09/891, яким встановлено додаткові вимоги для зарахування стажу роботи в подвійному розмірі, оскільки такий лист не є нормативно-правовим актом і не може встановлювати чи визначати додаткові права чи обов'язки осіб всупереч правам та обов'язкам, встановленим Законами України.

У чинному законодавстві відсутнє тлумачення терміну «інфекційний заклад (відділення)», однак відповідно до роз'яснень МОЗ України № 05.03-18-54/973 від 27.01.2010 року - це заклад (відділення), де надають медичну допомогу хворим на інфекційні хвороби (тобто інфекційна лікарня або інфекційне відділення, протитуберкульозний заклад або відділення тощо) або працюють з матеріалом, який містить або потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб (тобто бактеріологічна лабораторія).

Пунктом 2.1 Положення про санітарно-карантинний відділ Ренійської портової СЕС передбачено, що основним завданням СКВ є запобігання занесенню і розповсюдженню на території України інфекційних хвороб, зазначених у пункті 1 Правил санітарної охорони території України, затверджених постановою КМУ від 24.04.1999р. №696.

Факт віднесення санітарно-карантинного відділу Ренійської портової санітарно-епідеміологічної станції до ІІІ групи протичумних закладів, підтверджений листом Департаменту економіки та ресурсного забезпечення Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2013р. №10.02.11/2648/К-10618/8537-зв.

Таким чином, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції стосовно того, що робота ОСОБА_2 у період з 13.04.1981 р. по 30.12.1985 р., з 17.07.1995 р. по 26.01.1999 р., з 04.09.2001 р. по 29.12.2012 р. на посадах фельдшера, помічника епідеміолога у санітарно-карантинному відділі Ренійської портової санітарно - епідеміологічної станції Міністерства охорони здоров'я України передбачала особливі умови праці, у зв'язку з чим позивач, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», має право на обчислення стажу такої роботи в подвійному розмірі.

Апеляційний суд зазначає, що ці висновки ґрунтуються і на положеннях Рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, у пункті 3.4 якого вказано, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави і такі гарантії не можуть обмежуватися.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відніс період роботи ОСОБА_2 з 02.01.2013р. по 23.09.2013р. на посаді інструктора-дезінфектора у Державній установі «Одеський лабораторний центр Держсанепідмслужби України» до роботи в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, що дає право на зарахування такого стажу роботи в подвійному розмірі, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо статусу вказаної установи як інфекційного закладу (відділення) охорони здоров'я.

Крім того, суд першої інстанції, визнаючи за ОСОБА_2 право на пільгове зарахування до стажу періоду роботи на посадах фельдшера, помічника епідеміолога у санітарно-карантинному відділі Ренійської портової санітарно - епідеміологічної станції Міністерства охорони здоров'я України, у порушення норм матеріального права, не визначив у якому саме розмірі необхідно зарахувати вказані періоди.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постановлене судове рішення, на підставі ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області задовольнити частково.

Постанову Ренійського районного суду Одеської області від 29 грудня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області щодо зарахування ОСОБА_2 при призначенні пенсії в одинарному розмірі стажу роботи у санітарно - карантинному відділі Ренійської портової санітарно - епідеміологічної станції Міністерства охорони здоров'я України за період з 13.04.1981 року по 30.12.1985 року, з 17.07.1995 року по 26.01.1999 року, з 04.09.2001 року по 29.12.2012 року.

Зобов'язати Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області зарахувати ОСОБА_2 стаж роботи у санітарно-карантинному відділі Ренійської портової санітарно - епідеміологічної станції Міністерства охорони здоров'я України за період з 13.04.1981 року по 30.12.1985 року, з 17.07.1995 року по 26.01.1999 року, з 04.09.2001 року по 29.12.2012 року у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв