Справа № 711/2389/17

Номер провадження2/711/1194/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

30 травня 2017 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Позарецької С.М.

при секретарі Семиволос І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Черкаська міська рада, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 треті особи: Черкаська міська рада, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до рішення виконкому Придніпровської райради народних депутатів №214 від 12.06.1987р. її колишньому чоловікові – ОСОБА_5 видано ордер на житлове приміщення серія А №010269 в квартирі №4, що по вул.. Волкова, 38 в м. Черкаси.

Рішенням Придніпровського райсуду м. Черкаси від 12.10.1988р. виділено в користування ОСОБА_5 у вказаній квартирі ізольовану кімнату, площею 10,12кв.м., а дві інші кімнати – площею 15,1кв.м. та 10,59кв.м. – у користування позивача, після чого, - на підставі рішення виконкому Придніпровської райради м. Черкаси від 04.08.1989р. відкрито окремі особові рахунки в квартирі.

В подальшому, позивач почала проживати у виділених їй кімнатах разом із дітьми – ОСОБА_2, 1986р. народження та ОСОБА_3, 1987р. народження, які в даній квартирі зареєстровані.

Відповідач ОСОБА_2 був неодноразово судимий і відбував покарання у виправних колоніях. Після останнього звільнення з місць позбавлення волі – з 25.02.2016р., він у квартирі не проживав, а вибув до м. Запоріжжя. Крім того, він не несе жодних зобов»язань по сплаті комунальних послуг за користування квартирою, не цікавиться її станом, його особисті речі в квартирі відсутні. Будь-яких перешкод у користуванні квартирою йому ніхто не чинив. Отже, відповідач протягом дев»яти місяців не проживає у квартирі без поважних причин.

Таким чином, позивач просить суд, - визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилими приміщеннями у квартирі АДРЕСА_1 внаслідок його відсутності понад шість місяців без поважних причин.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. Зазначила, що після останнього звільнення з місць позбавлення волі з 25.02.2-16р. відповідач забрав з квартири свої речі і виїхав. Між тим, про місце свого проживання та перебування він не повідомив. Вона проживає у двох кімнатах даної квартири разом з сином ОСОБА_3 та ще одним неповнолітнім сином. Замки на вхідних дверях квартири та кімнат не змінювала, перешкод відповідачеві щодо проживання, - не чинила. Особисті речі відповідача у квартирі відсутні, комунальні послуги він не сплачує і житло не утримує. Судові витрати залишає за собою.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з»явився, хоча був належним чином повідомлений про час, місце та дату слухання справи, причини неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_3 та представник третьої особи Черкаської міської ради за довіреністю ОСОБА_6 не заперечували проти задоволення позовних вимог.

Суд, на підставі ст. ст. 224, 225 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді справи, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення за таких підстав:

встановлено, що відповідно до рішення виконкому Придніпровської райради народних депутатів м. Черкаси №214 від 12.06.1987р. ОСОБА_5 (колишньому чоловікові позивача) на склад сім»ї: він (станом на час розгляду справи помер), його дружина ОСОБА_1 (позивач), двоє дітей - ОСОБА_2 (відповідач) та ОСОБА_3 (третя особа) видано ордер на право зайняття житлового приміщення (серія А №010269) в квартирі №4, що по вул. Волкова, 38 в м. Черкаси.

Рішенням Придніпровського райсуду м. Черкаси від 12.10.1988р. виділено в користування ОСОБА_5 у вказаній квартирі ізольовану кімнату, площею 10,12кв.м., а дві інші кімнати – площею 15,1кв.м. та 10,59кв.м. – у користування позивача та двох дітей, інші приміщення залишені у спільному користуванні. На підставі рішення виконкому Придніпровської райради м. Черкаси від 04.08.1989р. відкрито окремі особові рахунки в квартирі на вказаних осіб.

Відповідно до даних довідки КП «Придніпровська СУБ» ЧМР від 19.01.2017р., у жилих приміщеннях, площею 25,7кв.м. (особовий рахунок №10892004 відкритий на ім.»я ОСОБА_1І.) зазначеної квартири зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Як вбачається з інформації начальника Старобабанівської виправної колонії №92 від 13.02.2017р. №514, ОСОБА_2, 1986р. народження звільнився з місць позбавлення волі 25.02.2016р. і вибув по його заяві за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька Козацька, 19 к.41.

За судовими викликами, що направлялися судом, в т.ч. за вказаною адресою, ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився; за повідомленням поштового відділення така особа не проживає за цією адресою.

За даними акту опитування сусідів від 02.02.2017р. судом встановлено, що ОСОБА_2 в квартирі №4, що по вул. Волкова, 38/2 в м. Черкаси не проживає з 2008р., особисті речі його відсутні, місце перебування відповідача не відоме. Підписи сусідів: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 посвідчені головою КСН мікрорайону «Припортовий» 02.02.2017р.

Також, під час розгляду справи, судом встановлено, що статус житлового приміщення квартири не змінився і на даний час квартира є комунальною власністю міста Черкаси.

Як передбачено ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 11, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.ч.2,3 ст. 58 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 59ЦПК).

Серед основних прав і свобод людини і громадянина ОСОБА_11 України проголошує право на житло. Тобто право на житло - це одне із найважливіших соціально-економічних прав громадян України, оскільки воно стосується основ життя людини. Відповідно до ст. 25 Загальної декларації прав людини: «Кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд і необхідне соціальне обслуговування, що є необхідним для підтримки здоров’я й добробуту її самої та її родини». Невід’ємне право кожної людини на житло закріплено і в інших міжнародно-правових документах про права людини, у тому числі в Міжнародному пакті про економічні, соціальні й культурні права від 16 грудня 1966 року (ст. 10). При цьому, як вбачається із п. 1 ст. 12 Міжнародного пакту про цивільні і політичні права від 16 грудня 1966 року, право на житло має реалізовуватися за умови вільного вибору людиною місця проживання. Повага до права людини на житло закріплена також у ст. 8 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 9 ЖК України, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Як передбачено ст. 10 ЖК, - громадяни зобов’язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію.

Особливості укладення договору найму житла, що належить до державного або комунального житлових фондів визначені у Житловому Кодексі України. Договір найму - це договір, відповідно до якого наймодавець зобов’язується надати у безстрокове користування за відповідну плату для проживання жиле приміщення у будинках державного і громадського житлових фондів. Особливості договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду: предметом такого договору може бути тільки жиле приміщення (ст. 63 ЖК України); наймачами жилих приміщень можуть виступати лише громадяни; договір найму жилого приміщення укладається з особою, яка отримала ордер на заняття жилого приміщення, виданий на підставі рішення компетентних органів; договір найму жилого приміщення породжує права і обов’язки не тільки для особи, з якою укладено договір, але й для членів її сім’ї, які відповідно до ст. 64 ЖК України користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають із договору найму жилого приміщення; договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського фонду є безстроковим.

Наймодавцями жилих приміщень у будинках державного та громадського житлових фондів є орган місцевого самоврядування, який уповноважує житлово-експлуатаційні організації, а у разі їх відсутності - відповідні підприємства, установи, організації надати жиле приміщення у найм. Наймачами жилих приміщень можуть бути тільки фізичні особи - громадяни України, оскільки головне призначення договору найму - задоволення житлових потреб громадян.

Згідно із ст. 64 ЖК України, члени сім»ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов»язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члені сім»ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов»язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім»ї наймача належать дружина наймача, їх діти та батьки. Членами сім»ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в ч.1 цієї статті, перестали бути членами сім»ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов»язки, як наймач та члени його сім»ї.

При цьому, слід зазначити, що діти наймача, незалежно від того, є вони неповнолітніми або дорослими, належать до сім’ї наймача, якщо вони проживають разом із ним.

Відповідно до положень ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім”ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідач (син), як член сім’ї позивача (наймача квартири), не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 понад шість місяців без поважних причин; відповідач не утримує дане житло, не сплачує комунальні послуги; його особисті речі в квартирі відсутні, тобто він добровільно його залишив і, таким чином, втратив зв»язок з житловим помешканням. Під час розгляду справи не встановлено жодних обставин, які б давали підстави вважати, що позивач чи інші особи чинять відповідачеві перешкоди у користуванні житлом.

Отже, з’ясувавши обставини справи та дослідивши наявні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а тому необхідно: визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилими приміщеннями – кімнатами, площею 15,1кв.м. і 10,59кв.м., а також кухнею, ванною, туалетом, коридором та іншими підсобними приміщеннями у квартирі №4 будинку №38/2, що по вул. Волкова в м. Черкаси

На підставі викладеного та, керуючись ОСОБА_11 України, ст. ст. 9, 10, 63, 64, 71, 72 ЖК України, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 57-60, 88, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, 1986р. народження таким, що втратив право користування жилими приміщеннями квартири №4, що по вул. Волкова, 38/2 в м.Черкаси, а саме, - кімнатами, площею 15,1кв.м. та 10,59кв.м., а також кухнею, ванною, туалетом, коридором та іншими підсобними приміщеннями.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:

ОСОБА_12