Копія

Справа № 822/1171/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І. при секретаріЯворській І.Ю. за участі:позивача ОСОБА_3 і його представника ОСОБА_4, представника відповідача Поліщук Л.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області, про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та завданної немайнової шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 24.04.2017, суд відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_3, у якому він просить: 1) визнати протиправним та скасувати п.5.1 розпорядження Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області від 23.01.2017 р. за № 3/2017-р/к; 2) визнати протиправним та скасувати розпорядження Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області від 23.03.2017 р. за №29/2017-р/к; 3) поновити його на посаді керівника апарату Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області; 4) стягнути з Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області на його користь середній заробіток за фактичний час вимушеного прогулу; 5) стягнути з Державного бюджету України на його користь завдану немайнову шкоду у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що з 16.05.2014 р. працював у Полонській районній державній адміністрації Хмельницької області на посаді керівника апарату. Розпорядженням по Полонській районній державній адміністрації Хмельницької області за підписом заступника голови районної державної адміністрації ОСОБА_6 від 23.01.2017р. за №3/2017-р/к "Про затвердження структури районної державної адміністрації" займана ним посада керівника апарату була скорочена. Вважає, що таке розпорядження було видане заступником голови районної державної адміністрації ОСОБА_6 незаконно та поза межами наданих йому повноважень, оскільки це є виключною прерогативою голови. В подальшому, розпорядженням по Полонській районній державній адміністрації Хмельницької області від 23.03.2017р. за №23/2017-р/к, його було звільнено. З моменту попередження про наступне вивільнення до дати звільнення з роботи, тобто у період з 23.01.2017 р. по 23.03.2017 р., йому було запропоновано обійняти деякі вакантні посади, однак не було запропоновано обійняти ряд вакантних посад, серед яких, зокрема, п'ять новостворених посад у відповідності до п.7 розпорядження по Полонській районній державній адміністрації Хмельницької області від 23.01.2017р. за №3/2017-р/к "Про затвердження структури районної державної адміністрації". Незаконним звільненням йому завдано моральну (немайнову) шкоду, яка полягає в тому, що він змушений залучати додаткові зусилля для організації свого життя, позичати гроші у друзів і рідних, і ці кошти необхідні для задоволення первинних життєвих потреб. Оцінює таку шкоду в 5000 гривень.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на ті ж докази, що наведені в позовній заяві.

Представник Відповідача в задоволенні позову просив відмовити, на підтвердження чого подав письмові заперечення за №47/08-11-852/2017 від 04.05.2017, яке підтвердив у суді (стор. 29-34 справи).

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази по справі, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999, №586-XIV (далі - Закон №586-XIV), місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Статтею 5 Закону №586-XIV визначено, що склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог статті 18 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій. Типове положення про структурні підрозділи місцевої державної адміністрації та рекомендаційний перелік її структурних підрозділів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.6 Закону №586-XIV, на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Статтею 8 Закону №586-XIV визначено, що місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України.

Згідно з ст.10 Закону №586-XIV, перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов'язки, визначені головами відповідних державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за стан справ на дорученій їм ділянці роботи. Перший заступник та заступники голови обласної, районної державної адміністрації призначаються на посаду головою відповідно обласної, районної державної адміністрації за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Статтею 39 Закону №586-XIV визначено, що Голови місцевих державних адміністрацій: 1) очолюють відповідні місцеві державні адміністрації, здійснюють керівництво їх діяльністю, несуть відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдань і за здійснення ними своїх повноважень; 2) представляють відповідні місцеві державні адміністрації у відносинах з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, політичними партіями, громадськими і релігійними організаціями, підприємствами, установами та організаціями, громадянами та іншими особами як в Україні, так і за її межами; 3) призначають на посади та звільняють з посад своїх заступників, керівників структурних підрозділів відповідно до статей 10 та 11 цього Закону; 4) призначають на посади та звільняють з посад керівників апаратів місцевих державних адміністрацій та керівників структурних підрозділів апаратів місцевих державних адміністрацій; 4 - 1) затверджують положення про апарат місцевої державної адміністрації та положення про її структурні підрозділи; 5) укладають та розривають контракти з керівниками підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління відповідної місцевої державної адміністрації, або уповноважують на це своїх заступників; 6) погоджують у встановленому порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників не підпорядкованих підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління органів виконавчої влади вищого рівня, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції; 7) в межах затверджених бюджетів виступають розпорядниками коштів відповідних державних адміністрацій, використовуючи їх лише за цільовим призначенням; 8) регулярно інформують населення про стан виконання повноважень, покладених на місцеву державну адміністрацію; 9) утворюють для сприяння здійсненню повноважень місцевих державних адміністрацій консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби та комісії, члени яких виконують свої функції на громадських засадах, а також визначають їх завдання, функції та персональний склад; 10) здійснюють інші функції, передбачені Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня. У разі відсутності голови місцевої державної адміністрації його функції і повноваження виконує перший заступник голови, а у разі відсутності останнього - один із заступників голови місцевої державної адміністрації.

Згідно з ст.40 Закону №586-XIV, перші заступники та заступники голови, інші посадові особи місцевих державних адміністрацій здійснюють функції і повноваження відповідно до розподілу обов'язків, визначених головами місцевих державних адміністрацій, і несуть відповідальність за стан справ у дорученій сфері перед головою місцевої державної адміністрації, органами виконавчої влади вищого рівня.

Відповідно до ст.41 Закону №586-XIV, голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством. Проекти розпоряджень нормативно-правового характеру погоджуються з керівниками відповідних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій.

Статтею 44 Закону №586-XIV визначено, що для правового, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності місцевої державної адміністрації, підготовки аналітичних, інформаційних та інших матеріалів, систематичної перевірки виконання актів законодавства та розпоряджень місцевої державної адміністрації, подання методичної та іншої практичної допомоги місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування головою місцевої державної адміністрації утворюється апарат місцевої державної адміністрації в межах виділених бюджетних коштів. Апарат місцевих державних адміністрацій очолює керівник, який призначається на посаду головою місцевої державної адміністрації. Голова місцевої державної адміністрації затверджує положення та визначає структуру апарату, призначає на посади і звільняє з посад керівників та інших працівників структурних підрозділів апарату.

Розпорядження Полонської районної державної адміністрації №3/2017-р/к від 23.01.2017 року "Про затвердження структури районної державної адміністрації" (далі - Розпорядження №3/2017-р/к від 23.01.2017 року) підписано заступником голови адміністрації ОСОБА_6 Відповідно до п.5.1 цього розпорядження скорочено посаду керівника апарату Полонської районної державної адміністрації, поклавши його обов'язки, виконання функцій та завдань на заступника голови районної державної адміністрації ( стор. 37 - 41 справи).

Згідно з Розпорядженням Полонської районної державної адміністрації №20/2017- р/к від 01.03.2017 року "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 23.01.2017 №3/2017-р/к" у зв'язку з опискою в розпорядженні №20/2017- р/к від 01.03.2017 року вирішено, пункти 5 - 15, після пункту 7.3 вважати пунктами 8 - 18 ( стор. 42 - 43 справи).

Отже, Позивач фактично оскаржує підпункт 8.1 п.8 Розпорядження №3/2017-р/к від 23.01.2017 року.

Сторони не оспорюють, що в січні - березні 2017 року були вакантними посади голови і першого заступника голови Полонської районної державної адміністрації, що також підтверджено Довідкою від 16.05.2017 за №47/10-09-949/2017 (стор. 97 справи), тому це не потребує доказування, відповідно до вимог ч.3 ст.72 КАС України.

