УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 р.

Справа № 589/528/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання – Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шосткінського міськрайонного суду Сумської області від 17 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника ОСОБА_2 митниці ДФС ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

В с т а н о в и л а:

15 лютого 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить визнати незаконною та скасувати постанову відповідача - начальника ОСОБА_2 митниці ДФС ОСОБА_3 в справі про порушення митних правил № 1038/101110300/16 від 19 січня 2017 року (далі відповідно – відповідач, Постанова), якою він визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України (далі – МК України), та підданий стягненню у вигляду штрафу.

Позивач зазначає, що 09 жовтня 2015 року на митну територію України ним був ввезений автомобіль DAMLER CHRYSLER, реєстраційний номер JAA936, кузов: WDB1680331J424875 (далі – ТЗ), який вивезений з перевищенням строку 10 днів, встановленого ст. 95 Митного кодексу України (далі – МК України).

Позивач вважає, що правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України не є триваючим, а відтак, відповідачем порушений шестимісячний термін притягнення його до адміністративної відповідальності.

Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17 березня 2017 року в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

За висновком суду, не вивезення транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов’язок вивезення за межі митної території є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку позивач перебував в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов’язку.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17 березня 2017 року та прийняти нове судове рішення про задоволення адміністративного позову.

Скаржник зазначає про порушення відповідачем строку притягнення його до відповідальності за порушення ч. 3 ст. 470 МК України, оскільки, на думку, позивача скоєне ним правопорушення не є триваючим.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга згідно положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) задоволенню не підлягає.

За приписами ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

За пунктом 57 ч. 1 ст. 4 МК України товарами є будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома контролюючими органами України або в межах зони діяльності одного контролюючого органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Переміщення товарів і транспортних засобів комерційного призначення в режимі транзиту визначено ст. 91 МК України, а саме:

переміщення товарів у митному режимі транзиту здійснюється як прохідний або внутрішній транзит або каботаж (частина перша);

митний режим транзиту застосовується до товарів, які переміщуються:

прохідним транзитом від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України (у тому числі в межах одного пункту пропуску через державний кордон України);

внутрішнім транзитом або каботажем: від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до органу доходів і зборів, розташованого на митній території України; від органу доходів і зборів, розташованого на митній території України, до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України; від одного пункту, розташованого на митній території України, до іншого пункту, розташованого на митній території України, у тому числі якщо частина цього переміщення проходить за межами митної території України; від штучного острова, установки або споруди, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, до органу доходів і зборів, розташованого на території України, зайнятій сушею, та у зворотному напрямку (частина друга).

Строки транзитних перевезень визначено ст. 95 МК України. Згідно з ч. 1 цієї статті залежно від виду транспорту строки транзитних перевезень становлять, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Іноземні товари, поміщені у митний режим транзиту, зберігають статус іноземних товарів (ч. 1 ст. 101 МК України).

Митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення (ч. 1 ст. 102 МК України).

Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу (ч. 5 ст. 102 МК України).

Орган доходів і зборів призначення після представлення товарів, поміщених у митний режим транзиту, та митної декларації або іншого документа, визначеного статтею 94 цього Кодексу, перевіряє дотримання вимог, встановлених законодавством України з питань державної митної справи до переміщення товарів у митному режимі транзиту, та виконує митні формальності, необхідні для завершення митного режиму транзиту (ч. 6 ст. 102 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Статтею 470 МК України встановлено адміністративну відповідальність за недоставляння товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до органу доходів і зборів призначення, видачу їх без дозволу органу доходів і зборів або втрату, а саме: перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на 10 діб, а також втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 470 МК України).

Судом установлено, що 09 жовтня 2015 року ОСОБА_2 митницею ДФС проведене митне оформлення ТЗ, ввезеного позивачем в Україну для особистого користування (канал – «червоний коридор»), який поміщений у митний режим «транзит», свідченням чого є митна декларація позивача ОСОБА_1 для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності і дані Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску «Виступовичі» ОСОБА_2 митниці /а.с. 87-89, 96/.

11 грудня 2016 року даний ТЗ з метою вивезення за межі митної території України позивачем був доставлений до пункту пропуску «Виступовичі» ОСОБА_2 митниці (канал – «червоний коридор»).

11 грудня 2016 року головним державним інспектором відділу митного оформлення «Виступовичі» митного поста «Півничний» ОСОБА_2 митниці ДФС ОСОБА_4 по відношенню до позивача ОСОБА_1, у присутності останнього, складений протокол про порушення митних правил № 1038/101110300/2016, - перевищення строку доставки ТЗ, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення більше ніж на десять діб, за ознаками вчинення порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України /а.с. 90-93/.

За скоєння правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 470 МК України, Постановою відповідача позивач ОСОБА_1 був підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1, колегія суддів зазначає, що факт допущення, за наведених обставин, позивачем ОСОБА_1 порушення митних правил підтверджується матеріалами справи та не спростовується позивачем.

За приписами ч. 3 ст. 386 МК України у разі знищення чи повного зіпсування транспортних засобів особистого користування, ввезених на митну територію України з метою транзиту, внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку їх транзиту зупиняється, а внесена грошова застава повертається особі, яка внесла заставу, її спадкоємцю або уповноваженій ними особі, за умови надання такою особою органам доходів і зборів достатніх доказів знищення чи повного зіпсування транспортного засобу.

Як убачається з матеріалів справи про порушення митних правил, 19 жовтня 2015 року позивач звертався до Київської митниці ДФС з приводу неможливості своєчасного вивезення ТЗ з митної території України (лист-відповідь митного органу № 6517/10-26-70-24-02-06 від 28 жовтня 2015, а.с. 36-37). Про те, що ТЗ певний період часу знаходився в неробочому стані (пошкодження АКПП) позивач ОСОБА_1 повідомляв відповідача 11 грудня 2016 року (протокол опитування в справі про порушення митних правил, а.с.94-95).

При цьому, жодних доказів, які б, в силу положень ч. 3 ст. 386 МК України, обумовили зупинення перебігу строку транзиту ТЗ, позивачем ОСОБА_2 митниці ДФС надано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) адміністративне стягнення може бути накладено на особу не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — два місяці з дня його виявлення. Для обчислення цього строку необхідно правильно встановити день вчинення правопорушення або день його виявлення (при триваючих правопорушеннях), оскільки відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП однією з обставин, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення, є закінчення на момент розгляду цієї справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що оскаржувана Постанова прийнята відповідачем в межах строку, визначеного ст. 38 КУпАП.

Передбачене ч. 3 ст. 470 МК України порушення митних правил, яке полягає в невиконанні позивачем регламентованих ст. 95 МК України обов’язків вивезення у десятиденний термін ТЗ за межі митної території України, характеризується не вчиненням ним конкретної дії на протязі певного часу, відлік якого починається на одинадцятий день і триває до часу, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом.

При цьому, особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму є позивач ОСОБА_1 (ч. 5 ст. 102 МК України).

Таким чином, висновок суду у справі, що розглядається, про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1, ґрунтується на правильному застосуванні норм права та доводи апеляційної скарги зазначений висновок не спростовують.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 35, 94, 41 ч. 1, 184, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шосткінського міськрайонного суду Сумської області від 17 березня 2017 року – без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

(підпис)

ОСОБА_5

Судді

(підпис) (підпис)

ОСОБА_6 ОСОБА_7

Повний текст ухвали виготовлений і підписаний 29 травня 2017 року.