ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

29.05.2017

Справа № 904/6185/17

Суддя Рудь І.А. , розглянувши матеріали

за позовом Комунального закладу «Криворізький протитуберкульозний диспансер № 2» ДОР», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскент-КР», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про розірвання договору про закупівлю від 08.02.2017р. № 5/х та стягнення 1656 грн. 32 коп.

ВСТАНОВИВ :

Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.

Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.

Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.

Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.

Статтею 38 Кодексу визначено обов’язок суду витребувати документи і матеріали, які є необхідними для вирішення спору.

Позовна заява № 918 від 24.05.2017р. підлягає поверненню без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року у розмірі 1600 грн.

Як вбачається з прохальної частини поданої позовної заяви, позивач просить суд:

- розірвати договір про закупівлю № 5/х від 08.02.2017р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскент-КР» та КЗ «Криворізький протитуберкульозний диспансер № 2 «ДОР»;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскент-КР» на користь КЗ «Криворізький протитуберкульозний диспансер № 2 «ДОР» матеріальну шкоду в розмірі 1338, 60 грн. та штраф в розмірі 267, 72 грн.

Відповідно до п.2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р., у випадках об’єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з п. 3 ст. 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Таким чином, судовий збір за подання даної позовної заяви повинен бути сплачений у сумі 3 200 грн. 00 коп.

Проте, згідно наданого позивачем платіжного доручення № 750 від 17.05.2017р., судовий збір сплачений лише в розмірі 1 600 грн. 00 коп., тобто за однією із заявлених вимог.

Таким чином, позивачем за заявленим вимогами судовий збір сплачений не у повному обсязі, а вказане платіжне доручення не може бути прийняте судом як належний доказ на підтвердження сплати судового збору у встановленому розмірі.

До того ж, статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.03р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають із слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Всупереч зазначеним вимогам, позивачем надано до позовної заяви копії документів, що не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, оскільки не засвідчені належним чином відповідно до викладених вище вимог (не містять назви посади, ініціалів та прізвища особи, яка засвідчила копії, дати засвідчення копії).

Крім того, за приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

На підтвердження направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками позивачем надані фіскальний чек «Укрпошта» від 20.05.2017р. та «Перелік документів, які надсилаються директору ТОВ «Аскент-КР» ОСОБА_1І.», який містить відбиток штемпеля відділення поштового зв’язку « 20.05.2017».

Проте, вказані документи свідчать про здійснення відправки поштової кореспонденції 20.05.2017р., у той час як позовна заява вих. № 918, з якою позивач звернувся до господарського суду, датована 24.05.2017р. До того ж, вказаний «Перелік…» не містить інформації щодо адреси отримувача, у зв’язку із чим господарський не має можливості пересвідчитися, що дана позовна заява направлена відповідачу саме за юридичною адресою.

За вказаних обставин, зазначені фіскальний чек та «Перелік…» не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів у розумінні ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. п. 3, 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Виходячи з викладеного позовна заява з доданими матеріалами підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись п. п. 3, 4, 6 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток : позовна заява з додатком на 80 арк., в тому числі платіжне доручення від 17.05.2017р. № 750.

Суддя

ОСОБА_2