Отже, згідно з ст.39 Закону №586-XIV та встановлених судом обставин, Розпорядження №3/2017-р/к від 23.01.2017 року було правомірно підписане заступником голови Полонської районної державної адміністрації ОСОБА_7, і спірний підпункт 8.1 п.8 ( у позові п.5.1) цього розпорядження також не може бути скасованим, так як не порушує Закон №586-XIV та відповідає його вимогам.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 40 КЗпП України, відповідно до якої звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Відповідно до ст.49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України, зокрема в ухвалі від 04.08.2010 року у справі № 6-8884св10, постанові від 10.03.2015 року у справі № 21-52а15, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади в цій же установі, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

У Штатному розписі апарату районної державної адміністрації, який затверджено Розпорядженням №3/2017-р/к від 23.01.2017 року (далі - Штатний розпис від 23.01.2017 року) ( стор. 40 справи), не має посади керівника апарату цієї райдержадміністрації, звільнення з якої оскаржує Позивач.

Відповідно до Повідомлення про наступне звільнення у зв'язку зі зміною структури та скороченням штату працівників від 23.01.2017 року (далі - Повідомлення про наступне звільнення), керівнику апарату Полонської РДА ОСОБА_3 повідомлено про виведення посади керівника апарату РДА з штатного розпису 23.03.2017 та звільнення його на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Також, з метою продовження трудових відносин запропоновано позивачу станом на 23.01.2017 наступні вакантні посади: начальника управління соціального захисту населення райдержадміністрації на період відпустки по догляду за дитиною до досягненню нею 6-ти річного віку основного працівника, головного спеціаліста загального відділу апарату райдержадміністрації на період відпустки по догляду за дитиною до досягненню нею 3-х річного віку основного працівника, головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури, будівництва та з питань цивільного захисту населення і житлово-комунального господарства райдержадміністрації на період відпустки по догляду за дитиною до досягненню нею 3-х річного віку основного працівника (стор. 44 справи).

Актами про відмову у підписання Повідомлення про наступне звільнення і про відмову від вакантних посад від 23.01.2017 року стверджено відмову Позивача від підписання Повідомлення про наступне звільнення і про відмову від 3-х запропонованих посад ( стор. 45 - 46 справи).

Листом від 07.03.2017 за №04/10-09-415/2017 Позивачу знову були запропоновані вакантні посади станом на 07.03.2017, котрі є аналогічними тим, що вказані у повідомленні від 23.01.2017. На цьому листі ОСОБА_3 зроблений власноручний запис про те, що він не погоджується з запропонованими пропозиціями та процедурою звільнення (стор. 56 справи). Також про це складено Акт про відмову від вакантних посад від 07.03.2017 року (стор. 57 справи).

Відповідно до листа від 23.03.2017 за №04/10-09-520/2017 Позивачу було запропоновано вакантну посаду головного спеціаліста відділу економічного розвитку, торгівлі, інфраструктури та туризму Полонської райдержадміністрації. На цьому листі ОСОБА_3 власноручно зроблений запис: " Отримав, не погоджуюсь" ( стор. 25 справи).

Отже, Позивачу 23.01.2017 року, 07.03.2017 року і 23.03.2017 року пропонувались вакантні посади, що він не заперечує, але вважає, що йому повинні були пропонувати і інші посади.

Відповідно до Розпорядженням за підписом заступника голови Полонської районної державної адміністрації ОСОБА_7 за №29/2017-р/к від 23.03.2017 року, ОСОБА_3 звільнено з посади керівника апарату районної державної адміністрації 23.03.2017 у зв'язку зі скороченням штату працівників (стор. 65 справи).

Порядок призначення на посади голови та першого заступника голови районної державної адміністрації, які були вакантними після попередження Позивача і до його звільнення, визначено Законом №586-XIV, тому ОСОБА_3 на ці посади міг претендувати тільки у порядку визначеному статтями 8, 10 цього Закону.

Стосовно доводів Позивача про те, що йому не було запропоновано обійняти ряд вакантних посад, серед яких новостворені посади, відповідно до п.7 Розпорядження №3/2017-р/к від 23.01.2017 року, суд враховує наступне.

Так, згідно пунктів 6-7 Розпорядження №3/2017-р/к від 23.01.2017 року припинено діяльністю юридичної особи - управління економічного, агропромислового розвитку, торгівлі, інфраструктури та туризму Полонської РДА, та створено відділ економічного розвитку, торгівлі, інфраструктури та туризму Полонської РДА в якому введено посаду начальника відділу та двох головних спеціалістів), та відділ агропромислового розвитку Полонської РДА до якого, також введено посаду начальника відділу та двох головних спеціалістів) ( стор. 37 - 38 справи).

