Головуючий в I інстанції Андреєв В.В.

Суддя доповідач Мальований Ю.М.

категорія 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2017 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Осипчук О.В., Дундар І.О.,

за участю секретаря: Молдованова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 19 квітня 2017 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» (далі ПАТ «ВБР») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 посилаючись на те, що останній належним чином не виконує зобов'язання, взяті на себе за кредитним договором № MKAF3.708.012 від 29 жовтня 2013 року щодо своєчасного й повного повернення кредитних коштів та процентів за користування такими коштами, унаслідок чого станом на 16 червня 2015 року виникла заборгованість у розмірі 380 649 грн. 85 коп., яка складається з поточної заборгованості по тілу кредиту 214 826 грн. 68 коп., простроченої заборгованості по тілу кредиту 101 212 грн. 06 коп., поточної заборгованості за процентами 5 892 грн. 79 коп., простроченої заборгованості за процентами 58 718 грн. 32 коп.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 380 649 грн. 85 коп. та судові витрати.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 19 квітня 2017 року позовні вимоги ПАТ «ВБР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що поза увагою суду залишилось те, що протягом дії вказаного кредитного договору у зв'язку з кризою та проведенням антитерористичної операції суттєво змінились обставини, якими сторони керувалися при укладенні кредитного договору. Посилаючись на ст. 652 ЦК України вважає, що в зв'язку з цим до спірного договору могли бути внесені зміни. Відповідач надсилав банку свої пропозиції, але відповіді не отримав. Вважає, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч. 4 ст. 652 ЦК України, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої особи. Посилаючись на п. 6 зазначив, що сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких своїх зобов'язань, якщо невиконання буде наслідком обставин непереборного (форс-мажорного) характеру, що знаходяться поза контролем Сторін і виникли після укладення Договору. Також зазначив, що відповідно Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явилися, що у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає подальшому розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає залишенню без змін з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «ВБР» суд першої інстанції виходив з правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається наступне.

29 жовтня 2013 року між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №MKAF3.708.012, відповідно до якого відповідач отримав кредит на споживчі цілі у розмірі 400 000 грн., строком до 28 жовтня 2016 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21 % річних.

Через неналежне виконання своїх зобов'язань, станом на 16 червня 2015 року, заборгованість відповідача становить 380 649 грн. 85 коп., що складається з поточної заборгованості по тілу кредиту 214 826 грн. 68 коп., з простроченої заборгованості по тілу кредиту 101 212 грн. 06 коп., поточної заборгованості за процентами 5 892 грн. 79 коп., простроченої заборгованості за процентами 58 718 грн. 32 коп.

Відповідач не заперечував проти того, що він взяв кредит.

Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін та погоджених ними умов, в яких закріплюються їх права і обов'язки, що складають зміст договірного зобов'язання (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України, п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

До обставин непереборної сили відносять, як правило, стихійні природні явища (землетрус, повінь, шторм тощо), а також суспільні явища (воєнні дії, страйки, введення мораторію та інше).

Відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405 на території Донецької та Луганської областей проходить антитерористична операція. Ця операція відбувається на підставі Закону України "Про боротьбу з тероризмом" від 20 березня 2003 року № 638-IV і полягає у вжитті скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності (стаття 1).

Для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, які провадять діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з цієї зони під час її проведення, Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VII запроваджено ряд заходів. Водночас у цьому законі визначено, що завершення періоду проведення антитерористичної операції обумовлюється набранням чинності указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України (частина перша статті 1).

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Дзержинськ.

Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07 квітня 2014 року визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Крім того, проведення антитерористичної операції на території Донецької області є загальновідомим фактом, який на підставі ст. 61 ЦПК України не потребує доказування.

Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який є чинним, на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року. Дію даного Закону в частині введення мораторію зупинено не було.

Листом від 05 листопада 2014 року № 18-112/64483 Національний банк України повторно нагадав всім банкам про необхідність скасування пені та штрафів за договорами кредиту під час АТО та про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", невиконання яких тягне відповідальність керівників банків.

Через невиконанням своїх грошових зобов'язання по кредитному договору від 29 жовтня 2013 року № MKAF3.708.012, у відповідача ОСОБА_1 виникли зобов'язання щодо погашення кредиту, стосовно виконання яких він послався на те, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили.

Зазначеним кредитним договором обставин звільнення позичальника від цивільного обов'язку не передбачено (а.с. 8-10), як не передбачена ця можливість і наведеним спеціальним законодавством.

Розглядаючи по суті заявлені Банком вимоги, апеляційний суд відзначає правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача існуючої заборгованості, яка станом на 16 червня 2015 року становить 380 649 грн. 85 коп. та складається з поточної заборгованості по тілу кредиту 214 826 грн. 68 коп., простроченої заборгованості по тілу кредиту 101 212 грн. 06 коп., поточної заборгованості за процентами 5 892 грн. 79 коп., простроченої заборгованості за процентами 58 718 грн. 32 коп.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 607 ЦК України та ст. 205 ГК України передбачено, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

В даному конкретному судовому спорі відповідач як обставину, за яку не відповідає жодна із сторін зобов`язання, а отже й підставу для визнання зобов`язання припиненим, зазначає проведення на території Донецької області антитерористичної операції.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, грошове зобов'язання позивача за кредитним договором полягає у погашенні отриманого за договором кредиту та сплати нарахованих процентів (інших передбачених договором платежів) шляхом безготівкового перерахування вказаних платежів на банківських рахунок чи внесення визначених договором грошових коштів на банківський рахунок через касу банку.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що під час розгляду справи судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального або процесуального права, а тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

З урахуванням викладеного апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу відповідача, а рішення суду першої інстанції залишає без змін.

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 19 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Судді: