ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2017 р.

Справа № 924/726/16

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз”, м. Київ

до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Хмельницькгаз”, м. Хмельницький

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Головне управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області, м. Хмельницький

2) Департамент фінансів Хмельницької облдержадміністрації, м. Хмельницький

3) товариство з обмеженою відповідальністю „Хмельницькгаз збут”, м. Хмельницький

4) публічне акціонерне товариство "НАК "Нафтогаз України", м. Київ

5) Департамент соціального захисту населення Хмельницької облдержадміністрації, м. Хмельницький

про стягнення 44 604 140, 66 грн заборгованості

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дорученням

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 09.02.2016 р.

від третьої особи 1: не з’явився

від третьої особи 2: не з’явився

від третьої особи 3: не з’явився

від третьої особи 4: не з`явився

від третьої особи 5: не з`явився

встановив:

Публічне акціонерне товариство „Укртрансгаз” звернулось до суду із позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Хмельницькгаз”, в якому (після уточнення) просить стягнути з відповідача 44 604 140, 66 грн., з яких: 37 903 742, 24 грн. заборгованість за надані у березні, травні, червні, липні 2016 року послуги з балансування обсягів природного газу; 4 005 270, 74 грн. пеня, 2 330 473, 07 грн. штраф; 341 725, 69 грн. 3% річних; 22 928,92 грн. інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання договору транспортування природного газу №1512000715 від 17.12.2015 року. А саме, зазначає, що п.9.1 договору передбачає надання операторем, у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та не врегулювання ним негативного місячного небалансу послуг балансування та оплату цих послуг замовником. Пункт 9.2. передбачає наступне. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника - відповідача за формулою: В - балансування = БЦГ х К х QБГ, де БЦГ - базова ціна газу, QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування, К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1. Відповідно до положень п.9.3 договору базова ціна газу визначається оператором - позивачем відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до 10-го числа місяця, наступного га газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті.

Згідно інформації з офіційного веб-сайту позивача, на березень 2016 року базова ціна газу становила 7 573,20 грн. з ПДВ, в травні 2016 року - 6 705,60 грн. з ПДВ, в червні 2016 року - 6 792,00 грн. з ПДВ, в липні 6792,00грн. з ПДВ.

В зв'язку з цим, вартість послуг балансування газу відповідача була вирахувана наступним чином:

- в березні 2016 року на суму в розмірі 32 483 916,10 грн.: 7 573,20 грн. х 1х 4289,325 тис. куб. м.;

- в травні 2016 року на загальну суму в розмірі 5 333 801,88 грн.: 6 705,60 грн. х 1 х 795,425 тис. куб. м.;

- в червні 2016 року на загальну суму в розмірі 5 029 754,47 грн.: 6 792,00 грн. х 1 х 740,541 тис. куб. м.;

- в липні 2016року на загальну суму в розмірі 5 120 484,64грн.: 6792,00 грн. х 1 х 761, 433 тис. куб.м.

В зв’язку з не врегулюванням відповідачем негативного місячного небалансу в березні, травні, червні. Липні 2016 р., у строк і порядку, що визначені договором та Кодексом, позивач надав відповідачу послуги балансування, про що складено акти.

Однак, відповідач не оплатив надані позивачем послуги балансування для врегулювання негативного місячного небалансу в березні 2016 року в обсязі 4289,325 тис. куб. м. вартістю 32 483 916,10 грн., в травні 2016 року в обсязі 795,425 тис. куб. м. вартістю 5 333 801,88 грн., в червні в обсязі 740,541 тис. куб. м. вартістю 5 029 754,47 грн., в липні 2016року в обсязі 761, 433 тис.куб.м. вартістю 5 120 484, 64грн. у належний для цього строк, чим порушив умови договору та п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, що вказує на порушення умов договору відповідачем.

Наведене є свідченням порушення відповідачем прав позивача як кредитора у спірних правовідносинах.

Нарахування пені здійснено в силу умов договору, що передбачають її стягнення. Штраф заявлено в силу ст. 231 ГК. Нарахування інфляційних і річних заявлено на підставі ст. 625 ЦК.

У додаткових поясненнях від 19 вересня 2016 року позивач зазначає, що твердження відповідача про те, що грошові зобов’язання сторін регулюються виключно спеціальними нормами Постанови КМУ від 11 січня 2005 року „Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій” є безпідставними, так як порядок перерахування субсидій є лише одним з способів виконання обов’язку. Сторони не погоджували, що відповідач проводить розрахунок виключно через спільні протокольні рішення. Умови договору, в частині порядку здійснення розрахунку є дійсними.

Базова ціна газу, правильно сформована позивачем, як оператором, відповідно вимог договору та має братись до уваги при розгляді спору.

В судовому засіданні повноважний представник позивача позов підтримав в повному об’ємі, наполягав на його задоволенні.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. У відзиві відповідач зазначив, що розрахунки між суб'єктами ринку природного газу за природний газ, поставлений населенню, яке має пільги та отримує житлові субсидії, здійснюються відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20 (далі - Порядок № 20), Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України 03 серпня 2015 року № 493/688, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 серпня 2015 р. за № 1007/27452 (далі - наказ), шляхом підписання всіма учасниками розрахунків спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків. Іншого джерела, ніж кошти державного бюджету, для розрахунку за природний газ цієї категорії населення, не існує.

Держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

Фактично, визнаючи неможливість розрахунків у цій частині підприємствами ПЕК держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює цим самим характер регулювання відповідних правовідносин, що склались між сторонами на підставі укладених між ними договорів.

На думку відповідача, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), чинність яких не залежить від того, чи передбачили сторони у договорі відповідні умови, чи навпаки.

При дослідженні обсягу грошових зобов'язань, до яких слід застосовувати норми того чи іншого законодавства, суд повинен виходити з величини компенсації, яку буде перераховано за рахунок державного бюджету.

З огляду на таке, оформлення та підписання документів, зокрема, таких як протоколи взаєморозрахунків, а в даному випадку - спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків, слід вважати лише елементами оформлення розрахунків за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету, процедурою реалізації права, дотримання якої є передумовою безпосереднього виділення коштів та фактичних розрахунків за рахунок бюджетних коштів. Дані документи є вторинними та похідними від факту надання відповідних пільг та субсидій певним категоріям юридичних та фізичних осіб, оскільки правовідносини, що регулюються нормами відповідного законодавства, зокрема адміністративного, виникають саме з моменту надання відповідних пільг і субсидій і з цього ж моменту виникає формальне право на отримання бюджетного відшкодування.

Відповідач виконував положення Постанови КМУ від 11.01.05, що свідчить про належне виконання останнім вимог договору. Проте, відповідач позбавлений можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунку по одговору (залежить від проведення оплати інших сторін протоколу), що в свою чергу свідчить про відсутність вини позивача в не проведенні розрахунку, що виключає застосування санкцій. Не підписання позивачем спільних протоколів є штучно створеною обставиною, яка впливає на негативне виконання договору відповідачем.

Нарахування штрафу також є безпідставним, оскільки за роз’ясненнями ВГС України в постанові Пленуму № 14 від 17 грудня 2013 року санкції, що передбачені абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК застосовується лише до не грошових зобов’язань.

У поясненнях від 25 травня 2017 р. відповідач зазначає. Станом на сьогодні сума основного боргу по договору на транспортування природного газу № НОМЕР_1 від 17.12.2015 р. за заявлений в позові період, оплачена відповідачем в повному обсязі (копії платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 „Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій” між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Департаментом фінансів в Хмельницькій обл., товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгз збут", публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" і Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" були укладені Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, зокрема: № 4/утг від 05.12.2016 р. на суму 25 825 050,91 грн. № 5/утг від 05.12.2016 р. на суму 10 597 458,45 грн. № 668/у від 31.01.2017 р. на суму 16 000 000,00 грн.

Розрахунок за даними Спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за поставлений природний газ відбувся шляхом перерахування грошових коштів наступними платіжними дорученнями: платіжне доручення № 9 від 05.12.2016 р. платіжне доручення № 10 від 05.12.2016 р. платіжне доручення № 1 від 02.02.2017 р.

Звертється увага суду на наступне. Відповідно до акта звірки розрахунків станом на 31.12.2016 р., підписаного позивачем та відповідачем, заборгованість ПАТ "Хмельницькгаз" за спірним договором станом на 31.12.2016 р. складала 72 556 389,51 грн.

31.01.2017 р. позивачем, відповідачем, Головним управлінням Державної казначейської служби україни в Хмельницькій обл., Департаментом фінансів в Хмельницькій обл., ТОВ "Хмельницькгаз збут" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" укладено:

- спільне протокольне рішення № 668/у на суму 16 000 000,00 грн.;

- спільне протокольне рішення № 670/у на суму 16 569 809,97 грн.;

- спільне протокольне рішення № 672/у на суму 22 928 916,10 грн.

- спільне протокольне рішення № 669/у на суму 7 203 321,93 грн.;

- спільне протокольне рішення № 671/у на суму 4 520 539,62 грн.;

- спільне протокольне рішення № 673/у на суму 5 333 801,88 грн.

Розділом 2 Спільних протокольних рішень визначено порядок проведення взаєморозрахунків. За умовами п. 2.5 зазначених протокольних рішень ПАТ "Хмельницькгаз" перераховує ПАТ "Укртрансгаз" кошти за надані послуги у 2016 році згідно з договором транспортування природного газу № НОМЕР_1 від 17.12.2015 р. із записом у графі "призначення платежу" „постанова Уряду від 11.01.2005 р. № 20, дата і номер спільного протокольного рішення за надані послуги балансування у 2016 році, договір 17.12.2015 № НОМЕР_1”.

На виконання вищевказаних спільних протокольних рішень, позивачу було перераховано кошти в розмірі:

16 000 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1 від 02.02.2017 р.;

16 569 809,97 грн. згідно платіжного доручення № 3 від 02.02.2017 р.;

22 928 916,10 грн. згідно платіжного доручення № 5 від 02.02.2017 р.

7 203 321,93 грн. згідно платіжного доручення № 2 від 02.02.2017 р.;

4 520 539,62 грн. згідно платіжного доручення № 4 від 02.02.2017 р.;

5 333 801,88 грн. згідно платіжного доручення № 6 від 02.02.2017 р.

Загальна сума, перрахованих відповідачем дорівнює 72 556 389, 51 грн. таким чином, виконавши означені протокольні рішення відповідач повністю оплатив борг за послуги балансування за 2016 р., у тому числі за заявлені періоди (березень, травень, червень, липень).

Інші доводи відповідають тим, що додані відповідачем раніше.

Третя особа (Головне управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області) свого представника в суд не направила. В письмових поясненнях зазначила, що відповідно до п. 4-6 „Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій”, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2005 № 20, Управління Казначейства в областях та м. Києві на підставі платіжних доручень обласних та Київської міської держадміністрацій перераховують кошти на рахунки бюджетів районів і міст обласного значення, об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, відкриті в органах Казначейства.

Райдержадміністрації та виконавчі органи рад міст обласного значення, об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, розподіляють отримані субвенції між головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів відповідно до бюджетної класифікації видатків у межах вартості ресурсів (товарів, послуг), наданих їх постачальниками, пропорційно або диференційовано за видами послуг.

Органи Казначейства на підставі платіжних доручень головних розпорядників коштів місцевих бюджетів перераховують кошти на рахунки постачальників ресурсів (товарів, послуг).

Розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

Головне управління ДКСУ у Хмельницькій області перерахувало кошти згідно всіх спільних протокольних рішень за січень – липень 2016.

Третя особа (Департамент фінансів Хмельницької облдержадміністрації) свого представника не направив, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. В письмових поясненнях навів - департамент фінансів облдержадміністрації є однією із сторін по оформленню в області спільних протокольних рішень для проведення розрахунків відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20 ”Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій” за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання та водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот.

Розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів, і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

За період з січня по вересень 2016 року в області було оформлено та профінансовано спільні протокольні рішення, в яких однією з сторін є ПАТ „Хмельницькгаз” на суму 38 392 848 грн.

В той же час мали місце випадки оформлення спільних протокольних рішень на рівні області, які були підписані Департаментом фінансів ОДА, проте не були підписані іншими учасниками.

Фінансування спільних протокольних рішень проводиться після підписання його усіма учасниками розрахунків з присвоєнням номера та дати. Фінансування по вказаних (не підписаних) протокольних рішеннях не надходило.

Що стосується інформації, викладеної у позовній заяві в частині часткової оплати вартості наданих послуг балансування обсягів природного газу в березні 2016 року на суму 10 064 214,85 грн., то повідомлено, що Департаментом фінансів облдержадміністрації та усіма іншими учасниками розрахунків (в т.ч. ПАТ „Хмельницькгаз” та ПАТ „Укратрансгаз”) були підписані та профінансовані спільні протокольні рішення на загальну суму 10 064 214,85 грн.:

- від 19.05.2016 року №1550/у на суму 9 555 000,0 грн., профінансовано державним бюджетом - 24.05.2016 року;

- від 19.07.2016 року №1893/у на суму 509 214,85 грн., профінансовано державним бюджетом 25.07.2016 року.

Станом на 1 січня 2017 р. основний борг у розмірі 37 903 742, 24 грн. заявлений позивачем погашений, шляхїом підписання та виконання спільних протокольних рішень від 05.12.16 № 4/утг, № 5/утг, від 31.01.17 № 668/у.

Третя особа (ТОВ „Хмельницькгаз збут”) свого представника в судове засідання не наравила. У доданих поясненнях вказала таке. Протягом квітня-серпня 2016 р. у відповідності до вимог Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Департаментом фінансів Хмельницької обласної держадміністрації, ТОВ „Хмельницькгаз збут” та ПАТ „Хмельницькгаз” були підписані спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків:

на суму 32 483 916,10 грн. станом на 01.04.2016 р.;

на суму 26 165 609,84 грн. станом на 01.04.2016 р.;

на суму 9 555 000,00 грн. станом на 01.05.2016 р.;

на суму 22 928 916,10 грн. станом на 01.05.2016 р.;

на суму 5 333 801,88 грн. станом на 01.06.2016 р.;

на суму 4 520 539,62 грн. станом на 01.07.2016 р.;

на суму 5 120 484,64 грн. станом на 01.08.2016 р.

Розмір наданих товариством пільг та субсидій для населення, який має бути відшкодовано за рахунок державного бюджету, підтверджується зведеними реєстрами погашення заборгованості по наданих пільгах та субсидіях.

Із вказаних спільних протокольних рішень ПАТ „Укртрансгаз” підписане лише дві - на суму 9 555 000,00 грн. та 26 165 609,84 грн. Від підписання інших спільних протокольних рішень Позивач відмовився, у зв'язку з чим ТОВ „Хмельницькгаз збут” не може виконати свій обов'язок щодо оплати своєї заборгованості перед ПАТ „Хмельницькгаз” в розмірі 37 903 742,24 грн. Іншого джерела погашення заборгованості, ТОВ „Хмельницькгаз збут” перед ПАТ „Хмельницькгаз”, як і ПАТ „Хмельницькгаз” перед ПАТ „Укртрансгаз”, ніж державними коштами, наданими в рахунок бюджетного відшкодування пільг та субсидій, не існує.

Представник Департаменту соціального захисту населення Хмельницької облдержадміністрації в судове засідання не з’явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. По суті пояснив - за наявною у Департаменті інформацією, яка щомісячно надходить від управлінь соціального захисту населення райдержадміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад, згідно зведених актів звірки розрахунків за надані пільги окремим категоріям громадян за рахунок субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам, нарахування пільг у 2016 році за видом послуги „природний газ” склали: за березень 2016 року - 43703,6 тис. гривень; за квітень 2016 року - 44600,6 тис. гривень; за травень 2016 року - 29377,2 тис. гривень; за червень 2016 року - 6086, тис. гривень.

При цьому, Департамент не володіє інформацією стосовно нарахування субсидій домогосподарствам за видом послуги „природний газ”, оскільки згідно із наявною інформацією про стан нарахування та фінансування субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, яка щомісячно надходить від управлінь соціального захисту населення райдержадміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад, не містить сум нарахувань субсидій організаціям, що надають житлово-комунальні послуги, в розрізі окремих послуг.

Додатково повідомляється, що відповідно до рішення сесії обласної ради від 06 січня 2016 року № 1-3/2016 «Про внесення змін до обласного бюджету на 2016 рік» Департамент фінансів обласної державної адміністрації визначено головним розпорядником коштів загального фонду субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло - водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот.

Таким чином, Департамент не є органом, відповідальним за визначення розміру субвенції, що гарантується державою до бюджетного відшкодування, оскільки не проводить роботу в частині планування коштів зазначеної субвенції на відповідний бюджетний рік.

ПАТ „НАК „Нафтогаз України” свого представника в суд не направив, письмових пояснень не надав.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Між публічним акціонерним товариством „Укртрансгаз” (Оператор) та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Хмельницькгаз” (Замовник) укладено договір транспортування природного газу №1512000715 від 17.12.2015року.

Умовами п. 2.1 договору передбачено, що оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - Послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а відповідач сплачує позивачу встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

Відповідно до п.17.1 договору, він набирає чинності з дня його укладання і діє до 31 грудня 2016 року, а умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме, з 01 грудня 2015 року.

Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493 (Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (п. 2.2 Договору).

Послуги, які можуть бути надані відповідачу за цим договором:

- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування) (п. 2.3 договору).

Згідно п.п. 2.6 ,2.7 замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор, в свою чергу, має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів .

В п.2.5 договору встановлено, що приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу.

Замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом (п. 4.1 договору).

Згідно з п. 8 глави 1 розділу XII Кодексу підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок входу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), поданого до газотранспортної системи, є основою для проведення алокації щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.

Згідно з п. 5 глави 2 розділу XII Кодексу підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок виходу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), взятого з газотранспортної системи, є основою для проведення алокації щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.

Підтверджуючи факт надання послуг балансування позивач додав акти надання послуг балансування:

- від 31 березня 2016 року № 03-16-1512000715 на суму 32 483 916, 10 грн. (і рахунок на цю ж суму з доказом направлення – опис вкладення та рекомендоване повідомлення від 20.04.16);

- від 31 травня 2016 року № 01-16-1512000715 на суму 5 333 801, 88 грн. (і рахунок про оплату з доказом направлення – опис вкладення та фіскальний чек від 21.06.16 з повідомленням про вручення від 21.06.16);

- від 30 червня 2016 року № 06-16-1512000715 на суму 5 029 754, 47 грн. (і рахунок про оплату з доказом направлення - опис вкладення і чек);

- від 31 липня 2016 року № 07-16-1512000715 на суму 5 120 484, 64 грн. (і рахунок відносно оплати з доказом направлення - чек).

На підтвердження часткової оплати подано виписки з банку від 24.05.16 і 25.07.16.

Також в справі наявні (в тому числі серед матеріалів оскаржень) спільні протокольні рішення на суми: 22 928 916, 10 грн. (підписане не всіма учасниками); 9 555 000 грн. (підписане усіма сторонами); 26 165 609, 84 грн. (підписане усіма); 32 483 916, 10 грн. (не всіма сторонами підписане); 4 520 539, 62 грн. (підписане не всіма сторонами); 509 214, 85 грн. (підписане всіма учасниками); 533 801, 88 грн. (підписане не усіма сторонами); 5 120 484, 64 грн. (підписане не усіма сторонами) 32 569 809, 97 грн. (не усіма сторонами засвідчен); усі вищевказані протоколи підписані всіма сторонами, а саме: на суму 25 825 050, 91 грн. від 05.12.16; 10 597 458, 45 грн. від 05.12.16; 4 520 539, 62 грн. від 31.01.17; 7 203 321, 93 грн. від 31.01.17; 5 33 801, 88 грн. від 31.01.17; 16 000 000 грн. від 31.01.17; 16 569 809, 97 грн. від 31.01.17; 22 928 916, 10 грн. від 31.01.17.

Про здійснення оплати відповідачем на виконання протокольних рішень додано платіжні доручення: № 9 від 0512.16 на суму 10 597 458, 45 грн.; від 06.12.16 № 10 на суму 25 825 050, 91 грн.; від 02.02.17 № 5 на суму 22 928 916, 10 грн., від 02.02.17 № 1 на суму 16 000 000 грн., від 02.02.17 № 3 на суму 16 569 809, 97 грн. від 02.02.17 № 6 на суму 5 333 801, 88 грн., від 02.02.17 № 4 на суму 4 520 539, 62 грн., № 2 від 02.02.17 на суму 7 203 321, 93 грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд враховує наступне.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, між публічним акціонерним товариством „Укртрансгаз” та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Хмельницькгаз” укладено договір транспортування природного газу №1512000715 від 17.12.2015р.

Послуги, за зазначеним договором, надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015р. №2493, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором

Відповідно до п. 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

За п. 2.2. договору до послуг, що можуть надаватися за договором відноситься також послуги балансування природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.

За п. 4.1. замовник зобов’язаний вчасно врегульовувати небаланси.

Відповідно до п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу: небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації; - алокація - підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу XII цього Кодексу.

Згідно з п. 8 глави 1 розділу XII Кодексу підписані щомісячні акти приймання - передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок входу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), поданого до газотранспортної системи, є основою для проведення алокації щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.

Згідно з п. 5 глави 2 розділу XII Кодексу підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок виходу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), взятого з газотранспортної системи, є основою для проведення алокації щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.

Як вбачається з наведених положень Кодексу, алокація здійснюється на основі підписаних щомісячних актів приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок входу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), поданого до газотранспортної системи, та на основі підписаних щомісячних актів приймання-передачі газу відповідно до положень п. 2 глави 7 Розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок виходу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), взятого з газотранспортної системи.

Так, в результаті аналізу відповідних підписаних щомісячних актів приймання-передачі газу, згідно яких замовник послуг на транспортування подав певні обсяги природного газу до газотранспортної системи та здійснив їх відбір з такої системи, формується алокація щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.

Відповідно до п. п. 1-2 глави 3 Розділу XIV Кодексу оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів.

Згідно з п. п. 1-5 глави 1 Розділу XIV Кодексу замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.

При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

Відповідно до п. 7 глави 3 Розділу XIV Кодексу місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: 1) при позитивному місячному небалансі - оператор надсилає оператору газосховища інформацію про замовника послуг транспортування, що має позитивний небаланс, та обсяг небалансу, а оператор газосховища проводить закачування природного газу (у тому числі шляхом заміщення) в обсязі небалансу та оформлення його в односторонньому порядку. У випадку відсутності у замовника послуг транспортування діючого договору зберігання природного газу замовник послуг транспортування зобов'язаний в строк до 14-го числа наступного місяця укласти з оператором газосховища договір зберігання; 2) при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування.

Згідно з п. п. 1-4 глави 4 Розділу XIV Кодексу розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування. Оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

Аналогічні за змістом правові норми викладені також в розділі IX „Визначення вартості послуг балансування та порядок розрахунків за ними” договору, згідно якого, зокрема, передбачено: - п. 9.1 Договору: у разі виникнення у відповідача негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу за послуги балансування. Негативний місячний небаланс відповідача визначається відповідно до Кодексу, а саме п. 9.4 договору: позивач до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає відповідачу на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Відповідач зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів.

При цьому, згідно п. 11.4 договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом позивача на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого відповідачем відповідно до Кодексу та розділу IX цього договору.

В силу актів надання послуг балансування:

- від 31 березня 2016 року № 03-16-1512000715 на суму 32 483 916, 10 грн;

- від 31 травня 2016 року № 01-16-1512000715 на суму 5 333 801, 88 грн;

- від 30 червня 2016 року № 06-16-1512000715 на суму 5 029 754, 47 грн;

- від 31 липня 2016 року № 07-16-1512000715 на суму 5 120 484, 64 грн;

позивач надав відповідачу послуги балансування загальною сумою 47 967 957, 09 грн.

Отже, враховуючи, що надання послуг балансування та обов’язок їх оплати відповідачем встановлені договором, встановлений судом факт здійснення таких послуг є підставою виникнення обов’язку відносно оплати на протязі 5 днів після отримання рахунку. За таких обставин, врахувавши дати поштових відправних документів (описи і чеки) обов’язок оплати виник в відповідача – за актом від 31.03.16 - 01.05.16; за актом від 31.05.16 – 29.06.16; за актом від 30.06.16 - 25.07.16; за актом від 31.07.16 - 23.08.16.

Відповідно до ст. 7 Господарського кодексу України, відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Відповідне до ст. 12 ГК України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного та соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Зокрема, засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсація, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюється відповідно де цього Кодексу та інших законів.

„Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій”, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 визначено механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” та ПАТ „Укртрансгаз” (далі - субвенція) (п. 1 Порядку).

Відповідно до п.п. 2.1-2.3 зазначеного Порядку постачальники та транспортувальники ресурсів (надавачі товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20 (із змінами), складають щомісяця до 10-го числа з розпорядниками коштів акти звіряння, а у разі проведення відповідних розрахунків з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг) на строк не більше одного місяця постачальники та транспортувальники ресурсів (надавачі товарів, послуг) визначають договірну величину споживання ресурсів (товарів, послуг), про що укладають відповідний договір з розпорядниками коштів. Один примірник акта звіряння або договору надається місцевому фінансовому органу для складання зведеного реєстру актів звіряння або договорів. Зведені реєстри актів звіряння або договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів і постачальників та транспортувальників ресурсів (надавачів товарів, послуг) та надаються Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, відповідним головним фінансовим управлінням. Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, відповідні фінансові управління узагальнюють отримані дані та подають їх щомісяця до 20-го числа у формі узгоджених з постачальниками та транспортувальниками ресурсів (надавачами товарів, послуг) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків разом з відповідними реєстрами актів звіряння або договорами за підписами керівників Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, відповідних головних фінансових управлінь та постачальників і транспортувальників ресурсів (надавачів товарів, послуг) Державній казначейській службі України та відповідним головним управлінням Державної казначейської служби України Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - головні управління Державної казначейської служби України). Такі документи подаються окремо щодо кожного постачальника та транспортувальника ресурсів (надавача товарів, послуг), який братиме участь у розрахунках.

Розпорядники коштів за рахунок отриманих субвенцій із загального фонду Державного бюджету України здійснюють розрахунки за природний газ, теплопостачання та електроенергію шляхом перерахування коштів на рахунки постачальників та транспортувальників ресурсів (надавачів товарів, послуг), відкриті в органах Державної казначейської служби України, а у разі проведення розрахунків за електроенергію - на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальників, відкриті в уповноваженому банку (п. 2.7).

З огляду на це, запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (далі - ПЕК), визначений Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій (Постанова КМУ № 20 від 11.01.2005р.), держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

Фактично, визнаючи неможливість розрахунків у цій частині підприємствами ПЕК, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює цим самим характер регулювання відповідних правовідносин, що склались між сторонами на підставі укладених між ними договорів.

Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині зазнають імперативного регулюючого впливу держави, шляхом прийняття, зокрема, ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", Закону про державний бюджет на відповідний рік, нормами яких передбачено виділення субвенцій на фінансування пільг та субсидій, та інших законодавчих актів, на виконання яких, у свою чергу, було прийнято підзаконні нормативні акти і, зокрема, згадану вище Постанову КМУ № 20 від 11.01.2005р.

Отже, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачили сторони у договорі відповідні умови, чи навпаки.

Тому, при визначенні обсягу грошових зобов'язань, до яких слід застосовувати норми того чи іншого законодавства, суд повинен виходити з величини компенсації, яку буде перераховано за рахунок державного бюджету. (Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 26.07.2016 року №924/13/16.)

Таким чином, при прийнятті рішення судом враховується те, що розрахунок за надані послуги може бути здійснений відповідачем за рахунок коштів, отриманих відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 „Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій” на підставі спільних протокольних рішень.

Однак, судом відмічається, що в силу п. 7 даного Порядку (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів, і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків. Самі протокольні рішення містять умову, що вони набирають чинності з моменту їх підписання всіма сторонами.

В справі наявні протокольні рішення на суму: 22 928 916, 10 грн. (підписане не всіма учасниками); 9 555 000 грн. (підписане усіма сторонами); 26 165 609, 84 грн. (підписане усіма); 32 483 916, 10 грн. (не всіма сторонами підписане); 4 520 539, 62 грн. (підписане не всіма сторонами); 509 214, 85 грн. (підписане всіма учасниками); 533 801, 88 грн. (підписане не усіма сторонами); 5 120 484, 64 грн. (підписане не усіма сторонами) 32 569 809, 97 грн. (не усіма сторонами засвідчено); усі нищевказані протоколи підписані всіма сторонами, а саме: на суму 25 825 050, 91 грн. від 05.12.16; 10 597 458, 45 грн. від 05.12.16; 4 520 539, 62 грн. від 31.01.17; 7 203 321, 93 грн. від 31.01.17; 5 33 801, 88 грн. від 31.01.17; 16 000 000 грн. від 31.01.17; 16 569 809, 97 грн. від 31.01.17; 22 928 916, 10 грн. від 31.01.17.

Врахувавши норми Порядку, судом враховуються лише підписані всіма сторонами протоколи.

Загальна сума послуг за актами становить 47 967 957, 09 грн. В силу банківських виписок (арк. спр. 84, 85) відповідач здійснив часткову оплату на суми 509 214, 85 грн. та 9 555 000 грн. 25.07.16 і 24.05.16. Вказані оплати, як вбачається з призначення платежу вчинені за протокольними рішеннями № 1550/у, 1893/у, які підписані всіма сторонами та враховані позивачем в розрахунку. Різниця між загальною вартістю послуг та означеною частковою оплатою дорівнює 37 903 742, 24 грн., які складають заявлену до стягнення суму основного боргу.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що ще одне, підписане всіма учасниками протокольне рішення на суму 26 165 609, 84 грн. (арк. справи 133 – 135, том 1) включене позивачем в розрахунок боргу за лютий 2016 року (поза межами вимог).

За таких обставин, об’єктами дослідження, які приймаються судом до уваги при розгляді цього спору залишаються протокольні рішення (що підписані всіма сторонами): на суму 25 825 050, 91 грн. від 05.12.16; 10 597 458, 45 грн. від 05.12.16; 4 520 539, 62 грн. від 31.01.17; 7 203 321, 93 грн. від 31.01.17; 5 333 801, 88 грн. від 31.01.17; 16 000 000 грн. від 31.01.17; 16 569 809, 97 грн. від 31.01.17; 22 928 916, 10 грн. від 31.01.17.

Як вбачається з платіжних доручень № 9 і 10 від 5 грудня 2016 року і 6 грудня 2016 року (арк. справи 196, 197, том 2) відповідач здійснив перерахунок грошей позивачу на загальну суму 36 422 509, 36 грн. Суми вказаних платіжних доручень є аналогічними тим, що вказані у спільних протокольних рішеннях від 5 грудня 2016 року № 4/утг і від 5 грудня 2016 року № 5/гтг. Вказане, разом з тим, що дані протокольні рішення вказані в призначенні платежу у платіжних дорученнях як підстава розрахунку за договором за послуги від 17.12.15 № НОМЕР_1 сідчить про те, що відповідач провів оплату послуг на суму протокольних рішень за договором 12.12.16 (відповідно до дати проведення платежу в штампі на платіжних доруч.). Решта суми, оплачена, враховуючи хронологію оплат, за платіжним дорученням № 5 від 02.02.17 (арк. справи 71, том 3) 6 лютого 2017 року (штамп банку щодо оплати). Даний платіжний документ містить призначення платежу – „постанова уряду від 11.01.05 № 20, спільне протокольне рішення № 672/у від 31.01.17 на послуги балансування у 2016 р., договір № НОМЕР_1”, що дає підстави віднести платіж на погашення боргу за послугу по договору.

При цьому, судом враховується те, що оскільки спільні протокольні рішення можуть бути підставою для розрахунків по договору, наведеними вище спільними протокольними рішеннями сторони фактично змінили спосіб проведення розрахунків (зазначили етапи проходження грошей) та строки (сторони встановили, що перерахунок коштів наступній стороні провести не пізніше наступного дня після їх зарахування – п. 3 протокольних рішень).

Проте, така зміна способу і строків проведення оплати почала діяти з підписанням протокольних рішень (з 05.12.16 відносно сум 10 597 458, 45 грн. і 25 825 050, 91 грн. і з 31.01.17 (протокольне рішення під № 672/у, арк. справи 67, том 3, яке по хронології виплат припадає на решту заборгованості) на решту заборгованості (1 481 232, 88 грн.). Вказане підтверджується умовами самих протоколів, де означено: спільне протокольне рішення набирає чинності з моменту його підписання усіма сторонами (п. 5 рішень).

Таким чином, у період з моменту підписання договору та до дат підписання даних протокольних рішень діяли умови про спосіб і строк оплати, що визначені договором. За таких обставин період прострочки обраховується – початок за п. 9.4. договору - з дати, яка настає по закінченню 5 банківських днів з моменту подання рахунку і закінчується по умовах протоколів - фактичною оплатою по протокольних рішеннях, зокрема:

- за актом наданих послуг від 31.03.16 (береться сума не 32 483 916, 10 грн., а 22 419 701, 25 грн. оскільки враховуються часткові оплати, включені позивачем у розрахунок за протокольними рішеннями на суми 9 555 000 грн. і 509 214, 85 грн.): з 01.05.16 по 12.12.16 ((враховуючи дату на штампі у платіжному дорученні № 10 (арк. справи 197, том 2) про проведення оплати)), оскільки сумою даного платіжного доручення 25 825 050, 91 охоплюється вся сума за вказаним актом. Залишок становить 3 405 349, 66 грн.;

- за актом надання послуг від 31.05.16 на суму 5 333 801, 88 грн.: з 29.06.16 по 12.12.16 на сму 3 405 349, 66 грн. (сума залишку з попереднього платіжного доручення № 10) та на решту суми по акту - 1 928 452, 22 грн. також до 12.12.16 (за платіжним дорученням під номером 9 (арк. спр. 196, том 2). Залишок по платіжному дорученню № 9 дорівнює 8 669 006, 23 грн.;

- за актом наданих послуг від 30.06.16 на суму 5 029 754, 47 грн: з 25.07.16 по 12.12.16, оскільки сума за актом охоплюється платіжним дорученням № 9. Залишок становить 3 639 251, 76 грн.;

- за актом наданих послуг від 31.07.16 на суму 5 120 484, 64 грн: з 23.08.16 по 12.12.16 частково на суму 3 639 251, 76 грн., що залишилась з платіжного доручення 9, та з 23.08.16 по 06.02.17 (платіжне доручення № 5 (арк. справи 71, том 3, який обрано по хронології сплат, проведення оплати по якому проведено 6 лютого 2017 року) на суму 1 481 232, 88 грн. залишок боргу.

Таким чином, станом на час вирішення справи основний борг сплачено у повному обсязі. Однак, враховуючи встановлення судом факту існування боргу у вказані періоди, підстави подання позову мали місце, станом на дату подання останнього. Проведення ж оплат 12.12.16 і 02.02.17 після подання позову (02.08.16), свідчить про припинення існування предмету спору у цій частині, що в силу п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК є підставою для припинення провадження, в частині основної заборгованості.

При цьому, не можна залишити поза увагою доводи позивача про те, що предметом спірних розрахунків є заборгованість за спожитий газ не пільговими категоріями, а за газ, який відноситься до виробничо технологічних втрат. Таким чином не заслуговують на увагу доводи позивача щодо необхідності застосування до цих правовідносин не положень договору, а норм спеціального законодавства.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 4 005 270,74 грн. пені; 2 330 473,07 грн. штрафу; 341 725, 69 грн. 3 % річних; 22 928, 92 грн. інфляційних збитків судом враховується таке.

Розрахунки за спільними протоколами, враховуючи суб’єктний склад їх проведення (ГУ ДКСУ в Хмельницькій області, Департамент фінансів) та здійснення оплати на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 „Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій”, є господарською операцією з суб’єктами господарювання, що належать до державного сектору економіки, проведеною за рахунок державного бюджету. При цьому, відзначається, що протокольні рішення є лише частиною договору, що змінюють вказаний у ньому спосіб розрахунків.

Відповідно ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Обгрунтовуючи нарахування штрафу та пені, позивач посилається саме на вказану норму.

Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Враховуючи, що відповідач порушив грошове зобов’язання (обов’язок опати), виконання якого має здійснюватись за рахунок держбюджету, а також вищевказані законодавчі вимоги, підстави для стягнення пені і штрафу відсутні.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи встановлений судом факт існування боргу у періоди:

- за актом наданих послуг від 31.03.16 - з 01.05.16 по 12.12.16;

- за актом надання послуг від 31.05.16 - з 29.06.16 по 12.12.16

- за актом наданих послуг від 30.06.16 - з 25.07.16 по 12.12.16;

- за актом наданих послуг від 31.07.16 - з 23.08.16 по 12.12.16 частково на суму 3 639 251, 76 грн., та з 23.08.16 по 06.02.17 на суму 1 481 232, 88 грн. вимоги в частині стягнення річних і інфляції підлягають задоволенню, враховуючи вказані періоди і кінцевий термін, визначений позивачем, в таких величинах:

річні .

Борг

Акт надання послуг

Період

3% річних

22 419 701, 25 грн.

№ 03-1512000715 від 31.03.16

01.05.16 – 06.09.16

237 060, 77

5 333 000 грн.

№ 05-16-1512000715 від 31.05.16

29.06.16 – 06.09.16

30 599, 18

5 029 754, 47 грн.

№ 06-16-1512000715 від 30.06.16

25.07.16 – 06.09.16

18 140, 09

5 120 484, 64 грн.

№ 07-16-1512000715 від 31.07.16

23.08.16 – 06.09.16

6 295, 67

Разом

292 095, 71

Інфляційні

Борг

Акт надання послуг

Період

інфляційні

22 419 701, 25 грн.

№ 03-1512000715 від 31.03.16

травень

22 419, 70

Разом

22 419, 70

Решта сум необгрунтовані.

Отже, провадження у справі, в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню. У задоволенні позову в частині стягнення штрафу і пені слід відмовити. Вимоги в частині стягнення річних та інфляційних підлягають задоволенню частково.

Питання судових витрат, в частині припинення провадження в справі можуть бути вирішені в порядку Закону „Про судовий збір”. В частині відмови в позові покладаються на позивача. В частині часткового задоволення – на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Хмельницькгаз” (м. Хмельницький, просп. Миру, 41, код 05395598) на користь публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз” (м. Київ, кловський узвіз, 9/1, код 30019801) 292 095, 71 грн. (двісті дев’яносто дві тисячі дев’яносто п’ять грн. 71 коп.) річних, 22 419, 70 грн. (двадцять дві тисячі чотириста дев’ятнадцять грн. 70 коп) інфляційних, 14 882, 40 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві грн. 40 коп.) судового збору.

В решті позову, в частині стягнення інфляційних та річних, відмовити.

В позові, в частині стягнення пені та штрафу, відмовити.

Провадження у справі, в частині стягнення 37 903 742, 24 грн. основного боргу, припинити.

Повний текст складено 29 травня 2017 р.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 6 прим. :

1 - до справи,

2-Головне управління державної казначейської служби України в Хмельницькій обл., 29000 м. Хмельницький, вул. Соборна, 70;

3 Департамент фінансів Хмельницької облдержадміністрації, що знаходиться за адресою: 29005, м. Хмельницький, майдан Незалежності, Будинок рад; рекомендованим із повідомленням

4 -ТОВ "Хмельницькгаз збут": м. Хмельницький, Пр. Миру, 41

5-ПАТ "НАК "Нафтогаз України",01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6.- рекомедованим із повідомленням

6- Департамент соціального захисту населення Хмельницької облдержадміністрації, 29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1.