Порівнюючи Штатний розпис, який затверджений розпорядженням голови Полонської РДА №37/2015-рк від 27.05.2015 року та Штатний розпис від 23.01.2017 року, яким змінено попередній (стор. 40, 59 справи), судом встановлено, що чисельність працівників ліквідованого управління економічного, агропромислового розвитку, торгівлі, інфраструктури та туризму Полонської РДА та новоутворених відділів є однаковою (скорочення не відбулось). Зміни частково відбулись у штатному розписі, зокрема, замість посади завідувача сектору виробництва, переробки, реалізації, маркетингу с/г продукції введено посаду начальника відділу агропромислового розвитку.

Згідно правової позиції, відображеної у постанові Верховного Суду України від 16.10.2012 року по справі №21-267а12, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Враховуючи, що виконання функцій ліквідованого управління не припинено, а покладено на новоутворені відділи, суд приходить до висновку, що в даному випадку фактично відбулась реорганізація управління, а тому Відповідач був зобов'язаний працевлаштувати (перевести) працівників такого управління на відповідні посади у новоутворених відділах, що підтверджує вищезгадана правова позиція Верховного Суду України у справі №21-267а12, так і п.31 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992, № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (далі - Пленум ВС України №9).

Відповідно до п.31 Пленуму ВС України №9, не вважається переведенням, що потребує згоди працівника, переміщення його на тому ж підприємстві (в установі, організації) на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ на території підприємства в межах тієї ж місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою і з тими ж істотними умовами праці. Однак і переміщення не може бути безмотивним, не обумовленим інтересами виробництва.

Крім цього, потрібно враховувати, що посади, на які вказує Позивач, не були вакантними на дату його звільнення -23.03.2017, оскільки Розпорядженням №3/2017-р/к від 23.01.2017 року Штатний розпис апарату, малочисельних відділів, служби Полонської РДА (Додаток №2) затверджено з 24.03.2017 року (стор.38 справи зворотній бік), а також, що Позивач не відповідає вимогам для зайняття таких посад, так як у нього відсутня вища освіта відповідного професійного спрямування, про що визначено посадовими інструкціями.

Позивач не заперечує проведення з ним розрахунку при звільненні і це підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_3 ( стор. 63 справи).

Згідно Довідки №47/09-09-853/2017 від 04.05.2017 року середньоденна зарплата ОСОБА_3 - 368,97 гривень, а середньомісячна - 7379,40 гривень ( стор. 64 справи).

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України від 10.12.2015, № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII), державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу: 1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби; 2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець. Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу.

Пунктом 1 ч.1 ст.87 Закону № 889-VIII визначено, що підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі. Відповідно до ч.3 цієї ж статті, процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю. Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

Отже, Відповідач дотримався вимог Закону № 889-VIII і КЗпП України при звільненні Позивача у зв'язку з реорганізацією, внаслідок чого було скорочено посаду керівника апарату Полонської райдержадміністрації, яку займав ОСОБА_3 і який відмовився від запропонованих йому посад після попередження його про звільнення до часу звільнення - 23.03.2017 року.

Відсутність факту незаконного звільнення Позивача свідчить про відсутність законних підстав щодо задоволення позовних вимог про поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і вирішення питання про відшкодування позивачу немайнової шкоди в розмірі 5000 гривень.

Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову довів, що діяв у межах Закону, а ОСОБА_3 не довів законність своїх позовних вимог, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов не задовольняється.

На підставі викладеного, керуючись Законами України "Про місцеві державні адміністрації", "Про державну службу", КЗпП України і ст.ст.4-15, 70-71, 86, 94, 122, 158-163, 167, 244-2, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 від 21.04.2017 року, про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та немайнової шкоди, залишити без задоволення.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 29.05.2017 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя/підпис/А.І. Петричкович"Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович