Справа 237/6284/13-ц

Провадження 2/237/369/13

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 січня 2014 року

Мар’їнський районний суд Донецької області у складі суду:

головуючого - судді Ліпчанського С.М.

при секретарі Бахтіяровій Н.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду у м. Мар’їнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку за заповітом,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на земельну ділянку за заповітом.

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним.

30 січня 2013 року померла її матір ОСОБА_3, яка при житті заповіла позивачу земельну ділянку площею 12,190 гектарів, що розташована на землях Степненської сільської ради, Мар»їнського району, Донецької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва яка належала їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю НА № 980034 від 14 березня 2007 року.

Відповідно до чинного законодавства, окрім позивача є відповідач по справі.

Звернутися до нотаріальної контори позивач не має можливості, оскільки позивач у встановлений законом строк не зверталася до нотаріальної контори та про існування заповіту ї також не було відомо.

В судове засідання позивач не з’явилася, на адресу суду спрямувала заяву, у якій зазначила, що вона свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд справу розглянути у її відсутність.

Відповідач до суду не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, тому суд вважає за доцільне винести заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до копії заповіту, що знаходиться у матеріалах цивільної справи суд вбачає, що дійсно ОСОБА_3 заповіла позивачу ОСОБА_1 земельну ділянку.

Відповідно до статті 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною недієздатністю.

Відповідно до статті 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до статті 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов’язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов’язки, які можуть йому належати у майбутньому.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 16, 1234,1235,1236 ЦК України, керуючись ст.ст.213-215, 224,226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 12,190 гектарів, що розташована на землях Степненської сільської ради, Мар»їнського району, Донецької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю НА № 980034 від 14 березня 2007 року за заповітом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити рішення суду в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Мар»їнського районного суду

Донецької області ОСОБА_4

10.01.2014